По пунктах.
1. Вважаю, що те, що сьогодні сталося під Офісом президента — це така відповідь на судове свавілля. Вуличне правосуддя. Поки мирні протести не досягали мети. Тож ми бачимо, що тактика протестуючих змінилась. Нам може це подобатись або не подобатись, але факт залишається. Протести перейшли в активну, але не масову, фазу. Поки що.
2. На Банкової зараз панічні настрої, тому що вони не очікували настільки активної позиції протестуючих. Зараз шукають кого призначити винним за це та думають, як реагувати. Може їм треба закінчувати з судами керованими з Банкової? Може їм треба не покривати корупціонерів та не намагатися грати у мовчанку?
3. Я не засуджую і не підтримую графіті на ОП, тому що бачу відсутність реакції влади по багатьох важливих питаннях і можу зрозуміти мотивацію протестуючих. Може це все змотивує Зеленського позбутись свого оточення, яке веде його до катастрофи разом з країною, та змінити модель керування країною. Хоча, мабуть, він не зважиться на це.
4. Ця історія, на деякій час, виштовхне Зеленського з тої теплої ванни, що йому робить Єрмак з іншими. І це може позитивно вплинути на ситуацію. Бо байки, які розповідають Зеленському, про те, що найвеличнейшого люблять майже всі українці, а лише боти Порошенка пишуть щось погане і тільки за гроші, зіткнулись з реальністю. І сподіваюсь, що Зеленський зможе зрозуміти, що не все так гарно, як йому розповідають. Хоча він може хотіти вірити, що все це була постанова Порошенка. Тоді все гірше, ніж я вважав.
5. Я дуже не хочу, щоб все це переросло у якусь колотнечу. І мені сподобалось, що сьогодні не було бійок з поліцією, щоб не провокувати ще більший протест. Але я розумію і те, що мовчання та пасивна позиція не допоможе змінити ситуацію, коли суди керуються з Банкової, а рішення часто приймаються в інтересах замовника, а не згідно духу та букві закону.
Завтра за допомогою ганчірок та хімії відмиють ОП. Але ефект залишиться та може щось зміниться у світосприйнятті президента в позитивний бік. І я дуже хочу, щоб на Банкової зрозуміли, що колись Янукович теж вважав, що його всі люблять та в нього все під контролем. І саме тому поводив себе як цар. Але це дуже дорого коштувало йому та країні. Тож Зеленському треба робити висновки. І закінчувати гратися в царя та оточувати себе покидьками. Зараз в нього з’явився шанс запустити судову реформу. Але головне, щоб цією реформою опікувалися не колишне оточення Януковича чи хтось з Банкової, а українськи правозахисники, правники та судді до яких є довіра в професійному середовищі та в суспільстві, а також за допомогою наших західних партнерів. Бо інакше знов буде те саме лайно, але з новою назвою. А потім буде новий Майдан, який може розірвати країну. Але запит на справедливість нікуди не подівся. Тож Зеленському треба його задовольняти. І часу в нього обмаль.
Олександр Дедюхін :
1. За Порошенка такої фігні як на першому фото не було.
Як було за Порошенка можна побачити на другому фото.
Нікому, окрім явних сєпарів, навіть у голову не приходило паплюжити національні символи.
2. Ось цю дрянь на фото зробив Зеленській своєю постійною зневагою до України та до всіх державних інститутів.
3. Справжнім патріотам так робити не можна у будь-якому випадку. Не можна іти шляхом півшостого та ганьбити Україну.
Выпас Ватоцефалов:
Я дурію… Натовп олігофренів обрав телепузіка Голобородька президентом, як ляльку з лялькового театру Бєні Карабаса. Ліпше вже обрали б свинку Пепу, результат був би той же. Але винні не ці ідіоти, а Порох, який якось заважає Бубочці принести щастя та велику халяву цим дебілам.
Дід Микола:
При Пороху відвоювали більшу частину Донбасу, відродили ЗСУ, йшли реформи, почала зростати економіка — Україна «опускалася» в міжнародному рейтингу щастя.
При Зе — ганьба за ганьбою у всіх сферах, економіка падає, ціни стрімко зростають — Україна «підіймається» у рейтингу.
Ви гадаєте, що українці мазохісти?
Ні.
Усе простіше.
Нарід думає не власною головою, а «телевізором».
А олігархічні ЗМІ при Пороху не жаліли «темних фарб». З кожної праски лунало «как всьо плоха».
А от при Зе — вони вже «співають зовсім по іншому».
Чому?
Думай-те.
Так як на росії в усіх бідах винна США, так у Зеленського винен Порошенко.
Два роки тому Антон Гєращєнко прямо погрожував українським військовим «трибуналом» за абстрактне «неподчинение» наказам нового головнокомандуючого, який принесе нам мір.
І от минуло два роки, війну Путін звичайно і недумає закінчувати, Зеленський брехав про вину «попереднього керівництва», а особисто А. Гєращєнко та система МВС зробили чимало для дискредитації ЗСУ — лівими справами, переслідуваннями, чого варта лише «справа Шеремета», військовослужбовець Антоненко півтора роки в СІЗО, без жодного доказу.
Звідси ті постановки та звідси демарш А. Гєращєнка в бік Порошенка — вони постійно ставлять на одну й ту саму безвідмовну карту, бо якось треба приховувати свої злочини та відвертати увагу оскотиненого пропагандою населення.
До великого питання чому за два роки, маючи всі можливості «правоохоронних органів», колективним А. Гєращєнком так і не було наведено ЖОДНОГО доказу «злочинів» Порошенка додається ще одне — які ДОКАЗИ причетності Порошенка до маразму під ОП може навести цей міліціонер?
Питання риторичні, бо в Україні закони та навіть Конституція підмінені телевізійним правом — саме тому ця влада має піти, а деякі її представники нести відповідальність за використання службового становища в особистих цілях.
Вчорашній приклад А. Гєращєнка та зокрема учасників позаминулорічного»брифінгу» показовий — вони давно переступили межу та стали банальними злочинцями.
Настав вечір. Вечір суботи – це як вечір п’ятниці, тільки ніх*уя. Бо на вечір суботи був запланований черговий мирний (як оголошувалося) протест проти судівського свавілля і на підтримку в’язнів режиму Зеленського, а заразом – привід відмітити день народження Стерненка, який як раз один з цих в’язнів і є.
Ну і от тут-то все і почалося. Як по команді правоохоронці самоусунулися від охорони державної будівлі, залишивши тільки поліцію діалогу. Спокійно собі спостерігали, як палять державні символи на держбудівлі, как розбивають вікна у будівлі ОПи, як розмальовують стіни, двері надписами про потойбічне походження одного незамінного ніяк міністра. Спо-кій-но! Картинка вийшла – загляденіє просто! Ось так одним легким розчерком пера усі – чуєте мене? УСІ – майбутні і минулі протести проти бєспрєдєлу по Ріфмастеру і Кузьменко, по Фортуні, по Стерненко – усі вони переходять у категорії маргінальних. Бо це буде не протест проти свавілля, а «бабуїни-вандали, що трощать власні герби на будівлях», розумієте? Ось так нас всіх один тимчасово постійно незамінний міністр наї*бав. А ви і раді послухати то всьо.
Офис Ермака опозорить не сложно.
Никто не выйдет в его поддержку по доброй воле.
Офис не стал мобилизующим центром страны, не создал ценностей, которые общество захотело бы защищать.
Офис боится отвечать перед демонстрантами за свои действия и бездействие, это центр заноса кэша и позвоночного права в нескольких кабинетах.
Это правда. Но правда и в том, что здание на Банковой принадлежит народу Украины. Это народ будет платить за разбитые окна и сожженные таблички.
И потому бить окна имеет смысл только если цель зайти в здание и вышвырнуть оттуда предателей и коррупционеров.
А бить окна при отсутствии чиновников в здании и при отсутствии полиции — это хулиганство.
Но окна вставят и отмоют, а причина хулиганства — отсутствие авторитета у власти, судов, отсутствие воли что-либо изменить, не устранена. И это несравнимо опаснее для страны.
Размалеваные и разбитые окна выглядят уродливо, но именно так выглядит по-настоящему сама власть, которая избегает ответственности за решение сложных государственных проблем и гонится за легковесным пиаром и аплодисментами…
