Про це заявив нью-йоркський адвокат, доктор права, президент Світового конгресу українців у 1998-2008 роках Аскольд Лозинський у своїй статті для українсько-американського тижневика Час і події (Чикаго).
За його словами, прагнення нинішнього керівництва ДБР та ГПУ скасувати недоторканість для майданівців, а також близькі професійні відносини між ними прямо суперечать рекомендаціям місії ООН.
Зокрема, він нагадує слова Соколова:
«Для Державного бюро розслідувань як правоохоронного органу головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції Гідності. Тому Бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня (Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні — ред.) і врахує їх у подальшій роботі».
Але, як зазначає Лозницький, представники ООН ніколи не вимагали скасування амністії майданівців.
«Таку підробку хіба важко вигадати, але у двох звітах цієї місії ООН з 15 квітня 2014 року і з 15 травня 2014 між рекомендаціями немає і слова про потребу скасувати закон про недоторканість. Цю Місію, до речі, на запрошення нової влади в Україні влаштував Іван Сімонович, заступник генерального секретаря ООН, відомий усім українцям, котрі працювали при ООН у Нью-Йорку. Він за національністю хорват, а за освітою юрист. Сімонович відрізняється від інших кар’єрних дипломатів в ООН своєю врівноваженістю та прихильністю до спроб України стати демократичною державою. Рівночасно він — професійна особистість, яка відкидає будь-які політичні маніпуляції, які межують з корупцією. У Звіті Місії з 15 травня 2014 року вказано, що нова влада в України звернулася для повного розслідування не тільки до ООН, але також до Міжнародного Кримінального Суду, подаючи себе під юрисдикцію, згідно з Римським законом, що Україна підписала ще 2000 року, але ще не ратифікувала. Крім того, у тому ж звіті подано, що Генеральний Секретар Ради Європи зініціював Міжнародний дорадчий семінар для нагляду за юридичним дослідженням конфронтацій під час Майдану від 30 листопада 2013 до 21 лютого 2014», — коментує зі свого боку Лозинський.
«Що є найбільш незрозумілим щодо Венедиктової, ГПУ, Соколова, ДБР, — це те, що у звіті Місії ООН з 15 квітня є дуже точно написано між рекомендаціями не про скасування закону про амністію для протестувальників Майдану, а радше:
«Забезпечити інституційну незалежність Державного Бюро Розслідування… Є дуже важливим забезпечити, щоби цей новий орган був незалежним від Офісу прокурора».
Але ж Олександра Бабікова призначила саме Ірина Венедіктова, чинний генеральний прокурор, вона зробила призначення тоді, коли була в. о. директора ДБР. Яка іронія!
Це дуже грубо вшите. Мабуть, такі маніпуляції і передбачав Сімонович. Як же це могли оминути Венедіктова і Соколов?», — продовжує Лозинський.
На його думку, якщо Венедіктова, Бабіков і Соколов зможуть «Майдан Гідності перетворити на переворот», тоді «вторгнення Путіна у Крим та Донбас стане закономірним».
«Тут нема альтернатив. Венедіктова, Бабіков і Соколов мусять відійти. І що, хіба ще раз скажемо, що президент помилився. Скільки дозволяється таких помилок, які межують з політичною маніпуляцією, а то й національною зрадою.
Я особисто починаю каятись, що я колись писав, що нема нічого страшного, коли стане президентом Володимир Зеленський», — підсумував Лозинський.
