Война иллюзий: уроки Финляндии для Украины

192

80 лет назад Советский Союз без объявления войны напал на соседнюю Финляндию. Об этой войне практически не вспоминали в Советском Союзе, о ней особо не помнят на Западе, ее участников не приглашали в советские школы на уроки мужества и не приглашают в университетские аудитории поговорить об уроках войны.

Коллеги из украинской редакции Би-Би-Си раскопали удивительную историю о последней живущей участнице финской войны из Киева. Так вот 101-летняя Екатерина Толстая, которая стала инвалидом после этой войны и участвовала в войне с Германией, не получала пенсию по инвалидности ветеранам войны именно потому, что финская война не была частью Великой Отечественной. И оформить себе такую пенсию смогла только после 2015 года, когда были приняты законы о декоммунизации, и в законодательстве Украины появилось понятие Второй Мировой войны.

Екатерина Толстая

Екатерина Толстая

Почему о финской войне не вспоминали, объяснить не сложно. Советский Союз эту войну не выиграл, Финляндия – как предполагалось – не стала еще одной союзной республикой. Западные страны, которые за два месяца до начала войны объявили войну Германии из-за нападения последней на Польшу, Финляндии практически не помогали, чтобы не втягивать СССР в войну на стороне Германии. Но и Германия Финляндии практически не помогала, так как по пакту Молотова-Риббентропа эта страна была отнесена к сфере влияния Советского Союза вместе со странами Балтии. Финляндия была практически брошена на произвол судьбы и вспоминать об этом как-то не очень приятно.Тем более, что отсутствию «зимней войны» в памяти помогает и продолжение событий. Во Второй Мировой войне Финляндия была союзницей Германии, ее войска отвоевали территории, которые были после «зимней войны» переданы СССР и участвовали в блокаде Ленинграда. После перелома в войне Финляндия чудом избежала советской оккупации, зато на десятилетия оказалась во внешнеполитической сфере влияния Кремля, фактически пожертвовав внешнеполитическим суверенитетом ради сохранения свободы. И выйти из этой ситуации смогла только после краха Советского Союза. Так о чем тогда вспоминать?

Но вспоминать есть о чем. История «зимней войны» — это настоящее сражение иллюзий с обеих сторон, которое не прекращается и по сей день. Начнем с того, что среди историков до сих пор существует точка зрения, что если бы в Хельсинки согласились бы с требованиями Сталина, заинтересованного в переносе границы подальше от Ленинграда и передали бы Москве искомые территории, то войны можно было бы избежать. И этой точки зрения придерживаются сегодня и в Кремле. В 2013 году Владимир Путин заявил, что в войне против Финляндии СССР просто хотел «исправить ошибки 1917 года» и передвинуть границу подальше от Ленинграда (ничего не напоминает?). И понятно, что в 1939 году многие так и считали – что если бы удалось достичь прогресса в переговорах, войны бы не случилось.

Но это – ошибочная точка зрения, в основе которой – полное непонимание мотивов советских решений. По соглашению Сталина и Гитлера Финляндия должна была стать частью Советского Союза. Но при этом Сталин – в отличие от действовавшего нахрапом Гитлера – предпочитал осторожные шаги, которые не предполагали войны. То есть предпочитал спецоперации войнам, в этом Сталин был похож на Путина. Вторжение в Польшу было, по сути, тоже спецоперацией – страна уже была обескровлена гитлеровским вторжением, польская армия не ожидала удара в спину, СССР всего лишь «спасал» от войны украинское и белорусское население захваченных территорий.

Со странами Балтии Советский Союз договорился. В отличие от Хельсинки, Таллинн, Рига и Каунас пошли на уступки Москве и согласились на размещение на своей территории советских военных баз. Это размещение проходило как раз в те дни, когда СССР напал на Финляндию. При этом контингент Красной Армии в Латвии, например, был по своей численности равен латвийской армии. И естественно, оказался оккупационным контингентом. Поэтому когда через 8 месяцев начался второй этап спецоперации по присоединению Латвии, Литвы и Эстонии к СССР, правительства этих стран ничего не могли противопоставить Москве: оккупант находился не только на границах балтийских стран, а внутри их территории – в Палдиски, Хаапсалу, на островах Сааремаа и Хийумаа, в Лиепае, Вентспилсе, Приекуле, Питрагсе, Новой Вилейке, Алитусе, Пренае, Гайжюнае, Вильнюсе. Практически на момент коммунистических переворотов в странах Балтии они уже были оккупированы. И по этому же сценарию Путин пойдет, когда примет решение об аннексии Крыма – очевидно, что не в 2014 году, а намного раньше, когда в оккупационный контингент превращался Черноморский флот.

Аннексия Крыма

С Финляндией Сталин хотел поступить аналогично. Мы не знаем, какими были бы новые требования диктатора в случае, если бы финны приняли бы его предложения о переносе границ. Очевидно, что это был бы далеко не конец истории. Позиции правительства Финляндии ослабли, потом можно было бы требовать создания военных баз, вводить контингент, готовить переворот и присоединение к СССР.

Но финны не согласились. И тогда в Кремле решили, что следующую фазу спецоперации следует осуществлять немедленно. Красная Армия вошла в Финляндию для спасения финских рабочих и крестьян от буржуазного гнета, на оккупированной территории было создано коллаборационистское правительство «Финской демократической республики» во главе с лидером коммунистов Отто Куусиненом, обратившееся к СССР с просьбой о военной помощи… То есть весь сценарий присоединения Финляндии к СССР – по будущему балтийскому образцу – был 30 ноября 1939 года запущен.

Финляндию спасла – без преувеличения – только самоотверженность ее народа. Легкой прогулки у Сталина не получилось, война затягивалась и переставала быть спецоперацией. Но нам не стоит забывать, что в марте 1940 года эта война завершилась вовсе не безоговорочной победой финнов. Финскому правительству пришлось согласиться с подписанием Московского договора, значительно изменившему границы страны.

Казалось бы, разве это не победа, когда жертвуешь частью территории, а в результате сохраняешь суверенитет? Ведь Финляндия, в отличие от Латвии, Литвы и Эстонии, не вошла в состав СССР ни до, ни после Второй Мировой.

Но ведь это был еще далеко не конец. 31 марта 1940 года на сессии Верховного Совета СССР было принято решение о преобразовании Карельской АССР, входившей ранее в состав РСФСР, в Карело-Финскую ССР и о передаче этой новой союзной республике территорий, отторгнутых от Финляндии – притом, что финского населения на этих территориях не было, так как не нашлось финнов, которые захотели бы жить под властью оккупантов.

А председателем президиума Верховного Совета Карело-Финской ССР стал… правильно, глава коллаборационистского правительства «Финляндской демократической республики» Отто Куусинен. Его жена в своих мемуарах рассказывала, что этот человек, «дослужившийся» после войны до постов члена Президиума ЦК КПСС и секретаря ЦК по идеологии, мечтал лишь об одном – стать президентом Финляндии. Так вот Карело-Финская ССР, просуществовавшая аж до 1956 года, и была той оболочкой, которая должна была в будущем поглотить Финляндию. Сталин не отказался от своих видов на Финляндию, точно также как Путин сегодня не отказывается от своих видов на Украину.

Просто уже через год с небольшим после подписания Московского мирного договора началась Вторая Мировая война, когда Сталину уже было не до Финляндии. А после победы в этой войне он стал мыслить уже не присоединением территорий, но имперскими сферами влияния. И его вполне устроила ситуация, в которой страны Балтии вновь вернулись в состав Советского Союза, а Финляндия стала частью сферы влияния большевистской империи.

Впрочем, если бы финны сдались в 1939 году, никакой сферы влияния и «финляндизации» бы не случилось. А случилась бы Карело-Финская ССР, которая вернула бы себе независимость только в 1991 году.

И об этом следует помнить странам, которые борются за свой суверенитет и противостоят российской агрессии. Нельзя сдаваться, нельзя идти на уступки и нельзя думать, что окончание войны – это отказ Кремля от планов по уничтожению украинской или грузинской государственности.

Украина выстоит, только если будет сражаться, даже если окажется в одиночестве. В противном случае за ее будущее никто не даст и ломаной гривны.

Віталій Портников

Тіла радянських військових після розгромного нападу на колону Червоної армії на Раатській дорозі в січні 1940 року

P.S.

30 листопада 1939 року війська Радянського Союзу (близько пів мільйона людей, – ред.) вторглися у Фінляндію, це стало початком так званої «Зимової війни». Неочікуваний напад стався після того, як Кремль, побоюючись можливого нацистського наступу через Фінляндію, наполегливо закликав до обміну територіями. Це відсунуло б фінський кордон від Ленінграда (теперішній Санкт-Петербург, – ред.) на декілька десятків і сотень кілометрів. Остерігаючись радянських намірів, уряд Фінляндії відмовився. Радянський Союз розпочав, але не оголосив, війну.

Знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день «Зимової війни»
Знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день «Зимової війни»

Радянські планувальники передбачили легку перемогу до 60-річчя Йосипа Сталіна 21 грудня. Та цього не сталося.

Хоча Червона Армія в результаті стане переможцем у цій війні, поразка країни з населенням 3,7 мільйона людей, сталася тільки через декілька місяців – і страшною ціною.

Жінка плаче, спускаючись разом з іншими мешканцями Гельсінкі у бомбосховище
Жінка плаче, спускаючись разом з іншими мешканцями Гельсінкі у бомбосховище

Це тільки декілька знімків з приблизно 7000 фотографій з архіву Сил оборони Фінляндії, які оцифрували та опублікували в 2013 році.

Палаючі будівлі в передмісті Гельсінкі
Палаючі будівлі в передмісті Гельсінкі

На тлі міжнародного гніву щодо неоголошеного нападу на Фінляндію, міністр закордонних справ Радянського Союзу В’ячеслав Молотов стверджував по радіо, що літаки скидали не бомби, а запаси їжі для голодних фінів.

Радянський літак під час бомбардувального пробігу
Радянський літак під час бомбардувального пробігу
Протигаз на військовій собаці. Існували побоювання, що Червона Армія використовуватиме отруйний газ під час вторгнення
Протигаз на військовій собаці. Існували побоювання, що Червона Армія використовуватиме отруйний газ під час вторгнення
Радянські танки (на дорозі на задньому фоні) 17 грудня входять на територію Фінляндії
Радянські танки (на дорозі на задньому фоні) 17 грудня входять на територію Фінляндії
Артилерійський снаряд вибухає біля садиби під час радянського наступу
Артилерійський снаряд вибухає біля садиби під час радянського наступу
Танк Радянської армії «котиться» по фінляндській землі. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам
Танк Радянської армії «котиться» по фінляндській землі. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам
Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова (на фото), виготовлені з бензину та дьогтю
Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова (на фото), виготовлені з бензину та дьогтю

Показуючи свій чорний гумор, оборонці назвали цю зброю ім’ям радянського міністра закордонних справ, в сенсі «випивка до їжі», про яку Молотов говорив по радіо, мовляв радянські літаки скидали на Фінляндію їжу. Так з’явилася зброя, яку й досі часто використовують у різних конфліктах.

Фінський патруль розбирає збитий радянський літак
Фінський патруль розбирає збитий радянський літак

Чималу частину зброї, яку використовували фіни, вони конфіскували в радянських військових.

Незважаючи на переваги радянської армії в озброєнні та чисельності, фінські бійці використали кілька власних переваг, які мали згубний ефект для противника
Незважаючи на переваги радянської армії в озброєнні та чисельності, фінські бійці використали кілька власних переваг, які мали згубний ефект для противника
Одягнені в білі камуфляжі, фінські захисники були майже непомітні поміж засніженими деревами
Одягнені в білі камуфляжі, фінські захисники були майже непомітні поміж засніженими деревами

Війська радянської армії спочатку носили темні уніформи і через це були легкою мішенню для фінських снайперів.

Сімо Хайха, фінський снайпер на прізвисько «Біла смерть»
Сімо Хайха, фінський снайпер на прізвисько «Біла смерть»

Професійний фермер та мисливець Сімо Хайха, за повідомленнями, вбив понад 500 радянських солдат впродовж «Зимової війни» перед тим, як сам отримав поранення в обличчя та був важко поранений радянським снайпером. Пізніше, коли в нього запиталися, чи жалкує він, що вбив стільки молодих людей, він відповів: «Я робив тільки те, що мені наказали, і так добре, як міг». Хайха помер у 2002 році. На його могилі стоїть надгробний пам’ятник з надписом: «Дім – релігія – Батьківщина».

Фіни широко використовували оленів, це дозволяло бійцям майже нечутно перевозити кулемети та міномети лісами
Фіни широко використовували оленів, це дозволяло бійцям майже нечутно перевозити кулемети та міномети лісами

Радянські ж бронетанкові колони навпаки було чутно вже за декілька кілометрів, та й просуватися вони могли тільки декількома дорогами, які пролягали фінськими хащами.

Тіла радянських військових після розгромного нападу на колону Червоної армії на Раатській дорозі в січні 1940 року
Тіла радянських військових після розгромного нападу на колону Червоної армії на Раатській дорозі в січні 1940 року

Коли колони радянських військових з технікою зупинилися вздовж лісових доріг, фінські лижні війська могли крадькома проникнути на їхні позиції та знищити бойові машини спереду та ззаду. З перекритої дороги потім фіни могли оточити і знищити захоплені колони Червоної Армії.

Поранені та змерзлі червоноармійці після захоплення у полон в лютому 1940 року
Поранені та змерзлі червоноармійці після захоплення у полон в лютому 1940 року
Тіла радянських військових лежать в снігу після атаки фінів
Тіла радянських військових лежать в снігу після атаки фінів

Впродовж років, які передували радянському нападу на Фінляндію, у зв’язку з чисткою серед радянських військових під час «Великого терору» Сталіна, командування армії СРСР перебувало в повному хаосі.

Фінська жінка з пістолетом на стіні своєї садиби. Війна стала для фінів кризою, яка об’єднала людей. Бойовий дух захисників був на високому рівні
Фінська жінка з пістолетом на стіні своєї садиби. Війна стала для фінів кризою, яка об’єднала людей. Бойовий дух захисників був на високому рівні
Фінські бійці визирають зі сауни під час війни
Фінські бійці визирають зі сауни під час війни
Захисники Фінляндії позують для фото під час війни
Захисники Фінляндії позують для фото під час війни

У січні 1941 року Вінстон Черчилль сказав про триваючу війну, що «Фінляндія показала, що вільні люди можуть зробити… Кожен може побачити, як комунізм розкладає душу нації; як робить її мерзенною та голодною в час миру, й доводить її ницість та огидність під час війни. Ми не можемо сказати, якою може бути доля Фінляндії, та не може бути більш сумного видовища… ніж те, що ця чудова північна раса може бути в результаті переможена і приведена до неволі гіршої, ніж смерть тупою, бридкою переважаючою силою».

Замерзле тіло радянського солдата
Замерзле тіло радянського солдата

Упродовж війни температура у Фінляндії впала до мінус 40 градусів за Цельсієм. У той час Червона армія не тренувала свої війська при температурі нижчій, ніж мінус 15 градусів Цельсія.

Радянські солдати та бойові машини пронизані кулями
Радянські солдати та бойові машини пронизані кулями

Одна група оточених радянських солдатів надіслала таке повідомлення своєму керівництву: «Ми помираємо, просимо, виплатіть наші зарплати за березень нашим родинам. Скажіть усім, що ми померли, як герої… ми не здалися».

Фінські офіцери із захопленими радянськими пропагандистськими банерами, мапами, листами тощо
Фінські офіцери із захопленими радянськими пропагандистськими банерами, мапами, листами тощо
Захоплений у полон радянський солдат у позиченій шапці
Захоплений у полон радянський солдат у позиченій шапці

Під час допиту один в’язень згадував, що йому сказали, що він повинен «звільнити наших фінських трудящих друзів від капіталізму». Незабаром вояк зрозумів, що його обдурили: «Я на власній шкірі відчуваю те, як нас привітали ті, кого ми прийшли «звільнити»».

Фінський військовий вивчає ліс
Фінський військовий вивчає ліс

Після тижнів руйнівних втрат на сході Фінляндії, радянське командування врешті змінило тактику та зосередилося на захопленні Гельсинкі на добре захищеному півдні країни.

Кафедральний собор у місті Віїпурі (після радянської окупації - Виборг), що лежить між СРСР та Гельсінкі, зруйнований під час радянського повітряного нападу
Кафедральний собор у місті Віїпурі (після радянської окупації — Виборг), що лежить між СРСР та Гельсінкі, зруйнований під час радянського повітряного нападу
Палаюче місто на півдні Фінляндії після радянської повітряної атаки
Палаюче місто на півдні Фінляндії після радянської повітряної атаки

Фінські поселення, зроблені з дерева, радянські війська бомбили запальними касетними бомбами.

Фінські військові відступають через Віїпурі (Виборг)
Фінські військові відступають через Віїпурі (Виборг)

Своєю переважаючою кількістю радянські війська змусили виснажених фінів відступати. У березні 1940 року, коли червоноармійці увійшли до передмість Віїпурі, у фінів не було іншого вибору, як прийняти жорсткі радянські умови перемир’я.

13 березня 1940 року після оприлюднення мирного договору, фінські прапори в Гельсінкі були приспущені
13 березня 1940 року після оприлюднення мирного договору, фінські прапори в Гельсінкі були приспущені
Місто на сході Фінляндії евакуювали у березні 1940 року, після передачі його території Радянському Союзові
Місто на сході Фінляндії евакуювали у березні 1940 року, після передачі його території Радянському Союзові

Прийняття перемир’я коштувало Фінляндії 11 відсотків її території, включно з другим містом країни Віїпурі, який росіяни назвали Виборгом. «Зимова війна» залишила після себе понад 25 тисяч загиблих фінів. СРСР у підсумку втратив понад 126 тисяч солдатів.

Радянський лідер Микита Хрущов пізніше згадував «Усі ми – і в першу чергу Сталін – відчували у нашій перемозі поразку від фінів. Це була небезпечна поразка, оскільки вона заохочувала наших ворогів і залишала їх у переконанні, що Радянський Союз – це колос на глиняних ногах».

Вже через рік після закінчення «Зимової війни» Фінляндія ухвалила рішення приєднатися до нацистського вторгнення в СРСР.

radiosvoboda.org

Поделиться:
Загрузка...