В Україні презентували американську систему бойової підготовки п’ятого покоління

152

Це комплекс бортових та наземних програмно-апаратних засобів, що дозволяє фіксувати й передавати на наземні пункти інформацію про параметри польоту літака та в режимі реального часу відображати її у віртуальному середовищі

Система може використовуватися у процесі підготовки пілотів незалежно від типу літального апарата. P5 CTS дозволяє оцінювати якість виконання як індивідуальних завдань, так і дій льотчиків у складі груп. Усі параметри польоту вона фіксує на власні накопичувачі й вже після завершення завдання дозволяє повністю відтворити політ і детально його проаналізувати.

Одночасно система здатна контролювати дії сотні літаків. При цьому вона дозволяє проводити й спільні тренування авіації із льотчиками з країн-партнерів, які також мають її на озброєнні. На сьогодні користувачами системи є військово-повітряні сили США, Канади, Польщі, Австралії, Сингапуру, Індонезії, низки африканських і арабських країн. На переконання представників CubicGlobalDefense, труднощів із адаптацією комплексу бойової підготовки до вітчизняних літаків МіГ та Су не виникне.

P5 CTS вже давно «працює» з винищувачами МіГ-29 та Су-30.

— Combat Training System — це хороші перспективи щодо розширення можливостей наявної системи об’єктивного контролю, — розповідає заступник начальника авіації Командування Повітряних Сил ЗС України полковник Олександр Кулібаба.

Чи долучаться до переліку користувачів P5 CTS вітчизняні військові авіатори, говорити зарано. Схожої системи, як і досвіду роботи із її аналогами в наших льотчиків немає, тож у Командуванні Повітряних Сил поки що вивчають можливості P5 CTS. Особливо вітчизняних авіаторів цікавить її спроможність оптимізувати процес підготовки льотного складу та заощадити кошти, що виділяються для цього. А щоб остаточне рішення було більш виваженим, представникам CubicGlobalDefense запропонували провести практичну презентацію її функціонування. Це може статися вже поточного року в межах заходів із двостороннього військового співробітництва між ВПС Республіки Польщі та Повітряними Силами ЗС України.

Сергій КЛИМЕНКО

P.S. 

Лише протягом минулого, 2016 року, понад 40 підрозділів радіотехнічних військ (РТВ) Повітряних Сил ЗС України здійснили, виконуючи або навчально-бойові, або реальні бойові завдання, маневр і перебазування визначеними силами та засобами на запасні або нові позиції. Про це повідомив нашій газеті начальник радіотехнічних військ генерал-майор Сергій Вишневський

Безперечно, це красномовне свідчення, того факту, що, дійсно, останнім часом рівень бойових спроможностей чатових українського неба (зокрема таких немаловажних факторів, як їхня мобільність та оперативність) суттєво зріс.

За словами генерал-майора Сергія Вишневського, українським РТВ під час виконання завдання з протидії гібридній агресії сусідньої країни, удалося протягом достатньо короткого проміжку часу суттєво наростити зусилля на східному, південно-східному, південному та північно-східному напрямках, розгорнувши там додаткові сили та засоби. Водночас низка підрозділів РТВ здійснила багатокілометрові марші як самостійно, так і залізничним транспортом або взагалі — комбінованим способом.

Насамперед це стосувалося району АТО, де локаторникам довелося дуже швидко здійснити реальний маневр, облаштувати за короткий час нові позиції й почати видавати на відповідні визначені командні пункти й пункти управління бойову інформацію про ситуацію в повітряному просторі в районі АТО. За словами генерал-майора Сергія Вишневського, нині на всіх загрозливих напрямках створено відповідне угруповання РТВ.

Загалом рівень мобільності підрозділів радіотехнічних військ, який, до речі, є одним із ключових показників бойових спроможностей РТВ, протягом останніх двох-трьох років постійно зростає одночасно в кількох напрямках. Як у сенсі оснащення РТВ відповідними зразками автотранспорту, озброєння та військової техніки (ОВТ) з відповідними тактико-технічними характеристиками (маються на увазі терміни згортання-розгортання з похідного положення в бойове й навпаки), так і в сенсі набуття локаторниками твердих навичок і вмінь у здійсненні практичного маневру та експлуатації цих нових зразків ОВТ.

Наприклад, торік в РТВ успішно випробували високомобільну трикоординатну радіолокаційну станцію з фазованою антенною решіткою (ФАР) «Пелікан». Відбулося це під час навчань «Рубіж-2016». Тестував новітню радіолокаційну станцію (РЛС) один із радіотехнічних батальйонів бригади радіотехнічних військ повітряного командування «Південь».

79К6 «Пелікан» (експортний варіант — 80К6) — трикоординатна радіолокаційна станція колового огляду виробництва НВК «Іскра» (м. Запоріжжя). Її призначено для роботи в умовах наявності перешкод природного й навмисного типу. Можна застосовувати в протиповітряній обороні, для видачі даних про ціль на зенітно-ракетний комплекс, а також як інформаційну ланку в справі гарантування безпеки польотів. Ця РЛС має координатні й трасові виходи, працює автономно або в складі регіональних і національних автоматизованих систем управління (АСУ). Усю апаратуру цієї РЛС розміщено на базі одного автомобіля.

Поява в українській армії РЛС 79К6 дала змогу автономно застосовувати зенітні ракетні дивізіони С-300ПТ (ПС). За основними тактико-технічними характеристиками РЛС 79К6 не поступається зарубіжним аналогам, а її вартість щонайменше вдвічі менша за вартість відомих зразків, наприклад РЛС АN/ТРS-117 виробництва компанії Northrop Grumman.

Наявні модифікації РЛС

  • 79К6 — базовий варіант;
  • 80К6 — експортний варіант 79К6 (кут огляду — 35 градусів), установлений на двох машинах КрАЗ-6446 (час розгортання РЛС становить 30 хвилин);
  • 80К6Т — варіант 80К6, розміщений на двох автомобільних причепах (час розгортання РСЛ — 20 хвилин);
  • 80К6М — модернізований експортний варіант 80К6, представлений 2013 року (кут огляду — 55 градусів), установлений на одному автомобільному шасі МЗКТ підвищеної прохідності (час розгортання РЛС — 6 хвилин);
  • 80К6К1 — варіант станції 80К6, установлений на двох вантажівках КрАЗ-6322 (демонстраційний комплекс уперше представлено 30 вересня 2014 року на XI Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2014»). Час розгортання РЛС становить 6 хвилин, інструментальна дальність дії — 400 км.10_p_tabl_2

За повідомленнями командування РТВ, цю новітню вітчизняну радіолокаційну станцію випробували в умовах, максимально наближених до бойових, із повним навантаженням. Наприклад, бойова обслуга РЛС «Пелікан» у складі визначеного підрозділу здійснила марш майже на 120 км, налаштувала станцію вже на новій позиції, відпрацювала видачу інформації про повітряну обстановку на визначений КП, зокрема в умовах застосування противником перешкод, і практично відпрацювала розгортання й згортання станції. За відгуками як командування підрозділу, так і військовиків, які працювали під час навчань на цій РЛС, станція їм сподобалася. Адже вона успішно впоралась зі всіма завданнями, продемонструвавши достатньо високі тактико-технічні характеристики, які заявив виробник.

Важливим фактором суттєвого підвищення рівня мобільності підрозділів РТВ також є формування в локаторників сталих навичок дій «у відриві» від пунктів постійної дислокації, у бойових умовах. Наприклад, у повітряному командуванні «Захід» Повітряних Сил протягом минулого року було здійснено низку командно-штабних навчань із підрозділами радіотехнічних військ, які було спрямовано на відпрацювання саме питань мобільності РТВ. І що показово, підрозділи радіотехнічної бригади цього командування, задіяні в навчанні, відпрацьовували навчально-бойові питання не в «статичному» положенні, як це було ще кілька років тому, коли вони позначали здійснення маневру, образно кажучи, прапорцями, а шляхом практичних дій — із реальним виходом техніки у визначені райони, розгортанням підрозділів на нових позиціях і напрямках.

Показово, що тренування було організовано й здійснено як за тематикою, так і за професійним змістом максимально реалістично. Локаторники під час тренувань відпрацювали питання організації повітряної розвідки на новому напрямку та практичний вихід мобільних підрозділів на позиції бойового призначення. Також достатньо предметно локаторники відпрацювали безпосередньо в районі бойових дій такі характерні для них, пов’язані з мобільним типом їхніх дій питання, як здійснення наземної розвідки в місцях зосередження та на ділянках прориву противника, наземну оборону власних позицій тощо.

Така активізація дій із нарощування спроможностей РТВ стосовно їхньої мобільності вже позитивно відображається на їхніх загальних бойових можливостях. Наприклад, в одній з окремих радіолокаційних рот РТВ, яка розташувалася в одному з прикордонних регіонів нашої країни і в якій командиром капітан Максим Голован, мені розповіли про те, як цей порівняно невеликий підрозділ, що несе постійне бойове чергування в системі ППО країни, зміг виділити в склад угруповання АТО один зі своїх мобільних радіолокаційних взводів.

За словами заступника командира підрозділу з озброєння старшого лейтенанта Сергія Черненка, взвод цілком успішно здійснив марш у район свого бойового призначення (практично через територію всієї країни, із заходу на схід), швидко розгорнувся й розпочав повітряну розвідку. Це відбулося завдяки тому, що взвод оснащено сучасною автомобільною технікою вітчизняного виробництва та мобільною РЛС, а також завдяки тому, що його укомплектовано досвідченими військовиками, здатними діяти автономно на значній відстані від постійного пункту дислокації. Цей підрозділ уже під час виконання завдань безпосередньо в районі АТО здійснював неодноразові передислокації. Тобто він продовжує зберігати високий рівень мобільності.

Загалом, як бачимо, набуття високого рівня мобільності для нинішніх радіотехнічних військ є одним із пріоритетних питань їхньої діяльності. Тому що це питання їхніх бойових спроможностей у сучасних реальних бойових умовах, себто питання їхньої загальної бойової ефективності.

Костянтин МАШОВЕЦЬ, na.mil.gov.ua

Поделиться:
Загрузка...