Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 01.05.2025

1. Фінансові проблеми кремля поглиблюються — росія підвищує цільовий показник дефіциту на 2025 рік.

— Уряд рф змушений скоротити очікувані доходи держбюджету на 2025 рік на 4,5% через падіння цін на нафту та зміцнення рубля.

— Водночас дефіцит бюджету зросте більш ніж утричі — з 0,5% до 1,7% ВВП (або 3,79 трлн руб).

— Втрати надходжень — мінус 2,6 трлн руб — стосуються виключно нафтової та газової сфери.

— Попри кризу, влада заявляє про збереження всіх зобов’язань — хоча фінансова стабільність росії дедалі більше тримається на непрозорих та разових джерелах позабюджетних доходів.

2. Торгові війни загрожують падінням цін на сировину та ударом по рублю — в ЦБ рф заговорили про нову кризу.

— У росії визнають: світові торгові конфлікти несуть загрозу для економіки країни, яка критично залежить від експорту сировини.

— Через уповільнення глобальної торгівлі можливе зниження цін на нафту, газ і метали — ключові статті російського експорту.

Можливі наслідки для рф:

— Зниження валютної виручки від експорту.

— Тиск на рубль і нова хвиля інфляції.

— Можливе посилення грошово-кредитної політики (тобто підвищення ставок та ще більша ізоляція).

— Фактично, у Центробанку рф визнають: російська економіка вразлива до зовнішніх потрясінь, і жодна «імпортозаміна» не рятує від глобальної залежності від нафти.

3. У росії тарифи ЖКГ зростуть на 40% за чотири роки: кремль перекладає економічні провали на плечі громадян.

— російська влада готує черговий удар по гаманцях громадян — згідно з оновленим макроекономічним прогнозом Мінекономрозвитку рф, комунальні тарифи зростатимуть темпами, яких країна не бачила десятиліттями.

— Загальні витрати на послуги ЖКГ у рф зростуть на 11,9% уже цього року, на 9,8% у 2026-му, 7,9% — у 2027-му і ще на 5,9% — у 2028-му. Сумарне зростання за чотири роки складе понад 40%, тобто набагато більше, ніж було заплановано раніше. Це різке підвищення тарифів на тлі війни, економічної стагнації та міжнародної ізоляції.

— Газ, який і без того подорожчав на 24% з початку повномасштабного вторгнення, продовжить стрімко дорожчати: +10,3% цього року, +10,6% — у 2026-му, і ще +9% та +7% — у 2027–28 роках. У результаті лише за 2025–2028 роки рахунки за газ зростуть на 42%, а з урахуванням попередніх років — на понад 76%. І все це, за словами уряду рф, — для «надійності постачання» та підключення окупованих територій.

— Електроенергія теж стане «розкішшю»: її тарифи збільшаться на 38% за чотири роки. Найбільші підвищення — 12,6% і 9,3% — припадають на 2025–2026 роки. Це підвищення неодмінно призведе до нової хвилі інфляції, яка ще більше знецінить доходи росіян. Комунальні платежі становлять до 8% споживчого кошика, і вже самі по собі можуть додати 0,4% до офіційної інфляції у 2026 році.

— Фактично кремль фінансує війну та утримання окупованих територій коштом власного населення — зростання тарифів виправдовується «соціальною газифікацією» та підключенням захоплених регіонів до інфраструктури рф.

4. Крах КамАЗа: китайські вантажівки добивають російський автопром.

— Флагман російського вантажного машинобудування — КамАЗ — летить у прірву збитків. За перший квартал 2025 року компанія зазнала чистого збитку в 12,46 млрд рублів, тоді як у той самий період минулого року ще була прибутковою (+1,4 млрд). Збитки від продажів склали 5,6 млрд рублів — проти прибутку у 1,2 млрд рік тому.

— Офіційне пояснення з компанії — «високі відсоткові ставки та падіння ринку вантажівок більш ніж на 50%». Але реальні причини очевидні: російський ринок просто захлинався від напливу китайських конкурентів, які витісняють КамАЗ з усіх лідерських позицій.

— Ще у 2023 році КамАЗ мав прибуток 11,9 млрд рублів, а вже у 2024-му — збиток понад 3,3 млрд. Продажі вантажівок впали на 13% — з 40 742 до 35 351 одиниць. Особливо драматично ситуація виглядає в сегменті важких вантажівок (більше 16 тонн), де продажі обвалились на третину. Результат:

— КамАЗ вперше в історії поступився лідерством на внутрішньому ринку китайському бренду — перше місце тепер у Sitrak (19 409 тягачів), за ним — Shacman, FAW і Dongfeng.

— Російський автопром, як і економіка в цілому, задихається під санкціями, стагнацією та втратою ринків, а китайські виробники, скориставшись слабкістю «партнера», стрімко займають його нішу.

— КамАЗ — ще один приклад, як «імпортозаміщення по-російськи» на практиці перетворюється на залежність від китайського імпорту і деградацію власного виробництва.

5. Спроби кремля зберегти функціонування свого «тіньового» флоту зазнають чергового краху: Габон і Барбадос офіційно відмовилися надавати свої прапори танкерам «Совкомфлоту» — російської держкомпанії, яка до початку війни володіла найбільшим у світі флотом танкерів класу Aframax.

— Після включення суден компанії до санкційних списків США у 2023 році росія втратила можливість використовувати ліберійський прапор і почала хаотичні спроби знайти нові юрисдикції. Габон, який спочатку надав реєстрацію, відкликав її під дипломатичним тиском, і «Совкомфлот» перемістив танкери до реєстру Барбадосу.

— Та й там судна довго не протрималися — британські санкції змусили Барбадос скасувати реєстрацію. У 2025 році одразу три судна — Mirabel, Primavera та Carma — були перереєстровані в Омані. Цей крок співпав із візитом до росії султана Омана Хайсама бен Тарика Аль Саїда 22 квітня.

— Оман надзвичайно рідко реєструє танкери: з 129 суден під його прапором лише три — і всі належать росії. Крім того, російські танкери намагаються використовувати реєстрацію Коморських островів, Сан-Томе і Принсіпі, а також Сьєрра-Леоне — юрисдикції з низьким рівнем прозорості.

— Це свідчить про дедалі глибшу ізоляцію росії у сфері міжнародного судноплавства. Втрата доступу до цивілізованих реєстрів — прямий наслідок санкцій, які не тільки ускладнюють експорт російської нафти, а й дедалі більше розкривають масштаби кремлівських схем обходу обмежень.

6. Казахстан може стати ключовим постачальником нафти для Німеччини: обсяги зростуть на 50%.

— Казахстан веде переговори з Німеччиною щодо збільшення постачань нафти до 2,2 млн тонн у 2025 році, що майже на 50% більше, ніж було заплановано раніше. Це може зробити Казахстан одним із п’яти найбільших експортерів нафти до Німеччини — попереду Норвегії та Алжиру.

— У І кварталі 2025 року вже експортовано 377 тис. тонн — на 25,7% більше, ніж у 2024-му. Поставки йдуть через систему «Транснєфті» за маршрутом: Узень — Атирау — Самара → «Дружба» → Адамова застава (Білорусь/Польща).

— Німеччина після відмови від російської нафти активно диверсифікує імпорт, орієнтуючись на стабільні країни та перевірену інфраструктуру. Казахстан приваблює відсутністю геополітичних конфліктів, готовими маршрутами транзиту та потенціалом для довгострокової співпраці.

— Якщо угода відбудеться, це не лише посилить роль Казахстану на європейському енергоринку, а й може спровокувати нові контракти з Польщею та Чехією, ще більше витісняючи росію з регіону.

7. У США готують нищівні санкції проти росії — 72 сенатори вже підтримали законопроєкт.

— Ключовий союзник Дональда Трампа в Сенаті США, сенатор-республіканець Ліндсі Грем, заявив про широку підтримку законопроєкту, що передбачає введення жорстких санкцій проти росії. Документ вже отримав схвалення 72 сенаторів.

— У разі, якщо кремль не приступить до серйозних переговорів щодо припинення війни проти України, Сполучені Штати планують запровадити нові економічні удари: зокрема, підвищити мита на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, паливні продукти або уран — до 500%.

— Також американцям буде заборонено купувати російські суверенні облігації.

— «Я хочу, щоб війна закінчилася справедливо, шляхом переговорів. Але ці санкції показують, що Сенат чітко вважає агресором саме росію», — заявив Грем.

— Він наголосив, що путін «допустить фатальну помилку», якщо вирішить шантажувати або маніпулювати Трампом. Законопроєкт, за словами сенатора, стане ефективним інструментом для майбутнього тиску на Кремль.

— Грем також додав, що має підтримку серед конгресменів у Палаті представників, тож очікує просування цього законопроєкту найближчим часом.

— На тлі зростаючої ізоляції та виснаження ресурсів росії, нові санкції можуть завдати її економіці удару, від якого вона не оговтається в найближчому майбутньому.

8. Західні компанії консультуються щодо потенційного повернення на російський ринок.

— Сировинні трейдери, страховики та судноплавні компанії звертаються до юристів, аби з’ясувати, як відновити торгівлю з росією в разі послаблення санкцій США.

— Багато західних компаній залишили російський ринок після початку повномасштабної війни та введення масштабних санкцій.

— Однак прагнення Дональда Трампа нормалізувати відносини з москвою породили очікування пом’якшення обмежень.

— Юристи зазначають, що бізнес прагне зрозуміти, як діяти у ситуації, коли США можуть зняти частину санкцій, а ЄС і Велика Британія — ні. Це створює серйозну дилему для компаній.

— «Розбіжності між США і Європою — головна проблема для бізнесу сьогодні», — каже Сэм Тейт із юридичної фірми Clyde & Co.

— За словами експерта з санкцій Деніела Мартіна (HFW), раніше всі орієнтувались на санкції США як найжорсткіші. Тепер бізнес розглядає варіанти пристосування до жорсткішої політики ЄС та Великої Британії.

— Мартін вважає, що скасування санкцій США навряд чи буде повним і миттєвим. Наразі компанії намагаються оцінити, які зміни є можливими.

— Якщо санкції США послаблять, першими на відновлення торгівлі з росією можуть піти нафтові трейдери — швидше, ніж компанії, які займаються видобутком, адже останнім потрібні великі інвестиції.

— Водночас існує ризик: США можуть спершу пом’якшити санкції, а потім знову їх запровадити, якщо вважатимуть, що росія не дотримується домовленостей. «Навіть якщо трейдери побачать вигідні можливості, без підтримки банків, страховиків та логістичних партнерів відновити діяльність буде складно», — наголосив Мартін.

9. ЄС готує “план Б” на випадок, якщо Трамп відмовиться від підтримки України.

— Європейський Союз розробляє альтернативний план дій, щоб зберегти санкційний тиск на росію, якщо адміністрація Дональда Трампа вирішить вийти з мирних переговорів щодо України й піде на зближення з Москвою. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

— За словами Каллас, у Брюсселі вже помічають сигнали, що США можуть відмовитися від спроб досягти домовленостей з росією, вважаючи це «надто складним завданням».

— Представник Держдепу Марко Рубіо додав, що якщо прогресу не буде, США можуть відмовитися від посередницької ролі у війні. У ЄС побоюються, що відмова США від санкцій призведе до тиску з боку окремих країн Євросоюзу на Брюссель із вимогою також почати їх скасування.

— Європейські чиновники також стурбовані потенційною асиметрією: якщо американські компанії знову почнуть працювати з росією, європейський бізнес залишиться обмеженим.

— Каллас підтвердила, що ЄС має резервний план на випадок, якщо Угорщина заблокує продовження санкцій у липні. Водночас вона підкреслила, що головна мета — зберегти єдність усіх членів блоку. За її словами, Бельгія вже розглядає продовження заморозки російських активів на €190 млрд за допомогою королівського указу — як один зі способів обійти угорське вето.

— Вона також визнала, що в деяких європейських столицях тривають обговорення можливості повторити кроки США у разі їх виходу з конфлікту.

— Однак вважає такі очікування небезпечними: «росія витрачає понад 9% ВВП на оборону — і вона не зупиниться». Європа, за словами Каллас, може збільшити фінансову допомогу Україні, але повністю замінити військову підтримку США буде складно.

— Вона наголосила, що результат війни критично важливий і для США: «росії не можна дозволити досягти своїх цілей».

— Окремо Каллас зазначила, що ЄС не визнає Крим частиною росії — навіть якщо США будуть розглядати такий варіант у перемовинах: «Це червона лінія для України, яку Європа підтримує беззастережно».

— Завершуючи, вона наголосила: «Якщо Трамп справді хоче зупинити вбивства, він повинен тиснути на того, хто їх вчиняє».