Росія отримала 4-6 млн північнокорейських артилерійських снарядів упродовж останніх 20 місяців, налагодивши морське сполучення із КНДР.
Відповідне розслідування оприлюднило видання Reuters у співпраці з дослідницькою організацією Open Source Centre (OSC).
Open Source Centre, або OSC, незалежна дослідницька організація зі штаб-квартири Великобританії, яка зосереджується на безпеці, упродожв 20 місяців відслідкувала транзит морських контейнеровозів, які доставили майже 16 000 контейнерів із боєприпасами до Росії.
Аналітики відстежили 64 рейси із північнокорейського порту Раджин у період з вересня 2023 року по березень 2025 року, здійснених чотирма контейнеровозами під російським прапором: «Ангара», «Мария», «Майя-1» і «Lady R». Кораблі транспортували північнокорейські артилерійські та мінометні снаряди до російських портів Восточний і Дунай, після чого ті завантажувались на потяг та доставлялись залізницею на арсенали неподалік України.
Початок військових поставок із КНДР
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відвідав Пхеньян у липні 2023 року на святкування 70-ї річниці перемир’я в Корейській війні, де обговорив із північнокорейським лідером тіснішу військову співпрацю.
А вже у вересні 2023 року між обома країнами активізувався морський трафік: кораблі почали перевозити сотні контейнерів із північнокорейського порту Раджин до східних російських портів Дунай і Східний, що відслідковували аналітики OSC на супутникових знімках.
Пік поставок припав на січень 2024 року, коли в Росію було відправлено сім вантажів, а до березня 2025 року в середньому місячний показник знизився до трьох.
За оцінками OSC, з вересня 2023 року по березень 2025 року з Північної Кореї до Росії було перевезено загалом 15 809 контейнерів за 64 рейси.
Контейнери на борту судна були підраховані за допомогою супутникових знімків, а кількість контейнерів у вантажному відсіку була визначена за допомогою моделювання на 3D-моделях судна з офіційних схем.
Аналітики OSCзібрали доступні знімки та іншу інформацію, проаналізувавши схему завантаження стандартних морських контейнерів, після чого оцінила місткість кожного шляхом вимірів.
За оцінками, кожен морський контейнер, у яких перевозились боєприпаси, міг містити від 315 до 330 ящиків зі 122 мм артилерійськими снарядами або 224 ящики зі 152 мм артснарядами. Також кожен контейнер міг містити 160 ящиків зі 122 мм реактивними снарядами до РСЗВ або 275 ящиків зі 120 мінометними мінами.
Через різні розміри ящиків для кожного типу снарядів їх точну кількість підрахувати таким чином неможливо, проте OSC надало консервативний діапазон в 4-6 мільйонів артилерійських снарядів. Ці данні корелюють із данними Головного управління розвідки, яке повідомляло про отримання Росією 4 мільйонів артилерійських снарядів із середини 2023 року, понад три чверті з яких — снаряди калібру 122 і 152 мм. Розвідувальне відомство також повідомляло про поставку мінометних боєприпасів, не включивши їх у надані цифри.
Одним із головних місць зберігання північнокорейських боєприпасів став арсенал “Тихорецьк” (військова частина №57229-41), розташований за 100 кілометрів на південь від Ростова-на-Дону, який з початком російсько-української війни став центром забезпечення російських військ в Україні.
Розширення об’єкта почалося наприкінці літа 2023 року, коли північнокорейські боєприпаси мали надійти, згідно з аналізом Reuters супутникових знімків. Але через рік, 21 вересня 2024 року, об’єкт зазнав серйозних ушкоджень після удару українських військових. За оцінками OSC, удар знищив близько 90% запасів на об’єкті, включаючи велику поставку північнокорейських снарядів за кілька днів до цього.
Втім, це не припинило поставки північнокорейських боєприпасів до російського окупаційного угрупування військ. За оцінками українських посадовців, включно з начальником ГУР, Північна Корея забезпечує половину від усіх артилерійських боєприпасів, які потрібні Росії на фронті — кількість, яка відповідає висновкам OSC і Reuters.
Шість із дев’яти військових документів російських артилеристів, з якими ознайомились Reuters, показали, що північнокорейські боєприпаси були поширеними. Два цьогорічні документи показали, що деякі підрозділи використовують 100% північнокорейських боєприпасів в один день і 75% в інший. Минулого літа підрозділ на південно-східному Запорізькому фронті повідомив, що майже 50% снарядів, випущених його гаубицями Д-20, були північнокорейськими 152-мм снарядами, тоді як 100% його 122-мм ракет були північнокорейськими.
Попри однаковий калібр північнокорейські снаряди мають гіршу балістику, тому російські військові підготували окремі «таблиці стрільб» для артилерійських підрозділів на основі випробувань, проведених на Лузькому артилерійському полігоні. Також спостерігались й інші проблеми, наприклад, в одному із документів застерігають не тримати боєприпас у гарячому стволі більше 3 хвилин.
За даними аналітиків, з вересня-2023 по березень-2025 з Північної Кореї до Росії вирушило 64 рейси на кораблях «Леді-Р», «Марія», «Ангара» та «Майя-1».
Сумарна кількість поставлених боєприпасів – від 4,2 до 5,8 млн. за півтора роки. У річному еквіваленті це від 2,8 до 3,8 млн. на рік.
За даними американської розвідки, Росія сама виробляє від 2 до 2,3 млн. снарядів на рік. Таким чином, постачання з Пхеньяну становлять ≈60% боєприпасів, що використовуються Росією.
У перерахунку на добу, якби Росія використовувала лише свої боєприпаси, вона вистрілювала б близько 6 тис. снарядів на добу. Північнокорейські постачання дозволяють їй вистрілювати до 16 тис. снарядів на добу.
Деякі російські підрозділи використовують лише північнокорейські боєприпаси, тобто залежать від постачання на 100%.
Восени-2024 Україна завдала ряд ударів по російським арсеналам ГРАУ, де зберігалися артилерійські боєприпаси, зокрема північнокорейські, значно знизивши російський потенціал. Наприклад, в результаті удару по Тихорецьку 21 вересня 2024 року було знищено до 90% вмісту складу.
Північнокорейські боєприпаси дозволяли російському угрупованню зберігати темпи наступу протягом 2024 року.
“ Північнокорейський внесок стратегічно важливий для Росії .
Викладені оцінки ґрунтуються на супутникових знімках, злитих документах та даних від розвідок.
