Очевидно, що Україна мала забезпечувати собі поставки зброї з США. І не тільки після перемоги Трампа, а й при Байдені, коли саме при Байдені у жовтні 2023 року нам раптом оголосили, що поставки зброї України зупиняються, бо там же Ізраїль, наш великий друг, який проголосував в ООН, що росія не агресор, воює з світовим злом у шльопанцях. І ми сиділи 7 місяців без зброї (до квітня 2024). Орки прорвали нам фронт під Авдіївкою і Мар’їнкою і ми 1.5 роки не могли їх зупинити.
Тому Зеленський восени 2024 року привіз в Америку ідею: розплачуватися природніми ресурсами України, щоб гарантувати поставки зброї. Щоб гарантувати, що більше така ситуація не повториться. Що українцям більше не будуть тикати носом, що є якийсь інший союзник, за якого ми нижчі.
Хоча знову-таки: у того ж Ізраїля не існує жодної угоди з США про те, що Америка повинна воювати за Ізраїль у небі збиваючи іранські ракети. У нас всі в це тоді чомусь повірили, але читайте договір про союзництво США-Ізраїль, там нема ні слова про це.
Тому угода про копалини потенційно слугувала ідеї вирівняти нас в очах США з іншими союзниками.
Нас мали б не заспокоювати, що прибрали з угоди дурні вимоги Трампа, які він туди накидав заради сміху, щоб нас заблефувати. А нам би мали продемонструвати як в угоді забезпечили 3 ключові пункти: 1) поставки зброї Україні починаються в масштабах більші за часи Байдена, 2) першочергово серед інших союзників США, 3) без всяких обмежень по використанню вглиб території РФ.
Чи служить угода цій меті?
Які є гарантії, що Трамп завтра не зупинить нам допомогу знову? Ну от війна Ізраїля з Іраном (а Ізраїль зараз погрожує атакувати Іран) чи навіть з новою владою Сирії, яка захоче повернути територію, що Ізраїль зараз окупував.
Нам знову скажуть, що Ізраїлю треба 15000 авіабомб, а Україні не треба.
Так, ви оплатили свої авіабомби ресурсами, а Ізраїль отримує просто так, бо він любімий і хароший. Але хто вам сказав, що в світі все чесно?
Нам просто скажуть: а ви знаєте какоє у Ізраїля в США лобі? Почему ви нє создалі такоє же свойо?
І дійсно.
AIPAC витратив $3 059 885 на прямий лобізм в Конгресі. Так звані «зовнішні витрати AIPAC» у 2024 році — ще $37 860 200. Крім того, AIPAC заявив про $53 000 000 прямої підтримки 361 кандидатам у 2024 році. А неофіційні джерела оцінюють загальні зовнішні витрати AIPAC у період після жовтня 2023 в понад $100 000 000. І це лише одна з проізраїльських лобістських організацій.
Євреї США збирають гроші між собою і роблять так, щоб унеможливити зміну зовнішньої політики США.
Це зустрічі з конгресменами, підготовка законопроєктів, «незалежне фінансування» праймеріз, TV-реклами, онлайн-кампаній, партійні пожертви на підтримку кандидатів обох партій (сенатор Байден з 1991 року — найбільший реципіент ось тих сум зазначених вище), а також організація делегацій і поїздок депутатів до Ізраїлю (реально розумна річ — ми б мали робити те саме з усіма політиками США і Європи і не тільки провладними, а й опозиційними), семінари, конференції і нарешті тупо вечері, фуршети, застолья.
Що завадить всім цим сенаторам і конгресменам завтра раптом вчергове не проголосувати за допомогу Україні, бо вони з нами не бухали за одним столом?
Ні-чо-го.
Зеленський не здобув цією угодою ніяких гарантій.
Ми мали наполягати, щоб поставки США продовжувались на старих умовах — безплатно. Бо це — в інтересах Америки. Бо ми вже оплатили ці поставки своїми міжконтинетальними ракетами. Бо Трамп сам кричав, що завалить Україну зброєю, якщо путін не піде на мир.
Але тепер створено прецедент. Інші великі країни, що нам допомагають, завжди можуть обрати якогось ідіота у себе, рускіє друзья вкладуть йому в голову потрібні думки і він почне кричати: дайте мені ваші ресурси, а то заберу зброю!
Зеленський нічого не здобув, зате створив чергову небезпеку.
В якійсь мірі Зеленський лише вирівняв нас з ролі прохачів у роль покупців. Але знову-таки: це меншовартість. Ми ніякі не прохачі. У нас 60 тисяч найкращих чоловіків і дівчат загинуло, щоб не дати новій Імперії Зла підняти голову. Нова Холодна війна з нею для США і Європи стала б в 1000 разів дорожчою.
Ця угода просто черговий приклад дилетантизму зелених на зовнішній арені. Вони кричать, як прибрали «погані умови» з угоди, але в дійсності створили для України значно гірші.