23 вересня кораблі ВМС України «Донбас» і «Корець» пройшли під збудованим Росією Керченським мостом, який Москва використовує для перешкоджання економічній діяльності України. І хоча українські судна постійно супроводжували російські військові одиниці, Україні вдалося реалізувати своє право на вільний прохід Керченською протокою. Про важливість цього факту і можливий подальший розвиток ситуацій розповів екс-заступник голови генштабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Маю надію, що українська операція стала початком процесу розірвання російської блокади. Я розділяю цю подію на суто військовий аспект і воєнно-політичний. Військовий полягає в тому, що через загострення ситуації в Азовському морі на стратегічному рівні – президента і РНБО – прийняли рішення про формування військово-морської бази. Зрозуміло, що треба захищатися. Формування такого органу управління повинно підвищити ефективність бойових дій, якщо вони будуть необхідні. Поки ми поступаємося російським силам в акваторії Азовського моря, і тому нам потрібно більш ефективно використовувати всі свої можливості.
Для захисту ми будемо використовувати наявні в цьому районі сили: артилерію, танки, системи залпового вогню, вертольоти Мі-24, штурмовики і винищувачі, які можуть вражати наземні і надводні сили, а також, якщо буде необхідно, бомбардувальники. Щоб підвищити ефективність дій цих сил, потрібне їхнє управління. Коли ми перейшли від АТО, в якому сили діяли більш-менш самостійно, до формату Об’єднаних сил, їхня ефективність зросла.
Тому й створюють цю базу, докладають зусиль, і зайшли два ці судна Військово-морських сил. Одне буде виконувати функції рухомого пункту управління базою – це дуже важливо. Не менш, а може, й більш важливо те, що Військово-морські сили і Збройні сили України спланували і провели перехід цих двох цих суден з Одеси вздовж кримських берегів, під славнозвісним мостом і через акваторію Азовського моря до Бердянська. Україна зробила це, щоб чітко показати, що ми діємо в рамках міжнародних угод.
Було важливо побачити реакцію росіян. Ця ситуація їх, безумовно, дратувала. Москва розуміла, що, якщо вона перешкоджатиме, це матиме для неї серйозні міжнародні наслідки через Генасамблею ООН. Важливо, в якому вигляді надалі існуватиме договір 2003 року, який був закладений ще за часів Радянського Союзу.
Ми нанесли серйозний ідеологічний, пропагандистський удар по Російській Федерації, і тепер росіяни шукають пояснення проходу українських кораблів у море, де, як вони казали своїй аудиторії, Росія є повним господарем. Вони будуть шукати вихід з цієї ситуації. З одного боку, продовжувати тиск на Україну в Чорному та Азовському морях. Крім того, дедалі актуальнішим для них стає питання подачі води та електроенергії до Криму, тому що ситуація там погіршується. Тобто вони зацікавлені в тому, щоб пов’язати ці питання. Ну, і звісно, чинити тиск на Україну на оперативному рівні – навколо Азовського моря і Криму.
Щоб розвинути цей процес, Україні слід будувати базу, заводити кораблі, організовувати супровід конвоями. Тобто нарощувати свої сили і забезпечувати економічну діяльність в районі Азовського моря. Україна проводить випробування протикорабельних ракетних комплексів, сучасної системи залпового вогню. Є перспективи, нам потрібен час. Але у зв’язку з наслідками незаконної анексії Криму і втратами, які понесли наші Військово-морські сили, потрібне оновлення корабельного складу і засобів, які можуть діяти в інтересах ЗСУ в цьому районі з суші і повітря.
