Журналісти з’ясували, як ексзаступнику голови адміністрації президента Януковича Андрію Портнову роками вдавалося зберігати вплив на суддівську систему і систематично вигравати у судах.
Також вони дослідили, які саме судді з Печерського районного суду Києва та Київського апеляційного суду найчастіше розглядали справи за позовом Портнова і ставали на його бік.
Про це йдеться в розслідуванні «Схем», повідомляє Радіо Свобода.
«Схеми» досліджувати архіви Вищої ради юстиції, щоб зрозуміти, хто саме і як призначав суддів за президентства Януковича, в тому числі тих, хто і досі ухвалює рішення – йдеться у розслідуванні. Серед них судді, які мали родинні зв’язки з Портновим або були його колишніми підлеглими, а також судді, пов’язані із іншими впливовими членами ВРЮ.
Як свідчать документи, у грудні 2011 року ВРЮ проголосувала за подання президенту Януковичу про призначення на посаду судді Господарського суду Луганської області Андрія Секірського. Він – брат колишньої дружини Портнова, Тетяни. Це рішення підтримали всі присутні на засіданні, серед яких, відповідно до протоколу, був і Портнов.
Так само усі присутні члени Вищої ради юстиції у липні 2010-го підтримали подання дружини судді Анжели Секірської на посаду судді Луганського окружного адмінсуду. Серед них – Портнов. Секірські, йдеться в розслідуванні, і досі працюють суддями.
У травні 2010 року ВРЮ проголосувала за подання сестри Портнова Олени Ісаєвської на посаду судді Печерського райсуду Києва. Портнов взяв самовідвід. Згодом Ісаєвська стала адвокаткою і захищала брата у судах, зокрема й Печерському.
У той же період проголосували за Тетяну Скочок, яка була помічницею Портнова ще в статусі народного депутата. Її кандидатуру подали на посаду судді Окружного адмінсуду Києва. Підтримали це рішення всі присутні члени ВРЮ, серед них, згідно із протоколом, і Андрій Портнов. У грудні 2022-го року Верховна Рада підтримала в цілому ліквідацію ОАСК, але Скочок, як і решта суддів, зберігає свій суддівський статус і декларує, що отримує там зарплату.
Відповідно до архівів, Вища рада юстиції в грудні 2011 року підтримала подання на посаду судді іншої ексдружини Портнова – Інни Белоконної. Вона досі працює суддею Оболонського райсуду Києва.
У розслідуванні журналісти звернули увагу на суддю Шостого апеляційного адмінсуду Андрія Парінова, до якого у 2019 році потрапила справа за позовом Портнова до посольства України в Канаді. Тоді він просив визнати протиправними дії щодо направлення від посольства у період з березня 2016 року до липня 2018 року до МЗС Канади «інформації про наявність кримінальних проваджень на території України». Інша сторона в цій справі наполягала на відводі судді Парінова, посилаючись на можливий конфлікт інтересів через його дружину. Це – Марина Парінова, вона працювала завідувачкою відділу з питань судової реформи Головного управління з питань судоустрою в адміністрації Януковича, яке очолював Андрій Портнов. А згодом вона стала його адвокаткою.
Парінов пояснив, що на момент розгляду справи був розлучений із дружиною – і його не відвели. Пізніше Парінов разом з іншими суддями Шостого апеляційного адмінсуду стали на бік Портнова, підтвердивши таким чином попереднє рішення ОАСК про задоволення позову експосадовця.
У вересні 2010 року ВРЮ проголосувала «за» призначення судді Павла Вовка, який був помічником Ківалова у Верховній Раді, головою Окружного адмінсуду Києва. Серед них, відповідно до протоколу, сам Ківалов, Портнов та Лідія Ізовітова (нині голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України – ред.).
Племінник Ківалова Сергій Могил у 2009 році став суддею Вищого господарського суду України. А наступного року, відповідно до архівів, Ківалов, як голова комітету ВР з правосуддя, виступив доповідачем щодо нагородження Могила відзнакою комітету «за чесну і сумлінну працю, підвищення якості правосуддя в державі», а також з нагоди відзначення чергової річниці утворення господарських судів.
Коли Лідія Ізовітова була членкинею Вищої ради юстиції, її діти-судді отримали адміністративні посади. Відповідно до архівів, на засіданні ВРЮ проголосувала за те, щоб її син Павло Хотенець став заступником голови Господарського суду Харківської області, а донька Олена Ізвітова-Вакім — заступницею голови Харківського окружного адмінсуду. Під час Революції гідності громадські організації називали її суддею Майдану.
У розслідуванні журналісти також дослідили, як в окремих судах певні судді найчастіше розглядали справи за позовом Портнова і ставали на його бік. Зокрема, в Печерському райсуді по декілька таких справ розглянули Сергій Вовк, Світлана Волкова, Ірина Литвинова, Олексій Соколов та Тетяна Ільєва.
Зокрема, Ільєва розглядала позов Андрія Портнова про захист честі і гідності проти холдингу «Телерадіокомпанія Люкс», якому належить «24 канал», та Генпрокуратури. Портнов оскаржував згадки про кримінальне провадження щодо його нібито можливого незаконного збагачення на 26 мільйонів гривень – ці дані поширила Спеціалізована антикорупційна прокуратура без зазначення прізвища, але згодом, вже в контексті Портнова, їх процитував в етері «24 каналу» голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
В іншій справі за позовом Портнова суддя Ільєва відмовила у відводі судді Сергія Вовка. Сам Сергій Вовк також ставав на бік Портнова у трьох справах. Наприклад, визнав інформацію, поширену ЦПК у колонці на сайті «Українська правда» у 2023 році, як таку, що «порочить честь, гідність та ділову репутацію Портнова».
У 2011 році у ЗМІ писали, що Портнов врятував суддю Сергія Вовка від звільнення як член Вищої ради юстиції. «Схеми» розшукали цей документ в архіві. Портнов дійсно був доповідачем у справі за скаргою на суддю Вовка і зробив висновок про відсутність підстав про його звільнення.
Суддя Ірина Литвинова (вона також – заступниця голови Печерського суду) розглядала справу за позовом Портнова про захист честі, гідності та ділової репутації, зокрема, проти телеканалу «Прямий» – і винесла рішення на користь експосадовця.
За допомогою архівів «Схеми» з’ясували, що Портнов у 2011 році як член Вищої ради юстиції розглядав скаргу на суддю Литвинову і надав висновок про відсутність підстав для її звільнення.
Під час розгляду справ за позовами Портнова про захист честі і гідності, суддя Олексій Соколов двічі ставав на його бік. В одному випадку це була справа проти «Прямого». В іншому – проти, зокрема, керівниці «Схем», журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької.
Як з’ясували «Схеми», судді Ільєва, Вовк, Соколов працювали за часів Януковича в одній судовій колегії зі згаданою раніше сестрою Портнова Оленою Ісаєвською.
Журналісти звернули увагу і на декількох суддів Київського апеляційного суду, які розглянули найбільше справ за участю Портнова і ухвалили рішення на його користь. Це Максим Оніщук, Любов Поливач, Вікторія Шебуєва, Ганна Крижанівська.
Відповідно до архівних документів, які розшукали «Схеми», у 2013-му році усі присутні на засіданні члени ВРЮ проголосували за призначення Крижанівської на адміністративну посаду – заступниці голови Апеляційного суду Києва. Серед них – і Андрій Портнов.
