Скільки коштуватиме Кремлю газова авантюра

Російський газовий монополіст «Газпром» прийняв, м’яко кажучи, несподіване рішення. Спроба розторгнення контрактів на поставку газу до України і на транзит газу до ЄС стала неприємним сюрпризом не тільки для Нафтогазу, але і для європейських покупців російського палива. Подібні рішення у світі нафтових і газових трейдерів не приймаються в довільний момент, і причетні до них, зазвичай, повідомляються за тижні, якщо не за місяці про можливі зміни у контракті. А не шляхом повернення передоплати і повідомленням, що наступна зустріч відбудеться в Стокгольмі, в арбітражному суді.

Цей несподіваний фортель може істотно вдарити по фінансах «Газпрому». Оскільки, далеко на факт, яке рішення стосовно розторгнення контракту прийме стокгольмський арбітраж, до якого планує звернутись «Газпром».

В той же час в пункті 6.5 контракту від 19 січня 2009 року між «Газпромом» та Нафтогазом стосовно відповідальності сторін вказано «У випадку недопоставки продавцем природного газу в обсязі більшому, ніж 6% від місячної норми, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 150% вартості обсягу недопосавленого газу, якщо факт недопоставки мав місце впродовж квітня-березня будь-якого року поставки, і в розмірі 300% вартості обсягу недопосавленого газу, якщо факт недопоставки мав місце впродовж квітня-березня будь-якого року поставки». Це у випадку з Україною.

Тому навіть незалежно від того, якою буде реакція суду на спробу «Газпрому» розірвати контракти, Україна матиме можливість вимагати компенсацію за непоставлений газ — незалежно від того, прийняв чи відхилив передплату Нафтогазу «Газпром».

Подробиці контрактів «Газпрому» з усіма європейськими споживачами різні, і більшість з них непублічна — але механізм штрафних санкцій там, звичайно, також передбачений. А оскільки тиск газу «на Європу» за інформацією «Нафтогазу» теж помітно «просів» — росіянам цілком можна зіткнутись зі штрафними санкціями і з боку європейських споживачів.

Врешті, гроші — грішми, але «Газпром» десятиліттями викохував свій імідж «надійного постачальника газу до Європи». Зараз по цій репутації Москва наносить колосальний удар. Бо навіть у випадку з Україною всі чудово розуміють, що у відповідь на рішення суду (помітимо, не українського, а стокгольмського) «образитись» і відмовитись постачати газ в момент морозів — це, м’яко кажучи, безвідповідально. І що від постачальника, який використовує подібні методи в економічних дискусіях, слід триматись подалі.

Тоді, чому росіяни пішли на ескалацію, чудово розуміючи, що це загрожує як фінансовими, так і репутаційними втратами? Невже за тих нещасних 2 мільярди доларів?

Можна не сумніватись, що рішення про розрив контрактів приймали не в «Газпромі». І з економікою воно не має нічого спільного. Якщо проаналізувати можливі вигоди Росії від такого рішення, є два можливих пояснення.

Перше з них натякає на те, що в подібний спосіб здійснюється неймовірно масштабне лобіювання «Північного потоку-2», процес легалізації будівництва якого вступив зараз у критичний момент. Оскільки, попри дозвіл на будівництво газогону з боку Німеччини, все ще не виключеним є прийняття поправок до газової директиви ЄС від 2009 року, які поширять правила Третього енергопакету на морські газопроводи в ЄС з третіх країн. Поправки, хоч і не забороняють прямо будівництво «Північного потоку-2», помітно ускладнюють життя «Газпрому». При тому, якщо будівництво газогону буде завершене до прийняття поправок — то він під їх дію не підпадатиме.

Таким чином, стратегічна ціль Кремля, реалізована за допомогою перекритого газопостачання — переконати Європу, що Україна — таки ненадійний транзитер (який дозволяє собі вигравати позови проти Росії у Стокгольмі) і заблокувати прийняття поправок до газової директиви під тиском європейського бізнесу.

А інша, до речі, навіть більш ймовірна причина сьогоднішніх різких тілорухів «Газпрому», далеко прозаїчніша. Після вчорашньої демонстрації військової зброї сьогодні Володимир Володимирович приступив до демонстрації зброї газової. При тому, ця демонстрація спрямована як на внутрішнього споживача в особі захопленого електорату («Нас ніхто не слухав. Послухайте зараз. Версія 2.0») так і на споживача зовнішнього. Який, звичайно, нічого нового не побачить, але, ймовірно, повірить, що російський лідер насправді навіжений і може втнути будь-який фортель, тому надмірний тиск на нього є шкідливим для здоров’я. Якщо це так, то війна буде довгою і безрезультатною. І вже висловлені сподівання Європейської комісії на те, що буде створено тристоронню переговорну групу, яка все залагодить — як то було під час попередніх «газових воєн», на жаль, цілком марні.

Втім, Україні байдуже, яка з цих цілей є головною рушійною силою сьогоднішнього спектаклю. Важливо, що його результатом може стати далеко швидша й радикальніша відмова від російського «забрудненого політикою» газу. Що, в перспективі, стане кінцем путінського режиму. Ну, і української ГТС, не виключено, теж.

Вижу уже народу мозг хе*ней засрали. Ок, давайте по порядку:

1) нет, «Нафтогаз» не покупает газ у «Газпрома». С ноября 2015.

2) да, Стокгольмкий арбитраж постановил, что в 2 оставшихся года действия контракта «Нафтогаз» должен покупать газ у «Газпрома» в размере минимум 4 млрд кубов в год.

3) нет, «Газпром» не разорвал контракты с «Нафтогазом» прям щас. Он объявил о решении подать прям щас в Стокгольмский арбитраж требование о разрыве контрактов.

4) нет, неизвестно на что рассчитывает «Газпром» в арбитраже. И будет ли принято решение до 31.12.2019 — срока окончания действия контрактов.

5) нет, ничего страшного, если «Газпром» не будет поставлять нам газ. Он и сейчас не поставляет.

6) нет, непонятно как они собираются без нашей трубы транзитировать газ в Европу. Может через непостроенный «Северный поток — 2», а может ракетами из презентации Путина.

7) да, заявление «Газпрома» похоже на истеричную пиар-попытку сгладить поражение.

Дополнение.

Свою истеричную реакцию «Газпром» дополнил снижением на 20% давления в газопроводе со своей стороны.

У нас хватает газа в газохранилищах, но мы не можем его быстро поднять и не можем такое падение быстро компенсировать поставками через словацкую перемычку.

Нет, мы не замерзнем, через несколько дней все прийдет в норму.

Да, «Газпром» — клоуны и снова проиграют.