Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.06.2026
1. Удари українських дронів по паливній інфраструктурі призвели до втрати сотень тонн пального та зриву контрактів у росії.
— Атаки українських безпілотників на російські об’єкти зберігання нафтопродуктів у 2024–2025 роках спричинили втрату сотень тонн бензину й дизельного пального, а також зрив низки великих контрактів на постачання палива. Про це свідчать матеріали судових розглядів у росії.
— Згідно з оприлюдненими документами, після ударів дронів власники пального зверталися до судів із вимогою відшкодувати збитки за знищені запаси нафтопродуктів.
— Йдеться про сотні тонн бензину та дизельного пального, які були втрачені внаслідок пожеж після атак. російські оператори паливних сховищ намагалися посилатися на форс-мажорні обставини, однак суди в низці випадків ставали на бік клієнтів.
— Судді зазначали, що атаки на об’єкти паливної інфраструктури вже давно не є винятковою подією, а тому власники таких об’єктів повинні враховувати відповідні ризики та вживати заходів для захисту майна.
— Судові справи демонструють, що удари по нафтобазах завдають росії не лише прямих втрат через знищення пального та інфраструктури. Наслідками також стають зриви контрактів, компенсаційні виплати, зростання страхових та логістичних витрат, а також підвищення ризиків для всієї паливної галузі. Це посилює тиск на енергетичний сектор росії.
2. Дефіцит бензину вперше почав загрожувати москві через удари по нафтопереробці.
— Серія ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних підприємствах наблизила паливний ринок росії до критичної межі. Ситуація вперше створила реальну загрозу дефіциту бензину в московському регіоні — найбільшому центрі споживання пального в країні.
— З початку року українські дрони десятки разів уражали об’єкти нафтопереробки. Особливо відчутними стали наслідки атак на підприємства, які забезпечують паливом центральну частину росії. У результаті загальні втрати потужностей з переробки нафти оцінюються приблизно у 600 тисяч барелів на добу.
— Якщо пошкоджені підприємства не зможуть швидко відновити роботу, росія ризикує втратити понад чверть звичних сезонних потужностей з виробництва пального.
— Ознаки наростання паливної кризи вже проявляються у московському регіоні. На автозаправках фіксуються черги, окремі мережі вводять обмеження на продаж бензину, а ціни на пальне продовжують зростати. У 2024–2025 роках удари по нафтопереробній галузі були для росії неприємними, але не критичними. Однак збільшення частоти та масштабів атак поступово підриває стійкість галузі.
— Подальше збереження високої інтенсивності ударів може посилити дефіцит пального, підвищити ціни та створити додаткові проблеми для економіки й логістики росії.
3. Виробництво бензину в росії впало на чверть через удари по нафтопереробці.
— Серія атак українських безпілотників на російські нафтопереробні підприємства призвела до різкого скорочення виробництва бензину. Наприкінці другої декади червня виробництво автомобільного пального в росії впало приблизно на 25% у річному вимірі.
— Якщо в березні НПЗ випускали близько 120 тис. тонн бензину на добу, то у квітні — 110 тис., у травні — 100 тис., а після нової хвилі атак обсяги могли скоротитися до 85 тис. тонн на добу.
— При цьому літнє споживання бензину на внутрішньому ринку оцінюється щонайменше у 110 тисяч тонн на добу. Поточний дефіцит виробництва становить близько 25 тисяч тонн щодня, або майже чверть від необхідного обсягу.
— Для компенсації нестачі росія змушена використовувати накопичені запаси, збільшувати закупівлі пального в Білорусі та навіть вдаватися до морського імпорту бензину. Частково наростити випуск намагаються й ті нафтопереробні підприємства, які залишилися неушкодженими.
4. В Угорщині законодавчо заблокували повернення Орбана на посаду прем’єр-міністра.
— Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав 16-ту поправку до конституції, яка забороняє обіймати посаду прем’єр-міністра особам, що перебували на цій посаді загалом понад вісім років.
— Нові правила мають зворотну дію та враховують усі терміни перебування на посаді з 1990 року. Це означає, що колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан, який очолював уряд загалом 16 років, юридично втрачає можливість знову очолити кабінет міністрів.
— В адміністрації президента заявили, що документ пройшов перевірку на відповідність конституційним процедурам і не містить порушень. Автори поправки пояснили її необхідністю захисту принципів верховенства права та демократичного врядування.
— Рішення може стати одним із найважливіших політичних кроків в Угорщині після зміни влади. Воно фактично унеможливлює повернення Орбана, який протягом багатьох років залишався одним із найближчих партнерів кремля в Європейському Союзі та регулярно блокував або затягував частину рішень ЄС щодо підтримки України та посилення тиску на росію.
5. У США запропонували спрямувати заморожені російські активи на закупівлю зброї для України.
— Група американських сенаторів від Демократичної та Республіканської партій внесла законопроєкт, який дозволить використовувати конфісковані активи Центрального банку росії та інші суверенні російські кошти для закупівлі озброєння й військової техніки для України.
— Ініціатива передбачає зміни до ухваленого у 2024 році закону REPO Act, який надав президенту США право спрямовувати заблоковані російські активи на підтримку України. Тепер американські законодавці пропонують прямо дозволити використання цих коштів для поповнення українського військового арсеналу.
— Автори законопроєкту наголошують, що росія повинна нести фінансову відповідальність за розв’язану війну. На їхню думку, заморожені резерви можуть стати джерелом фінансування оборонних потреб України без додаткового навантаження на бюджети західних країн.
— Для кремля така ініціатива становить серйозну загрозу. Якщо закон буде ухвалений, російські державні активи фактично можуть бути використані для закупівлі зброї, яка застосовуватиметься проти російської армії.
— Це також створює додатковий прецедент для союзників США, які досі обмежувалися використанням доходів від заморожених російських резервів, а не самих активів.
— За оцінками, у США заморожено близько $50 млрд російських державних активів, тоді як найбільша їх частина — близько 190 млрд євро — залишається заблокованою в Європі.
6. Євросоюз наполягатиме на постачанні до Туреччини газу з альтернативних джерел, а не з росії, у межах майбутніх домовленостей з Анкарою.
— Про це під час візиту до Туреччини заявила міністр економіки Німеччини Катерина Райхе. За її словами, Брюссель надає великого значення відмові від російських енергоресурсів і просуватиме цю позицію в усіх майбутніх угодах за участю Туреччини.
— Анкара наразі веде переговори з «Газпромом» щодо нових контрактів на постачання газу, оскільки термін дії чинних угод наближається до завершення. Туреччина залишається другим за величиною покупцем російського газу після Китаю.
— Водночас турецька влада прагне перетворити країну на регіональний газовий хаб. Однак поглиблення енергетичної співпраці з росією може ускладнити відносини з Євросоюзом, який послідовно скорочує залежність від російських енергоносіїв.
— Як зазначила Райхе, турецькі посадовці визнають важливість відмови від російських поставок, проте наголошують, що швидко замінити їх неможливо ані з економічної точки зору, ані через обмеженість доступних ресурсів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.06.2026
1. Україна завдала удару по НПЗ за 2 000 кілометрів від кордону з росією.
— Україна атакувала нафтопереробний завод у Тюменській області, розташований приблизно за 2 000 кілометрів від українського кордону. Удар став черговим епізодом кампанії зі зниження можливостей російської паливно-енергетичної інфраструктури.
— Підприємство належить до найбільших приватних нафтопереробних заводів росії та здатне переробляти близько 151 тисячі барелів нафти на добу. Воно відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом.
— Останніми місяцями Україна суттєво наростила масштаби ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Лише протягом цього тижня атакам двічі піддавалися об’єкти нафтопереробки в московському регіоні.
— Обсяги нафтопереробки в росії у червні впали до найнижчого рівня за останні два десятиліття, що посилює ризики дефіциту пального, зростання цін та скорочення надходжень до бюджету від нафтового сектору.
— Атака на об’єкт за тисячі кілометрів від кордону також демонструє розширення радіуса дії українських далекобійних безпілотників і зростання вразливості російської енергетичної інфраструктури навіть у глибокому тилу.
2. Окупаційна влада Криму припинила продаж пального населенню після ударів по нафтобазі та поромній інфраструктурі.
— Після нічної атаки на паливну та транспортну інфраструктуру в районі Керченської протоки окупаційна влада Криму запровадила жорсткі обмеження на продаж пального.
— З 21 червня паливо в Криму відпускатиметься лише державним службам, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури та безпеки.
— Одночасно російська влада повідомила про припинення на невизначений термін поромного сполучення через Керченську переправу в напрямку Криму. Для вантажного транспорту запропоновано використовувати довший сухопутний маршрут через тимчасово окуповані території півдня України.
— За повідомленнями російських і місцевих джерел, після атаки спалахнули пожежі на нафтобазі в Керчі та на об’єктах у районі порту «Кавказ» на російському березі Керченської протоки.
— Також підтверджено ураження поромної інфраструктури. Обмеження продажу пального та зупинка поромного сполучення свідчать про зростаючі труднощі росії із забезпеченням окупованого Криму.
— Удари по паливній і транспортній інфраструктурі підривають логістику окупаційних військ та створюють додатковий тиск на російську систему постачання на південному напрямку.
3. Акції «Газпрому» впали до мінімуму за 17 років.
— Акції «Газпрому» на московській біржі опустилися до найнижчого рівня з грудня 2009 року — близько 105 рублів за папір. Від початку року компанія втратила понад 16% ринкової вартості, а порівняно з піковими показниками 2021 року її капіталізація скоротилася майже на 75%.
— Наразі ринкова вартість газового монополіста оцінюється приблизно у 2,5 трлн рублів, або близько 34 млрд доларів. Це різко контрастує з обіцянками керівництва компанії перетворити «Газпром» на корпорацію з капіталізацією в 1 трлн доларів. Основною причиною обвалу стало різке скорочення експорту газу після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Постачання до Європи, яка десятиліттями була ключовим ринком збуту для «Газпрому», впали до найнижчого рівня за понад пів століття. Спроби переорієнтувати експорт на Китай поки не компенсували втрату європейського ринку. Обсяги поставок залишаються значно нижчими, а ціни для китайських покупців суттєво поступаються тим, які раніше платили європейські споживачі.
— Додатковим ударом для компанії стала невизначеність навколо нових газових контрактів із Китаєм. Попри багаторічні переговори, пекін досі не погодився на реалізацію ключових проєктів, на які розраховував кремль для заміщення втраченого європейського ринку.
— Падіння акцій «Газпрому» відображає глибоку кризу російської газової галузі, яка втратила свій найприбутковіший експортний напрямок і поки не змогла знайти йому рівноцінну заміну.
4. росія запропонувала Індії доступ до одного з найбільших родовищ рідкоземельних металів.
— росія запропонувала Індії долучитися до розробки Томторського родовища в Якутії — одного з найбільших у світі нерозроблених родовищ рідкоземельних елементів. Індійська державна компанія веде переговори щодо отримання зразків сировини для аналізу та оцінки перспектив співпраці.
— Родовище має стратегічне значення через високий вміст рідкоземельних металів, які використовуються у виробництві електромобілів, електроніки, військової техніки та високотехнологічної продукції. Контроль над проєктом торік перейшов до «Роснєфті».
— Для москви пропозиція є спробою знайти нові джерела інвестицій та технологічного партнерства в умовах санкцій і дедалі глибшої ізоляції від західних ринків. Попри значні запаси, росія роками не могла повноцінно освоїти Томторське родовище через складні умови видобутку, брак технологій та недостатнє фінансування.
— Водночас позиції Індії на переговорах виглядають сильнішими. Країна має одні з найбільших запасів рідкоземельних металів у світі та реалізує власну програму розвитку галузі. Це означає, що Нью-Делі не залежить критично від російської сировини й може диктувати вигідні для себе умови співпраці. Після втрати значної частини західних ринків москва дедалі частіше змушена пропонувати свої стратегічні ресурси Китаю та Індії на умовах, які значно менш вигідні, ніж до початку повномасштабної війни проти України.
5. Війна дронів позбавляє росію переваги на фронті.
— російська військова машина дедалі більше стикається з наслідками технологічної переваги України у сфері безпілотних систем. Інновації українських військових підривають одну з головних переваг росії — чисельну перевагу в живій силі.
— За даними аналітичної групи Black Bird Group, нинішня тактика російської армії вже не забезпечує масштабних проривів на фронті.
— Україна активно нарощує використання безпілотників для ураження логістики, техніки та живої сили противника. Роботизація бойових дій суттєво знизила значення чисельності армії, дозволяючи досягати результатів за допомогою тисяч операторів дронів замість сотень тисяч солдатів.
— Особливо відчутними стали удари по російських ланцюгах постачання. Українські безпілотники регулярно атакують транспортні маршрути, якими здійснюється забезпечення окупаційних військ на півдні України та в Криму. Це ускладнює логістику та збільшує навантаження на російську армію.
— Водночас російський оборонно-промисловий комплекс, за оцінками західних розвідок, працює майже на межі можливостей. Рекордно низьке безробіття ускладнює пошук кваліфікованих кадрів для високотехнологічних виробництв, а подальше нарощування випуску озброєнь потребуватиме значних інвестицій і тривалого часу. росія поки не змогла знайти ефективної відповіді на швидкий розвиток українських безпілотних технологій.
— Це поступово знижує ефективність переваги москви в чисельності військ та ресурсів, а також ускладнює досягнення стратегічних цілей кремля на полі бою.
6. Відновлення попиту Китаю може знову розігнати ціни на нафту.
— Падіння цін на нафту після повідомлень про домовленості між США та Іраном щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці може виявитися тимчасовим. Повернення Китаю до активних закупівель нафти здатне швидко змінити ситуацію на світовому ринку.
— Після новин про можливе відновлення повноцінних поставок через Ормузьку протоку котирування Brent і WTI різко знизилися, оскільки трейдери очікують збільшення пропозиції нафти з Близького Сходу.
— Однак останніми місяцями саме слабкий попит з боку Китаю був одним із ключових факторів, що стримував зростання цін. У травні імпорт сирої нафти до КНР опустився до найнижчого рівня з 2017 року. Пекін активно використовував накопичені запаси, скорочував завантаження нафтопереробних заводів і зменшував споживання пального. Це дозволило частково компенсувати втрату поставок із Близького Сходу та знизило тиск на світові ціни.
— Для росії така ситуація мала негативний ефект. Хоча нафта під час кризи все ж подорожчала, слабкий попит з боку Китаю не дозволив котируванням зрости ще вище.
— Відповідно, російський бюджет недоотримав частину потенційних доходів від експорту нафти, які міг би отримати в разі активних закупівель з боку Пекіна. Фактично Китай своїм скороченим імпортом стримував не лише глобальне зростання цін, а й можливість кремля заробити надприбутки на черговому геополітичному шоку.
— Для росії це особливо чутливо в умовах зростаючих військових витрат, дефіциту бюджету та залежності від нафтових доходів. Якщо китайська економіка почне нарощувати закупівлі нафти, ринок може швидко перейти від очікувань надлишку до більш напруженого балансу. Відновлення китайського попиту здатне посилити інфляційний тиск у світі та ускладнити завдання центральним банкам.
— Однак навіть у такому сценарії росія дедалі більше залежить від одного покупця — Китаю, який використовує свою ринкову вагу для отримання значних знижок на російську нафту та диктування вигідних для себе умов співпраці.
7. Тисячі сербів вийшли на протест із вимогою дострокових виборів.
— У сербському місті Нові-Сад тисячі людей взяли участь у масштабній акції протесту, вимагаючи проведення дострокових парламентських виборів та політичних змін у країні.
— Приводом для мітингу стали роковини трагедії на залізничному вокзалі Нові-Сада, де у 2024 році внаслідок обвалу навісу загинули 16 людей. Після катастрофи по всій Сербії розгорнувся потужний студентський протестний рух, який перетворився на одну з найбільших антиурядових кампаній за останні роки.
— Учасники акції звинувачують владу у корупції, неефективному управлінні державними проєктами, тиску на медіа та порушеннях під час виборів. Протестувальники вимагають проведення вільних і чесних виборів та посилення відповідальності посадовців.Протести стали серйозним викликом для Вучича, який перебуває при владі вже понад десять років. На фоні зростання суспільного невдоволення питання дострокових виборів поступово стає одним із центральних у сербській політиці.
— Додатковим фактором тиску на Белград залишається процес євроінтеграції. Європейський Союз продовжує вимагати від Сербії посилення верховенства права, боротьби з корупцією та узгодження зовнішньої політики з позицією ЄС, зокрема щодо санкцій проти росії за війну проти України.
