Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.09.2026
1. Другий за потужністю НПЗ росії повністю зупинив переробку після атаки українських БПЛА.
— НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» («Кінеф») у Ленінградській області, другий за потужністю в росії, повністю зупинив переробку нафти після атаки БПЛА 30 серпня.
— На підприємстві потужністю 20 млн тонн на рік пошкоджено дві установки первинної переробки: АВТ-6 потужністю 22 860 тонн на добу (40% потужності НПЗ) та АТ-1 — 4 860 тонн на добу (8%). Ще дві установки — АТ-6 і АВТ-2, які разом забезпечують 52% потужності підприємства, на момент атаки не працювали.
— «Кінеф», що належить «Сургутнафтогазу», забезпечує близько 7% усієї нафтопереробки росії та щороку виробляє близько 2 млн тонн бензину і 7 млн тонн дизпального. Підприємство є одним із ключових постачальників пального для Санкт-Петербурга та північно-західних регіонів росії.
— У 2026 році НПЗ уже двічі надовго зупинявся через атаки БПЛА — 26 березня та 5 травня. Повністю відновити його роботу не вдалося: у серпні завод працював приблизно на 50% потужності. Після нової атаки переробку зупинено повністю.
2. російський «аналог Starlink» провалюється: усі 16 супутників «Рассвет» не вийшли на потрібну орбіту.
— росія зазнала чергового провалу зі створення власної супутникової системи зв’язку для війни проти України. Жоден із 16 супутників «Рассвет», запущених 19 липня, станом на 31 серпня не досяг запланованої висоти 550 км.
— Більшість апаратів зависли на висоті лише 300–400 км, частина поступово втрачає орбіту, а щонайменше два супутники вже рухаються до входу в атмосферу Землі. Робоча висота системи «Рассвет» має становити 870 км, тому російські апарати виявилися далеко від необхідних параметрів.
— Проблема системна: із 32 запущених у 2026 році супутників «Рассвет» лише 12 із першої партії досягли стійкої орбіти. Це лише 37,5% усіх запущених апаратів. ISW зазначає, що на нижчих орбітах супутники мають коротший термін роботи через сильніший атмосферний опір і більші витрати пального.
— москва поспіхом розгортає «Рассвет», намагаючись компенсувати втрату доступу до Starlink і створити власний військовий канал зв’язку для точніших ударів та управління безпілотниками. Але замість повноцінного аналога Starlink росія отримує супутники, які не можуть вийти на потрібну орбіту і частина яких ризикує просто згоріти в атмосфері.
— ISW прогнозує, що без різкого збільшення кількості успішних запусків росії буде надзвичайно складно створити повноцінну систему. Для стабільного цілодобового покриття території України росії знадобиться 200–300 супутників.
3. російський «КАМАЗ» продовжує втрачати гроші: 21,8 млрд рублів збитку за пів року.
— російський виробник вантажівок «КАМАЗ» за підсумками першого півріччя 2026 року отримав 21,8 млрд рублів чистого збитку. Компанія залишається глибоко збитковою після 37 млрд рублів збитку за 2025 рік.
— Ситуація погіршується структурно: собівартість продажів зросла до 151,8 млрд рублів, тоді як валовий прибуток впав на 19% — до 13 млрд рублів. Операційний збиток склав 8 млрд рублів, а виплата відсотків за кредитами забрала ще 18,6 млрд рублів.
— Особливо стрімко роздуваються борги. Короткострокові зобов’язання за пів року зросли до 435,6 млрд рублів. Кредити та позики становили 193 млрд рублів, кредиторська заборгованість — 139,5 млрд рублів, а зобов’язання перед замовниками — 69 млрд рублів.
— Проблеми посилює обвал російського ринку вантажівок: за перше півріччя він скоротився на 15%.
— При цьому керівництво «КАМАЗа» вже визнавало, що за підсумками 2026 року компанія не очікує прибутку. російський автогігант залишається збитковим, із величезним борговим навантаженням і дедалі слабшим ринком збуту.
4. росія таємно допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети.
— росія з 2023 року в межах секретної програми C430L допомагає Ірану розробляти прямоточний повітряно-реактивний двигун для нового класу надзвукових крилатих ракет. Про це йдеться у розслідуванні Financial Times, заснованому на витоку російської переписки, даних про поїздки та аналізі військових патентів.
— Програму організував «Рособоронекспорт» спільно з НПО «Машиностроение». Російські чиновники та високопоставлені інженери підприємства неодноразово відвідували Іран до підписання контракту з Міноборони Ірану в листопаді 2023 року. Вони допомагали вирішувати технічні питання, пов’язані з паливною системою, стабільністю горіння, повітрозабірником і соплом двигуна.
— У проєкті брали участь одні з найдосвідченіших російських ракетних інженерів. Технологія прямоточного двигуна дозволяє підтримувати швидкість польоту, у кілька разів вищу за швидкість звуку. Іран уже розробив та випробував такий двигун, однак доказів розгортання надзвукової ракети, створеної за участю росії, наразі немає.
— Для Ірану опанування цієї технології дозволить створювати різні види озброєнь на її основі, удосконалювати наступні покоління ракет і зменшити залежність від іноземних постачальників.
— Переписка свідчить, що співпраця тривала і влітку 2026 року. У червні «Рособоронекспорт» продовжував переговори щодо наступного етапу програми та готував для Тегерана технічні звіти. Чи розпочався цей етап, FT не встановила.
— Програма C430L стала одним із найбільш масштабних відомих випадків передачі росією Ірану військових технологій. Вона передбачає не просто постачання готового озброєння, а передачу технологій і досвіду для самостійної розробки Іраном нового класу ракет.
5. Мальдіви стали новим центром обходу санкцій росією.
— Мальдіви перетворилися на новий канал постачання до росії підсанкційних товарів, зокрема авіазапчастин та електронних компонентів. Щоранку в аеропорту Мале приземляється комерційний рейс «Аерофлоту». Місцеві посередники допомагають оформити товари зі США, Європи та Китаю, після чого їх завантажують на літак, який приблизно через дві години вилітає до москви.
— Після прибуття частина товарів потрапляє до підсанкційних російських компаній, зокрема авіакомпанії S7 Airlines та її підприємств технічного обслуговування. Серед вантажів — мікрочипи, оптичні прилади, а також високотехнологічні авіаційні заклепки й болти.
— Частина продукції належить до товарів подвійного призначення і може використовуватися як у цивільній авіації, так і для військових систем. Офіційна статистика Мальдів показує майже нульовий експорт до росії у 2022–2025 роках.
— Водночас дані американської Import Genius свідчать про різкий стрибок російського імпорту з Мальдів: із менш ніж 7 млн доларів у 2021 році до понад 630 млн доларів у 2022 році. У 2024 році росія імпортувала з Мальдів товарів на 160 млн доларів.
— Реальний обсяг торгівлі може бути вищим: російська влада почала обмежувати доступ до торговельних даних у 2024 році, а на початку 2025-го повністю його заблокувала. Маршрут через Мальдіви значно менший за основні канали обходу санкцій росією — Китай, Туреччину та ОАЕ, через які щороку проходить близько 15 млрд доларів забороненого російського імпорту. Водночас він демонструє, наскільки широко росія використовує треті країни для отримання критично важливих товарів.
— Уряд Мальдів зазнає тиску США та Європи щодо закриття маршруту. Однією з проблем є слабкий митний контроль: транзитні вантажі зазвичай не проходять фізичного огляду, а митники покладаються на документацію. Попри це, обсяги перевезень зростають.
— У липні Maldives Airports повідомила про рекордні 126 тонн вантажів за одну добу, а на «Аерофлот» припало 12% вантажів, відправлених за кордон у першому півріччі.
6. Німеччина прямо звинуватила росію в гібридній атаці на аеропорт Лейпцига.
— Уряд Німеччини офіційно поклав на росію відповідальність за спробу атаки безпілотником зі вибухівкою на аеропорт Лейпцига 4 серпня. Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт заявив, що використані під час операції технології, компоненти, вибухівка та детонаційне обладнання відомі німецьким спецслужбам за іншими російськими гібридними операціями.
— За словами Добриндта, характер атаки та розвідувальні дані «явно вказують» на причетність росії. Він назвав інцидент частиною системної кампанії москви проти Європи, яка включає шпигунство, саботаж, проникнення, дезінформацію та підготовку атак. Виконавцями, за його словами, були так звані агенти низького рівня.
— Берлін переходить до жорстких заходів. 18 вересня буде закрито генеральне консульство росії в Бонні, розірвано угоду з «Російським домом» у Берліні та посилено контроль за в’їздом громадян росії. Російського посла вже викликали до МЗС Німеччини.
— Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що російські дії є частиною тривалої кампанії дестабілізації, дезінформації, погроз, саботажу та агресії проти Європи.
— Для Берліна це принциповий крок: Німеччина не просто засудила чергову диверсію, а публічно назвала росію відповідальною та оголосила конкретні дипломатичні й безпекові заходи у відповідь.
7. Один із останніх західних банків у росії закликає клієнтів забрати гроші та закрити рахунки.
— Італійський UniCredit, один із останніх великих західних банків, які ще залишаються в росії, почав пропонувати клієнтам закрити рахунки та банківські картки й перевести гроші до інших кредитних організацій.
— Банк пояснює такі рекомендації подальшим скороченням своєї діяльності в росії. UniCredit послідовно згортатиме російський бізнес. Банк уже припинив перевипуск дебетових карток із завершеним терміном дії, а з грудня перестане перевипускати картки з інших причин.
— Із вересня неактивовані протягом шести місяців картки автоматично блокуються та закриваються. Із 1 жовтня банк запроваджує 2% комісію за рублеві перекази на рахунки іноземних банків.
— У червні UniCredit почав рекомендувати преміальним клієнтам переходити до інших банків з іноземним капіталом. Зараз в італійського банку залишилося лише одне відділення для фізичних осіб у москві, а з 2025 року він не залучає нових корпоративних клієнтів.
— У травні UniCredit також домовився з приватним інвестором з ОАЕ про продаж частини російського бізнесу. Завершення угоди очікується у першій половині 2027 року.
— Після неї UniCredit планує залишити переважно операції з міжнародних розрахунків у євро та доларах для клієнтів, які не перебувають під санкціями. російський ринок втрачає одного з останніх великих західних банків: UniCredit скорочує клієнтську базу, закриває картки та рахунки, не видає нових корпоративних кредитів і готує подальший розпродаж російського бізнесу.
8. Велика Британія оштрафувала Citibank на $6,35 млн за порушення санкцій проти росії.
— Британське Управління з впровадження фінансових санкцій (OFSI) оштрафувало лондонський підрозділ американського Citibank на 4,7 млн фунтів стерлінгів ($6,35 млн) за порушення санкцій проти росії. Лондонське відділення банку провело 970 платежів на суму £19,7 млн, які порушували санкційний режим.
— Більшість порушень припала на період лютий–листопад 2022 року, коли Велика Британія та її союзники запровадили масштабні санкції проти російських компаній, банків і суден.
— Частина платежів стосувалася рахунків державної судноплавної компанії «Совкомфлот». Citibank також обробляв платежі для підсанкційних російських банків «Альфа-Банк», «Газпромбанк» і «Кредит Банк Москви». OFSI заявило, що порушення сталися через низку помилок і недоліків у системах та процедурах банку.
— Після запровадження санкцій різко зросло навантаження на процеси обробки платежів і перевірки санкційних сповіщень. Регулятор зазначив, що не вважає, що Citibank навмисно порушував санкції. Водночас сукупність помилок була суттєвою та охоплювала широкий спектр бізнес-процесів і систем банку.
— Citibank добровільно розкрив OFSI більшість порушень і співпрацював із регулятором під час розслідування. У серпні 2022 року Citi заявив про скорочення інвестицій у росію. Наприкінці 2025 року його рада директорів схвалила продаж російського підрозділу АТ «Сітібанк» місцевому інвестиційному банку Renaissance Capital.
9. Sinopec нарощує закупівлі російської нафти, посилюючи тиск на китайські НПЗ.
— Китайська Sinopec активно нарощує закупівлі російської нафти, прагнучи збільшити маржу на переробці. Це скорочує доступні обсяги для невеликих незалежних НПЗ Китаю, які одночасно втрачають поставки іранської нафти через морську блокаду США.
— Дешевша російська нафта дає Sinopec змогу збільшувати прибуток від переробки на внутрішньому ринку та нарощувати експорт пального після послаблення Китаєм обмежень на його поставки.
— У жовтні Sinopec продовжила й навіть прискорила закупівлі. Йдеться переважно про російську нафту ESPO з Далекого Сходу, а також менші обсяги Sokol із Сахаліну та Urals із європейських портів росії.
— За оцінками семи трейдерів, Sinopec домовилася про закупівлю 10–15 партій ESPO, або приблизно 235 000–353 000 барелів на добу. Загальний обсяг закупівель у жовтні, включно з Sokol та Urals, може перевищити 20 партій.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.09.2026
1. Україна атакувала порт Сочі морськими дронами.
— 3 вересня Україна атакувала порт Сочі морськими безпілотниками. На відео, оприлюдненому очевидцями, видно дрон, який рухається вздовж причалу під вогнем, після чого вибухає біля судна.
— За даними українських моніторингових каналів, ціллю могло бути російське судно постачання Nefrit, яке використовується для забезпечення морських нафтогазових операцій. Інформації про характер пошкоджень судна наразі немає.
— Nefrit належить компанії «Альянс» і приписане до порту Санкт-Петербурга. У жовтні 2022 року «Газпром» направляв його до Балтійського моря для обстеження місця пошкодження газопроводу «Північний потік-1».
— Атака сталася неподалік від Сочі, де розташована одна з офіційних резиденцій путіна — «Бочаров ручей». Через атаки безпілотників путін фактично перестав відвідувати Сочі: востаннє він публічно був там у жовтні 2025 року.
2. Мінфін росії за день позичив у банків 1 трлн рублів через проблеми з бюджетом.
— Мінфін росії після півторамісячної паузи знову почав активно позичати гроші для покриття дефіциту бюджету. 2 вересня відомство залучило 1 трлн рублів через продаж ОФЗ із плаваючим купоном. Попит становив 1,424 трлн рублів, але весь випуск вдалося розмістити лише завдяки великим банкам, переважно державним.
— російська влада вже не вперше використовує такий спосіб термінового залучення грошей. У листопаді 2025 року Мінфін позичив через флоатери 1,7 трлн рублів, а в грудні 2024-го — 2 трлн рублів.
— При цьому банкам дедалі активніше допомагає сам Центробанк росії: з кінця минулого року він уже надав банківській системі понад 2 трлн рублів, а борг банків перед ЦБ на 2 вересня досяг 6,16 трлн рублів.
— росія змушена латати бюджетну діру новими боргами, а банківська система — спиратися на гроші Центробанку. Це показує, наскільки серйозними стали проблеми з фінансуванням російського бюджету.
3. Майже 60% біржових контрактів на бензин у росії не виконуються.
— З травня по вересень 2026 року російські нафтові компанії виконали в середньому лише 41% контрактів на постачання бензину, укладених на Петербурзькій біржі.
— Ще близько 20% угод завершилися дефолтом або були скасовані, а 39% контрактів на початок вересня залишалися невиконаними. Найбільше проблем припадає на «Роснафту» — 46% усіх невиконаних зобов’язань, та «Лукойл» — 28%. У 24% контрактів затримка перевищує встановлений норматив у 30 днів.
— На 1 вересня незадоволений платоспроможний попит становив 40,74 тис. тонн Аі-92 та 32,64 тис. тонн Аі-95. Завислі контракти фактично вилучають пальне з поточного ринку та збільшують розрив між обсягами бензину, який російські компанії обіцяють продати, і реальними поставками.
4. росія скасувала експортне мито на зерно через обвал морських поставок.
— росія до 31 грудня 2026 року обнулила плаваюче експортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу, а мито на соняшникову олію заморозила в зв’язку з різким погіршенням морського експорту через Чорне та Азовське моря.
— Через українські удари були порушені маршрути, якими проходило понад 70% російського експорту зерна. У серпні експорт російської пшениці впав більш ніж удвічі, а SovEcon очікує у вересні найнижчий показник щонайменше з 2010 року.
— Ціни на пшеницю піднялися до трирічного максимуму, а росія не може швидко компенсувати втрату чорноморських потужностей через Балтійське море. Потенціал експорту оцінюється приблизно у 60 млн тонн за сезон.
— Експортне мито росія запровадила у 2021 році для стримування внутрішніх цін. Тепер влада змушена відмовлятися від нього та готувати додаткові заходи підтримки агросектору через проблеми з експортом.
— Падіння експорту змусило кремль терміново послаблювати власні торговельні обмеження.
5. росіяни масово запасаються готівкою через зростання невизначеності.
— росіяни почали швидше переводити гроші в готівку, оскільки війна все більше зачіпає територію росії. За даними Центробанку, за перші сім місяців 2026 року обсяг готівки поза банками зріс на 2,1 трлн рублів ($25 млрд) — найшвидшими темпами за весь період спостережень у воєнний час.
— Частка готівки у грошовій масі, яка роками скорочувалася, тепер знову зростає. При цьому росіяни не забирають масово гроші з депозитів — просто нові кошти надходять до банків повільніше, бо люди воліють тримати гроші під рукою.
— У липні схильність домогосподарств до заощаджень впала до найнижчого рівня з березня 2015 року, а індекс споживчих очікувань уперше з 2022 року опустився нижче 100. Це свідчить про зростання песимізму щодо майбутнього.
— Причиною стають і наслідки українських ударів по росії: перебої з інтернетом, пальним, логістикою та роботою магазинів змушують людей тримати запас готівки на випадок нових збоїв або необхідності терміново залишити місто. Пожежі після ударів по великих центрах електронної торгівлі лише посилюють ці побоювання.
— Для банків це проблема. Сбербанк уже називає зростання готівки однією з головних проблем банківської системи. За даними Центробанку, у другому кварталі зростання роздрібних депозитів сповільнилося більш ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як накопичення готівки зросло більш ніж у 5 разів.
— За розрахунками, через збільшення обсягу готівки в обігу з банківської системи у серпні було вилучено 435 млрд рублів.
6. Санкційні металургійні компанії росії залишаються потенційними постачальниками для понад 170 західних корпорацій.
— Дві російські металургійні компанії, які перебувають під санкціями США та Великої Британії, досі можуть бути пов’язані з ланцюгами постачання понад 170 західних корпорацій, зокрема Amazon, Nokia, Tesla та Volkswagen.
— Йдеться про «Уралелектромедь» і «Красцветмет», які переробляють золото та інші дорогоцінні метали. США та Велика Британія запровадили проти них санкції у 2023 році через війну, розв’язану росією проти України. Загалом понад 160 американських і щонайменше 10 компаній з інших країн у своїх звітах про «конфліктні мінерали» згадали одну або кілька золотопереробних компаній, що перебувають під санкціями США, ЄС або Великої Британії.
— Cкладні міжнародні ланцюги постачання дозволяють продукції російських компаній залишатися потенційно пов’язаною із західним бізнесом навіть після запровадження санкцій.
7. Норвегія заарештувала російське судно на вимогу «Нафтогазу».
— Норвегія заарештувала російське судно Professor Molchanov на вимогу українського «Нафтогазу» для забезпечення виплати росією компенсації за активи, втрачені після окупації Криму.
— У квітні 2023 року арбітраж у Гаазі зобов’язав росію виплатити «Нафтогазу» $4,22 млрд плюс відсотки та судові витрати. росія гроші досі не виплатила.
— 31 серпня окружний суд Норд-Тромс і Сенья санкціонував арешт судна. Professor Molchanov належить росії та використовується для експедиційних круїзів, зокрема до Шпіцбергена. Судно не може залишити місце стоянки, а губернатору доручено не допустити його переміщення.
— «Нафтогаз» заявив, що продовжить домагатися арешту російських активів у США, Франції, Великій Британії та Фінляндії, щоб змусити росію виконати рішення арбітражу.
— росія оскаржує примусове виконання рішення, заявляючи, що її не було належним чином повідомлено про процедуру.
8. Німецькі технології могли потрапити на російські оборонні заводи через Китай.
— Німецькі технології, попри санкції, могли опинитися на російських підприємствах військово-промислового комплексу через китайські компанії.
— У центрі розслідування — німецько-китайська компанія Priminer, яка продає високоточні металообробні верстати. Таке обладнання необхідне для виробництва складних металевих деталей, зокрема для військової техніки. Priminer могла продовжувати постачання обладнання до росії в обхід санкцій. У верстатах використовуються, зокрема, компоненти та технології Siemens.
— ЄС заборонив експорт до росії високоточних верстатів, які можуть використовуватися для виробництва озброєнь. Однак китайські посередники та складні ланцюги постачання можуть дозволяти обходити ці обмеження.
— Розслідування ставить питання, чи могли верстати Priminer потрапити на підприємства, де виробляють російські танки. У такому разі західні технології фактично продовжують працювати на російський ВПК попри санкції.
9. Польща закликає ЄС посилити обмеження для росіян і дипломатів
— Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав ЄС посилити контроль за російськими громадянами та дипломатами через хвилю гібридних атак, за якими, за його словами, стоїть росія.
— Сікорський запропонував скоротити видачу шенгенських віз росіянам, обмежити пересування російських дипломатів країнами їхньої акредитації, запровадити біометричні дозволи на в’їзд та встановити максимальну кількість російських дипломатів у країнах ЄС.
— За його словами, у Євросоюзі перебувають понад 2 тис. російських дипломатів, і до 40% з них можуть займатися діяльністю, несумісною з дипломатичним статусом. З
— аява пролунала після того, як Німеччина звинуватила росію у вторгненні дронів із вибухівкою та оголосила про відповідні заходи. Франція також готова підтримати подальше посилення обмежень.
— Німеччина, своєю чергою, розслідує нещодавні підпали та диверсії на об’єктах енергетики й оборонної промисловості.
