У Конгресі за зачиненими дверима допитали співробітника Держдепу США Девіда Холмса.
Він повідомив про дзвінок між Трампом та американським послом в ЄС Гордоном Сондландом, під час якого останній заявив, що Зеленський «заглядає вам до рота» (в оригіналі «loves your ass» — любить твою дупу) і зробить «все, що ви його попросите».
І ще… Вчора була погоджена дата саміту у Нормандському форматі — 9 грудня. Відповідаючи на одне із запитань щодо цієї зустрічі, Лавров заявив: «Це стало можливим завдяки тому, що Путіну вдалось вмовити Зеленського піти назустріч Донбасу.» Читай: виконати кремлівські хотєлки.
Я не голосував за Зе, але чому так соромно МЕНІ?
Після двох Майданів був впевнений, що в Україні живуть сильні, розумні та самодостатні люди. Куди вони поділись сьогодні і чому настільки спокійно спостерігають, як українського президента (я наразі не про прізвище, а про посаду) тримають у світі за трампівську та путінську підстилку одночасно? І чи можна його відпускати у Париж, де він, у кращому випадку, виконає роль українського «експерта» на російському телебаченні, а у гіршому, продовжить робити те, чим займався останні 15 років — грати пародію на президента. І це після того, як від одного прізвища Порошенка у Путіна розпочинався нервовий тремор, а Україна з дуже пристойною швидкістю дрейфувала в сторону Євроатлантичних структур.
Як ящірка залишає свій хвіст, коли в нього вчепився хижак, так і ми вимушено залишили частину свого тіла для того, щоб вижила ВСЯ Україна. Наразі ж таке враження, що нам знову хочуть пришити старий хвіст та ще й навішати на нього тонни скрєп, лопат з блінами та кремлівських забаганок.
Вистоїмо? Авжеж, і хвіст новесенький відросте. Просто як біатлоніст, що дає маху при пострілі і робить штрафне коло, так і ми періодично кружляємо по закапелках, хоча могли й стріляти влучно, й рухатись швидко. Але такі ще в нас пороблені біатлоністи — що тут вдієш.)
Впевнений: 9 грудня має шанс стати точкою неповернення для цієї влади, і треба, щоб вона це зрозуміла. А от що буде чекати Вову на батьківщині після Парижів — лавровий вінок чи йолка, залежить не тільки від нього, але й від нас. Morning, бандерівці!
