Радник з економіки прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля Сергій Стефурак є головним лобістом концерну ЄДАПС, який довгий час монополізував сферу виготовлення паспортів, водійських посвідчень, акцизних марок та інших документів в Україні.
Про це написав у колонці для видання “Апостроф” політолог Володимир Манько.
“Син колишньої голови Івано-Франківської облдержадміністрації Марії Савки – Сергій Стефурак – із березня 2020 року є радником прем’єр-міністра на громадських засадах. Медіа не раз писали про те, що він – головний лобіст скандального ЄДАПС і організатор схем на ньому вже за уряду Дениса Шмигаля. Ця історія коштує мільярди гривень українським платникам податків. Один із найближчих радників прем’єра Шмигаля з економічних питань – уродженець Рогатина Івано-Франківської області Сергій Стефурак. Він має низку бізнес-активів, пов’язаних із деревообробною промисловістю, видобутком бурштину, піску, будівництвом, агросектором, торгівлею”, – написав Манько.
Він додав, що Стефурак працював у структурах агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в його торговельній мережі “Фаворит”, і наглядових радах інших фірм.
“Місцеві ЗМІ згадують, що компанії Бахматюка під управлінням Стефурака свого часу намагалися обійти правила тендерів на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом. Звісно, цілком можливо, що в діяльності Стефурака в оточенні Шмигаля і не обходиться без лобіювання інтересів його бізнесу. Проте набагато цікавішими є сімейні зв’язки цього радника. Адже його мати – Марія Володимирівна Савка – була першим заступником голови Івано-Франківської ОДА саме в період, коли її очолював Денис Шмигаль”, – заявив політолог.
Із посиланням на свої джерела в уряді він написав, що ще одним політичним покровителем Стефурака був нині покійний народний депутат Андрій Іванчук, який “міг представляти інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім” – групі компаній, пов’язаних з Іванчуком”.
“Також відомим був інтерес Іванчука до мереж магазинів Duty Free, якими він володів разом із партнером, власником видання Forbes Артуром Гранцом. При цьому до сфери відповідальності Стефурака, який є радником Шмигаля, якраз входить фіскальна й митна політика, на яку зав’язана діяльність магазинів безмитної торгівлі. Останній гучний публічний скандал, пов’язаний з іменем Стефурака, ЗМІ оприлюднили в серпні 2023 року, коли стало відомо, що він може лобіювати в уряді повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС, який тоді монополізував виготовлення захищених документів”, – зазначив Манько.
Він нагадав, що ЄДАПС у часи президента-втікача Віктора Януковича був монополістом, через який здійснювали друк усіх можливих документів країни.
“Він мав, природно, величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” експрезидента. У 2016 році ЄДАПС було остаточно розформовано, і начебто з корупцією на документах було покінчено. Нібито. Як виявили журналісти (“Економічної правди”. – Ред.), щонайменше із 2021-го до 2023 року уряд – не без впливу Стефурака – ухвалив низку рішень, що дозволили б ЄДАПС знову взятися за старе. Зокрема, уряд змінив вимоги до паспортів, водійських посвідчень і техпаспортів, ввів монополію на виробництво нотаріальних бланків і повернув голограму на акцизну марку. Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише компанія “Поллі-Сервіс”, яка належить колишньому ЄДАПС”, – зазначив експерт.
За підрахунками журналістів, додав він, ЄДАПС за 2021–2023 роки отримав держконтрактів лише від поліграфкомбінату “Україна” – найбільшого замовника – щонайменше 2,3 мільярди гривень платників податків.
