За словами американських чиновників, восени 2022 року Путін повідомляв, що він задоволений захопленою Росією територією України і готовий до переговорів про перемир’я
Про це пише New York Times.
Президент РФ Володимир Путін каже, що військові цілі Росії не змінилися, а звертаючись до російських генералів у вівторок, 19 грудня, він похвалився тим, що російські війська роблять в Україні «те, що ми хочемо».
«Ми не віддамо те, що є нашим. Якщо вони хочуть вести переговори, нехай ведуть переговори», — сказав тоді Путін.
Проте Путін тепер дає зрозуміти, він готовий укласти угоду та розпочати переговори. Двоє колишніх високопоставлених російських чиновників кажуть, що з вересня 2023 року Путін сигналізував про свою відкритість до припинення вогню, яке може призвести до заморожування бойових дій уздовж лінії фронту.
За словами американських чиновників, Путін також надіслав умови для угоди про припинення вогню роком раніше, восени 2022 року. Це був секретний виступ, про який раніше не повідомлялося. Стався він після того, як Україна розбила російську армію на північному сході країни. Тоді Путін зазначив, що він задоволений захопленою Росією територією і готовий до перемир’я, сказали американські посадовці. За допомогою такої риторики Путін приватно інформує про бажання проголосити перемогу та йти далі.
«Вони кажуть: «Ми готові до переговорів про припинення вогню». Вони хочуть залишитися там, де вони є на полі бою», — сказав анонімно високопоставлений міжнародний чиновник, який зустрічався з російськими високопосадовцями цієї осені.
Деякі американські офіційні особи кажуть, що це може бути спроба Кремля ввести в оману і не відображає справжнього бажання Путіна піти на компроміс. Колишні російські чиновники додають, що Путін цілком може змінити свою думку, якщо російські війська почнуть мати успіхи.
«Він справді готовий зупинитися на нинішніх позиціях», — сказав NYT один із колишніх високопоставлених російських чиновників, передаючи повідомлення, яке, за його словами, завуальовано надсилає Кремль. Він додав, що російський диктатор не бажає відступати ні на метр.
Путін, за словами нинішніх і колишніх посадовців, бачить сприятливий момент для угоди, коли бойові дії, здається, заходять у глухий кут, що є наслідком невдалого наступу України, слабкої підтримки Заходу, і відволікання війною на Близькому Сході.
Відповідаючи на надіслані запитання після відхилення запиту на інтерв’ю, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав у голосовому повідомленні, що «концептуально ці тези, які ви представили, невірні».
«Путін, дійсно, готовий до переговорів, і він про це сказав. Росія продовжує бути готовою, але виключно до досягнення власних цілей», — підкреслив Пєсков.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не бачить ознак того, що Росія хоче вести переговори.
«Ми просто бачимо нахабну готовність вбивати», — сказав він.
Путін випрошує переговорів і заморозки війни, — як повідомляє New York Times, — бо розуміє, що таке накопичувальний ефект. Це коли в боксі ти такий крутий, суперник тебе б’є по голові, а ти все приймаєш і ще й бравіруєш: «дава-а-ай! давай ще! ось сюди в щелепу бий, слабак!».
А потім в 40 років дурачок. У тебе капає слина і труситься тіло.
Бо життєвий ресурс не безкінечний.
Дати ослабленому путіну відновити ресурс може лише ідіот.
Лише ідіот також може вірити в можливість домовленостей з цим гобліном. Прігожин повірив. Здох. Бо путін своє слово порушує гарантовано. Та і нащо нам якесь нове слово, якщо він порушив навіть договір 2003 року про кордон України і Росії, який сам же підписав?
Навпаки, ми не дали ослабленому путіну можливість заморозити війну в березні 2022 і уже звільнили Херсон з купою міст. А відмовились від зернової угоди і російський флот втік навіть з нашої Корсуні.
Контрнаступ не досяг мети поки — не біда. Прийдуть літаки, розкрутяться збройні заводи на Заході, побудуємо ракети. Насиплемо на голови оркам стільки тонн металу і вибухівки, що слина буде капать.
Той факт, що путін випрошує замороження війни, уже означає, що ніякого безкінченного ресурсу в нього немає. Тупі мантри цього дебіла про «демілітаризацію України» обернулися протилежним: Україна здобула військовий паритет з РФ. Це колосальна зміна. Вперше за останні 400 років Україна може зрівнятися з РФ в військовому плані. Далі — тільки неухильне перехиляння шальки терезів на нашу користь. Доки Україна чинить спротив, буде мобілізовувати Захід.
Шансів у 1,5% світового ВВП проти сукупної міці 60% немає. Лідер 1,5% це розуміє і корчить готовність з барського плеча дати нам можливість дати йому передишку.
Але кінець цієї історії — труп путіна на дні сільського нужника. Колективна росія отримує урок накопичувального ефекту і закінчує як Лівія.
Джон Сміт
Це краще знати, ніж не знати. Сьогодні «Нью-Йорк таймс» вивалив лонгрід про те, що Путєн готовий до замирення. Це приємне знеболювальне для багатьох українців. Але це найобка і провокація.
Це саме натуральне ІПСО рашистів. Для цієї статті Пєсков навіть дав коментар. Чого не бувало хз скільки разів у статтях, де описували злодіяння рашистів. Бо ця стаття вигідна рашистам. Тому Пєсков і легітимізував її своїм каментом.
Сам натяк на те, що Путєн здатен на перемовини – це демотиватор для стомлених українців: «Ну всьо, нехай тепер Зеленський рішає, більше ніяких тьорок про мобілізацію, донати, військову економіку, тепер стадіони замість дронів, шашличкі, я устав».
А це і є розвал тилу на догоду загарбнику.
Бо справді багато хто втомився по саме не можу. Дехто готовий тікати закордон (думаю, рашисти будуть провокувати ще якісь історії типу з чуваком з 24 каналу). І от саме для стомлених і виходять такі плітки з Кремля про те, що Путєн готовий домовитись забрати окуповану частину Україну в обмін на припинення вогню. Щоб стомлені поповнили табір «уставших ат вайни».
Ось і весь секрет. Це піздьож і провокація. Путєну занадто затратно виграти війну на полі бою. Тому він хоче розвалити нас зсередини. Ось він і запускає демотивуючі мислевіруси.
Тримаймо голову холодною, а серце гарячим. Чи навпаки)) Аби тільки не опускали руки.
Юрій Ніколов
Автопереклад https://www.nytimes.com/…/putin-russia-ukraine-war…
Путін тихо сигналізує, що готовий до припинення вогню в Україні
Підбадьорений невдалим контрнаступом України та слабкою підтримкою Заходу, пан Путін заявляє, що цілі Росії у війні не змінилися. Виступаючи у вівторок перед своїми генералами, він похвалився, що Україна перебуває в такій облозі, що російські війська роблять «те, що ми хочемо».
«Ми не віддамо те, що належить нам», — пообіцяв він, додавши зневажливо: «Якщо вони хочуть вести переговори, нехай ведуть».
Але в нещодавньому поштовху до негласної дипломатії пан Путін надсилає інший сигнал: Він готовий укласти угоду.
За словами двох колишніх високопоставлених російських чиновників, близьких до Кремля, а також американських і міжнародних посадовців, які отримали повідомлення від посланців Путіна, принаймні з вересня Путін сигналізує через посередників, що він відкритий до припинення вогню, яке заморозить бойові дії на нинішніх лініях, що далеко не відповідає його амбіціям домінувати в Україні.
Насправді, за словами американських чиновників, Путін також надсилав сигнали щодо угоди про припинення вогню роком раніше, восени 2022 року. Ця тиха увертюра, про яку раніше не повідомлялося, з’явилася після того, як Україна розгромила російську армію на північному сході країни. За їхніми словами, пан Путін заявив, що задоволений захопленою Росією територією і готовий до перемир’я.
Неодноразовий інтерес пана Путіна до припинення вогню є прикладом того, як опортунізм та імпровізація визначають його підхід до війни за зачиненими дверима. Десятки інтерв’ю з росіянами, які давно його знають, і з міжнародними чиновниками, які добре знають внутрішню кухню Кремля, показують, що лідер маневрує, щоб зменшити ризики і залишити свої можливості відкритими в умовах війни, яка триває довше, ніж він очікував. Розгортаючи полум’яну публічну риторику, пан Путін приватно телеграфує про бажання оголосити перемогу і рухатися далі.
«Вони кажуть: «Ми готові до переговорів про припинення вогню», — сказав один високопоставлений міжнародний чиновник, який зустрічався з російськими високопосадовцями цієї осені. «Вони хочуть залишатися на полі бою».
Немає жодних доказів того, що українські лідери, які пообіцяли відвоювати всю свою територію, погодяться на таку угоду. Деякі американські чиновники кажуть, що це може бути звичною спробою Кремля ввести в оману і не відображає справжньої готовності пана Путіна до компромісу. Колишні російські чиновники додають, що Путін цілком може знову змінити свою думку, якщо російські війська наберуть обертів.
За останні 16 місяців Путін зазнав численних принижень — ганебних відступів, бунту колись дружнього воєначальника — перш ніж досяг свого нинішнього стану розслабленої впевненості. Весь цей час він вів війну, яка вбила або покалічила сотні тисяч людей, демонструючи протиріччя, що стали характерними ознаками його правління.
Одержимий бойовими досягненнями Росії і тим, що він вважає своєю історичною місією — повернути «споконвічні російські землі», — він водночас прагне, щоб більшість росіян продовжували жити нормальним життям. Готуючи Росію до багаторічної війни, він непомітно намагається дати зрозуміти, що готовий її закінчити.
«Він дійсно готовий зупинитися на нинішніх позиціях», — сказав один з колишніх високопоставлених російських чиновників в інтерв’ю The New York Times, передаючи повідомлення, яке, за його словами, тихо надсилає Кремль. Колишній чиновник додав: «Він не бажає відступати ні на метр».
За словами нинішнього і колишнього чиновників, пан Путін бачить збіг факторів, що створює сприятливий момент для угоди: поле бою, яке, здається, зайшло в глухий кут, наслідки невдалого наступу України, що розчаровує, її слабку підтримку на Заході і, починаючи з жовтня, відволікання уваги війною в Газі. Посадовці говорили на умовах анонімності, як і інші опитані для цієї статті, через делікатну природу негласних натяків.
Відповідаючи на письмові запитання після відхилення запиту на інтерв’ю, прес-секретар пана Путіна Дмитро Пєсков сказав у голосовому повідомленні, що «концептуально ці тези, які ви представили, вони невірні». Відповідаючи на запитання, чи готова Росія до припинення вогню на нинішніх лініях бойових дій, він вказав на нещодавні коментарі президента; цього місяця пан Путін заявив, що цілі Росії у війні не змінилися.
«Путін дійсно готовий до переговорів, і він про це сказав», — сказав пан Пєсков. «Росія продовжує бути готовою, але виключно для досягнення своїх власних цілей».
Україна збирає підтримку своєї власної мирної формули, яка вимагає від Москви звільнити всі захоплені українські території та відшкодувати збитки. Президент Володимир Зеленський заявив у вівторок, що не бачить жодних ознак того, що Росія хоче вести переговори.
«Ми бачимо лише нахабну готовність вбивати», — сказав він.
Ранні переговори
Пан Путін вперше спробував вести мирні переговори в перші тижні війни, але вони провалилися після того, як стало відомо про звірства Росії в Україні. Потім, восени 2022 року, після ганебного відступу Росії з північного сходу України, пан Путін знову надіслав Києву і Заходу повідомлення про те, що він буде відкритий до угоди про заморожування бойових дій, кажуть американські чиновники.
Деякі з прихильників України, такі як генерал Марк А. Міллі, тодішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, заохочували Київ до переговорів, оскільки Україна досягла на полі бою стільки, скільки вона могла розумно очікувати. Але інші американські високопосадовці вважали, що для переговорів ще зарано. А пан Зеленський пообіцяв боротися доти, доки вся країна не буде звільнена з-під влади Росії.
На початку 2023 року над Москвою запанував морок. На замерзлих рівнинах Східної України значна частина довоєнної російської професійної армії була знищена, залишивши погано навчених призовників і засуджених, завербованих з в’язниць, на розстріл в безсистемно спланованих піхотних штурмах.
Путін мало говорив про війну на публіці, що викликало питання про його плани і мотивацію. Однак у приватних розмовах пан Путін протягом цих місяців виконував свою роль головнокомандувача з майже месіанською рішучістю, стверджують люди, наближені до Кремля. Один з них сказав у лютому минулого року, що президент проводив по дві відеоконференції на день з військовими чиновниками, які інформували його про найдрібніші деталі пересування на полі бою.
Війну «неможливо зупинити», сказала ця людина, описуючи розмову з високопоставленим російським військовим чиновником, тому що Путін «залишається поглинутим усім цим».
«Люди хочуть повідомляти йому тільки хороші новини, а їх не так багато, — сказав співрозмовник. «Тому доводиться брехати».
Сергій Шойгу, міністр оборони Росії, під час приватної зустрічі на початку цього року чітко дав зрозуміти, що, незважаючи на невдачі, пан Путін налаштований продовжувати боротьбу.
За словами присутнього на зустрічі високопоставленого міжнародного чиновника, пан Шойгу навів статистику, що демонструє перевагу Росії в танках і військових літаках, а також її плани щодо збільшення оборонного виробництва. Він похвалився, що Росія може мобілізувати до 25 мільйонів чоловіків, нагадав чиновник.
«Для Путіна йдеться про Росію проти США і Заходу», — сказав чиновник після зустрічі. «Путін не може дозволити собі відступити».
Поворотні моменти
Коли в червні Україна розпочала свій довгоочікуваний контрнаступ, пан Путін виглядав напруженим, занепокоєним новинами з поля бою, кажуть люди, близькі до Кремля. На публіці пан Путін став живим коментатором бою, прагнучи заявити про все нові успіхи.
«Ворог намагається атакувати», — сказав пан Путін на сцені свого шатра на Петербурзькому міжнародному економічному форумі 16 червня, описуючи битву, що відбувається «прямо зараз». «Я думаю, що у збройних сил України немає жодного шансу».
Того ж дня до Києва прибула делегація африканських лідерів, які сподівалися на встановлення миру. У якийсь момент українські офіційні особи поспіхом завели їх в укриття, попередивши про напад. Наступного дня в Санкт-Петербурзі президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса запитав Путіна, чи справді він бомбив українську столицю, коли там перебували африканські лідери.
«Так, я це зробив», — відповів Путін, за словами двох людей, близьких до Рамафоси, — «але я переконався, що це було дуже далеко від того місця, де ви були».
Він все ще намагався грати роль гостинного господаря, запросивши лідерів на вечерю в круїз. Один з членів африканської делегації сказав, що пан Путін, схоже, був зацікавлений у підготовці каналу для майбутніх переговорів.
«Не те, щоб я хотів вести переговори, — сказав він, описуючи позицію Путіна. «Але мені потрібно, щоб у мене був готовий, коли прийде час, дуже добре продуманий, розумний, дієздатний канал для переговорів».
Тиждень по тому найманий воєначальник Євген Пригожин підняв свій невдалий заколот.
Після того, як пан Пригожин погодився на угоду про відступ до Білорусі, пан Путін почав обертати те, що здавалося одним з найбільш принизливих моментів його 24-річного перебування при владі, на перемогу. На пишній церемонії в Кремлі він заявив, що провал повстання продемонстрував силу російської держави. Це стало натяком на те, що пан Путін може зробити, якщо не досягне своїх початкових цілей в Україні: оголосити про перемогу і рухатися далі.
Аналіз Кремля показав, що громадська підтримка війни була широкою, але не глибокою — це означає, що більшість погодиться з тим, що пан Путін назве перемогою. Один з урядових соціологів Валерій Федоров заявив у вересневому газетному інтерв’ю, що лише від 10 до 15 відсотків росіян активно підтримують війну, і що «більшість росіян не вимагають завоювання Києва чи Одеси».
До кінця літа події почали розвиватися на користь Путіна. Загибель Пригожина в авіакатастрофі, яку багато хто вважав справою рук Кремля, усунула його найнебезпечнішого внутрішнього ворога. На полі бою Росія вже виглядала успішною у відбитті контрнаступу України.
Пан Путін і його уряд випромінювали стабільність і впевненість. Президент продовжував ходити на ранкові купання, повідомили кілька людей, знайомих з його розкладом. Високопоставлені кремлівські чиновники повернулися до відпусток.
«Вони вже заспокоїлися», — сказав прем’єр-міністр Киргизстану Акылбек Жапаров в інтерв’ю в жовтні, маючи на увазі здивування і занепокоєння серед багатьох російських чиновників і еліти, коли пан Путін вторгся в Україну минулого року. Він додав, що після того, як вони спочатку сприйняли війну Путіна як «катастрофу», «вони вже звикли до неї».
Впевненість Кремля
У суботу жовтня пан Путін відзначив свій 71-й день народження разом з лідерами Узбекистану і Казахстану, двох центральноазіатських країн, які намагалися зайняти нейтральну позицію у війні. Коли вони прибули до його підмосковної резиденції, пан Путін сів за кермо нового лімузина російського виробництва, демонструючи один із способів, яким, за словами Кремля, Росія стає більш самодостатньою.
Опинившись у приміщенні, три лідери говорили про план продажу російського газу Узбекистану. Один із присутніх згадує спокійну впевненість пана Путіна і розслаблену мову тіла.
«Він не схожий на людину, яка веде війну», — сказав він.
Лише після святкового обіду вони зрозуміли всю важливість подій, що відбувалися в іншому місці. Це було 7 жовтня.
Терористична атака ХАМАС того дня — і жорстока військова відповідь Ізраїлю — виявилася пропагандистським благом для Росії, відвернувши увагу від України і дозволивши пану Путіну приєднатися до більшої частини світу в засудженні бомбардувань Гази і американської підтримки Ізраїлю.
«Він бачить, що увага Заходу відвертається», — сказав Балаж Орбан, помічник прем’єр-міністра Віктора Орбана, який брав участь у зустрічі угорського лідера з Путіним у жовтні.
Наприкінці жовтня Григорій Явлінський, ліберальний російський політик, до півночі чекав на аудієнцію в Кремлі. За його словами, він намагався донести до Путіна масштаби загибелі росіян в Україні, які затьмарили радянські втрати за десять років війни в Афганістані.
Потім пан Явлінський зробив те, що, за його словами, було його головною тезою під час 90-хвилинної зустрічі: Якби пан Путін був готовий «хоча б подумати про припинення вогню», пан Явлінський, який народився в Західній Україні, був би готовий виступити в ролі переговірника.
«Той факт, що він погодився говорити зі мною так довго, говорить сам за себе», — сказав він.
Відкриття перемир’я
Принаймні з вересня західні офіційні особи отримують нові сигнали про те, що пан Путін зацікавлений у припиненні вогню.
Сигнали надходять різними каналами, в тому числі через іноземні уряди, пов’язані як зі Сполученими Штатами, так і з Росією. Неофіційні російські емісари обговорювали зі співрозмовниками контури потенційної угоди, на яку погодився б пан Путін, кажуть американські чиновники та інші особи.
«Путін і російська армія не хочуть далі розтягувати свої можливості», — сказав міжнародний чиновник, який зустрічався з російськими високопосадовцями цієї осені.
Пан Путін також робив нечіткі публічні заяви про відкритість до переговорів, які західні коментатори здебільшого відкидали.
Деякі аналітики стверджують, що Путіну вигідна тривала війна, і що він хоче відкласти будь-які переговори до можливого повернення на посаду колишнього президента Дональда Трампа, лідера республіканської президентської кампанії 2024 року. Колишні російські посадовці заявили, що Путін волів би укласти угоду якнайшвидше, зважаючи на невизначеність, притаманну війні.
Вони говорили, що путінська пропаганда може легко представити статус-кво як перемогу, святкуючи сухопутний коридор до Криму, армію, яка витримала контрнаступ України, що підтримується Заходом, і заявлену Росією анексію чотирьох українських регіонів, приховуючи той факт, що Росія не контролює їх повністю.
Ідеальний час, за словами одного з учасників, був би перед президентськими виборами в Росії в березні. Пан Путін, безсумнівно, залишиться на наступний шестирічний термін, але він дуже переймається виборами як маркером своєї внутрішньої підтримки.
Публічно пан Путін дотримується своєї агресивної позиції, заявляючи, що він протистоїть Заходу, який прагне знищити тисячолітню російську цивілізацію.
Але американські чиновники бачать зміну в позиції Путіна, зазначаючи, що він більше не вимагає відставки уряду Зеленського. Вони заявили, що припинення вогню, яке пропонує Путін, збереже суверенну Україну зі столицею в Києві, але залишить Росію під контролем на майже 20 відсотках української території, які вона вже завоювала. Вони додали, що хоча пан Путін телеграфує, що він відкритий до такої угоди, він чекає на більш конкретну пропозицію.
Серед багатьох ймовірних застережень — рішучість Путіна не допустити Україну до членства в НАТО. Але один з колишніх російських чиновників сказав, що розбіжності з цього приводу не стануть для Путіна перешкодою для укладення угоди, оскільки в осяжному майбутньому не очікується, що альянс прийме Україну до своїх лав.
Проте високопоставлені американські чиновники заявили, що вони не вірять, що будь-який видатний український політик може погодитися в цей час на угоду, яка залишить Росії так багато української території.
Інший потенційний глухий кут виникає через намагання Путіна поставити Сполучені Штати в центр будь-яких переговорів.
Уряди США і Росії мають канали зв’язку з питань, які включають обмін ув’язненими. Але Вільям Бернс, директор Центрального розвідувального управління, і Сергій Наришкін, директор Служби зовнішньої розвідки Росії, востаннє зустрічалися близько року тому в Туреччині, повідомили офіційні особи. А американські чиновники заявляють, що Сполучені Штати не ведуть і не будуть вести переговори від імені України.
Американські чиновники стверджують, що незалежно від увертюри Путіна, Україна повинна продемонструвати свою незламність, а Сполучені Штати повинні показати, що вони готові підтримати Україну, щоб розбити впевненість Путіна в тому, що час грає на його боці, і змусити його піти на поступки в будь-яких переговорах.
Багато хто на Заході скептично ставиться до припинення вогню, оскільки, на їхню думку, Путін переозброюється для майбутнього нападу. Президент Латвії Едгар Рінкевичс в одному з інтерв’ю стверджував, що Путін прагне війни, бо мріє «відновити імперію».
«Вони ніколи не дотримувалися жодних угод, — сказав пан Рінкевичс про росіян, — і порушували їх одразу ж, як тільки бачили, що їм це вигідно».
