Trending

Просто з точки зору здорового глузду

0
By on Украина
Незалежно від того, чи я підтримую Порошенка. Чи є прихильницею якоїсь іншої партії чи взагалі аполітичною людиною, яка не ходить голосувати і не знає прізвища президента країни. Могло ж таке бути? Чому ні, легко.
Так от, безвідносно до «порохоботства», просто з точки зору здорового глузду. Ну давайте уявимо, що здоровий глузд у нас не є ознакою політичних поглядів.
Відкриваємо сайт Кабміну і читаємо спогад:
«День Єднання було встановлено Указом Президента України Володимира Зеленського 14 лютого 2022 року на тлі загострення ситуації біля українських кордонів. Указ мав на меті посилити внутрішню стійкість українців та підкреслити важливість єдності перед викликами, зокрема, перед можливою ескалацією військової агресії з боку Російської Федерації.
Вперше День Єднання відзначили 16 лютого 2022 року. Тоді по всій країні піднімали Державний прапор України, виконували гімн та організовували акції на підтримку національної єдності. Цей день став нагадуванням, що українці разом можуть подолати будь-які труднощі.»
А тепер скажіть, ким потрібно бути, щоб піднімати прапорці і кульки та ганяти порожній агітаційний потяг у Маріуполь не як доповнення до оборонних, військових та евакуаційних заходів, а ЗАМІСТЬ них.
Замість вивезення дітей та музеїв, замість евакуації поранених та родин військових, яких покинули в окупації на мученицьку смерть. Замість перетворення півдня з його каналами та мостами на неприступний укріпрайон.
Як вони примудрилися, маючи таку природну перешкоду як Дніпро, пропустити росіян у Херсон?
Я вже не кажу про Чорнобиль і Київщину.
Ви бачили, як горів музей Примаченко?
До одного місця усі ці волання, напав би — не напав би.
З двох варіантів, готуватися до нападу чи ні, Зеленський обрав третій: сприяти нападу.
Тамара Горіха Зерня

Головною подією після 21.04.2019, звісно, є початок повномасштабного вторгнення росії.

Бачу, піднімається хвиля публікацій «путін усе одно напав би».

❗️Це хибна спроба: путін напав у 2014. Питання в тому, наскільки влада була готова до ескалації — і наскільки ефективний опір очікували кремлівські стратеги.

Бо одна справа — прогризати ешелоновану оборону, зайняту мотивованими військами, проходити мінні поля, форсувати річки під вогнем і отримувати ракетні удари по тилу, а зовсім інше —  парадним строєм котитися по вільних дорогах чи висаджувати десант проти строковиків Нацгвардії.

І от якраз різниця між цими двома ситуаціями — цілком залежала від свідомих дій влади.

Вина за агресію лежить на путіні — ще з 2014. А от підготовка до війни — цілком відповідальність Зеленського. Тим більше, його попереджали і пропонували робити дуже конкретні речі. Але на Банковій слухали голоси з росії і білорусії, ще й хизувалися цим.

Є дуже конкретні рішення: перенесення строків оборонних (зокрема ракетних) програм у 2019-20, згортання / недофінансування Держоборонзамовлення до 2021, фінансування «доріг, а не армії» (навіть хизування цим особисто Зеленського), відведення військ, розмінування…

Сонм замовних кримінальних справ і буйство ДБР, які паралізували цілі сектори оборони: від постачання бронежилетів до розкриття перед рф надходження клістронів для ППО.

Відмова від «приготування останньої миті» — збільшення фінансування ЗСУ для мобілізації, злагодження і забезпечення резерву, виведення військ на позиції на загрожених напрямках…   

Саме ці рішення визначили реальний стан української оборони на момент вторгнення.

Чесна розмова про підсумки шести років має включати і ці аспекти. Бо хто такий путін — відомо навіть дітям. Важливо, до чого ви готуєте країну, маючи такого сусіда.

🗣Ростислав Павленко

Сьогодні особливо «на часі» пригадати карколомну — у прямому сенсі — комунікацію гаранта державного суверенітету і територіальної цілісності України з українцями напередодні повномасштабного вторгнення.

І не треба ніякої аналітики аналітиків і і експертизи експертів.

Просто послухаймо вкотре.

Кожне слово, кожне речення тут — вирок йому. І приклад шокуючої, цинічної байдужості до людей.

— Причин для безсонної ночі немає.

— Ми добре розрізняємо провокації та наступ військ агресора.

— Ми давно до всього готові.

— ЯК ТІЛЬКИ МИ ПОБАЧИМО ЗРОСТАННЯ РИЗИКІВ, ВИ БУДЕТЕ ПРО ВСЕ ЦЕ ЗНАТИ…

Самарска

Я так розумію, що зелена влада обрала тактику «Все одно б напали». Мовляв, що не роби, а повномасштабного вторгнення було не уникнути.
Але є нюанси. Такі:
— на Чонгарі проти всієї російської армії вторгнення опинився один батальйон морпіхів неповного складу, а на всій ділянці — одна неповна бригада. І саме там Верещук щойно запустила Шатл на Крим. Це розповів генерал Соколов;
— на Харківщині і на Київщині бойові бригади були виведені на бойові рубежі не за планом, а особисто генералами Найєвим і Залужним — на свій страх і ризик. Командири не мали підстав готуватися до вторгнення, бо не мали попередження розвідки про підготовку до вторгнення. Зеленський як Верховний головнокомандувач, не підписав документи які дали б ЗСУ можливість діяти. Це розповів генерал Найєв.
— район від кордону до Харкова втратили за кілька годин, а відбивали п’ять місяців. Ворога зупиняли в міській забудові, повній мирних мешканців. Це тому, що між Харковом і кордоном не було обладнаних позицій для оборони. І військо туди виводити було не можна, бо — дивися вище.
— не те що евакуація не проводилася до вторгнення — вона навіть планувалася. Чиновники вскривши пакети з інструкціями на випадок НП такого рівня, не знайшли там жодних точних інструкцій. Чиновникам довелося імпровізувати. Більш-менш готовою виявилися тільки ЗСУ — низький уклін генералу Залужному. Про це розповіла «Українська правда».
— коли Порошенко за добу до вторгнення вимагав різко збільшити фінансування ЗСУ, депутати зеленої монобільшості звинуватили його в піарі. Про ци писали всі українські ЗМІ. Готувалися?
Я можу продовжувати і продовжувати. Всього цього — не викреслити. І не перекласти відповідальність на Порошенка. Це все — питання безпеки України, а це прямі обов’язки Зеленського. Президентом на лютий 2022 р. він був практично вже три роки.
Все що сталося в лютому 2022 р. — наслідок некомпетентності влади, яка не займалася підготовкою до повномасштабного вторгнення, а тепер намагається вписати в підручники, що «Велике будівництво було підготовкою до війни».
Ціна такій некомпетентності — тисячі людських життів. Втрачених і зламаних.
Share.

Related Posts

Comments are closed.