Обговорення інтерв`ю Порошенка на https://ukraine.d3.ru/
— Насправді, не маючи жодної цікавости до політики ( тим більш — української ), увесь час до виборів думав: нахєр їм узагалі ці вибори, коли відрив фактичних заслуг одного кандидата перед країною та його користь у якості президента від усіх інших — такі, що геть смішно навіть говорити про якийсь вибір між ними. Думав так увесь час, аж доки вони не зробили вас разом…
— Кілька разів питання цих виборів спливало десь на марґінесах розмов із моїми колеґами, що зараз працюють у Києві. І тоді ніяк не міг зрозуміти: взагалі, який нах.й Зеленський, яка інтрига?
— Это же они, а не вы, прочувствовали рост коммуналки и курса доллара в разы, огромную инфляцию. Беда только, что связали они это не с войной с РФ, с агрессией, тем что реформы не дают моментального результата, а с тем что Порошенко якобы всех обокрал.
— Ну им ведь всё доходчиво объяснили, если не «Кварталы», то шарии с дубинскими. У меня не мало коллег были под «ложечки нашлись, но осадочек остался» и «хуже не будет».
— Читаю и не могу отделаться от ощущения, что журналистка как–то тупо пытается надавить на Пороха, из–за чего тот вынужден несколько раз ей по ходу статьи повторять, что против него не заведено никаких дел. Думаю — да почему ж она так топорно пытается к Пороху доковыряться? Решил погуглить кто это и внезапно:
«Владимир Зеленский предложил Мусаевой стать своим пресс–секретарем. И якобы сделал это, когда уже был объявлен открытый конкурс на эту должность. Чем, по мнению журналистов, нарушил правила…»
— УП читать уже давно моветон…Что вы от них хотите?
— Порох постійно на взводі. Це видно по його відповідям, це видно по його виступам. Не може спокійно відповідати, одразу загоряється та починає контратакувати. Від цього враження, що він виправдовується. Можливо, від цього і пішла упевненість, що він бреше.
— Порох он на то и Порох, что бы взрываться )
— Не знаю как бы я себя вел, если с точки зрения полномочий Президента сделал бы максимум, а отовсюду кричат: Вор, барыга, торговля на крови. Такая х.йня любого выведет из равновесия.
— Ну, я бы психовал еще больше. Может и морду бить полез бы. А это совсем не по–президентски. Вот потому я и не президент(
— Тут вопрос в другом. Когда в 2014–м он стал Президентом, здравомыслящим стало ясно–понятно, что это кризисный Президент, которому прийдется «тащить». и на второй срок у него мало шансов. Тащил как мог в этой ситуации… Он ещё своё возьмет. Сколько за пять лет к нему приклеилось кличек и сколько аналогично за неполных 100 дней у Кермита?
— Ну, к Зеленскому прилепилось уже куча всего, он еще и президентом стать не успел. Талант у него просто, об..раться на каждом шагу.
«Коли ми говоримо про Іловайськ чи про Дебальцеве, дайте собі звіт, що там були тільки російські солдати. І скажіть правду про це суспільству. Бо я точно нікому не побажаю провести таку ніч, коли наші почали виходити з Дебальцеве, а на ФБ (Семена) Семенченка було оприлюднено детальний маршрут виходу»
«Жах! Бо вскрили «цілком таємний» наказ про вихід, передали Семенченку і той виставив на ФБ. І ти сидиш і думаєш – ну, як?! І треба зараз вночі, без засобів зв’язку, бо повне радіомовчання, змінювати маршрути для того, щоб врятувати людей. Це важко. Тут в Бога повіриш», — добавил президент.
«Я людина, яка ці п’ять років не боролася за рейтинги, бо це зовсім різні речі. Кажуть, що політик бореться за рейтинг, а державний діяч бореться за те, щоб змінити державу. Я точно відношу себе до державних діячів. Бо якби я кожен свій крок вимірював лайками в ФБ або відсотками рейтинга, жодна з реформ не пройшла б. Жодна! Бо більшість реформ є непопулярні. І це є та ціна. Якби перед паном Зеленським зараз стояла Україна 2014 року…»