Mason Lemberg
Ай-яй-яй! Яка чудова новина! Зеленський ще в березні відчув неладне й звільнив з посади керівника СБУ по Криму Олега Кулініча. Який прозорливий у нас прєzєдєнт! Не пройшло й п’яти місяців, як ДБР затримало Кулініча, якого викрили на передачі ворогу секретної інформації та тепер звинувачують у державній зраді. Яке ж у нас патріотичне ДБР та як воно пильно бдить інтереси країни! СБУ спішить вийти із заявою, як вони виявляють поганих овець у своїх рядах та очищаються. Яке ж у нас чудове й чесне СБУ стало при Баканові! Народець від захоплення пісяє кип’яточком, журнашлюшки пишуть хвалебні оди, ватно-олігархічний телемарафон розривається від компліментів, гублячись лише в одному — кого підлизати в першу чергу. Як же повезло цьому народу з такою прекрасною й принциповою владою! Та й владі з народом майже повезло. На три чверті — тими, які не задають зайвих питань, а слухняно заковтують усю цю прісну жуйку. Не пощастило лише з тією схильною до критичного мислення останньою чвертю…
Оскільки ми з вами належимо саме до неї, то пропоную вернутися трошки назад у часі. А звідки ж ця мерзенна зрадлива істота до СБУ пропхалася. Напевно ж, Порошенко перед відходом Zеленському підсунув… А от і ні. У період президенства Порошенка про Кулініча інформації не знаходимо. А призначив його на генеральську посаду в кінці жовтня 2020 своїм указом саме Zеленський. Ну, добре, — скажете ви, — був хороший служака, а потім скурвився, завербували, шантажували… І знову ні! У бакановському СБУ більшість призначень від 2019-го — це суцільний зашквар, один Наумов чого вартий. Але Кулініч за біографією навіть їх переплюнув. І, дозволю собі припустити, що якраз він був не зовсім бакановським протеже.
Отже, цей Кулініч із 1989 до 1994-го року навчався у Вищій Школі КДБ СРСР і академії фсб рф та в цей період проходив службу в контррозвідці рф. Може це тут Чорновіл звично клевеще на кришталево чисті кадри Zеленського? Я дійсно колись уже писав про це призначення. Але саме цю інформацію в своєму запиті й у статті оприлюднив нардеп-слуга Максим Бужанський. Навіть таку постать, як Бужанський, це вкурвило, може через те, що в нього не склалися особисті стосунки з Деркачем.
А при чому тут Деркач (недавно звинувачений у держзраді)? — знову спохопитеся ви. А тому що Кулініч це особливо довірена креатура родини Деркачів. З Андрієм Деркачем його пов’язує Вища школа КДБ та академія фсб. До речі, є такий маркер — на початку 1992 року всім українцям, які там навчалися з часів СРСР, поставили жорстку вимогу: скласти присягу на вірність расєї або звільнятися й виїжджати. Знаю особисто від людей, які тоді відмовилися й повернулися до нас до Львова. Отже, Кулініч з Деркачем молодшим склали феесбешну присягу на вірність расєї, отримали звання, агентурні псевдо й завдання. Кулініч своє приховав. А далі від Деркача молодшого Кулініч перейшов до Деркача старшого, який тоді очолював СБУ, куди його прилаштували попри незакриту службову справу в фсб. У СБУ при Леонідові Деркачі Кулініч зробив хорошу, але недовгу кар’єру. Протести 2001-го знесли Деркача, а з приходом до влади Ющенка службу мусив покинути й офіцер фсб Кулініч.
І далі знову, як паличку для естафети, батько Деркач передав його синові. Кулініча прилаштували в мінпаливенерго, де він покантувався на хлібних, але не гонорових посадах до осені 2006 року. Тоді Андрій Деркач завдяки декому з «любих друзів» уже встиг прихопити галузь атомної енергетики й облаштувати Кулініча віце-президентом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» Енергоатом, де той працював під керівництвом Деркача. З серпня 2007 по травень 2008 року був заступником генерального директора ще одного активу Деркача держконцерну «Укратомпром». Про «подвиги» Кулініча на цих посадах можна написати цілі томи: астрономічна корупція,цілковита некомпетентність, відкати, руйнування галузі, дике хамство, непрофільні витрати, буйні гулянки за державний кошт…
Коли під Кулінічем земля почала горіти через фактично розкрадені 150 мільйонів на погашення боргів Енергоатому, його за домовленістю Деркача й Литвина і за згодою Тимошенко прилаштували в кінці 2008 року головою Держкомзему за квотою «Блоку Литвина». Там ще купа кримінальних епізодів, про які кричала преса. Так, у 2010 році він відчужив 42 га земель заказника Конча Заспа й передав їх наближеним до Деркача людям та їхнім родичам (щонайменше 17 з 23 отримувачів ділянок). За цими й іншими зловживаннями були відкриті й розслідувалися кримінальні провадження. В тому числі й у період, коли Zеленський призначав такого «цінного кадра» на генеральську посаду в СБУ та ще й щодо окупованого Криму (на нього замикалася вся наша контррозвідувальна діяльність на півострові!!!) І ряд з цих проваджень вело на лише ДБР, але й СБУ, куди Zеленський зволив призначити Кулініча!
Для чого він це скоїв? Знову ж, через Деркача. Той багатьох міг завербувати для рашистських спецслужб. Я не знаю, чи саме Деркач ініціював вербовку Zеленського, чи це вирішували в центральному апараті в Москві, але стосунки між ними були дуже тісні. А чимало людей Деркача були призначені на відповідальні посади після перемоги Zеленського. Навіть на Службу зовнішньої розвідки він призначив деркачівського орденоносця фсб Бухарєва, але там щось пішло не так… Кулініча Деркач запропонував Zеленському на піку їхніх дружніх та ділових стосунків і спільних проєктів (плівки Деркача, провадження проти Байдена-Порошенка, руйнування Укроборонпрому, маргіналізація СЗР, розвал ГУР…). Зрештою, все, як видається, зламав лейтенант Баканов, який передчуваючи звільнення, наніс Zеленському дуже болісний удар, викривши Деркача. А ще став зливати дані про його агентуру. Десь так під роздачу й загримів Кулініч, який умудрявся успішно обслуговувати й московських кураторів, і Деркача, й Zеленського та його слуг…
Тарас Чорновіл
