Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 31.07.2024

1. рф критично залежить від імпорту стратегічних металів.

— Хоча на території росії є запаси майже всіх відомих корисних копалин, країна знаходиться в залежності від імпорту критично важливих видів сировини.

— На даний момент за рахунок закупівель за кордоном істотно забезпечуються потреби економіки рф в 16 видах корисних копалин, які віднесені до категорії стратегічних.

— Серед них уран, який використовується для виробництва палива для атомних електростанцій і запасами якого росія знаходиться в трійці світових лідерів.

— Також імпортуються «стратегічні» метали титан, хром, літій та марганець. Крім того, росія імпортує молібден, вольфрам, берилій, цирконій, ніобій, тантал, реній, а також рідкоземельні метали. Не забезпечені власною видобутком потреби в йоді, графіті та бетонних глинах, які використовуються в ливарному виробництві. Завозяться з-за кордону плавиковий шпат, каолін і мусковіт.

— Перед початком війни залежність від імпорту деяких корисних копалин була практично тотальною.

— За рахунок закордонних закупівель покривалися 100% потреб економіки у титані, хромі, марганці, літії, йоді та майже 90% попиту на цирконій.

— Розробляти родовища таких металів у росії, крім важких умов та віддаленої географії, заважають відсутність виробничих потужностей та власних технологій, визнають автори стратегії.

— На даний момент росія на 90% залежить від іноземного бурового обладнання та аналітичного програмного забезпечення для видобутку корисних копалин, на 50% — від імпортних гірничих машин, на третину — від закордонного обладнання.

2. Збитки російського «Газпрому» зросли майже вдвічі.

— Чистий збиток головної компанії рф ПАТ «Газпром» за російськими стандартами бухгалтерської звітності (РСБЗ) у першому півріччі 2024 року становив 480,64 млрд руб. після 255 млрд руб. збитків за січень-червень 2023 року.

— «Газпром» розраховує дивіденди з консолідованого прибутку групи за міжнародними стандартами (МСФЗ), куди, крім газового бізнесу, також входить нафтовий, енергетичний та СПГ-дивізіони.

— Зростання збитків російської газової монополії здебільшого зумовлено скороченням постачань газу в Європу, тоді як операційні витрати компанії залишаються високими.

3. Переробка на російському «Арктик ЗПГ 2» скоротилася у червні.

— У червні «Новатек» знизив обсяг обробки газу на своєму найбільшому проекті «Арктик СПГ 2» до рекордно низьких показників з лютого. Це трохи більше 8 млрд куб м.

— Обсяг газовидобутку на родовищах, які забезпечують роботу даного проекту, за даними джерел, знизився до 34 млн. куб. м у червні — також досягнувши мінімуму з лютого.

— Частина цього обсягу газу була спрямована на забезпечення енергетичних потреб самого заводу.

4. В росії юань не зміг замінити євро та долар.

— Можливості банків залучати юані обмежені — отже, й кредити вони видавати не можуть.

— Складна ситуація з юаневою ліквідністю на російському ринку за останні місяці не покращилася — навпаки, додався чинник, який посилює проблему: суттєве пом’якшення вимог щодо репатріації валютної виручки експортерами.

— Банкіри регулярно скаржаться на нестачу юанів, тому вони не можуть видавати валютні кредити.

— Працювати з доларами та євро більшість великих банків не може, і юань залишився, по суті, єдиною іноземною валютою у росії.

5. Російський експорт нафти впав до найнижчого рівня за останні 11 місяців.

— Постачання з портів Балтії досягли мінімуму з грудня 2022 року. Середні показники експорту сирої нафти в росії скоротилося на 710 000 барелів у день з квітня.

— Тим часом, показники роботи нафтопереробних заводів наближаються до шестимісячного максимуму в липні.

— Атака українського безпілотника 22 липня викликала пожежу на Туапсинському НПЗ «Роснафти», але не зупинила роботу заводу.

— Обсяг відвантажень з портів Балтії впав нижче 1 мільйона барелів на день, ставши найнижчим з грудня 2022 року.

— Але це падіння було компенсовано зростанням поставок з інших терміналів. Крім того, Україна посилила санкції щодо російського ПАТ «Лукойл», заборонивши йому постачати нафту по трубопроводах на нафтопереробні заводи в Центральній Європі через українську територію.

— Четвертий російський танкер, який потрапив під санкції, вже завантажився. Судно «Віктор Бакаєв» вийшло з Приморська 21 липня і зараз прямує по Північному морському шляху в Китай.

— Три інші судна, які перебувають під санкціями і перевозять російську нафту, раніше перевантажили вантаж на інші судна, приховавши при цьому своє місце від автоматичних систем стеження.

— За даними компанії TankerTrackers Inc перший танкер вже вивантажений у Китаї. Двоє інших, судячи з усього, були перевантажені на супертанкер Oxis в Оманській затоці і зараз прямують через Малакську протоку.

6. Росія почала возити нафту до Азії через Північний Льодовитий океан.

— Російська судноплавна компанія «Совкомфлот» у липні розпочала постачання нафти Urals з портів на заході країни до Азії по Північному морському шляху з ослабленням льодових обмежень і початком транзитної навігації 2024 року.

— Північморшлях суттєво коротший за традиційний маршрут експорту нафти з балтійських і північних портів рф до Азії, що скорочує терміни доставки, тоді як Москва шукає альтернативні шляхи експорту вуглеводнів в обхід європейських вод на тлі посилення санкційного тиску західних країн.

7. Держдума рф легалізувала криптовалюту для обходу санкцій.

— Держдума ухвалила одразу в другому і третьому читаннях закон, який легалізує в росії діяльність із видобутку криптовалют. Документ передбачає, що право здійснювати майнінг отримають російські юридичні особи та індивідуальні підприємці, занесені до відповідного реєстру.

— Фізичні особи, які не перевищують встановлені урядом ліміти енергоспоживання, отримають право на майнінг без включення до реєстру.

— Держдума також ухвалила закон, який дозволяє Банку росії з 1 вересня запустити експеримент зі створення майданчика для використання криптовалют у міжнародних розрахунках.

— Згідно з чинним законодавством, у росії заборонено використовувати цифрову валюту для розрахунків.

8. Путін більш ніж удвічі збільшив одноразову виплату за відправку на війну в Україну.

— У росії з 1 серпня і до кінця року за укладення контракту додатково сплачуватимуть 400 тисяч рублів це майже 5 тисяч доларів — указ Путіна

— Це федеральна виплата понад регіональну: у різних регіонах вони різні. Від 8 тисяч доларів у бідних регіонах та близько 23 тисяч доларів у Москві (2 млн. рублів).

9. Експорт товарів з Туреччини до росії в першому півріччі 2024 року впав на 28,3%, до того ж періоду 2023 року — до $4,16 млрд (проти $5,8 млрд у першій половині минулого року), випливає із даних статистичного відомства Туреччини.

— У червні 2024 року Туреччина відправила до росії товари на $670 млн (місяцем раніше — $784 млн), що майже на 30% менше, ніж у червні минулого року ($956 млн).

— З початку року регулярно з’являється інформація про проблеми з платежами з росії до Туреччини за постачання товарів.

— Безпосередньою причиною став указ президента США, підписаний у грудні 2023 року: він запровадив механізм американських санкцій проти банків третіх країн за взаємодію з російським військово-промисловим комплексом.

— У червні США розширили визначення «військово-промислового комплексу» росії, включивши до неї всі компанії та всіх фізичних осіб, які потрапили чи потраплять під санкції після квітня 2021 року.

— Як наслідок, кількість підсанкційних російських суб’єктів, взаємодія з якими може стати основою американських вторинних санкцій, фактично зросла в рази.

10. Китай розширює обмеження щодо експорту військових безпілотників після українського візиту.

— Китай скоригував заходи контролю за експортом безпілотників, призначених для використання у військових цілях, оскільки Пекін стикається з зростаючою критикою з боку США та їхніх союзників за підтримку військових дій росії в Україні.

— Сьогодні ряд відомств, включаючи Центральну військову комісію, додали до чорного списку безпілотники з високоточним вимірювальним обладнанням.

— Зміни вносяться до переліку, опублікованого минулого року, та набирають чинності з 1 вересня.

— Хоча чиновники зняли заборону на експорт безпілотників споживчого класу, міністерство торгівлі підтвердило свою позицію, згідно з якою цивільне обладнання не повинно використовуватися для «поширення зброї масової поразки, тероризму чи військових цілей».

— Уряд КНР поширив цю директиву через кілька днів після візиту до Китаю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Volodymyr Omelyan