Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 31.03.2026
1. Українські дрони продовжують системно знищувати російську нафтову інфраструктуру: у ніч на 31 березня знову атаковано порт Усть-Луга — вже вчетверте за тиждень.
— За даними російської влади, над Ленінградською областю було збито 38 безпілотників, однак підтверджено наявність пошкоджень у самому порту. Деталі не розкриваються.
— Попередні удари по Усть-Лузі відбулися 25, 27 і 29 березня, і після них порт тимчасово зупиняв роботу. Через його термінали проходить експорт нафти, нафти, мазуту, авіакеросину та газойлю — загалом близько 700 тис. барелів на добу.
— Разом із портом Приморськ ці об’єкти забезпечують близько 40% морського експорту російської нафти, що робить їх критично важливими для енергетичних доходів рф. Обидва порти в останні дні неодноразово зазнавали атак.
— Концентрація ударів по портовій інфраструктурі свідчить про зміну акценту — від окремих об’єктів до системного порушення експортної логістики.
2. Невійськова сфера російської промисловості на початку 2026 року фіксує прискорення спаду.
— За оцінками близького до кремля аналітичного центру ЦМАКП, без урахування галузей із домінуванням ВПК промислове виробництво за три зимові місяці скоротилося на 2%, а в лютому залишалося лише на 1,1% вище середньомісячного рівня 2021 року. Востаннє показники цивільної промисловості були нижчими у березні 2023 року.
— Найглибший спад спостерігається у виробництвах, залежних від інвестиційного попиту. Випуск конструкційних матеріалів виявився на 10–25% нижчим від середньомісячного рівня 2024 року, тоді як виробництво будівельних матеріалів — цементу, бетону та цегли — скорочується на 1,7–2,8% щомісяця у січні–лютому.
— Продовжується і швидке згортання виробництва машин та обладнання. У лютому випуск знизився на 2,2% після падіння на 1,2% у січні, тоді як у IV кварталі 2025 року спад становив у середньому 3,5% на місяць з урахуванням календарного фактора.
— За оцінками, у лютому обсяг виробництва в цьому сегменті становив лише близько 75% від середньомісячного рівня 2024 року. Поточні показники свідчать, що негативна динаміка вже не може пояснюватися сезонними або календарними факторами.
— У цивільних галузях російської економіки формується стійкий спадний тренд, який дедалі чіткіше проявляється через концентрацію ресурсів у військово-промисловому секторі.
3. Один із найбільших металургійних заводів росії — Челябінський електрометалургійний комбінат — зупиняє частину виробництва через обвал попиту.
— Йдеться про зупинку плавильного цеху щонайменше на три місяці з 1 квітня. Підприємство офіційно підтвердило скорочення обсягів виробництва феросплавів, пояснивши це різким падінням попиту і неможливістю реалізувати продукцію.
— Це не перший сигнал проблем: ще у 2025 році комбінат уже переводили на чотириденний робочий тиждень. Тепер ситуація погіршилась до рівня фактичної консервації частини потужностей. Причина — системна криза попиту в російській металургії, яка страждає від високих ставок, падіння ділової активності та скорочення внутрішнього споживання.
— У результаті навіть ключові виробники феросплавів змушені знижувати випуск і переходити в режим виживання.
4. росія тимчасово призупиняє валютні операції в межах бюджетного правила — щонайменше до 1 липня.
— Рішення ухвалене урядом і Мінфіном на тлі нестабільності нафтових доходів та змін у фінансовій політиці. Офіційно це пояснюють переглядом параметра базової ціни на нафту, від якого залежить розподіл доходів: частина надлишкових надходжень має спрямовуватися до резервів для покриття бюджетного дефіциту.
— Влада намагається підвищити стійкість державних фінансів і зміцнити фінансову систему. Фактично ж призупинення означає паузу в купівлі або продажу валюти на внутрішньому ринку, що є одним із ключових інструментів регулювання курсу рубля і наповнення резервів.
— Ще наприкінці лютого Мінфін планував змінити механіку бюджетного правила — знизити порогову ціну на нафту та спрямовувати більше доходів у Фонд національного добробуту. Саме під ці зміни й були зупинені валютні операції з березня.
— Однак ситуація на глобальному ринку різко змінилася: після початку війни навколо Ірану ціни на нафту зросли, що змусило російську владу відкласти реалізацію цих планів. Коли операції відновлять, Мінфін планує врахувати весь обсяг невиконаних із березня валютних інтервенцій. Це може означати різкі рухи на валютному ринку в майбутньому.
— У підсумку рішення свідчить про нестабільність бюджетної політики рф: влада змушена оперативно змінювати правила гри залежно від коливань нафтового ринку та зовнішніх факторів.
5. Єдиний нафтопереробний завод Грузії вирішив відмовитися від російської нафти.
— Через ризик санкцій і прагнення працювати на європейському ринку компанія Black Sea Petroleum, яка керує НПЗ у порту Kulevi Oil Refinery, планує повністю замінити російську сировину поставками з Туркменістану та Казахстану, а також розглядає інші альтернативні джерела.
— Підприємство потужністю близько 1,2 млн тонн нафтопродуктів на рік із перспективою розширення до 4,5 млн тонн розташоване в чорноморському порту Кулеві.
— Зараз завод виробляє переважно мазут і дизель, однак компанія планує розширити лінійку за рахунок бензину стандарту «Євро-5», авіаційного пального та євродизеля.
— Перехід на альтернативні джерела нафти має дозволити грузинському НПЗ експортувати продукцію до нових напрямків, насамперед у країни Європи, що водночас означає подальше витіснення російської сировини з регіональних ланцюгів постачання.
6. Військове зближення росії з Іраном починає підривати позиції кремля у країнах Перської затоки.
— Партнерство москви з Тегераном дедалі частіше сприймається в регіоні як фактор ризику для безпеки та політичної стабільності. За інформацією британських чиновників, протягом майже місяця по території Об’єднаних Арабських Еміратів завдаються удари іранськими безпілотниками, технології яких були відпрацьовані під час війни проти Україна.
— Стверджується, що для наведення дронів використовується цілевказання, передане російською стороною. Це створює додаткову напругу у відносинах між країнами Перської затоки та москвою.
— На цьому фоні держави регіону активізують контакти з Києвом. Після візиту Володимира Зеленського було укладено десятирічну угоду про співпрацю у сфері протиповітряної оборони з Саудівською Аравією, а також досягнуто домовленостей про поглиблення взаємодії з Катаром і ОАЕ.
— Посилення військового партнерства між росією та Іраном поступово підриває дипломатичні позиції москви в регіоні. Країни Перської затоки, які раніше намагалися зберігати баланс у відносинах із кремлем, дедалі активніше диверсифікують безпекову співпрацю та шукають альтернативних партнерів.
— У результаті союз із Тегераном, який москва розглядає як спосіб протистояти західному тиску, починає ставати для неї втратою політичного впливу та довіри серед ключових держав Близького Сходу.
7. Санкційні обмеження продовжують обходити через треті країни: у США викрито схему постачання американських боєприпасів до росії.
— Громадянин Італії визнав провину у змові з метою порушення експортного контролю. За даними слідства, він організував поставки боєприпасів зі США на суму понад $540 тис. через підставні компанії до Киргизстану, звідки значна частина продукції була переправлена до росії. У справі йдеться про боєприпаси військового зразка, які в підсумку використовувалися у війні проти України.
— Слідство встановило, що організатор мав доступ до міжнародних каналів постачання як представник великого дистриб’ютора зброї та боєприпасів і свідомо використовував посередників для обходу заборон на реекспорт.
— Окремо фігурант справи з Киргизстану вже отримав вирок — понад три роки ув’язнення за участь у цій схемі.
— Цей кейс показує ключову слабкість санкційної політики: навіть жорсткі обмеження можуть обходитися через треті країни та мережі посередників, що дозволяє росії отримувати критично важливі ресурси попри формальні заборони.
8. Іран наростив експорт нафти впродовж першого місяця війни, фактично обмеживши доступ до Ормузької протоки для інших експортерів і отримавши значні економічні вигоди від ситуації.
— За даними відстеження суден, у березні кількість кораблів, що щодня проходили через протоку, скоротилася майже у 23 рази порівняно з довоєнним періодом. При цьому близько 80% танкерів, яким вдавалося вивезти нафту з Перської затоки, були іранськими або пов’язаними з країнами, що підтримують Тегеран.
— Іран фактично став одним із головних бенефіціарів конфлікту. Попри безперервні удари з боку США та Ізраїлю з початку березня, експорт іранської нафти зріс.
— За оцінками Kpler, середньодобові поставки становили близько 1,8 млн барелів, що приблизно на 8% більше за середній рівень минулого року.
— Додатковим фактором стало часткове пом’якшення санкцій з боку США, що дозволило стабілізувати поставки, хоча основним покупцем іранської нафти залишається Китай.
— Водночас інші країни регіону зіткнулися з різким падінням експорту через обмеження судноплавства в Ормузькій протоці.
— Це посилило дисбаланси на глобальному ринку енергоносіїв і сприяло зростанню цін на нафту.
— Фактично Іран зміг використати контроль над ключовим морським маршрутом як інструмент економічного впливу, пропускаючи власні поставки та обмежуючи доступ конкурентам, що суттєво змінило баланс сил на енергетичних ринках навіть попри активну фазу бойових дій.
