Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом 27.06.2025
1. Резерви рф скоротилися втричі, проте потенціал фінансувати війну залишається – НБУ.
— росія поступово вичерпує свої макроекономічні резерви, зокрема Фонд національного добробуту (ФНБ), проте її потенціал для подальшого фінансування агресії зберігається. Таку оцінку надали у Національному банку України.
— Третій рік поспіль традиційно профіцитний російський бюджет зазнає дефіциту.
— У квітні прогноз щодо розміру цього дефіциту на 2025 рік підвищили до 1,7% ВВП (з 0,5% ВВП), передусім через зниження нафтогазових доходів.
— «Щоб забезпечити фінансування бюджету у 2022-2023 роках, росія суттєво вичерпала важливі макроекономічні резерви, що обмежило її політичний простір у наступних роках», – зазначають в НБУ.
2. Падіння обсягів транспортування нафти у росії : «Транснефть» визнає тривалу кризу галузі.
— російський монополіст нафтопровідного транспорту, компанія «Транснефть», повідомив про подальше скорочення обсягів перекачування нафти у 2025 році.
— Причини — вимоги ОПЕК+ та технічні труднощі, зокрема через санкційний тиск та зношеність інфраструктури. У 2024 році компанія перекачала 447 млн тонн нафти, з них — 435 млн тонн — російська нафта, 12 млн — транзит з Казахстану. Це нижче рівня 2023 року (460 млн тонн), і, як визнав перший заступник гендиректора, до докризових показників компанія не повернеться до 2030 року.
Що це означає:
— Експортний потенціал рф втрачає обсяги навіть у стратегічному секторі — енергетичному.
— Зниження транзиту нафти — удар по доходах держбюджету, який фінансує, зокрема, війну проти України.
— Прогнози самих російських топменеджерів визнають: падіння затяжне, і швидке відновлення неможливе.
— Санкції, обмеження технологічного імпорту та дедалі складніший доступ до глобальних ринків поступово руйнують опорні галузі російської економіки — навіть попри спроби кремля зберегти експорт через країни-«посередники».
3. Потоки російського пального впали до найнижчого рівня за 8 місяців через спад у Балтії .
— Експорт нафтопродуктів з росії у червні скоротився до 2 млн барелів на день — це мінімум із жовтня 2024 року, згідно з даними Vortexa.
— Падіння на 8% порівняно з травнем зумовлено тривалим ремонтом НПЗ та пріоритетом внутрішнього постачання палива.
— Найсильніше зниження — у балтійських портах, понад 15%. Удари дронів по НПЗ на початку року продовжили строки ремонту обладнання.
— Нафтопродукти: експорт мазуту впав на 16% (до 537 тис. барелів/день); експорт бензину та компонентів — майже припинився; реактивне паливо — досягло 9-місячного мінімуму (15 тис. барелів/день).
— Сира нафта: морський експорт нафти впав на 15% — до 322 тис. барелів/день; потоки до Африки скоротилися, до Азії — залишилися стабільними.
4. російська нафта різко втратила в ціні після деескалації конфлікту на Близькому Сході.
— 24 червня ціни на ключові сорти російської нафти Urals і ESPO впали майже на $10 за барель протягом одного дня, втративши увесь зростаючий тренд останніх тижнів. Про це свідчать дані агентства Argus.
— У порту Приморськ Urals подешевшала з $65,08 до $56,51 за барель. У Новоросійську ціна знизилась з $65,23 до $56,66.
— Сорт ESPO в Козьміно, який зазвичай торгується з премією, впав з $70,32 до $63,48.
— Ще 19–20 червня через загрозу ескалації між Іраном і Ізраїлем вартість Urals перевищувала $68, а ESPO досягала майже $71 за барель — максимумів з січня. Однак оголошення про припинення вогню практично миттєво обвалило ринки та позбавило російську нафту спекулятивної «геополітичної» надбавки.
— Зниження цін ставить під додатковий тиск російський бюджет, орієнтований на Urals по $70. На тлі санкцій, падіння експорту та скорочення нафто-газових доходів кремль вже змушений переглядати видатки та скорочувати фінансування економічних програм.
5. Понад 8 мільйонів росіян припинили виплати за кредитками.
— У росії різко погіршилася ситуація з обслуговуванням боргів за кредитними картками.
— Станом на 31 травня 2025 року понад 8,3 мільйона карт мають прострочку виплат понад 90 днів. Це найвищий показник за останні роки.
— Для порівняння: на початку року таких карт було 7,7 мільйона, а рік тому — 6,9 мільйона. Водночас загальна сума простроченої заборгованості зросла до 575,9 мільярда рублів, що майже на 70 мільярдів більше, ніж у січні.
— Також стрімко збільшується кількість боржників із коротшими термінами прострочення — 30 та 60 днів. Загалом, частка прострочених карт становить 12% від усіх кредиток, а борги за ними — понад 11% від усього портфеля.
— На цьому тлі прогнозується подальше погіршення: до кінця півріччя кількість громадян, які не платять за кредитками понад 30 днів, може перевищити 3,8 мільйона осіб.
— Це стане історичним антирекордом для банківської роздрібної системи рф.
— Зростання боргового тиску та невиплат — ще один сигнал економічної деградації росії, де все більше громадян не здатні обслуговувати навіть базові фінансові зобов’язання.
6. росія намагається відновити експорт арктичного газу попри санкції.
— Після восьмимісячної паузи танкер, що транспортує зріджений природний газ (ЗПГ), вперше наблизився до російського заводу «Арктик ЗПГ-2», який перебуває під санкціями США.
— Танкер Іris (раніше North Sky), що потрапив під американські санкції у 2023 році, може стати першим судном, яке спробує завантажити газ з проекту, що зупинився восени минулого року. За даними трекінгу, він повинен прибути в район термінала «Утренній» пізно ввечері в четвер.
— Востаннє поставки з цього заводу здійснювались у жовтні 2024 року. Минулого літа вивезти вісім партій палива намагалися через «тіньовий флот», однак через санкційний тиск покупців 8так і не знайшли.
— росія заявляла про амбітні плани утричі збільшити експорт ЗПГ до 2030 року, але американські та європейські обмеження поставили ці наміри під загрозу.
— Навіть якщо Iris зайде в порт, немає гарантії, що судно буде завантажено: навколишні води залишаються частково вкритими льодом, а сам танкер має лише базовий льодовий клас. Для безпечного курсу потрібні сприятливі умови, або ж супровід криголамів.
— Спроба реанімувати експорт з Арктик ЗПГ-2 свідчить, що москва не полишає спроб компенсувати втрату ринків та обвал енергетичних доходів. Проте фактичне відновлення постачань залишається під питанням через санкційний тиск, технічні складнощі та відсутність гарантованих покупців.
7. росія стикається з новими бар’єрами на шляху підсанкційного імпорту.
— Країни Закавказзя та Центральної Азії — зокрема Казахстан, Вірменія, Киргизстан і Грузія — суттєво посилили контроль над транзитом товарів, які можуть мати військове або подвійне призначення.
— На кордоні з Казахстаном затримки вантажів сягають 45 днів (раніше — до 30).
— Пильну увагу приділяють постачанню серверного обладнання, мікроелектроніки, обчислювальної техніки.
— Під перевірку потрапляють навіть цивільні комплектуючі, які можуть бути використані у військовій сфері.
— Наразі білорусь лишається фактично єдиним напрямком, через який російські компанії можуть безперешкодно отримувати необхідні компоненти.
— Навіть держави, що традиційно підтримують москву, демонструють обережність, аби не потрапити під вторинні санкції з боку Заходу.
— Це ще один сигнал, що ізоляція росії посилюється, а її залежність від сірого імпорту — зростає.
8. Іран розчарувався в російських Су-35 — шукає заміну в Китаї.
— Російська оборонна промисловість зазнала чергового удару: Іран переглядає плани закупівлі винищувачів Су-35 через затяжні затримки з їх постачанням.
— На тлі дедалі більшої невизначеності Тегеран почав переорієнтацію на Китай, зокрема на винищувачі J-10C.
Ключові фактори:
— Поставки Су-35 зриваються вже не перший рік — рф не спромоглася виконати контрактні зобов’язання.
— Іран дедалі частіше розглядає китайські J-10C як більш надійний та боєздатний варіант, з огляду на успішне використання цих винищувачів Пакистаном.
— Пекін виграє конкуренцію за ринок, у той час як москва втрачає ще одного стратегічного партнера у сфері ОПК.
— Це ще один симптом згасання експортного потенціалу російського ВПК, який не справляється ні з внутрішнім попитом на тлі війни, ні з зовнішніми контрактами. росія втрачає ринки, довіру партнерів і залишає поле для Китаю — як на Близькому Сході, так і в усьому Глобальному Півдні.
9. Ердоган визнав неспроможність російських С-400 захистити Туреччину.
— Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган публічно поставив під сумнів ефективність російських зенітно-ракетних комплексів С-400, придбаних Анкарою у 2017 році.
— Після нещодавніх атак між Іраном і Ізраїлем, він визнав: російські системи ППО не здатні гарантувати безпеку турецького неба.
— «Наше суспільство наочно переконалося в цьому останніми днями. Нам необхідна багаторівнева система ППО», — заявив Ердоган, оголосивши про прискорення проєкту «Сталевий купол».
Ключові акценти:
— С-400, які росія продала Туреччині за $2,5 млрд, не виправдали очікувань.
— Туреччина посилює розробку власних систем ППО, таких як Siper, Hisar, Sungur і Korkut.
— Така критика з боку Туреччини — одного з небагатьох країн НАТО, які пішли на військову співпрацю з рф — удар по іміджу та ринку російського ОПК.
— Анкара вже не виключає закупівлі ППО в інших країн, якщо ті перевершують російські комплекси за характеристиками.
— росія поступово втрачає довіру партнерів, навіть серед тих, хто раніше нехтував санкційною політикою Заходу.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.06.2025
1. російські банки на межі кризи: війна, санкції й дефіцит ресурсів.
— російський банківський сектор стрімко втрачає стійкість, великі банки приватно попереджають про ризик системної кризи вже до середини 2026 року. Причина — різке зростання безнадійної заборгованості через високі ставки та економічний тиск війни.
Ключові проблеми:
— Позичальники масово не повертають кредити.
— Банки вимушено фінансують оборонну промисловість, що підвищує ризики неповернення.
— Рецесія вже триває — попри офіційну риторику, економіка зростає лише на 1,4%, тоді як військові витрати перегрівають інфляцію.
— За перші два місяці 2025 року обсяг корпоративного кредитування впав на 1,5 трлн рублів ($19 млрд).
— Центральний банк визнає «погіршення кредитної якості». У 13 із 78 найбільших компаній — дефолти, вдвічі більше, ніж рік тому.
— Навіть державні аналітичні центри прогнозують системну кризу, якщо ситуація не зміниться.
— Попри пропаганду стабільності, війна в Україні дедалі глибше підриває фінансові основи російської економіки.
2. У росії стрімко зростає борг із виплати зарплат, який у травні перевищив 1,6 млрд рублів.
— Станом на 31 травня 2025 року загальна заборгованість російських роботодавців із виплати заробітної плати сягнула 1,66 млрд рублів.
— Понад мільярд із цієї суми припадає на будівельну галузь, яка залишається однією з найуразливіших.
— Від початку року заборгованість зростає вибуховими темпами: у січні вона становила 370 млн рублів, а вже в лютому перевищила 1 млрд.
— Основні причини — нестача обігових коштів на підприємствах, зростання витрат на зарплати та ускладнений доступ до короткострокового кредитування.
— Ситуація вказує на погіршення фінансового стану бізнесу та хронічні проблеми в секторах, що залежать від державних замовлень і будівництва, які вже потерпають від скорочення фінансування через падіння бюджетних доходів.
3. У росії розглядають повну заборону експорту бензину через зростання цін.
— російська влада знову обговорює запровадження повної заборони на експорт бензину через різке подорожчання пального.
— З початку року ціни на АІ-92 зросли на понад 25%, а на АІ-95 — на 24%. Раніше експорт був заборонений трейдерам і посередникам, тепер обмеження можуть торкнутися і виробників.
— Ціни ростуть через дефіцит постачань: зупинено роботу кількох НПЗ, зокрема Астраханського та Сургутського, у липні заплановано ремонт Куйбишевського НПЗ. Заводи «Роснефти» також суттєво скоротили відвантаження.
— На тлі цього уряд обирає адміністративні методи замість ринкових механізмів стабілізації.
4. У росії різко впало виробництво цементу — галузь реагує на спад у будівництві.
— За підсумками перших п’яти місяців 2025 року виробництво цементу в росії скоротилося на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
— Обсяг випуску ключового будівельного матеріалу зменшився до 21,5 млн тонн, тоді як споживання також знизилося на 7%, до 22,1 млн тонн.
— Таким чином, споживання перевищило виробництво на 600 тис. тонн, що вказує на зростаючий розрив у внутрішньому балансі.
— Причина скорочення — загальний спад у будівельній галузі, який посилюється нестачею інвестицій та зниженням активності у житловому та промисловому будівництві.
— Це черговий сигнал про поглиблення стагнації в економіці рф, де навіть базові індустрії демонструють зниження обсягів виробництва.
5. росія використовує нелегальні схеми для підтримки цивільної авіації.
— Попри широкомасштабні санкції ЄС і США, які мали паралізувати російську авіацію, розслідування фінського мовника YLE виявило кричущий провал санкційного режиму: з початку повномасштабної агресії проти України в росію нелегально потрапили авіаційні запчастини на майже мільярд євро.
— Йдеться про критично важливі компоненти від Boeing та Airbus, включно з двигунами, радарами та електронікою, яка може використовуватися і у військових цілях.
— росія досі експлуатує понад 500 західних літаків, які вона фактично вкрала у лізингових компаній після початку вторгнення.
— Щоб підтримати їх у робочому стані, Кремль створив глобальну схему постачань через треті країни — передусім ОАЕ, Китай, Туреччину та навіть Габон. Лише з Об’єднаних Арабських Еміратів до рф потрапила третина всіх виявлених партій авіазапчастин.
— У санкційних списках уже десятки компаній, але на кожну ліквідовану структуру миттєво з’являються нові — російська тіньова логістика працює на випередження.
— Airbus і Boeing, які офіційно припинили поставки ще 2022 року, визнали, що не мають способів контролювати перепродаж через посередників.
— Водночас рф продовжує купувати навіть нові двигуни та інші критичні компоненти, вдаючись до фіктивних реекспортів і підставних структур.
— Через нестачу оригінальних деталей рф змушена використовувати старі літаки на розбір або підробляти вузли. За словами професора авіації Стівена Райта, рівень безпеки російської авіації різко знизився. Саме тому в країні зростає кількість аварій і критичних інцидентів.
— Багато компаній, які отримують запчастини, напряму пов’язані з державою — вони не лише обслуговують російських пасажирів, а й генерують прибутки, які йдуть на фінансування війни.
— Таким чином, кожна продана деталь — це внесок у воєнну машину путіна.
— Попри санкції, росії вдалося створити глобальну мережу нелегальних постачань для підтримки викраденого авіапарку.
— Це не лише удар по авторитету західного санкційного режиму, а й реальна загроза — як безпеці пасажирів, так і геополітичній відповідальності виробників, які закривають очі на обхідні схеми. росія, яка втратила власні компетенції в цивільній авіації, тепер літає на ризикованих схемах і сірій техніці.
6. Австралія ввела антиросійські санкції проти 37 фізичних осіб і семи організацій — МЗС країни.
— Зокрема, обмежувальні заходи торкнулися співака-пропагандиста SHAMAN (Ярослава Дронова), глави Татарстану Рустама Мінніханова, гендиректора «Русгідро» Віктора Хмаріна, журналіста Арама Габрєлянова, актора В’ячеслава Манучарова, а також телеведучої Марії Кісєльової.
— Серед організацій, на які поширюються санкції, — страхова компанія «Согласие», АТ «Мікрон», «Байкал електронікс», «Мінатех», «ЧІП і ДІП», «Правфонд» та інших.
— Загалом з березня 2014 року уряд Австралії оголошував про введення антиросійських обмежень більше 30 разів. До санкційного переліку Канберри включено понад 1,2 тис. громадян і більше 300 підприємств рф і білорусі.
7. Чехію викрили у постачанні верстатів для оборонної промисловості росії.
— Президент України Володимир Зеленський заявив, що вісім чеських компаній постачають верстати для потреб російського ВПК, попри діючі санкції. Чехія у відповідь заявила, що не має інформації про такі порушення. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський сказав, що «не знає, про які саме фірми йдеться», але пообіцяв розібратись.
— Тим часом, за розслідуванням The Insider, щонайменше 12 чеських виробників металургійного обладнання фігурували у постачаннях до рф у 2023–2024 роках.
— Частина техніки надходила до росії через обхідні маршрути — Естонію, Сербію, Туреччину та Латвію. У 2023 році в рф ввезли чеських верстатів на $18 млн, у 2024 — на $12 млн. Тільки три компанії — Šmeral Brno, Varnsdorf і TAJMAC-ZPS — забезпечили дві третини цього експорту.
— Міністр з європейських питань Чехії Мартін Дворжак визнав, що заява Зеленського «не викликає здивування» і порушення санкцій чеськими фірмами не є новиною.
— На тлі війни та жорстких санкцій ЄС ця ситуація демонструє серйозні прогалини в європейському експортному контролі, якими росія успішно користується для підтримки власного ВПК.
8. Китайських автовиробників викрили у масштабних маніпуляціях з експортом автомобілів, зокрема до росії.
— Левова частка нібито «вживаних» авто насправді ніколи не використовувалася — у 2024 році 90% з 436 тисяч експортованих авто мали нульовий пробіг.
— Схема полягала у тому, що нові авто викуповувалися дилерами, реєструвалися в Китаї як «вживані», а потім експортувалися — переважно до росії, в обхід офіційних каналів.
— Особливо активно схема діяла через країни Центральної Азії — Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан і Таджикистан, а також держави Близького Сходу.
— У межах ЄАЕС авто розмитнювали за заниженими цінами — іноді вдвічі або втричі нижчими за ринкову вартість. Наприклад, нову машину оформлювали як вживану вартістю $4–6 тис., що дозволяло суттєво зменшити розмір мита.
— Після цього авто офіційно ввозили до росії чи Казахстану. У 2023 році рф обмежила імпорт автомобілів з нульовим пробігом для брендів з офіційними дистриб’юторами в країні. Це вдарило по таких марках, як Chery, Changan та Geely.
— З 1 квітня 2024 року також змінився порядок розрахунку мит на імпорт з ЄАЕС, аби усунути штучні цінові переваги.
— Такі дії кидають тінь на репутацію китайських брендів і свідчать про вразливість митного контролю та зростання «тіньового» імпорту на тлі виходу російських автовиробників із ринку.
