Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.09.2025
1. Атака дронів паралізувала відвантаження нафти в ключових чорноморських портах рф.
— російські термінали Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) та перевалочний комплекс «Шесхарис» у Новоросійську зупинили завантаження нафти на танкери після масованої атаки українських безпілотників на чорноморське узбережжя рф.
— Обидва об’єкти є ключовими каналами експорту російської та казахстанської нафти, які щодоби відвантажують понад 2 млн барелів. Це робить їх критично важливими для енергетичної торгівлі москви.
— Під час атаки було пошкоджено офіс КТК, у Сочі проводили евакуацію з пляжів, а в Туапсе атакували порт. Попри офіційні запевнення, що «серйозних руйнувань інфраструктури немає», зупинка відвантажень свідчить про уразливість російської нафтологістики.
— З липня Україна послідовно нарощує удари по енергетичній інфраструктурі росії, змушуючи москву скорочувати морські поставки. Оскільки нафта і газ формують до половини доходів федерального бюджету рф, збої в експорті напряму підривають фінансування воєнних витрат кремля.
2. Бюджетний дефіцит росії збільшується ще на 2 трлн рублів.
— Дефіцит російського бюджету у 2025-му стрімко зростає. У нових поправках закладене додаткове розширення дефіциту ще на 1,94 трлн руб. — до 5,74 трлн руб. (2,6% ВВП).
— Для порівняння: спочатку документ ухвалювався із дефіцитом лише 1,2 трлн рублів (0,5% ВВП). Уже навесні його збільшили утричі — до 3,8 трлн руб., а тепер довелося знову переглядати показники.
— З січня по серпень дірка в російському бюджеті сягнула 4,2 трлн руб., отже, до кінця року Мінфін рф шукатиме ще півтора трильйона, щоб закрити видатки.
3. У росії паливна криза набирає обертів: за останні два місяці бензин зник з тисяч автозаправок, а в окремих регіонах ситуація набуває критичного характеру.
— Водночас влада рф була змушена продовжити заборону на експорт бензину до кінця року та запровадити додаткові обмеження на дизельне паливо.
— За даними галузевих аналітиків, кількість АЗС, що продають бензин, скоротилася більш ніж на 2,5%. У Криму пальне відсутнє на половині заправок, у ряді регіонів Півдня росії – на кожній сьомій. Обмеження вже дійшли й до москви та Санкт-Петербурга, де мережі забороняють продаж пального в каністрах.
— Уряд визнав наявність «дефіциту», який намагаються компенсувати за рахунок залишків і форсування виробництва, однак ситуація лише погіршується.
— Через постійні збої та зупинки НПЗ, викликані ударами по інфраструктурі, влада фактично перекриває експортні канали, намагаючись утримати мінімальне постачання для внутрішнього ринку.
— Подовження заборони на експорт бензину та введення нових обмежень для дизельного пального свідчить про безпрецедентну слабкість паливної системи росії, яка не справляється з власними потребами.
4. У росії намагаються відновити виробництво після виходу західних компаній.
— Колишній підрозділ Baker Hughes — теперішня компанія ТОФС — планує восени 2025 року розпочати випуск обладнання для нафтосервісної галузі на базі заводу в Тюменській області.
— Йдеться про спробу імпортозаміщення: на ринку рф відчувається дефіцит агрегатів через санкції та поступове виведення з експлуатації старої техніки.
— російська влада намагається видати цю новину за «успіх», хоча насправді це лише спроба залатати діру, яка утворилася після того, як Baker Hughes і інші великі міжнародні гравці залишили російський ринок через вторгнення в Україну.
— Запуск ТОФС не компенсує втрату доступу до передових західних технологій і навряд чи дозволить росії відновити конкурентоспроможність у нафтогазовому сервісі.
5. Болгарія закриває «газове вікно» для москви: транзит російського газу припинять у 2026 році.
— Прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков заявив, що країна з 2026 року повністю зупинить транзит російського газу. Софія аргументує рішення тим, що вже забезпечила себе альтернативними поставками зрідженого газу та готова підтримати єдину європейську лінію на відмову від контрактів із росією.
— Приклад із нафтою підтверджує послідовність цієї політики: Болгарія самостійно припинила імпорт російської нафти. Замість Urals країна отримує сировину з Казахстану, Іраку та Тунісу, причому казахстанська KEBCO, за оцінками гравців ринку, є повноцінним аналогом російської марки.
— Таким чином, навіть відносно невеликі країни ЄС використовують енергетику як політичний сигнал — дистанціюючись від Москви та пришвидшуючи відмову від російських ресурсів.
6. У Польщі викрили банду, яка переправила до росії близько 600 люксових авто в обхід санкцій.
— Поліція в Любліні затримала 20 осіб, які з 2021 по 2025 рік організували схему через Польщу, Чехію, Литву та Німеччину.
— Зловмисники скуповували дорогі BMW, Mercedes, Porsche, Lexus і Range Rover, перепродавали через підставні фірми, а згодом відправляли машини до росії та білорусі за допомогою компаній із Білорусі, Азербайджану та Казахстану.
— Окрім автомобілів, група незаконно отримала $10 млн ПДВ. Вилучено коштовності, готівку та заблоковано рахунки з понад $2,5 млн.
7. Китайські експерти допомагали російському виробнику дронів, який знаходиться під санкціями.
— Ряд документів та джерел у Європі показують, що китайські фахівці з безпілотників неодноразово приїжджали до росії для технічної співпраці з державним виробником зброї ІЕМЗ «Купол», який перебуває під західними санкціями.
— За даними розслідування Reuters, фахівці з Китаю відвідували завод «Купол» щонайменше 6 разів з другого кварталу 2024 року. Документи, серед яких рахунки-фактури й банківські виписки, свідчать також про поставки партій ударних і розвідувальних дронів китайського виробництва через російського посередника, на якого поширюються санкції.
— Зокрема, «Купол» отримав одиночні ударні БПЛА виробництва Sichuan AEE, а постачання здійснювала компанія TSK Vektor — фірма, що вже перебуває під санкціями США та ЄС. У виробничих звітах і рахунках-фактурах згадуються моделі A140, A900, A60, A100, A200 та інші; частина обладнання містила системи протидії радіоперешкодам і нові бортові блоки управління польотом.
— Європейські джерела повідомляють також про співпрацю «Купола» з другою китайською фірмою — Hunan Haotianyi, зокрема щодо безпілотника HW52V (VTOL), який може використовуватися як для розвідки, так і як ударний апарат. Документи і бронювання авіаквитків підтверджують поїздки китайських інженерів на випробування до Чебаркульського полігону та на підприємства в Іжевську.
— Поява китайських фахівців і поставки компонентів свідчать про глибшу участь Китаю у відновленні та модернізації російських ударних БПЛА — систем, які стали ключовими в російській тактиці у війні проти України.
— Китайські деталі, зокрема двигуни і елементи систем управління, вже відіграють значну роль у виробництві тисяч «Гарпій» і подібних апаратів.
8. Німеччина погодилася підтримати новий «креативний» план Єврокомісії, що відкриває шлях до використання заморожених російських активів на потреби України.
— Йдеться про суму до €172 млрд, розміщену у брюссельському депозитарії Euroclear. Суть ідеї полягає в тому, щоб переказати гроші Києву, замінивши їх борговими розписками ЄС. Таким чином Євросоюз намагається уникнути прямих юридичних ризиків, не вдаючись до прямої конфіскації активів Центрального банку рф.
— Берлін, який раніше виступав обережно, тепер сам тисне на партнерів у ЄС, аби заручитися їхньою підтримкою напередодні неформальної зустрічі лідерів у Копенгагені.
— Радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус прямо заявив: «Українцям потрібні гроші, щоб продовжувати купувати зброю, а варіантів не так багато».
— План перетворює російські заморожені кошти на інструмент фінансування війни України проти агресора. Ідея вже викликає занепокоєння у деяких європейських структур, включно з Euroclear, однак у Німеччині її розглядають як єдиний реалістичний вихід після того, як США скоротили допомогу Києву.
— ЄС робить ще один крок до того, щоб використати російські гроші як форму репарацій, а для москви це означає поступову втрату будь-яких шансів повернути доступ до своїх міжнародних активів.
9. Індія намагається отримати дозвіл США на імпорт іранської та венесуельської нафти, щоб скоротити закупівлі російських енергоносіїв і водночас уникнути стрибка світових цін.
— Делегація з Нью-Делі цього тижня на переговорах у Вашингтоні заявила, що різке зменшення імпорту російської нафти можливе лише за умови доступу до альтернативних постачальників, які нині перебувають під санкціями.
— Попри американські мита, Індія продовжує купувати дешевші російські барелі, які допомогли зменшити навантаження на її імпортні витрати. У липні індійські нафтопереробні заводи платили в середньому $68,9 за барель російської нафти, тоді як саудівська та американська сировина коштували дорожче.
— москва була змушена пропонувати знижки, оскільки більшість країн світу відмовилися від її нафти через війну проти України. Тепер Індія прагне диверсифікувати поставки, аби не опинитися у надмірній залежності від російського ринку.
— Якщо Вашингтон погодиться пом’якшити санкції щодо Ірану й Венесуели, це може стати ударом по російських експортних доходах, які вже й так знижуються під тиском санкцій і атак на енергетичну інфраструктуру.
— Таким чином, навіть найбільший покупець російської нафти сигналізує про готовність скорочувати закупівлі, що посилює вразливість російської економіки.
