Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.07.2025
1. Доходи російського бюджету від нафти й газу в липні можуть скоротитися на 37% у річному вимірі — до приблизно 680 млрд рублів (8,66 млрд доларів).
— Причинами падіння стали зниження світових цін на нафту та зміцнення рубля, що безпосередньо знижує надходження до казни в національній валюті.
— Це особливо чутливо для кремля, оскільки енергетичні доходи традиційно становлять понад чверть усіх федеральних надходжень і залишаються критичними для фінансування війни проти України.
— Зростання військових витрат посилює навантаження на бюджет, у той час як основні джерела наповнення демонструють негативну динаміку.
— Згідно з підрахунками Reuters, у січні–липні 2025 року доходи від нафти і газу впадуть на 20% у порівнянні з тим самим періодом 2024 року — до 5,4 трлн рублів.
— Це значно нижче початкового плану Мінфіну, який розраховував отримати понад 10 трлн рублів. Пізніше прогноз скоротили до 8,3 трлн, однак навіть ці показники виглядають оптимістичними на тлі цінової кон’юнктури.
— Тиск на енергетичні доходи москви зростає на тлі дії західних санкцій, обмеження цін на російську нафту та нестабільності на глобальних ринках. Офіційні дані Мінфіну очікуються 5 серпня, але поточні оцінки вже демонструють серйозне погіршення фіскальної ситуації рф.
2. російський «АвтоВАЗ» готується скорочувати робочий тиждень через кризу на російському авторинку.
— Найбільший виробник автомобілів у рф — «АвтоВАЗ» — розгляне восени запровадження скороченого робочого тижня через різке падіння попиту на внутрішньому ринку.
— У червні підприємство попередило про очікуване скорочення обсягу продажів легкових авто в росії на 25% — до 1,1 млн одиниць. Аналогічну оцінку — мінус 24% — надає й Асоціація європейського бізнесу.
— Обвал продажів свідчить про поглиблення спаду в автомобільній галузі рф, яка стикається не лише з дефіцитом технологічних компонентів, а й із зниженням купівельної спроможності населення на тлі стагнації економіки.
— Уведення скороченого робочого графіку буде фактичним визнанням неможливості утримувати виробничі потужності в умовах падіння попиту.
3. Санкції ЄС ускладнили постачання російської нафти до Індії через афілійований з «Роснефтью» нафтопереробний завод.
— Європейські санкції проти Nayara Energy — індійського НПЗ, в якому «Роснефть» володіє майже 49% акцій, — вже почали відлякувати міжнародних контрагентів.
— Це створює ризики як для експорту нафтопродуктів з підприємства, так і для стабільності поставок російської нафти, зокрема танкерами, що не входять до так званого «тіньового флоту» рф.
— Судновласники почали масово відмовлятися від співпраці з Nayara Energy через побоювання вторинних санкцій. Зокрема, танкер Talara скасував вантаження партії нафтопродуктів (імовірно, дизельного пального) одразу після оголошення обмежень з боку Євросоюзу.
— Ситуація демонструє, що інструменти санкційного тиску проти іноземних активів «Роснефти» здатні обмежити можливості рф підтримувати обсяги експорту та контролювати логістику енергетичних потоків навіть поза своїми кордонами.
4. Китай майже в 16 разів скоротив закупівлю російської пшениці.
— Постачання російської пшениці до Китаю у першому півріччі 2025 року різко обвалилися: обсяг імпорту в грошовому вираженні впав із $38,9 млн до лише $2,5 млн.
— У червні росія взагалі не постачала пшеницю на китайський ринок, тоді як рік тому в цей же місяць експорт становив $6,4 млн.
— Таке падіння контрастує з обсягами закупівель Китаю в інших країн. У січні–червні КНР імпортувала пшениці з Канади на $361,3 млн, з Австралії — на $190,2 млн, з Казахстану — на $5,8 млн.
— Для порівняння, за весь 2024 рік експорт російської пшениці до Китаю становив $87,3 млн, що вже тоді було у 2,5 раза більше, ніж у 2023-му.
— Наразі росія втратила навіть позиції регіонального постачальника: Китай закуповує більше зерна в Казахстану, а основні поставки забезпечують Австралія, Канада, Франція та США — на сотні мільйонів доларів щороку.
— Це свідчить не лише про переорієнтацію Пекіна на інших партнерів, а й про зниження довіри до російського аграрного експорту. Падіння поставок на китайський ринок — тривожний сигнал для аграрного сектора рф, який розраховував на зростання експорту до Китаю як частину «повороту на Схід».
5. Киргизстан обмежив фінансові операції з росією на тлі санкцій США.
— Банківський сектор Киргизстану фактично згортає фінансову взаємодію з російськими компаніями через ризики вторинних санкцій з боку США.
— Обслуговування російських контрагентів у киргизьких банках різко ускладнилось: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках операції взагалі були заблоковані.
— За даними за 2024 рік, на росію припадало 93% усіх транскордонних переказів до Киргизстану (близько $2,8 млрд) та 83% виводу коштів із країни ($370 млн).
— Така залежність робить поточні обмеження надзвичайно чутливими як для російського бізнесу, так і для киргизької фінансової системи. Низка великих банків Киргизстану, серед яких Бакай Банк, Демир Банк, Оптима Банк, РСК Банк та інші, ще у 2024 році почали припиняти або обмежувати співпрацю з банками рф.
— У 2025 році ці обмеження лише посилилися. Посилення обмежень у Киргизстані — ще один приклад того, як навіть формально «дружні» країни змушені обмежувати російську присутність у своїх фінансових системах під тиском санкцій США.
— Це серйозно ускладнює для москви обходження західних санкцій через посередницькі юрисдикції в Центральній Азії.
6. Китай активно заповнює російський ринок автозапчастин.
— Однак дедалі частіше мова йде не про легальну продукцію, а про масове постачання підробок. Протягом першого кварталу 2025 року кількість фальсифікованих автокомплектуючих зросла більш ніж на 20%, і основними постачальниками стали дрібні китайські компанії, які активно просувають клоновану продукцію через російські маркетплейси.
— Удару зазнають не лише залишки західних брендів, а й російські виробники — китайські підробки копіюють дизайн і упаковку російських запчастин, створюючи ілюзію автентичності.
— Через ціновий демпінг і алгоритми сортування платформи виводять фальсифікат у топ, витісняючи оригінальні товари вниз у видачі. Таким чином, навіть базові категорії товарів — як-от гальмівні колодки, фільтри, рідини — виявляються під загрозою з точки зору якості та безпеки.
— Ситуація ілюструє деградацію ринку автозапчастин у росії, де розмиваються стандарти, а контроль за якістю стає фактично номінальним.
— Це ще один наслідок залежності від китайського імпорту, що не лише не гарантує надійності, а й системно шкодить національному виробнику.
7. росія втрачає південнокорейський ринок енергоресурсів: експорт вугілля та ЗПГ суттєво впав
— Постачання російського вугілля до Південної Кореї у першому півріччі 2025 року скоротилися на 32% — до $741,2 млн проти $1,1 млрд за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Корейської статистичної служби. Також зниження зафіксоване й щодо зрідженого природного газу (ЗПГ): його імпорт із рф зменшився на 15%, до $573 млн.
— Незважаючи на незначне зростання постачань російського вугілля в травні, червневі обсяги ЗПГ обвалилися майже в чотири рази порівняно з травнем, до $34,7 млн. Така динаміка свідчить про нестабільність та зниження довіри до російських енергопостачань на фоні геополітичних ризиків і санкційного тиску.
— росія втратила лідируючі позиції: за підсумками першого півріччя вона лише третя серед експортерів кам’яного вугілля до Південної Кореї. Першість утримує Австралія з поставками на $2,1 млрд, за нею — Індонезія з понад $1 млрд.
— Скорочення експорту до Південної Кореї — ще один симптом поступової втрати росією доступу до азійських енергоринків, які залишалися ключовими напрямками після згортання торгівлі з ЄС.
8. Нові санкції Європейського Союзу проти росії можуть завдати удару по індійській нафтопереробній промисловості, яка останні два роки активно заробляла на дешевій російській нафті.
— Відповідно до 18-го пакету санкцій, ЄС заборонив імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини навіть за межами рф, що напряму стосується індійського експорту.
— Ключовими постачальниками дизельного палива та авіаційного гасу з Індії до Європи є компанії, які використовують російську нафту, зокрема Nayara Energy — НПЗ, контрольований російською «Роснефтью».
— За оцінками галузевих аналітиків, Індія у 2024 році експортувала до ЄС сотні тисяч барелів пального на добу, значну частину якого було виготовлено з російської Urals.
— Хоча Індія офіційно не підтримує західні санкції, нові правила імпорту в ЄС можуть змусити європейських покупців масово відмовитися від індійського пального, виробленого з російської сировини. Це, своєю чергою, може знизити попит на російську нафту в Азії, обмежуючи її головний канал збуту після ембарго в Європі.
— ЄС також знизив цінову стелю на російську нафту з $60 до $47,60 за барель, однак, за оцінками Reuters, ця норма залишається формальною і майже не впливає на поточний ринок.
— Нова заборона відкриває додаткові можливості для експортерів із Перської затоки, зокрема Саудівської Аравії та ОАЕ, які можуть частково витіснити Індію з європейського ринку палива.
9. Японія: Китай, росія та КНДР — найбільша загроза безпеці з часів Другої світової.
— У щорічній «Білій книзі безпеки», оприлюдненій міністром оборони Японії Накатані, Токіо офіційно визнав тристоронню вісь Китай–росія–Північна Корея головним викликом для регіональної стабільності. Документ подає похмурий прогноз для Східної Азії, підкреслюючи зростання військової активності трьох авторитарних режимів.
Головні тези звіту:
— Китай активізує військову присутність навколо Тайваню, прагнучи змінити статус-кво силовим шляхом.
— Збройні сили КНР тісно співпрацюють із росією — проводять спільні польоти стратегічних бомбардувальників і патрулювання поблизу Японії.
— Японські винищувачі змушені були 704 рази підійматися в повітря, з них 464 рази через активність Китаю, 237 — через росію.
— росія розмістила новітні системи озброєння в регіоні, що посилює загрозу.
— У доповіді прямо вказано: конфлікт, подібний до війни в Україні, цілком можливий і в Азії.
— Участь росії в антияпонських військових маневрах поруч із Китаєм, на тлі власної виснажливої війни проти України, ще раз підтверджує її стратегічну роль дестабілізуючого фактора у світі.
— Японія дедалі чіткіше розглядає рф не як ізольовану загрозу, а як частину глобального альянсу авторитарних режимів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.07.2025
1. Новий ціновий механізм ЄС може позбавити росію $19 млрд бюджетних доходів.
— Запровадження гнучкого цінового обмеження на російську нафту в межах 18-го пакета санкцій ЄС суттєво вдарить по фінансах рф.
— За оцінками Freedom Finance Global, втрати федерального бюджету росії можуть сягнути 1,5 трлн рублів на рік — майже 18% від запланованих нафтових і газових доходів (8,9 трлн руб).
— Новий механізм передбачає фіксацію ціни на 15% нижче за середньоринкову. За рішенням Єврокомісії, гранична ціна становитиме $47,6 за барель, тоді як у червні сорт Urals торгувався по $59,8.
— Унаслідок дії санкцій ціна може впасти ще глибше — до $45 за барель, з урахуванням логістичних витрат і політичних знижок. рф і надалі критично залежить від експортних доходів, а новий ціновий бар’єр може бути посилений через обмеження доступу до страхування, логістичних послуг і міжнародних розрахунків.
— Це створює додаткове навантаження на валютні резерви та підвищує ризики фіскальної нестабільності.
— Запровадження нового механізму демонструє намір ЄС системно знижувати фінансову здатність росії фінансувати війну проти України, поступово обмежуючи надходження від енергетичного експорту навіть у країни, що формально не приєдналися до санкцій.
2. У росії закінчуються ресурси для ведення війни.
— російська економіка входить у фазу виснаження. Згідно з німецьким виданням Die Zeit, в умовах затяжної війни проти України навіть стратегічні оборонні підприємства стикаються з ризиком банкрутства.
— Один із прикладів — компанія «Оптрон-Ставрополь», яка постачала напівпровідникові компоненти для військової авіації. Її рахунки заморожені, виробництво зупинено, персонал відправлено у вимушені відпустки.
— Причини кризи мають системний характер. російська військова економіка переживає дефіцит коштів після періоду буму у 2022–2024 роках. Військові видатки зростають, однак доходи бюджету — скорочуються.
— За даними Мінфіну рф, за січень–травень 2025 року доходи від нафти й газу впали на 15%, а загальний дефіцит бюджету сягнув 37 млрд євро — це дорівнює обсягу ліквідних резервів Фонду національного добробуту.
— Центральний банк рф прогнозує різке уповільнення зростання ВВП — з 4,1% у 2024 році до 1–2% у 2025-му.
— Криза вражає і військово-промисловий комплекс. Міноборони змушує постачальників працювати за фіксованими цінами, що нижчі від собівартості. Підприємства накопичують борги, втрачають замовлення або потрапляють під санкції відомства.
— Паралельно скорочуються стимули для мобілізованих. У ряді регіонів знижено розміри премій для новобранців. Родичі загиблих скаржаться на затримки компенсацій або відмову у виплатах — офіційно через статус «зниклий безвісти».
— Ознаки рецесії спостерігаються у промисловості: з осені 2024 року скорочується виробництво у машинобудуванні, металургії, вугільній галузі. Заводи працюють «на склад», зростає кількість непроданих товарів, зокрема в автосалонах і в секторі сільгосптехніки.
— Овочева асоціація рф закликає населення самостійно вирощувати картоплю й моркву через низьку врожайність і стрімке зростання цін. Соціальна напруга зростає, особливо поза межами Москви.
— У регіонах дедалі більше домогосподарств втрачають доступ до базових благ, тоді як частина еліт концентрує ресурси у столиці. Це поглиблює дисбаланси всередині країни на тлі затяжної війни й санкційного тиску.
3. Оман почав обмежувати фінансові операції з росією на тлі американських санкцій, завдаючи чергового удару по «паралельній» фінансовій архітектурі кремля.
— Один із найбільших банків країни — Sohar International — затримує валютні перекази, що раніше проходили протягом доби, тепер «зависають» на 3–5 робочих днів, а іноді й зовсім не доходять до адресата.
— Бізнес пов’язує це з перевірками на рівні американських банків-кореспондентів. Ситуація свідчить про дедалі більшу токсичність російських грошей навіть у так званих «дружніх» юрисдикціях.
— У низці випадків банки відмовляються відкривати рахунки для компаній, які мають зв’язок із росією, а для проведення платежів вимагають повний пакет документів і ретельну перевірку.
— Формальне зближення москви з Маскатом не захищає від реального тиску Вашингтона, і обмеження в Омані лише підкреслюють ізоляцію росії на глобальних фінансових ринках.
4. Китай скоротив імпорт російського ЗПГ на майже 20% у першому півріччі 2025 року.
— Імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Китаю суттєво знизився. За даними Головного митного управління КНР, у січні–червні 2025 року обсяг закупівель з росії склав 2,83 млн тонн — це на 19,5% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
— У вартісному вимірі експорт впав на 19% — із $2,07 млрд до $1,67 млрд. Хоча в червні росії вдалося наростити постачання — 454,5 тис. тонн (+майже 30% до червня 2024-го) — загальна динаміка свідчить про скорочення енергетичної присутності рф на одному з ключових ринків.
— Це обмежує валютні надходження, які залишаються критично важливими для фінансування російського бюджету.
— Раніше, за підсумками 2024 року, росія наростила експорт ЗПГ до Китаю на незначні 3,3% (до 8,3 млн тонн), однак тенденція першого півріччя 2025 року може свідчити про початок рецесії цього сегмента.
— Зниження обсягів постачань і прибутків вказує на поступову втрату позицій навіть на лояльних до москви ринках.
5. США шукають способи скоротити нафтові доходи росії без запровадження вторинних санкцій.
— Сполучені Штати можуть ефективно зменшити нафтові прибутки росії — без запровадження так званих вторинних санкцій, які анонсував Дональд Трамп.
— Йдеться насамперед про дипломатичний тиск на ключових імпортерів російської нафти — Індію та Туреччину — та одночасну координацію з Саудівською Аравією і ОАЕ для нарощування видобутку. Нафтові доходи — головне джерело фінансування російської агресії проти України.
— У червні росія експортувала енергоресурсів на 13,6 млрд доларів — у перерахунку це понад 160 млрд доларів на рік. Замість повного блокування експорту, що призвело б до різкого стрибка цін, США прагнуть поступово знизити ринкову вартість російської нафти.
— Вже зараз ЄС знизив граничну ціну до 47,60 долара за барель, і США можуть підтримати подальше зменшення. Вашингтон також розглядає посилення тиску на російський «тіньовий флот» танкерів, який допомагає кремлю обходити цінові обмеження.
— У разі перекриття поставок до Індії й Туреччини, москва втратить ключових покупців, а ринкова ціна її нафти може впасти до 40 доларів за барель або нижче.
— За оцінками Reuters, реалізація такого плану здатна зменшити нафтові доходи кремля щонайменше вдвічі — в умовах зростаючого дефіциту бюджету, стагнації економіки та інфляційного тиску. На цьому тлі навіть підтримка Китаю не гарантує росії стабільного експорту.
— Попри риторику путіна, економічне виснаження росії внаслідок санкцій і падіння нафтових прибутків може значно звузити ресурси для продовження війни.
6. ЄС відклав до січня заборону на імпорт палива виробленого з російської нафти, у третіх країнах.
— Європейський Союз відклав до 21 січня 2026 року набуття чинності обмежень на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської сирої нафти за межами рф. Санкційний захід передбачений у рамках 18-го пакета обмежень проти росії.
— Йдеться насамперед про дизельне паливо, що виробляється у третіх країнах із використанням російської сировини. Формально заборона зберігається, однак її застосування відкладено. Виняток зроблено для Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США.
— ЄС визнає, що ринок дизельного пального залишається вразливим, а тому обрав поступовий підхід до введення обмежень. Відтермінування дозволяє уникнути короткострокового дефіциту, але також дає змогу росії тимчасово зберегти частину експортних доходів, обходячи санкції через посередників.
— Затримка із забороною вкотре демонструє складність повного припинення торгівлі енергоносіями з рф, навіть за умов триваючої агресії проти України.
— кремль продовжує використовувати «тіньовий» експорт нафтопродуктів через третіх країн, що залишається джерелом валютних надходжень до бюджету росії, попри обмеження на прямий експорт до Європи.
7. Словаччина хоче наростити імпорт російського газу, скориставшись тимчасовим винятком ЄС.
— Державна енергетична компанія Словаччини Slovenský plynárenský priemysel (SPP) планує у 2025 році забезпечити всі свої потреби в газі за рахунок постачань із росії, попри заплановану заборону на спотові закупівлі, яка набуде чинності в ЄС із січня.
— Обмеження звільнить пропускні потужності трубопроводів для решти довгострокових клієнтів «Газпрому» — передусім Словаччини та Угорщини, яким надали перехідний період.
— Хоча всі держави ЄС зобов’язалися припинити імпорт російських енергоносіїв до кінця 2027 року, Братислава та Будапешт продовжують підтримувати контрактні відносини з «Газпромом».
— За словами директора з торгівлі SPP Міхала Лаліка, російський газ наразі залишається «найдешевшим варіантом» для Словаччини.
— Йдеться про обсяги до 8 млн кубометрів на добу. Ставка окремих країн-членів ЄС на дешевий російський ресурс фактично подовжує експортне вікно для кремля, даючи москві можливість зберігати валютні надходження, критичні для фінансування війни проти України.
8. Китай став ключовим каналом для російського експорту дорогоцінних металів, обсяг якого сягнув $1 млрд.
— російські компанії, що опинилися під санкціями через війну проти України, масово переорієнтували експорт дорогоцінних металів до Китаю.
— За даними Trade Data Monitor, у першій половині 2025 року обсяг китайського імпорту руд і концентратів з росії, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% — до $1 мільярда.
— Це — наслідок повної втрати москвою доступу до західних ринків, передусім Лондона й Нью-Йорка, які раніше були основними майданчиками торгівлі золотом.
— Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році російський золотий експорт втратив цивілізовані канали збуту. Західні ювелірні та банківські інституції відмовилися від купівлі російського металу.
— У результаті кремль змушений був здешевлено продавати ресурси Пекіну, що скористався ситуацією, диктуючи вигідні для себе умови. Підтримка експорту з боку Китаю дозволила тимчасово стабілізувати доходи окремих компаній на тлі фінансової ізоляції рф.
— Серед вигодонабувачів — «Норнікель», який активізував постачання паладію та платини до КНР. Зростання цін на дорогоцінні метали (зокрема золота — на 28%) дало змогу компенсувати частину втрат, але стратегічно росія залишилася без доступу до ключових платоспроможних ринків.
— російські металурги також опинилися в залежності від нестабільного попиту з боку Китаю, який може змінити політику будь-якої миті.
— Внутрішній попит, який зростає через інфляційні побоювання населення, є ситуативним і не здатен компенсувати падіння довіри до національної валюти та фінансової системи в цілому.
— Таким чином, замість стабільних прибутків на світових ринках, росія отримала тимчасовий експортний клапан — цінний лише до того моменту, поки Пекін бачить у ньому вигоду.
