Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.07.2025
1. Банк росії зафіксував подальше падіння грошових надходжень у споживчому секторі — у червні показник на 3,1% нижче середнього рівня першого кварталу.
— Основний удар по споживчому попиту завдали операції з нерухомістю, виробництво харчових продуктів і оптова торгівля, які демонструють суттєве падіння. Споживчі витрати в червні впали на 0,2%, охопивши всі категорії, окрім послуг.
— Затяжне падіння попиту триває вже кілька кварталів поспіль: спочатку воно вразило непродовольчу роздрібну торгівлю, а потім перекинулося і на харчові товари.
— За перші п’ять місяців 2025 року приріст обороту роздрібної торгівлі склав лише 2,3%, тоді як роком раніше цей показник був майже у п’ять разів більшим — 10,5%.
— Продажі нових автомобілів впали катастрофічно — на 26,3%. В оптовій торгівлі негативно вплинуло посилення рубля та зниження прибутковості експорту.
— Ринок нерухомості продовжує переживати кризу через високі відсоткові ставки, що різко обмежують іпотечне кредитування.
— Попри незначний зріст у транспортній та фінансовій сферах, цей приріст носить точковий характер і не може компенсувати загальну стагнацію в економіці.
— Логістика намагається пристосуватися до нових викликів, а тимчасове зростання кредитування пов’язане з очікуваннями посилення регулювання.
— Відновлення споживчого попиту в росії поки не прогнозується, адже фундаментальні проблеми економіки залишаються нерозв’язаними.
2. Падіння вуглевидобутку в російському Кузбасі посилюється на тлі втрати європейських ринків.
— У першому півріччі 2025 року видобуток вугілля в Кемеровській області (Кузбасі) скоротився на 6,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до 96,5 млн тонн.
— За даними місцевого міністерства вугільної промисловості, падіння торкнулося й переробки (–12,8%) та відвантаження (–5,9%).
— Особливо помітне скорочення експорту до Європи — постачання на північний захід зменшилися на 15% через дію санкцій та поступове витіснення російського вугілля з європейських ринків. Загалом експорт знизився на 3,8% (до 51,2 млн тонн).
— Кузбас залишається ключовим центром російського вуглевидобутку — понад 50% загальноросійського обсягу забезпечують понад 150 підприємств, де зайнято близько 110 тис. осіб.
— Але тривала втрата західних ринків та залежність від цінової кон’юнктури створюють серйозні ризики для економіки регіону.
3. У російського бізнесу закінчуються гроші на зарплати.
— Після двох років агресивного зростання зарплат, яке влада використовувала як інструмент підтримки ілюзії економічної стабільності, російські компанії більше не в змозі витримувати навантаження.
— Центробанк рф визнав: у бізнесу закінчуються кошти на підвищення зарплат, попит слабшає, економіка гальмує, а дефіцит кадрів вже не дає тієї «цінової влади», що раніше.
— Як зазначається, можливість перекладати зростаючі витрати на споживача практично вичерпана.
— Підприємства масово виходять з «зарплатної гонки», оскільки не можуть утримувати працівників грошима. Реальне зростання зарплат у квітні 2025 року впало до 4,6% — удвічі повільніше, ніж рік тому.
— Це сигнал не лише про виснаження ресурсу бізнесу, а й про глибші проблеми в економіці: падіння попиту, слабку інвестиційну активність, тиск інфляції і структурні перекоси, викликані війною, санкціями та мобілізацією ресурсів у військово-промисловий сектор.
— Без зовнішніх інвестицій і з обмеженим доступом до фінансових ринків, російський бізнес дедалі більше балансує на межі виживання.
4. Відтік російського бізнесу з Казахстану посилюється: мінус 728 компаній за квартал.
— Кількість російських компаній у Казахстані зменшується вже п’ятий квартал поспіль. За даними Бюро національної статистики, лише за другий квартал 2025 року з ринку зникло 728 таких підприємств — найбільше квартальне скорочення з початку спостережень у 2019 році.
— Станом на червень залишалося 17,6 тисячі діючих структур з російськими власниками. За рік (від квітня 2024-го) їхня кількість скоротилась на понад 2 тисячі.
— Згортання торкнулося усіх сфер діяльності, але найбільше — торгівлі та IT, які разом дали 55% загального спаду.
— Цей тренд контрастує з короткочасним сплеском відкриття компаній у 2022–2023 роках, коли Казахстан став для багатьох російських фірм тимчасовим притулком.
— Сьогодні ж зменшення присутності свідчить про вичерпання можливостей для обходу санкцій, ускладнення адаптації до місцевих умов і втрату конкурентоспроможності на тлі дедалі жорсткішого регуляторного середовища.
5. Європарламент заявив, що Грузія не зможе приєднатися до ЄС, допоки влада не відмовиться від авторитарного курсу і не проведе чесні вибори.
— У Брюсселі наголосили, що євроінтеграція фактично призупинена, а нинішній уряд Європарламент не визнає. Напруга зросла після виборів у жовтні 2024 року, перемогу на яких здобула правляча партія «Грузинська мрія».
— Опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях, а призупинення євроінтеграції 28 листопада спричинило масові протести. Силовики жорстко придушували акції, застосовуючи сльозогінний газ і водомети. Було затримано щонайменше 400 осіб.
6. У травні 2025 року імпорт вина з ЄС до росії зріс до 9,9 тис. тонн — максимум із листопада минулого року.
— Основне зростання припало на Італію, Францію, Польщу, Іспанію та Австрію. При цьому вартість закупівель майже не змінилася — 34,8 млн євро.
— Попри війну та санкції, росія зберігає доступ до європейського ринку вина, а окремі країни ЄС нарощують постачання, користуючись послабленням механізмів контролю.
7. ЄС ввів санкції проти іранського нафтового магната, який допомагав росії обходити обмеження.
— ЄС запровадив санкції проти іранського нафтотрейдера Хоссейна Шамхані та його компаній Admiral Group і Milavous Group Ltd у межах нового пакета обмежень проти росії.
— Шамхані, син радника аятоли Хаменеї, фігурує у списку за участь у тіньовій торгівлі російською нафтою, що приносить значні доходи Кремлю.
— За даними Bloomberg, його мережа займається експортом російської та іранської нафти та управляє доходами через хедж-фонд з офісами в Лондоні, Дубаї та Женеві.
8. Американські компанії масово згортають інвестиційні плани в Китаї.
— У 2025 році менше половини американських компаній планують інвестувати в Китай — це найнижчий показник з 2006 року, за даними Американо-китайської бізнес-ради.
— Ще рік тому таких було 80%. Рекордні 27% фірм вже перенесли або готуються перенести частину своїх операцій з Китаю.
— Ключовою причиною такого розвороту стали торговельні бар’єри: 75% опитаних компаній назвали китайські відповідні тарифи основною проблемою для витрат.
— Понад 40% респондентів — це великі корпорації, які торік мали в Китаї річний дохід понад $1 млрд. Близько третини компаній уже втратили частку ринку в КНР і майже 70% побоюються подальших втрат у найближчі п’ять років. Ще 40% прямо заявили про збитки через експортний контроль США, зокрема втрату продажів, розрив партнерств і репутаційні втрати.
— Китай намагається зберегти привабливість як виробничий хаб, однак політика держпідтримки вітчизняних компаній витісняє іноземних гравців.
— 60% респондентів зазначили, що китайські клієнти все частіше обирають місцеву продукцію, навіть якщо вона раніше була неконкурентною.
— У поєднанні з уповільненням економіки КНР, ці сигнали створюють тривалий тренд виходу іноземного капіталу — в тому числі й коштів, пов’язаних з російським бізнесом, що шукає «запасні шлюзи» після санкцій.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.07.2025
1. Євросоюз завдає удару по ключовому фінансовому інструменту кремля — російському фонду прямих інвестицій (РФПІ), який роками слугував для режиму путіна каналом міжнародної легітимізації та фінансування кремлівських мегапроєктів.
— У новому, 18-му пакеті санкцій, ЄС включив до чорного списку сам фонд, усі його дочірні структури та компанії, пов’язані з його інвестиціями. Тепер будь-які операції з ними для європейських резидентів заборонено.
— Під санкційним ударом опинилися субфонди РФПІ, а також потенційно — сотні компаній, у які через нього вкладалися російські державні кошти. Йдеться про інвестиції на суму близько 2 трлн рублів — це не лише комерційні проєкти, як-от акції «Магніту» чи «Полюсу», але й масштабні кремлівські будівництва: залізничний міст до Китаю, інфраструктура в Усть-Лузі, траса ЦКАД і навіть скандальна вакцина «Супутник V».
— РФПІ, створений у 2011 році з державним капіталом у $10 млрд, позиціонував себе як «суверенний фонд» і впродовж років звітував про залучення $40 млрд іноземних інвестицій.
— Насправді ж він слугував інструментом просування інтересів кремля і відбілювання путінської економіки на міжнародній арені. Його очільник — Кирило Дмитрієв, наближений до путіна через родинні зв’язки: його дружина — партнерка Катерини Тихонової, дочки президента рф. У 2025 році путін навіть залучив його до контактів з командою Дональда Трампа для налагодження економічного діалогу з Вашингтоном. Завдяки прямому доступу до кремля, Дмитрієв вважався одним із найефективніших «рішал» у путінській системі.
— Тепер же Євросоюз чітко дає сигнал: жоден інструмент легалізації російських грошей, навіть найбільш завуальований, не залишиться поза санкційним тиском. Фінансову павутину путіна почали розплутувати точково й системно.
2. Через повномасштабну війну росії проти України західні інвестори масово вивели капітал з російської економіки, переорієнтувавши його на позаблокові країни.
— Найбільшу вигоду отримали Мексика, Бразилія, Індія та Саудівська Аравія — такі висновки містяться в дослідженні німецького економіста Максиміліана Діркса.
— На основі даних Світового банку та Moodyʼs за 2019–2023 роки Діркс проаналізував динаміку прямих іноземних інвестицій західних компаній, зокрема у форматі greenfield-проєктів — створення нового бізнесу «з нуля». Для низки економік перенаправлення потоків дало приріст ВВП на рівні до 2%.
— До десятки найбільших реципієнтів таких інвестицій увійшли також ОАЕ, Аргентина, Колумбія, Сербія, Філіппіни та Туреччина. На думку автора, політика нейтралітету в умовах геополітичної конфронтації дедалі частіше стає економічною перевагою.
3. На російському авторинку накопичується надлишок машин, які нікому не потрібні: на складах автодилерів — понад 500 тисяч нерозпроданих авто.
— Попри знижки та маркетингові трюки, росіяни не поспішають витрачатися на нові автомобілі — через падіння доходів, нестабільність цін та загальну економічну невизначеність. За перше півріччя обсяги продажів майже не зрушили з місця.
— Виробництво й імпорт суттєво перевищують попит: лише за червень на ринок надійшло на 13,5 тис. машин більше, ніж було продано. В результаті дилери втрачають прибутки і, за оцінками галузевої асоціації, вже третина автосалонів балансує на межі закриття.
— Накопичені запаси — це 4–7 місяців продажів, хоча в нормі складські залишки не повинні перевищувати двомісячного рівня.
— Така ситуація свідчить не лише про глибоку кризу в секторі, а й про структурні проблеми споживчого попиту в росії: населення не має грошей, навіть попри «знижки».
— Це ще один симптом економічного застою, на який не здатна вплинути навіть активна пропаганда імпортозаміщення. Ринок, де переважають китайські авто сумнівної якості, втрачає привабливість навіть для російського покупця — і це критично для галузі, яка тривалий час залишалася одним із драйверів внутрішнього споживання.
4. Попри багаторівневі санкції Заходу, росії й далі вдається експортувати нафту до Індії та Китаю через «тіньовий флот» – незаконну схему обходу обмежень, яка не припиняє діяти навіть після ухвалення 18-го пакета санкцій ЄС.
— Як повідомляє Le Monde новий пакет, ухвалений 18 липня, передбачає запровадження санкцій ще проти 105 суден та зниження цінової стелі на російську нафту до рівня 15% нижче ринкової ціни.
— Втім, ці обмеження масово ігноруються. Танкер Andromeda, який ще з грудня 2024 року перебуває у санкційному списку ЄС, не лише не був зупинений, а вже вчетверте здійснив рейс із російського порту Усть-Луга до нафтопереробного заводу в Джамнагарі, Індія.
— Судно, що ходить під флагом Коморських островів, вже доставило близько 3 млн барелів російської нафти, принісши кремлю понад 150 млн доларів прибутку.
— За даними Kpler, частина експорту взагалі здійснюється суднами, які мають західне страхування й реєстрацію в країнах G7, що лише підкреслює провальність механізму контролю. У реальності значна частина нафти Urals постачається в обхід санкцій майже без знижки — лише 1–2 долари від ринкової ціни.
— Нове обмеження у 47,60 долара за барель, як очікується, не матиме практичного ефекту, адже, проблему не вирішити зниженням ліміту, якщо немає інструментів покарання.
— Згідно з оцінкою Центру з дослідження енергетики та чистого повітря (CREA), впровадження нового цінового обмеження лише посилить аномальне зростання кількості «суден-привидів» — танкерів, які працюють без транспарентного власника, страховика чи реєстрації, і які росія активно використовує для маскування походження нафти.
— Таким чином, російська схема ухилення від санкцій не лише продовжує діяти, а й демонструє повну неефективність існуючого механізму контролю з боку Заходу.
5. Грецькі судновласники продовжать транспортування дозволеної до експорту російської нафти, попри нові санкції ЄС.
— Грецькі компанії, які відповідальні приблизно за 20% перевезень російської нафти, не мають наміру згортати діяльність.
— Хоча новий санкційний пакет створює додаткові бар’єри, операції, що відповідають вимогам нафтового цінового обмеження, формально залишаються легальними.
— Саме цим і скористаються грецькі оператори, намагаючись зберегти обсяги перевезень, особливо на тлі скорочення альтернативних вантажів на світовому ринку.
— Ця ситуація демонструє ключову слабкість європейської санкційної архітектури: формально дотримуючись обмежень, компанії з країн-членів ЄС продовжують грати критичну роль у підтримці російського нафтового експорту, фактично сприяючи стабілізації надходжень до бюджету рф під час війни.
6. ЄС вперше ввів санкції проти китайських банів за співпрацю з росією — South China Morning Post.
— Європейський союз включив два китайські банки до 18-го пакету санкцій, спрямованих на стримування російської військової машини.
— Під обмежувальні заходи потрапили регіональні банки Suifenhe Rural Commercial Bank і Heihe Rural Commercial Bank.
7. Євросоюз нарешті перекриває одну з найбільш цинічних схем, завдяки якій російська нафта обходила санкції — через переробку в третіх країнах.
— У 18-му пакеті обмежень Брюссель забороняє імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини, навіть якщо вони формально надходять не з рф, а з Індії чи Туреччини.
— Індія, де один із найбільших НПЗ належить «Роснефті», і Туреччина, що конвертувала російську нафту у «безневинний» дизель, заробляли мільярди, продаючи Європі паливо, виготовлене з кремлівського ресурсу.
— Лише в I кварталі 2025 року ці дві країни купували у росії 1,8 млн барелів нафти на добу, з яких близько 450 тис. барелів щоденно поверталося до ЄС у вигляді дизеля чи інших продуктів — із новою географічною «етикеткою», але зі старим джерелом фінансування війни.
— Як заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, ЄС «закриває чорний хід» для російської нафти. Адже схема з переробкою дозволяла не лише тримати високі прибутки у турецьких і індійських нафтовиків, а й забезпечувала росію постійним потоком валюти, попри формальні санкції.
— Новий механізм обмежень означає, що Європа переходить від символічного тиску до реального перекриття лазівок. кремлю дедалі важче буде маскувати свої енергетичні прибутки — навіть через третіх гравців, які раніше охоче перетворювали російську нафту на «знеособлене» паливо для європейського ринку.
8. Європейська фінансова група Euroclear у першому півріччі 2025 року отримала 2,7 млрд євро доходу від інвестування заморожених російських активів.
— Попри зниження ставок у регіоні, активи росії, які перебувають під санкціями, продовжують генерувати значні прибутки для європейської фінансової системи.
— На кінець червня на балансі Euroclear Bank перебувало 229 млрд євро, з яких 194 млрд — це активи, що належать підсанкційним російським структурам.
— У другому кварталі 2025 року лише від цих коштів Euroclear отримав 1,23 млрд євро. Отримані доходи залишаються під контролем ЄС, тоді як російські держструктури фактично позбавлені можливості користуватися цими ресурсами.
— Заморожені російські гроші продовжують працювати на користь Заходу, забезпечуючи додаткові фінансові надходження, які можуть бути спрямовані, зокрема, на підтримку України.
