Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 11.07.2026
1. Виробництво бензину в росії впало до 65% від літнього попиту після ударів по НПЗ.
— Після серії українських ударів по нафтопереробних заводах виробництво бензину в росії скоротилося до рівня, що покриває лише 65% внутрішнього попиту.
— Наразі російські НПЗ виробляють 75–80 тис. тонн бензину на добу, тоді як у період пікового літнього споживання попит становить 115–120 тис. тонн на добу. Таким чином, дефіцит досягає 40–45 тис. тонн щодня, або близько 35% від потреб ринку. Для порівняння, у червні цей показник оцінювався приблизно у 25%.
— Основною причиною падіння виробництва стали атаки на найбільші нафтопереробні підприємства. На початку липня були змушені призупинити роботу НОРСІ, Омський НПЗ — два найбільші виробники бензину в росії із сукупним випуском близько 30 тис. тонн на добу, а також Саратовський НПЗ.
— Частково дефіцит компенсується імпортом із білорусі. За словами трейдерів, щодня до росії надходить 5–6 тис. тонн бензину, а решту потреб покривають за рахунок накопичених запасів.
— Багато водіїв вже скорочують кількість поїздок або відмовляються від далеких маршрутів через багатогодинні черги на АЗС та ризик залишитися без пального.
2. Ціни на бензин провокують зростання інфляції в росії.
— Річна інфляція в росії у червні на фоні паливної кризи прискорилася до 6% проти 5,3% місяцем раніше. Прискорення інфляції може змусити Банк росії призупинити цикл зниження ключової ставки на найближчому засіданні. Якщо це станеться, це буде перша пауза після початку пом’якшення монетарної політики у червні минулого року.
— Додатковий інфляційний тиск створює паливна криза. Якщо раніше дефіцит бензину був характерний переважно для південних регіонів росії та окупованих українських територій, то тепер він поширився на центральні області та дійшов до Далекого Сходу.
— До кінця червня близько 90% регіонів росії або вже запровадили обмеження на продаж пального, або повідомили про перебої з його постачанням.
— За даними Росстату, у червні бензин коштував на 19,9% дорожче, ніж рік тому. У липні зростання цін прискорилося: лише за останній тиждень бензин подорожчав ще на 2,1%, а дизельне пальне — на 3,4%.
— Паливна криза підживлює загальну інфляцію та інфляційні очікування. Подорожчання пального збільшує транспортні витрати бізнесу, які виробники перекладають на кінцевих споживачів.
— Червень став одним із найскладніших місяців для російської економіки: бензинові черги охопили понад 50 регіонів, дефіцит федерального бюджету сягнув близько 6 трлн рублів, а зростаючі бюджетні витрати посилюють інфляційний тиск.
3. Доходи росії від експорту викопного палива у червні скоротилися на 1% порівняно з травнем — до 734 млн євро на добу, хоча фізичні обсяги поставок зросли на 7%.
— Це вказує на посилення цінового тиску: збільшення експорту вже не забезпечує пропорційного зростання доходів, тоді як проблеми з нафтопереробкою дедалі сильніше впливають на структуру експорту. Доходи від експорту сирої нафти зменшилися на 8% — до 348 млн євро на добу, попри зростання обсягів поставок на 14%.
— Найбільший приріст відвантажень припав на Новоросійськ, де вони збільшилися на 68%, тоді як через Усть-Лугу вони скоротилися на 10%, а через Приморськ — на 9%. Доходи від трубопровідного експорту нафти також знизилися на 10%.
— Виручка від морського експорту нафтопродуктів, які вже були доставлені до портів призначення, зросла на 14% — до 211 млн євро на добу, що стало найвищим показником із червня 2024 року.
— Водночас фактичні червневі відвантаження нафтопродуктів із російських портів обвалилися на 21% і досягли найнижчого рівня за весь час спостережень. Нинішнє зростання доходів має запізнілий ефект, а в найближчі місяці експортна виручка може суттєво скоротитися.
— Після серії ударів по Туапсинському НПЗ у травні відвантаження нафтопродуктів із порту Туапсе у червні впали до нуля. Доходи від експорту ЗПГ зросли на 9% — до 60 млн євро на добу, а фізичні обсяги поставок збільшилися на 7%.
— Виручка від трубопровідного газу скоротилася на 11% — до 60 млн євро на добу, при цьому обсяги експорту знизилися на 3%. Доходи від експорту вугілля зменшилися на 2% — до 56 млн євро на добу, а поставки скоротилися на 3%.
— Попри збереження високих обсягів експорту, росія дедалі більше продає сировину за нижчими цінами. Падіння нафтопереробки вже завдає удару по внутрішньому ринку та створює ризики подальшого скорочення доходів від експорту нафтопродуктів.
4. Сенатори США досягли домовленості з адміністрацією Дональда Трампа щодо просування оновленого законопроєкту про санкції проти росії.
— Про це заявили сенатори Річард Блюменталь, Ліндсі Грем, Джин Шахін та Роджер Вікер. За їхніми словами, законопроєкт найближчим часом буде внесений на розгляд, а його ухвалення має надати президенту США додаткові інструменти для посилення економічного тиску на москву.
— Документ передбачає запровадження санкцій проти країн, які продовжують купувати російську нафту та природний газ, фінансуючи таким чином російську військову машину.
— Ліндсі Грем, який перебував із візитом у Києві та зустрічався з президентом Володимиром Зеленським, заявив, що Білий дім підтримав узгоджену редакцію законопроєкту, що значно підвищує шанси на його ухвалення.
— Однак, реалізація законопроєкту може ускладнюватися ситуацією на світовому нафтовому ринку. Після загострення на Близькому Сході Вашингтон уже був змушений враховувати ризики зростання цін на нафту, що може вплинути на темпи запровадження нових обмежень.
5. Після атак українських безпілотників росія призупинила судноплавство Азово-Донським каналом, який з’єднує річку Дон з Азовським морем.
— Рішення ухвалили після атак на 13 російських суден в Азовському морі, серед яких десять танкерів. За оцінками, через Азовське море проходить до 25% російського експорту пшениці. російська прикордонна служба припинила прийом заявок на прохід суден через Керченську протоку, яка з’єднує Азовське та Чорне моря. Терміни скасування обмежень не повідомляються.
— На узбережжі Азовського моря розташовані два найбільші зерновиробничі регіони росії — Ростовська область і Краснодарський край. У районі Керченської протоки також знаходиться другий за величиною російський порт Чорноморського басейну.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 12.07.2026
1. У ніч на 12 липня безпілотники атакували Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області.
— Місцеві жителі повідомляли про вибухи та пожежу на території підприємства. Сизранський НПЗ належить «Роснефті» та є одним із ключових нафтопереробних підприємств у Поволжі.
— Проєктна потужність заводу становить близько 8,9 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин і бітум. Це вже не перша атака на завод цього року.
— У травні 2026 року після удару безпілотників Сизранський НПЗ був змушений повністю зупинити роботу через пошкодження установки первинної переробки нафти, а ремонт мав тривати понад місяць.
2. росія заробляє дедалі менше на найбільшому у світі видобутку алмазів.
— У 2025 році країна видобула 31,5 млн карат алмазів — на 15,6% менше, ніж роком раніше, але цього вистачило для збереження першого місця у світі з часткою 31,9%.
— Водночас експорт 29,8 млн карат приніс лише $2,54 млрд виручки, або близько $85 за карат, що свідчить про суттєве падіння цін. На результати впливають одразу кілька факторів. Світовий ринок природних алмазів переживає кризу через стрімке поширення синтетичних каменів.
— Додатковий тиск на російських виробників створюють санкції, які ускладнюють логістику та змушують продавати продукцію зі значними знижками.
— Зокрема, експорт до Індії — найбільшого світового центру огранювання — у грошовому вимірі скоротився на 40%. Ситуацію погіршує і структура російського експорту. «Алроса», яка забезпечує близько 90% видобутку алмазів у країні, переважно продає необроблену сировину, тоді як основна додана вартість формується за кордоном під час огранювання та реалізації готових діамантів.
— Компанія вже скорочує видобуток. У 2025 році він знизився на 10% — до 29,8 млн карат, а у 2026 році «Алроса» очікує ще одне скорочення — до 25–26 млн карат.
3. РЖД через фінансову кризу хоче перекласти частину витрат на бізнес.
— російська державна компанія РЖД, яка зіткнулася зі зростанням боргу, падінням вантажоперевезень і дорогими кредитами, намагається перекласти частину своїх витрат на бізнес.
— Монополіст просить уряд змінити правила вантажних перевезень, щоб вантажовідправники взяли на себе відповідальність за технічний стан вагонів і відшкодування збитків у разі їх пошкодження.
— Крім того, РЖД просуває принцип «вези або плати», який зобов’яже клієнтів гарантувати обсяги перевезень або оплачувати їх навіть у разі скорочення вантажопотоку.
— Представники бізнесу вважають, що фактично йдеться про приховане підвищення тарифів і перекладання ризиків із перевізника на клієнтів. Погіршення фінансового стану РЖД відображає загальні проблеми російської економіки. У 2025 році чистий прибуток компанії впав у 22 рази, фінансові витрати майже подвоїлися й сягнули близько 500 млрд рублів.
— У першому кварталі 2026 року чистий прибуток скоротився ще майже в чотири рази, а борг зріс приблизно до 3,8 трлн рублів. Через дефіцит коштів РЖД уже скоротила інвестиційну програму на 20% після урізання на 40% роком раніше.
— Це загрожує затримками інфраструктурних проєктів, важливих для логістики та експорту. За даними компанії, обсяги навантаження скорочуються практично за всіма категоріями вантажів, що свідчить про подальше охолодження економічної активності в росії.
4. Невеликий індонезійський острів Великий Карімун став одним із головних азійських хабів для перевалки російських нафтопродуктів.
— За даними індонезійської митниці, з липня 2024 року по травень 2026 року через термінал Karimun було перевалено російських нафтопродуктів щонайменше на $1,6 млрд із семи російських портів, три з яких перебувають під санкціями ЄС.
— Після зміни власника у 2024 році термінал перейшов під контроль компанії Novus Middle East DMCC. За даними ЄС, вона пов’язана з мережею 2Rivers (колишня Coral Energy), яка перебуває під санкціями ЄС і Великої Британії за участь у торгівлі російською нафтою.
— Розслідування показало, що понад 90% із близько 5 млн тонн нафтопродуктів, які пройшли через Karimun після зміни власника, оформлювалися через десятки компаній-посередників. Більшість вантажів доставляє «тіньовий флот».
— Після перевалки та змішування паливо оформлюється як індонезійського походження і легальними танкерами постачається до Сінгапуру, Австралії, на Філіппіни, до Китаю, Малайзії, М’янми та інших країн регіону.
— За оцінкою Bloomberg, Karimun став ключовим вузлом, який дозволяє російським нафтопродуктам потрапляти на азійські ринки, обходячи західні санкції та приховуючи їхнє походження.
5. «Тіньовому флоту» росії дедалі складніше обходити санкції.
— російський «тіньовий флот» продовжує адаптуватися до санкцій, однак морська логістика стає дедалі дорожчою та ризикованішою.
— За оцінкою CREA, наприкінці червня 2026 року під прапорами з неправдивою реєстрацією працювали 45 суден, пов’язаних із перевезенням російської нафти.
— Для порівняння, у жовтні 2025 року таких танкерів налічувалося 101. Попри скорочення їхньої кількості, сама схема обходу санкцій зберігається. Із 45 суден 13 перевозили як російську, так і іранську нафту, ще шість востаннє завантажувалися іранською нафтою або нафтопродуктами, а два — венесуельською нафтою. Це свідчить про формування спільної логістичної мережі для росії, Ірану та Венесуели.
— У червні дев’ять танкерів із неправдивою реєстрацією перевезли російську нафту та нафтопродукти на 282 млн євро — на 28% менше, ніж у травні.
— Усі три судна, які завантажувалися в росії протягом місяця, вийшли з чорноморських портів. Крім того, у червні було затримано та оглянуто три танкери — Tagor, Deliver і Smyrtos.
— Попри те, що санкції не зупинили російський експорт, вони поступово підвищують його собівартість, ускладнюють логістику та збільшують ризики для перевізників.
6. росія використовує Японію для закупівлі підсанкційних технологій для війни проти України.
— Після масового видворення російських шпигунів із країн Заходу москва переорієнтувала свою діяльність на Японію, використовуючи її високотехнологічну промисловість і слабше законодавство у сфері протидії шпигунству.
— Ключову роль у схемі відіграє секретний підрозділ ГРУ — 20-те управління, офіцери якого під прикриттям дипломатів і представників бізнесу займаються пошуком, закупівлею та контрабандою до росії підсанкційних компонентів подвійного призначення.
— Розслідування стверджує, що росія використовує японські логістичні компанії та треті країни, зокрема Шрі-Ланку, Узбекистан, В’єтнам і Китай, для постачання мікрочипів, напівпровідників, верстатів та іншого обладнання, необхідного для виробництва озброєння.
— За оцінкою української влади, близько 90% російських ракет і безпілотників містять японські компоненти. Після одного з ударів ракетою Х-101 по Києву українські фахівці виявили в її уламках електроніку японського виробництва, експорт якої до росії заборонений.
— Україна неодноразово передавала Токіо докази використання японських технологій у російській зброї та попереджала про мережі, які допомагають обходити санкції. Водночас, японська влада поки що не змогла ефективно перекрити ці канали постачання.
