Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.07.2026
1. Українські дрони вдруге за тиждень атакували нафтобазу на Ставропіллі та вразили порт «Кавказ».
— У ніч на 13 липня українські безпілотники повторно атакували нафтобазу в хуторі В’язники Ставропольського краю. За даними місцевих жителів і супутникових знімків, після удару спалахнула масштабна пожежа, яка тривалий час не була ліквідована.
— Українські моніторингові ресурси повідомляють, що загорілися щонайменше два резервуари. Це вже друга атака на нафтову інфраструктуру у В’язниках за останній тиждень. 9 липня під удар потрапила інша нафтобаза, що належить АТ «НК «Роснефть-Ставропілля»».
— Паралельно безпілотники атакували Краснодарський край. За повідомленнями українських джерел, у порту «Кавказ» виникла пожежа на комплексі перевалки нафтопродуктів і залізничній станції. Порт є одним із ключових логістичних вузлів, який забезпечує сполучення між росією та окупованим Кримом через Керченську поромну переправу.
2. У росії бензин за рік подорожчав на чверть на тлі паливної кризи.
— У першій декаді липня медіанні ціни на бензин АІ-92 та АІ-95 у росії зросли на 20% і 24% відповідно порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дані охоплюють кожну третю АЗС країни та свідчать про різке зростання попиту, найбільше — на преміальний бензин АІ-100.
— Дефіцит пального неможливо компенсувати зміною структури споживання. Високий попит і обмежена пропозиція не залишають передумов для зниження цін у найближчі тижні. Подорожчання пального вже стало одним із ключових чинників прискорення інфляції, яка в червні досягла 6,02%.
— Очікується лише уповільнення темпів зростання цін, але не їх зниження, що свідчить про збереження інфляційного тиску на російську економіку.
3. Дефіцит пального в росії вже зриває роботу державних установ.
— Паливна криза в росії почала безпосередньо впливати на роботу державного сектору. Через дефіцит бензину та дизельного пального лікарні, соціальні служби, муніципальні підприємства та компанії з державною участю дедалі частіше не можуть закупити паливо через систему державних тендерів.
— У травні—червні 2026 року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених закупівель пального щонайменше утричі перевищила показники аналогічного періоду минулого року. Основною причиною стала відсутність постачальників, готових брати участь у торгах.
— На фоні нестачі пального регіональна влада запроваджує обмеження на його продаж населенню. Водночас для швидкої допомоги, аварійних служб, поліції, пожежної охорони та громадського транспорту створюють окремі колонки й скасовують обмеження на відпуск пального.
— Найскладнішою російська влада називає ситуацію в окупованому Криму. Масові зриви тендерів збільшують навантаження на бюджети, оскільки замовники змушені повторно проводити закупівлі та підвищувати стартову вартість контрактів відповідно до зростання ринкових цін на пальне.
4. росія дедалі більше залежить від кількох покупців енергоресурсів.
— Після санкцій ЄС росія переорієнтувала експорт викопного палива на Китай, Індію та Туреччину. Водночас ЄС залишається найбільшим ринком для російського ЗПГ і трубопровідного газу.
— Із грудня 2022 року Китай і Індія стали ключовими покупцями російської нафти, акумулюючи 86% її експорту. Це посилило залежність росії від вузького кола покупців і їхніх цінових умов.
— Туреччина стала найбільшим імпортером російських нафтопродуктів (26%), випередивши Китай, Бразилію та Сінгапур, і залишається ключовим каналом їхнього збуту.
— ЄС залишається найбільшим покупцем російського ЗПГ і трубопровідного газу, забезпечуючи 49% і 32% їхнього експорту відповідно. Це свідчить, що санкції змінили маршрути постачання, але не усунули енергетичну залежність від росії.
5. ЄС закуповує рекордний обсяг газу з флагманського російського заводу.
— У першому півріччі 2026 року країни Євросоюзу імпортували рекордні 9,89 млн тонн зрідженого природного газу з російського проєкту «Ямал ЗПГ», що на 18% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
— Найбільшими покупцями стали Франція (3,6 млн тонн), Бельгія (2,9 млн тонн) та Іспанія (2,7 млн тонн). За оцінками, загальна вартість закупівель могла сягнути близько €6 млрд.
— Попри заяви про скорочення енергетичної залежності від росії, ЄС продовжує залишатися одним із ключових ринків збуту російського ЗПГ.
— Це забезпечує кремлю значні валютні надходження та допомагає частково компенсувати втрати від обмежень на інших енергетичних напрямках.
6. ЄС запровадив санкції проти російського VK та російського державного месенджера Max.
— Європейський Союз запровадив санкції проти російського холдингу VK та його дочірньої компанії «Комунікаційна платформа» — розробника державного месенджера Max.
— У рішенні ЄС зазначається, що VK сприяє репресивній політиці російської влади, зокрема передає силовим органам дані користувачів, які публікували матеріали з критикою війни проти України.
— Також компанію звинувачують у співпраці з владою для посилення цензури та блокування доступу росіян до незалежних джерел інформації через боротьбу з VPN-сервісами.
— Щодо месенджера Max, ЄС наголошує, що його створення відбувалося під контролем ФСБ, а сам сервіс використовується як інструмент цифрового стеження.
— За оцінкою Євросоюзу, застосунок здатний збирати різноманітні дані користувачів без їхнього відома, а отримана інформація вже використовувалася російською владою для переслідування громадян за їхню онлайн-активність.
— У Брюсселі також зазначили, що просування Max супроводжувалося обмеженням доступу до незалежних платформ, зокрема WhatsApp і Telegram, а також посиленням боротьби з VPN-сервісами.
7. Велика Британія запроваджує нові санкції проти російських кібермереж.
— Велика Британія запровадила санкції проти 24 фізичних та юридичних осіб, причетних до російських кібератак, гібридних операцій і кампаній з дезінформації в Європі.
— До санкційного списку потрапили високопосадовці ГРУ, яких Лондон вважає причетними до координації російських кібер- та гібридних операцій. За даними британського уряду, підрозділ ГРУ №29155 співпрацював із компанією «Імпульс», залучаючи хакерів і фахівців із кібербезпеки з російських університетів та академій.
— Санкції також запроваджено проти осіб, пов’язаних із шкідливою програмою Lumma Stealer, яку використовували для масового викрадення конфіденційних даних.
— У британському уряді заявили, що отримані за допомогою цього інструменту облікові дані росія використовувала для кібершпигунства в інтересах кремля. Окремий пакет обмежень стосується десяти осіб, пов’язаних із прокремлівським проєктом «Рибарь», включно з керівниками та авторами контенту.
— За оцінкою Лондона, проєкт фінансується російською державою, поширює дезінформацію про Україну та втручається у виборчі процеси в європейських країнах, зокрема в Молдові та Вірменії.
— У британському уряді наголосили, що нові санкції спрямовані на протидію дедалі агресивнішим спробам росії дестабілізувати ситуацію в Європі.
— Одночасно Велика Британія та ЄС оголосили про перший спільний пакет кіберсанкцій, поклавши на росію відповідальність за кібератаку проти Польщі.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.07.2026
1. Українські дрони атакували один із найбільших НПЗ росії в Башкортостані.
— У місті Салават (Республіка Башкортостан) українські безпілотники атакували нафтопереробний комплекс «Газпром нафтохім Салават». Підприємство розташоване приблизно за 1400 км від підконтрольної Україні ділянки кордону.
— За повідомленнями очевидців, на території заводу пролунала серія вибухів. Опубліковані в соцмережах відео зафіксували густий дим над промисловим майданчиком. «Газпром нафтохім Салават» входить до числа найбільших нафтопереробних і нафтохімічних підприємств росії.
— У 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафтової сировини, що становило близько 2,7% загального обсягу російської нафтопереробки. Це вже не перша атака на підприємство.
— У вересні 2025 року українські безпілотники двічі завдавали ударів по НПЗ, тоді повідомлялося про пожежу на установці первинної переробки нафти.
2. У росії через атаки БПЛА зупинився вже четвертий великий НПЗ із початку липня.
— Сизранський нафтопереробний завод «Роснєфті» повністю зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 12 липня. Внаслідок удару було пошкоджено установку первинної переробки АВТ-5, яка забезпечувала близько 29% виробничих потужностей підприємства. Друга, потужніша установка АВТ-6, що забезпечує 71% потужності заводу, не працює ще з кінця травня після попередньої атаки БПЛА.
— Після повної зупинки підприємство також припинило продаж нафтопродуктів на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі.
— Сизранський НПЗ має проєктну потужність 8,5 млн тонн нафти на рік та щорічно виробляє близько 800 тис. тонн бензину і 1,5 млн тонн дизельного пального.
— Від початку липня це вже четвертий великий російський НПЗ, який припинив роботу через атаки українських безпілотників. Раніше були зупинені Саратовський НПЗ «роснєфті», Омський НПЗ — найбільший у росії, а також «Нижньогороднафтооргсинтез» компанії «Лукойл», що є другим за обсягами виробництва бензину в країні.
3. Удари по НПЗ обвалили нафтопереробку в росії до найнижчого рівня за два десятиліття.
— Обсяги переробки нафти на російських НПЗ у липні впали до мінімуму з 2005 року. У перші тижні місяця заводи переробляли лише 3,91 млн барелів нафти на добу — на 27% менше, ніж рік тому, та на 30% нижче довоєнного рівня 2021 року.
— За останні 100 днів українські безпілотники близько 50 разів атакували російські нафтопереробні заводи, уразивши щонайменше 24 із 34 найбільших НПЗ. Під ударами опинилися не лише підприємства в європейській частині росії, а й заводи за Уралом, зокрема Омський НПЗ, розташований приблизно за 2,5 тис. км від українського кордону.
— Аналітики Energy Intelligence оцінюють поточний рівень нафтопереробки ще нижче — близько 3,58 млн барелів на добу, що може бути найнижчим показником щонайменше з 2002 року.
— Наразі простоюють потужності із сукупною продуктивністю близько 3,1 млн барелів на добу, а терміни їх відновлення залишаються невідомими. Дефіцит нафтопродуктів на російському ринку оцінюється у 400–600 тис. тонн на місяць.
— Імпорт із білорусі та Казахстану здатний компенсувати лише приблизно половину цього обсягу, що посилює ризики подальшого загострення паливної кризи.
4. Дефіцит дизеля ставить під загрозу літній ремонт доріг у росії.
— Літня кампанія з ремонту доріг у росії опинилася під загрозою зриву через різке подорожчання дизельного пального та бітуму. У другому кварталі оптові ціни на дизель для дорожніх компаній зросли на 75,8%, а бітум подорожчав на 45,5%.
— Через стрімке зростання витрат підрядники не можуть компенсувати подорожчання в межах уже укладених державних і муніципальних контрактів, тому змушені скорочувати обсяги ремонтних робіт.
— Галузь уже звернулася до уряду з проханням компенсувати частину витрат, пов’язаних зі зростанням цін на дизельне пальне та бітум, а також забезпечити пріоритетні поставки пального для дорожніх компаній у період пікового попиту.
— Проблеми з ремонтом доріг стали ще одним наслідком паливної кризи, яка загострилася після масованих атак на російські нафтопереробні заводи та скорочення виробництва нафтопродуктів.
5. Трамп підтримає законопроєкт про 500% мита для покупців російських енергоносіїв.
— Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний законопроєкт про нові жорсткі санкції проти росії, розроблений сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
— Документ надає президенту США право запроваджувати мита у розмірі 500% на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та уран. У разі ухвалення законопроєкт може суттєво посилити економічний тиск на росію, ускладнивши для неї експорт енергоресурсів до ключових покупців.
— Підтримка Трампа з’явилася після того, як раніше адміністрація вже сигналізувала про готовність схвалити ініціативу, однак позиція самого президента залишалася невизначеною.
— Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тюн заявив, що Білий дім активно брав участь у доопрацюванні законопроєкту та висловив сподівання на його швидке ухвалення за підтримки обох партій.
6. ЄС не зміг погодити новий пакет санкцій проти росії та зберегти чинний ціновий ліміт на нафту.
— Європейський Союз не зміг погодити 21-й пакет санкцій проти росії через розбіжності між державами-членами. Суперечки виникли навколо обмежень на перевезення російського ЗПГ та заходів щодо австрійського Raiffeisen Bank International.
— Через затримку під загрозою опинився і механізм граничної ціни на російську нафту. Країни ЄС не змогли домовитися про замороження чиного плаваючого ліміту на рівні $44,10 за барель.
— Якщо рішення не буде ухвалене, після завершення терміну його перегляду цінова стеля може зрости через підвищення світових нафтових котирувань, що потенційно послабить один із ключових інструментів тиску на нафтові доходи росії.
— Попри відсутність компромісу щодо основного пакета, міністри ЄС погодили окремий санкційний список, до якого увійдуть ще 250 банків, операторів криптовалют та танкерів, пов’язаних із росією.
— Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що переговори щодо 21-го пакета перебувають на завершальній стадії, однак не змогла гарантувати, що рішення щодо цінової стелі на російську нафту буде ухвалене до закінчення терміну її перегляду.
— Вона наголосила, що ЄС продовжує працювати над досягненням компромісу, хоча паралельно вже готує альтернативні варіанти дій.
7. Китай готується до епохи після путіна, поки залежність росії від пекіна лише посилюється.
— Китай дедалі активніше вибудовує зв’язки не лише з найближчим оточенням путіна, а й із російськими чиновниками та представниками еліт, які можуть визначати майбутнє країни після зміни влади.
— Війна проти України та розрив із Заходом перетворили росію на молодшого партнера Китаю. Пекін дедалі впевненіше використовує економічну й політичну залежність москви для просування власних інтересів, водночас готуючись до можливого транзиту влади.
— Одним із найяскравіших прикладів зміни балансу сил стали переговори щодо газопроводу «Сила Сибіру-2». Під час візиту путіна до Пекіна китайська сторона відмовилася погоджувати проєкт, якщо росія не продаватиме газ за цінами, близькими до внутрішньоросійських.
— Фактично Китай запропонував кремлю субсидувати постачання, а після відмови дав зрозуміти, що повертатися до цієї теми не варто. У росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства та вербування чиновників середньої ланки.
— Однак москва не поспішає виносити ці інциденти в публічну площину, побоюючись погіршення відносин із Пекіном. Китай дедалі активніше зміцнює свій вплив і в інших сферах.
— Після багаторічного опору москва погодилася підтримати створення Банку розвитку ШОС із домінуючою роллю китайського юаня — поступка, на яку росія раніше не йшла через побоювання втратити вплив у Центральній Азії.
— Водночас Пекін дедалі відкритіше демонструє, що не готовий слідувати зовнішньополітичним ініціативам кремля. Китай відхилив пропозицію путіна провести тристоронній саміт за участю КНДР, а також змусив російського президента змінити маршрут закордонного турне, щоб уникнути враження формування «осі автократій».
— Стратегія Китаю вже давно виходить за межі особистих відносин із путіним. Пекін поступово готується до майбутнього після нинішнього російського керівництва, тоді як залежність росії від Китаю лише поглиблюється, а можливості кремля відстоювати власні умови стрімко звужуються.
8. Україна відкриває новий фронт в Азовському морі, загострюючи паливну кризу в росії.
— Українські безпілотники розгорнули масштабну кампанію проти російського судноплавства в Азовському морі, створивши нові проблеми для постачання окупованого Криму та російської паливної логістики.
— За даними Сил безпілотних систем, лише за вихідні було атаковано 42 російські судна, переважно танкери та пороми, а загалом за тиждень під удари потрапили близько 90 суден.
— Частину атак підтверджують відеозаписи очевидців і супутникові знімки, на яких видно пожежі на суднах в Азовському морі. Особливу увагу NZZ звертає на атаки в районі Таганрозької затоки.
— Для ураження цілей у цій частині Азовського моря українським безпілотникам доводиться долати понад 200 км, що свідчить про суттєве розширення можливостей українських ударних систем.
— На фоні атак рух суден через Азовське море та Керченську протоку різко скоротився. Це створює додаткові труднощі для постачання Криму, який уже стикається з дефіцитом пального через удари по нафтопереробній і транспортній інфраструктурі.
— Альтернативні маршрути також залишаються проблемними. Перевезення автомобільним транспортом через окуповані райони півдня України перебувають під постійною загрозою атак безпілотників, а Кримський міст, як і раніше, закритий для вантажного транспорту.
— Україна фактично відкрила новий напрямок тиску на російську логістику, що посилює проблеми з постачанням Криму та ускладнює забезпечення російських військ на півдні.
