Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.05.2025
1. Мінфін рф знизив прогноз обсягу ФНД на 2025 рік майже на 2 трлн рублів.
— Мінфін росії знизив прогноз обсягу Фонду національного добробуту (ФНД) на кінець 2025 року майже на 2 трлн рублів — з 14,7 до 12,76 трлн руб. (5,8% ВВП), що підтверджує погіршення фінансової ситуації в країні. Відповідні дані містяться в матеріалах до проекту поправок до федерального бюджету, який внесено до Держдуми.
— Зниження ФНД порівняно з 2024 роком (на 126,4 млрд руб.) відбувається, як зазначено в поясненнях, через «заплановане використання коштів для забезпечення збалансованості бюджету» та втрати на курсовій різниці.
— Іншими словами, резерви активно витрачаються для латання діри в бюджеті, викликаної війною проти України, санкціями та падінням доходів від нафти і газу.
— Раніше Мінфін прогнозував зростання ФНД, але нові цифри демонструють втрату стабільного джерела бюджетної підтримки. Хоча офіційно відзначається, що ризику повного вичерпання фонду немає завдяки надходженням нафтових доходів за попередній рік (1,3 трлн рублів), на практиці це лише відстрочка — ситуація чітко вказує на деградацію фінансової подушки кремля.
— ФНД традиційно був ключовим резервом для підтримки російського бюджету в кризові періоди. Його стрімке скорочення на фоні податкового навантаження, мобілізаційних витрат і західних обмежень сигналізує про поступове вичерпання можливостей фінансування війни та утримання внутрішньої стабільності без зовнішніх запозичень чи жорстких внутрішніх заходів.
2. росіяни скупили валюту на $2 млрд на тлі зміцнення рубля.
— У квітні 2025 року громадяни рф придбали іноземної валюти на 68,5 млрд рублів більше, ніж продали, повідомив Центробанк.
— У березні нетто-покупки становили 88,2 млрд руб., з середини лютого — ще 19 млрд руб. Загальний обсяг купівлі за цей період — 175,7 млрд рублів (приблизно $2 млрд).
— Зміцнення рубля на 20% з початку року частина населення сприйняла як сприятливий момент для конвертації заощаджень. Після п’яти місяців продажів валюти росіяни повернулися до активних покупок.
— Така поведінка свідчить не про довіру до рубля, а про прагнення захистити капітал в умовах високих ризиків та економічної нестабільності.
— Фінансова поведінка населення рф підтверджує зростання тривоги навіть на тлі формального зміцнення нацвалюти.
3. В росії понад 2 мільйони громадян перестали повертати борги за кредитними картками .
— У 2025 році різко зросла кількість прострочених платежів за кредитними картками в росії: понад 2,35 млн позичальників допустили затримку виплат понад 30 днів.
— До кінця півріччя цей показник може сягнути майже 3,84 млн осіб — новий історичний максимум.
— Зниження платоспроможності позичальників пояснюють накопиченням кількох кредитних зобов’язань на одну особу та зростанням цін — офіційна інфляція в 2024 році склала 9,52%.
— Через жорсткі умови банківського кредитування (погоджено лише 25% заявок), росіяни стали активніше використовувати кредитні ліміти на повсякденні витрати, що призвело до перевантаження борговим навантаженням.
— Банківська роздрібна система рф стикається з ознаками перевантаження та деградації якості портфеля споживчого кредитування.
4. ЄС посилив санкційний режим: російським олігархам перекрито можливість уникати обмежень через фіктивний вихід з активів.
— Європейський Союз оновив критерії виключення фізичних та юридичних осіб із санкційних списків, суттєво ускладнивши процедуру для російських олігархів, які намагаються уникнути обмежень через заяви про відчуження бізнес-активів після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
— Згідно з рішенням Ради ЄС від 13 травня 2025 року, подібні заяви більше не розглядатимуться як автоматично достовірні. Для ініціювання процедури виключення з-під санкцій необхідно надати належні, своєчасні та обґрунтовані докази реального припинення участі у діяльності, яка підпадає під санкційні критерії.
— Формальний вихід зі складу засновників, передача активів афілійованим особам чи номінальним власникам без доведення незалежності таких дій — більше не вважається підставою для скасування санкцій.
— Крім того, у випадку виявлення ознак фіктивності операцій, обмежувальні заходи можуть бути розширені на третіх осіб — як фізичних, так і юридичних, які сприяли обходу санкційного режиму.
— Ці зміни стали відповіддю на численні спроби оскарження санкцій у Суді Європейського Союзу, під час яких підсанкційні особи намагалися довести свою «непричетність» до фінансування російського режиму, зокрема — військової агресії проти України.
— Уточнення критеріїв свідчить про системну налаштованість ЄС на запобігання зловживанням санкційним механізмом та послідовну підтримку політики тиску на російські економічні еліти, пов’язані з війною.
5. Канцлер Німеччини: конфіскація заморожених активів рф можлива, якщо дозволить закон.
— Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін та союзники готові перейти до конфіскації заморожених російських активів, якщо це буде юридично обґрунтовано.
— Йдеться про приблизно $300 млрд суверенних активів рф, які були заблоковані після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. ЄС та США розглядають можливість їх використання для відбудови України.
— «Якщо з’явиться стабільне правове підґрунтя для використання цих коштів, ми це зробимо», — наголосив Мерц. Водночас він визнав, що такий крок може створити ризики для фінансової стабільності Європи та статусу євро як резервної валюти.
— Канцлер також повідомив, що обговорюються нові санкції проти росії — у банківському та енергетичному секторах, а також розширення персональних санкцій.
— Щодо проєкту «Північний потік-2» Мерц зазначив: діюча ліцензія відсутня, і «навряд чи це зміниться».
— Позиція Німеччини посилює міжнародну ізоляцію рф та демонструє готовність переходити від символічних заходів до реального економічного тиску.
6. ЄС розглядає повне торговельне ембарго проти росії .
— Після того, як путін не з’явився на заплановані переговори у Туреччині, Європейський Союз розглядає можливість запровадження повного торговельного ембарго проти росії. Це може стати найжорсткішим заходом з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
— На саміті Європейської політичної спільноти в Албанії учасники обговорюють посилення санкцій, включно з штрафними митами та енергетичними обмеженнями.
— ЄС уже погодив 17-й пакет санкцій, зокрема проти суден, що обходять нафтове ембарго.
— Повне ембарго може стати переломним моментом у економічному протистоянні Заходу з кремлем.
7. Сирія передала порт Тартус операторам з ОАЕ, розірвавши угоду з росією.
— Сирія підписала меморандум з найбільшим світовим портовим оператором DP World (ОАЕ) про інвестиції у порт Тартус на суму $800 млн. Угода передбачає розвиток логістики, створення особливих економічних зон та нових транзитних терміналів.
— Сирія розірвала угоду з росією, підписану у 2019 році строком на 49 років. Причини розриву — низька ефективність, високі тарифи та технічні проблеми, що стали наслідком російського управління.
— DP World отримає контроль над модернізацією порту як «ключового вузла» торгівлі в регіоні.
— Цей крок означає різке послаблення російського впливу у Середземномор’ї та в Сирії.
8. Німеччина відмовила у притулку понад 90% росіян призовного віку.
— З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну понад 6300 росіян віком від 18 до 45 років подали клопотання про надання притулку в Німеччині.
— Проте, лише 349 з них отримали статус біженця, додатковий захист або були визнані такими, що не підлягають депортації.
— Решта заяв була відхилена або знята з розгляду, зокрема через юрисдикцію інших країн.
— Німеччина демонструє обмежену готовність надати притулок навіть тим росіянам, які відмовляються брати участь у воєнній агресії.
