Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.11.2025
1. Україна завдала удару по одному з найбільших нафтових терміналів росії на Чорному морі.
— У ніч проти 14 листопада Збройні сили України здійснили масовану атаку дронами по Новоросійську. Під ударом опинився один із ключових російських нафтових вузлів на Чорному морі — термінал «Шесхарис», який відіграє центральну роль в експорті російської нафти сорту Urals.
— За даними оперативного штабу Краснодарського краю, унаслідок падіння уламків виникла пожежа на одній з нафтобаз комплексу. Ліквідація загоряння тривала майже дві години.
— Російська влада традиційно заявила про відсутність постраждалих. «Шесхарис», який належить державній компанії «Транснефть», є одним із найстаріших та найбільших нафтоналивних комплексів рф.
— Він включає понад 50 резервуарів загальним обсягом більше мільйона кубометрів і забезпечує значну частину морського експорту російської нафти, а також постачання на нафтопереробні заводи півдня росії.
— Удар по цьому терміналу став черговим свідченням того, що Україна здатна завдавати точкових ударів по критичній російській енергетичній інфраструктурі, створюючи для москви додаткові логістичні та економічні ризики.
2. Санкції несуть серйозну загрозу російському видобутку нафти.
— Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило про «значний ризик» для російської нафтовидобутку, який стрімко посилюється через нові санкції США та Великої Британії проти «Роснефти» і «Лукойла».
— За оцінкою агентства, ці обмеження можуть стати найбільш руйнівними для російської нафтогалузі за всі роки війни, оскільки б’ють по ключових компаніях, які забезпечували підтримання експортних потоків Кремля.
— МЕА фіксує критичні ознаки стагнації: — темпи приросту видобутку в рф різко впали, і країна нарощує виробництво у 12,5 раза повільніше, ніж Саудівська Аравія; значні обсяги нафти застрягають у танкерах, які перетворюються на тимчасові плавучі сховища через нестачу покупців; скорочення постачань до Індії вже показує, що нові санкції США діють значно жорсткіше, ніж попередні.
— В агентстві наголошують: демонтаж міжнародних логістичних і фінансових ланцюгів «Роснефти» та «Лукойла» означає втрату інфраструктури, партнерів і маршрутів, які росія будувала десятиліттями.
— Після повного набрання санкціями чинності 21 листопада російський нафтовидобуток може зіткнутися із системним падінням, а наслідки цього удару будуть відчутні як всередині рф, так і на зовнішніх ринках, які москва намагається втримати будь-якою ціною.
3. «Ямал ЗПГ» ризикує залишитися без страховки через санкції Британії — під загрозою експорт російського ЗПГ.
— Постачання російського зрідженого природного газу з проєкту «Ямал ЗПГ» опинилися під серйозною загрозою: танкери, які забезпечують експорт, можуть втратити страхове покриття через нові санкції Великої Британії.
— Увесь флот, що працює на проєкт, нині застрахований у британському P&I Club — одному з ключових глобальних страхових об’єднань. Якщо санкції заблокують взаємодію зі страховиком, судна не зможуть заходити до більшості портів світу, оскільки обслуговування без чинної страховки заборонене міжнародними нормами.
— Це створює пряму загрозу для експорту ЗПГ із заводу НОВАТЕКу, який і без того потрапляє під тиск через майбутні рішення ЄС. Брюссель планує з січня 2026 року припинити нові контракти на імпорт російського газу, а з 2028 року — повністю відмовитися від довгострокових угод, що залишає москву без ключового європейського ринку.
— НОВАТЕК, ймовірно, буде змушений терміново шукати страховку в альтернативних юрисдикціях — за аналогією з «Газпромом», який уже перевів газовози «Сахалін-2» до японських страхових компаній. Але вибір таких юрисдикцій швидко звужується, і вартість страхування для російських вантажів стрімко зростає, що робить експорт дедалі менш вигідним.
— У результаті російський ЗПГ втрачає доступ до портової інфраструктури, а «Ямал ЗПГ» опиняється під ризиком зриву поставок уже у найближчі місяці.
4. Майже мільярд барелів нафти застрягли на танкерах: санкції та відмова покупців б’ють по російському експорту.
— Обсяги нафти, яка накопичилася на танкерах у світових водах, стрімко наблизилися до позначки у 1 млрд барелів. Значну частину цього приросту забезпечує російська сировина, що дедалі частіше не знаходить покупця через санкційні обмеження та відмову портів приймати судна тіньового флоту.
— За оцінками JPMorgan, майже третина потенційного російського морського експорту зараз «застрягла» на танкерах, які тижнями стоять у морі без розвантаження. Це безпосередньо пов’язано з тим, що дедалі більше країн відмовляються приймати судна із непрозорим походженням нафти або з підсанкційними операторами.
— Останніми тижнями росія збільшила морські відвантаження через спроби наростити видобуток у межах домовленостей ОПЕК+. Частину нафти, за оцінками аналітиків, москва перенаправляє з внутрішнього ринку після українських ударів по російських НПЗ.
— Але через санкційний тиск значна частина цих обсягів так і не доходить до покупців. Станом на кінець жовтня на танкерах у світі зберігається майже 390 млн барелів російської нафти, що стало максимумом за тривалий період. Судна простоюють біля Сінгапуру, Фуджейри та на підходах до азійських ринків, фактично перетворюючись на плавучі сховища.
— Простій танкерів обходиться дорого: за оцінками ринку, від 30 до 110 тис. доларів на добу, що підвищує вартість російського експорту та скорочує маржу трейдерів.
— Страхові компанії при цьому вимагають підвищених премій або взагалі відмовляють у страхуванні для суден «тіньового флоту», що ще більше ускладнює продаж російської нафти.
— Західні санкції та жорсткіші перевірки портів фактично створили для російського експорту нову проблему: москва може добувати та відвантажувати нафту, але все частіше не може її продати.
— Це посилює тиск на бюджет рф, який критично залежить від валютної виручки з енергоресурсів.
5. росія змушена використовувати резервні потужності нафтопереробки для компенсації збитків від ударів українських дронів.
— Українські удари дронами дедалі сильніше розхитують російську нафтопереробку, і хоча кремль намагається приховати масштаби збитків, дані свідчать, що галузь утримується лише завдяки аварійному включенню резервних потужностей.
— російські НПЗ із початку року формально втратили лише близько 3% переробки, але це стало можливим виключно за рахунок того, що заводи працювали нижче максимуму ще до ударів — і тепер змушені «латати діри» та запускати установки, які роками стояли в резерві.
— Україна з початку року різко наростила глибокі рейди дронами, б’ючи по НПЗ, терміналах і трубопроводах — ключовій інфраструктурі, що фінансує російську війну.
— Під ударами вже опинилися щонайменше 17 великих НПЗ, що змусило росію скорочувати експорт пального й посилювати оборону. Під час другої хвилі атак із серпня по жовтень вибули до 20% переробних потужностей, а загальний обсяг переробки впав приблизно на 6% — до 5,1 млн барелів на добу.
— При цьому за січень–жовтень переробка скоротилася на 3%, до 220 млн тонн, і російська індустрія дедалі більше залежить від випадкових «латок».
— НПЗ запускають резервні блоки на пошкоджених і непошкоджених підприємствах, а ремонти проводять у прискореному режимі, попри брак технологій і обладнання.
— Після санкцій доступ до західних компонентів суттєво ускладнився, а російські спроби заміщення китайськими та внутрішніми виробами часто виявляються тимчасовим вирішенням.
— З серпня українські дрони здійснили щонайменше 58 ударів по російській енергетичній інфраструктурі, проникаючи вглиб території на відстань до 2 тис. км — за даними британської групи Open Source Centre. Пошкодження отримали НПЗ у Новокуйбишевську, Киришах і Салаваті.
— Хоча російські НПЗ іноді повертають установки в роботу за кілька тижнів, ремонти дорогі та не завжди швидкі.
— Якщо атаки продовжаться, російська нафтова індустрія може зіткнутися зі стійким і вже незворотним падінням виробництва — із суттєвим ударом по фінансуванню війни проти України.
6. Відтік готівки з російських банків перевищив трильйон рублів.
— У росії посилюється витік готівки з банківської системи на тлі регулярних збоїв мобільного інтернету та зростаючого контролю за фінансовими операціями.
— За даними Центрального банку рф, тільки в жовтні з банків зникли ще 0,2 трлн рублів, стільки ж – у вересні. З червня сукупний відтік готівки вже досяг приблизно одного трильйона рублів, що вказує на різке падіння довіри як у населення, так і у бізнесу.
— Регулятор визнає, що масштаби вилучення готівки стабільно перевищують нормальні рівні. Раніше ЦБ фактично підтвердив, що росіяни і компанії вимушено переходять на готівкові розрахунки через часті відключення інтернету та посилений контроль за операціями — як міжбанківськими, так і приватними переказами.
— Таким чином, на тлі економічної стагнації, санкційного тиску та технологічних збоїв у рф формується стійкий тренд відтоку коштів із банків, який безпосередньо б’є по ліквідності фінансової системи та здатності банків кредитувати економіку.
7. Санкції зривають арктичний маршрут: російські нафтові танкери застрягають у морі на тижні.
— Поставки російської сирої нафти до Китаю через Північний морський шлях практично зупинилися під тиском американських санкцій. Рейси танкерів подовжилися майже на три тижні, а середня тривалість доставки цього року перевищила сім тижнів — рекордно повільний показник.
— Причиною стало те, що всі судна, які пройшли арктичним маршрутом у 2025 році, перебувають під санкціями Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). Це змушує танкери здійснювати непрямі маршрути, уникати портів та приховувати свої переміщення, вимикаючи транспондери.
— 18 арктичних рейсів цього року — менше, ніж 20 торік — супроводжувалися значними затримками й додатковими витратами. Водночас ефект “короткого маршруту” через Північний морський шлях фактично зник: час доставки зрівнявся або навіть перевищив транспортування через Суецький канал.
— Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що посилення санкцій США не лише ускладнює логістику, а й створює «значні ризики падіння» для російського нафтовидобутку.
— Експорт російської морської нафти вже знижувався останніми тижнями. У жовтні США внесли до чорного списку двох найбільших російських виробників, охопивши санкціями до 70% морських потоків та десятки танкерів.
— Велика Британія та ЄС також заблокували більшість суден, що працюють на арктичному маршруті. Крім затримок, значна частина вантажів перевантажується з судна на судно поблизу Тихоокеанського узбережжя росії без сигналів транспондерів — практика, яка ускладнює відстеження маршрутів та підвищує ризики для судноплавства.
— Фактично санкції вже позбавили москву ключової переваги її «північного коридору» до Китаю, перетворивши швидкий маршрут на джерело затримок, витрат і логістичного хаосу.
8. Німецька Köppern таємно постачала обладнання «Уралкалію» в обхід санкцій — розслідування Correctiv.
— Розслідувальне видання Correctiv виявило схему, за якою німецька компанія Köppern протягом кількох місяців постачала високотехнологічне обладнання російському хімічному гіганту «Уралкалій» у порушення санкцій ЄС.
— Для обходу обмежень використовувалися фірми-посередники в Узбекистані. За даними журналістів, із листопада 2023 року до травня 2024 року Köppern відправила до Узбекистану обладнання на суму близько $4,5 млн, після чого те саме обладнання — ідентичне за вагою та характеристиками — було перепродане «Уралкалію».
— Зокрема, компанія продала ташкентській фірмі Etc U Stan комутаційні пристрої та дробильні машини на суму близько $350 тис.
— Вже наступного дня узбецька компанія відправила «Уралкалію» «частину обладнання для грануляції хлориду калію» — з тими ж параметрами, що й техніка Köppern.
— За даними німецької митниці, постачання товарів Köppern до росії тривали щонайменше до березня 2025 року. Майже всі машини для мінерального пресування, імпортовані Узбекистаном з Німеччини на суму близько 30 млн євро, зрештою опинилися у «Уралкалію».
— 8 квітня Євросоюз посилив контроль і ввів повну заборону на експорт обладнання подвійного призначення, включно з машинами для пресів, у виробництві яких спеціалізується Köppern.
— Втім, як показує розслідування, росія встигла отримати критично важливі технології ще до закриття лазівки.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.11.2025
1. «Газпром нефть» обвалила прибуток майже вдвічі на тлі падіння цін та проблем російського нафтосектору.
— «Газпром нефть» повідомила про 45% падіння чистого прибутку за дев’ять місяців 2025 року — до 230,8 млрд руб. проти 420 млрд руб. роком раніше.
— Виручка від продажу нафти, газу та нафтопродуктів скоротилася на 12%, тобто на 277 млрд руб., до 2,11 трлн руб.. Прибуток від продажів просів більш ніж удвічі — до 91,1 млрд руб. порівняно з 191,3 млрд руб. у січні–вересні 2024 року.
— На тлі падіння світових цін на нафту російські компанії продовжують втрачати прибутковість. Середня ціна Urals і Brent у перші дев’ять місяців 2025 року впала на 14% — до $70,8 та $57,8 за барель відповідно.
— Результати «Газпром нефті» демонструють подальше погіршення фінансового стану російського нафтосектору, який стискається під тиском санкцій, здешевлення сировини та обмежень на експортні маршрути.
2. Один із найбільших російських металургійних виробників урізає інвестиції через обвал попиту та кризу в галузі.
— «Об’єднана металургійна компанія» (ОМК), одна з ключових постачальників труб для «Північного потоку», оголосила про скорочення інвестиційних програм на тлі різкого падіння попиту та погіршення ситуації в російській металургії.
— ОМК «призупиняє» будівництво нового цеху з виробництва безшовних труб на заводі в Альмет’євську — проект, який здійснювався в межах угоди про захист і заохочення капіталовкладень (СЗПК). Фактично замороженими виявилися інвестиції на 50–70 млрд рублів.
— У компанії визнають, що російська металургія стикається з цілою низкою проблем: експортні обмеження, високі ставки Центробанку, охолодження економіки та зростаючий тиск китайських виробників. На самому підприємстві вже скорочено обсяги виробництва через провал попиту на трубну продукцію.
— Новий сигнал про скорочення інвестицій у стратегічній для рф галузі свідчить про те, що російська промисловість входить у фазу затяжного спаду, попри офіційно оптимістичні заяви кремля.
3. Санкції США змушують росію переорієнтовувати дизель із Туреччини на Африку.
— Посилення американських санкцій почало різко змінювати карту російського експорту дизельного пального. Туреччина — найбільший його покупець останніх років — скоротила імпорт до мінімумів, тоді як кілька країн Африки, навпаки, різко збільшили закупівлі. За даними Центра ценовых индексов, у жовтні 2025 року африканські держави вперше випередили Туреччину за обсягами закупівель російського дизелю. Поставки до Африки зросли до 938 тис. тонн (+21% за місяць і +85% за рік). У Туреччину ж відвантаження впали до 762 тис. тонн (–19% м/м та –40% р/р).
— Зниження торкнулося не лише дизелю. Туреччина, третій покупець російської нафти у світі, минулого тижня зменшила закупівлі сирої нафти з рф до нульового рівня — вперше з початку року. У період 3–9 листопада не було здійснено жодної поставки. Перед цим тижневий експорт впав до 26 тис. тонн на добу, хоча в жовтні в середньому залишався на рівні 67 тис. т/добу.
— Санкційний тиск США робить традиційні маршрути ризикованими для партнерів москви, змушуючи росію перекидати свої енергопотоки в більш нестабільні й економічно слабші регіони, що підвищує витрати та знижує прибутковість експорту.
4. США продовжили дію послаблень у санкціях проти «Лукойлу», щоб дати більше часу на контрольований продаж його закордонних активів і посилити тиск на кремль.
— Мінфін США подовжив ліцензії для роботи частини АЗС та угод із продажу активів до 13 грудня, а окреме послаблення щодо болгарських активів — до 29 квітня.
— Інтерес до купівлі активів різко зріс — заявки надходять із США, Європи та країн Перської затоки. Вашингтон розглядає варіант продажу «пакетом» одному ключовому інвестору.
— Попередні переговори зірвалися після того, як трейдера Gunvor визнали структурою, близькою до кремля. Тепер «Лукойл» змушений шукати нових покупців.
— Рішення США відокремлюють «Лукойл» від «Роснефти» та сприяють демонтажу міжнародної присутності російських нафтогігантів.
— Мета Вашингтона — посилити економічний тиск на путіна і наблизити переговори про завершення війни проти України.
5. Болгарія взяла під контроль НПЗ «Лукойлу» перед американськими санкціями.
— Болгарія ввела зовнішнє управління на нафтопереробному заводі «Лукойлу» в Бургасі та його збутовій структурі, щоб уникнути паливної кризи після вступу 21 листопада в силу санкцій США проти російського нафтового гіганта.
— НПЗ, що переробляє 195 тис. барелів на добу та забезпечує близько 80% пального в країні, є критично важливим для Болгарії. Його зупинка могла б спричинити серйозні збої на ринку, що й стало причиною втручання держави.
— Опозиція критикує рішення, застерігаючи від можливих юридичних претензій з боку «Лукойлу», але уряд наголошує: держава не може допустити, щоб російські санкційні ризики паралізували енергетичну безпеку країни.
— Софія уважно вивчає німецький прецедент, де активи «Роснефти» вже були передані під трастове управління та отримали тимчасове звільнення від санкцій. Болгарія прагне добитися аналогічного рішення, щоб виграти час для подальших кроків щодо виведення російського бізнесу з критичної інфраструктури.
— Болгарія заявила, що готова виставити завод «Лукойлу» на продаж, якщо інший варіант дотримання санкцій не буде знайдено. Кошти від продажу будуть заблоковані на рахунку до моменту, коли «Лукойл» більше не перебуватиме під американськими санкціями.
6. Литва посилює контроль за транзитом росіян до Калінінграда.
— Литва запровадила жорсткіші правила контролю за громадянами рф, які прямують транзитом до Калінінградської області. Міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович затвердив новий порядок нагляду, який суттєво підвищує координацію між службами: прикордонною охороною, поліцією та службою громадської безпеки. Вони спільно відстежуватимуть транзит росіян, обмінюватимуться даними й оперативно реагуватимуть на будь-які інциденти.
— За словами Кондратовича, будь-який випадок, пов’язаний із «калінінградським транзитом», тепер стає пріоритетом для реагування служб. Також будуть проведені спільні навчання, щоб забезпечити повну злагодженість дій.
— Нове рішення Вільнюса фактично означає подальше посилення контролю над пересуванням росіян через територію ЄС — на тлі зростаючих безпекових ризиків та агресивної політики кремля.
