Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 14.04.2026​

1. Наші безпілотники вранці 13 квітня атакували промислові об’єкти у Вологодській області росії.

— Ціллю атаки став азотний комплекс череповецького підприємства «Апатит», яке входить до хімічного холдингу «ФосАгро». Це один із ключових центрів виробництва фосфорних добрив у росії та найбільший подібний виробничий майданчик у Європі.

— За інформацією відкритих джерел, удар міг припасти на аміачне виробництво підприємства «Череповець-Азот», яке розташоване на тій самій промисловій території. Це вже друга атака на цей промисловий об’єкт протягом останнього місяця. Попередній удар по підприємству фіксувався наприкінці березня.

— За окремими оцінками, під час нинішньої атаки могло бути щонайменше два влучання по виробничих об’єктах.

— Череповецький хімічний кластер є одним із найбільших у росії центрів виробництва мінеральних добрив. Окрім фосфорної продукції, там виготовляють сірчану кислоту, аміак та аміачну селітру — речовини подвійного призначення, які можуть використовуватися не лише в аграрному секторі, а й у військово-промисловому комплексі.

— Атаки на подібні підприємства мають стратегічне значення, оскільки вони б’ють по інфраструктурі, яка забезпечує не лише експорт добрив, а й постачання хімічних компонентів для російської промисловості.

2. Експорт російської нафти через Новоросійськ, найбільший нафтовий порт росії на Чорному морі, залишається обмеженим після ударів українських безпілотників по портовій інфраструктурі.

— Як видно на супутникових знімках, на терміналі «Шесхарис» два ключові причали №1 та №1а, які забезпечували основну частину перевалки нафти, досі не працюють і залишаються порожніми. Наразі відвантаження здійснюється лише через причал №2, який розрахований на менші танкери класу Aframax із дедвейтом до приблизно 105,5 тис. тонн.

— Для порівняння, причали №1 та №1а могли приймати як Aframax, так і значно більші танкери класу Suezmax із дедвейтом до 170–242 тис. тонн. Це означає, що поточні можливості порту з експорту нафти суттєво знижені. Водночас перевалка нафтопродуктів продовжується на причалах №6 та №7.

— У першому кварталі через Новоросійськ експортувалося в середньому близько 540 тис. барелів нафти на добу, що робить його ключовим вузлом російських поставок через Чорне море.

— Після останньої атаки, яка сталася приблизно тиждень тому, відвантаження в порту було повністю зупинене на кілька днів. Українська сторона заявляла про пошкодження швартового обладнання щонайменше на п’яти причалах, а також елементів трубопровідної інфраструктури.

3. Війна і податки штовхають малий бізнес рф до краху.

— Посилення податкового тиску на тлі війни різко погіршує становище малого та середнього бізнесу в росії. Підвищення ПДВ з 20% до 22% і одночасне зниження порогу його застосування фактично поставили сотні тисяч підприємств на межу банкрутства.

— Попри тимчасове зростання доходів від енергетики, значна їх частина спрямовується на фінансування війни, що обмежує можливості підтримки економіки. У результаті бюджетний дефіцит рф лише за перший квартал 2026 року зріс удвічі — до 4,57 трлн рублів, перевищивши річний план.

— Ситуація вже має прямі наслідки для бізнесу: близько 6% підприємців закрили свої компанії, а впевненість у майбутньому зберігає лише чверть. Майже половина підприємців повідомляє про погіршення фінансового стану, а кожен п’ятий — про втрату заощаджень.

— Додатковим ударом стало згортання державних програм підтримки. За оцінками експертів, ресурси перерозподіляються на військові потреби, залишаючи цивільний сектор без необхідного фінансування.

— У підсумку малий бізнес, який є основою внутрішньої економіки, опиняється під подвійним тиском — з боку податків і скорочення попиту. Це посилює ризики хвилі банкрутств і подальшого згортання підприємницької активності в рф.

4. РЖД продає вокзал у москві через «Avito» на фоні фінансових проблем.

— російська держмонополія РЖД виставила на продаж Ризький вокзал у москві за 4 млрд рублів, розмістивши оголошення на платформі «Avito». Йдеться про історичний об’єкт початку ХХ століття, який фактично перестав використовуватися за прямим призначенням.

— До складу лота входять будівля вокзалу 1901 року, допоміжні споруди та земельна ділянка понад 13 тис. кв. м. В РЖД прямо зазначають, що об’єкт тривалий час не використовується для пасажирських перевезень і пропонується під «нові цілі експлуатації».

— Продаж знакового інфраструктурного активу відбувається на тлі різкого погіршення фінансового стану компанії. Борг РЖД за рік зріс з 3 до 3,8 трлн рублів, а витрати на його обслуговування перевищили 500 млрд рублів. При цьому чистий прибуток обвалився у 22 рази — до лише 2,3 млрд рублів.

— Додатковим фактором стала спад вантажоперевезень, що підриває основне джерело доходів компанії. У результаті РЖД змушена розпродавати активи, включно з об’єктами, які раніше вважалися частиною стратегічної інфраструктури.

— Факт продажу вокзалу через масову онлайн-платформу підкреслює глибину проблем: навіть державні гіганти переходять до екстрених заходів для латання фінансових дірак, що свідчить про системний тиск на економіку рф.

5. рф витратила трильйони на обхід санкцій, але втрати економіки лише зростають.

— росія після початку повномасштабної війни витратила близько 10 трлн рублів (130 млрд доларів) на обхід західних санкцій. Про це йдеться у звіті латвійської розвідки, яка посилається на внутрішні, непублічні оцінки самих російських відомств.

— Щороку рф змушена витрачати понад 30 млрд доларів лише для того, щоб отримувати товари, які до війни купувала значно дешевше і напряму. При цьому ці витрати не враховують збитків від недоотриманого імпорту — тобто реальна ціна санкцій ще вища.

— Санкції вже призвели до системної деградації ключових експортних галузей. За 2021–2025 роки поставки залізної руди впали на 40%, чорних металів — на 20%, хімічної продукції — на 35%, деревини та целюлози — на 50%.

— І навіть за внутрішніми прогнозами російських чиновників, компенсувати ці втрати найближчими роками не вдасться. До 2030 року зовнішня торгівля рф щорічно скорочуватиметься приблизно на 5%, а сукупні втрати можуть досягти 175 млрд доларів.

— Найбільший удар завдають не лише прямі санкції, а й вторинні обмеження проти партнерів, торгові бар’єри та мита. Попри це, офіційна риторика в росії залишається протилежною: влада продовжує заявляти про «успішну адаптацію» економіки.

— Водночас, за оцінкою розвідки, внутрішні звіти навмисно пом’якшують масштаби проблем, що призводить до викривленого уявлення керівництва країни про реальний стан справ.

— У підсумку формується парадоксальна ситуація: держава витрачає величезні ресурси на обхід санкцій, втрачає ключові ринки та доходи, але продовжує рухатися в тому ж напрямку, ігноруючи накопичення структурних проблем в економіці.

6. Доходи рф від нафти різко зросли, але через зовнішній фактор і з обмеженнями.

— Доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у березні 2026 року підскочили до 19 млрд доларів, збільшившись одразу на 9,3 млрд доларів за місяць. Водночас це зростання має ситуативний характер і не свідчить про стійке відновлення енергетичного сектору.

— Ключовою причиною стало різке подорожчання нафти на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і проблем із проходом танкерів через Ормузьку протоку. Ціна російської нафти Urals зросла більш ніж на 30 доларів за барель за місяць — до понад 75 доларів.

— Водночас фізичні обсяги експорту зросли незначно: сумарні поставки нафти і нафтопродуктів додали лише близько 0,3 млн барелів на добу. Це означає, що основний приріст доходів забезпечений не збільшенням продажів, а зовнішньою ціновою кон’юнктурою. Більше того, навіть на тлі зростання видобутку росія залишається нижче власної квоти в рамках ОПЕК+, недобираючи понад 0,6 млн барелів на добу. Це свідчить про обмежені можливості швидкого нарощування виробництва.

— Додатковим стримуючим фактором залишаються атаки на портову та нафтогазову інфраструктуру, які ускладнюють логістику і підвищують ризики для експорту.

— Таким чином, попри короткострокове зростання доходів, російський нафтовий сектор залишається залежним від зовнішніх криз і цінових шоків, а також стикається з обмеженнями у видобутку та експортній інфраструктурі. Це робить поточне покращення нестійким і вразливим до змін на глобальному ринку.

7. Після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на парламентських виборах, керівництво Євросоюзу закликало використати політичний момент для зміни механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики.

— Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має перейти від принципу одностайності до голосування кваліфікованою більшістю. За її словами, така реформа дозволить уникнути ситуацій, коли окремі держави блокують ключові рішення Союзу.

— Йдеться, зокрема, про питання санкцій проти росії, підтримки України та інші зовнішньополітичні кроки, які раніше неодноразово затримувалися через право вето окремих урядів.

— Фон дер Ляєн наголосила, що перехід до системи кваліфікованої більшості допоможе усунути структурні перешкоди, які протягом останніх років ускладнювали вироблення спільної позиції ЄС.

— Вона закликала уряди держав-членів скористатися поточним політичним моментом і розпочати роботу над зміною процедур ухвалення рішень. Протягом останніх років саме позиція угорського уряду неодноразово створювала труднощі для узгодження нових санкцій проти росії та пакетів фінансової допомоги Україні.

— Потенційна відмова від права вето в зовнішній політиці може суттєво послабити можливості окремих держав блокувати рішення Євросоюзу, що матиме прямі наслідки для подальшого санкційного тиску на москву.

8. Керівник італійської енергетичної компанії Eni закликав Євросоюз відкласти заплановану заборону на імпорт російського зрідженого природного газу.

— За його словами, повна відмова від поставок із росії може створити додатковий тиск на європейський газовий ринок у найближчі роки. У ЄС вже погоджено поступове обмеження такого імпорту: з квітня 2026 року мають діяти обмеження щодо короткострокових контрактів, а повна заборона постачання російського ЗПГ запланована на 2027 рік.

— Однак ситуацію на ринку ускладнюють геополітичні ризики. Італія залишається сильно залежною від газової генерації. Значна частина електроенергії в країні виробляється саме на газових електростанціях, тоді як власна атомна енергетика відсутня, а частка відновлюваних джерел ще недостатня для повної заміни викопного палива.

— Попри такі заяви, у Євросоюзі зберігається стратегічний курс на поступову відмову від російських енергоресурсів. Втрата європейського ринку може стати для москви серйозним ударом.