Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 13.06.2025

1. російський експорт продовжує падати: зниження вже майже на 6%.

— За січень—квітень 2025 року експорт рф скоротився на 5,9% — до $128,2 млрд, тоді як імпорт зріс лише на 1,8% попри різке зміцнення рубля.

— Торговельне сальдо зменшилося на 18,3% — до $42,4 млрд.

— Основний обвал — у ключовому для російської економіки експорті мінеральних продуктів (-15%). Це ще більше ускладнює поповнення бюджету, орієнтованого на доходи від сировинного експорту.

— Падіння імпорту машин та обладнання (-2,6%) вказує на структурні проблеми з оновленням промисловості в умовах санкцій.

— Фактично росія дедалі глибше застряє у моделі скорочення зовнішньоторговельних можливостей на тлі санкцій, обмежень фінансових каналів і поглиблення технологічної ізоляції.

2. У росії зростає ринок ритуальних послуг — майже 40 млрд рублів з початку року.

— Рекордні втрати рф у війні проти України спричинили зростання попиту на похоронні послуги.

— За січень–квітень 2025 року похоронні компанії заробили 39,5 млрд рублів, що на 12,7% більше, ніж за аналогічний період торік.

— Зростання галузі пояснюється збільшенням смертності: за 4 місяці в країні померло 662,7 тис. осіб — на 4,5% більше, ніж торік.

— За перший квартал 2024 року в рф зареєстрували 195 нових похоронних фірм.

3. Бурхливе зростання проблемних боргів в росії: по 2 мільярди рублів щодня.

— російська банківська система стикається з швидким накопиченням проблемних кредитів, виданих населенню під час короткострокового кредитного буму 2023 — першої половини 2024 років.

— Як визнає Центробанк рф, нині починається масове «дозрівання» заборгованості: у І кварталі 2025 року обсяг проблемних боргів зріс майже на 200 млрд рублів — приблизно по 2 млрд рублів щодня.

— Погіршення якості кредитних портфелів призвело до різкого зростання витрат банків на резервування.

— За три місяці показник вартості ризику в роздрібному кредитуванні підскочив із 2,1% до 3,6% — суттєво перевищивши середньоісторичний рівень у 2%.

— Такі дані підтверджують зростаючі фінансові проблеми домогосподарств на фоні інфляції, падіння реальних доходів і економічної нестабільності, спричиненої війною, мобілізацією та санкційним тиском.

— російське кредитне розширення, яким влада намагалася тимчасово підтримати споживчий попит, дедалі більше перетворюється на додаткове джерело фінансових ризиків для банківського сектору.

4. Зростання цін на нафту після ударів Ізраїлю по Ірану тимчасово полегшує проблеми російського бюджету.

— Атака Ізраїлю на Іран призвела до різкого стрибка нафтових котирувань — це стало найбільшим одномоментним зростанням цін з початку повномасштабної війни росії проти України.

— Такий сплеск тимчасово знижує тиск на російський бюджет, який опинився у складному становищі через зниження доходів від енергетики, санкції та зростаючі витрати на війну.

— Нафта марки Brent в піку піднімалась до $78,5 за барель, WTI — до $77,5. Хоча згодом ціни дещо знизилися, ринкова нервозність залишається високою через ризик ескалації на Близькому Сході.

— Для російського бюджету, залежного на третину від нафтогазових доходів, будь-яке зростання цін на нафту тимчасово послаблює дефіцит. З початку року надходження від енергетики вже знизилися на 14%, а прогнозована середньорічна ціна російської нафти Urals значно відстає від закладених у бюджеті рівнів.

— Зараз фактичні доходи залишаються нижчими запланованих, посилюючи навантаження на внутрішні резерви Москви. Довгострокові ризики для рф залишаються серйозними: нові санкції США та ЄС (зокрема, 18-й пакет санкцій ЄС) орієнтовані саме на подальше скорочення енергетичних надходжень Кремля.

— До того ж підвищення геополітичної напруженості ставить під загрозу глобальні енергетичні потоки, однак для самої росії це створює ще більшу нестабільність: країна дедалі більше стає заручником коливань зовнішніх ринків.

5. ЄС посилює тиск: росія розуміє лише силу.

— Після саміту у форматі «Веймар+» у Римі Євросоюз домовився про подальше посилення тиску на москву. Як заявила глава дипломатичної служби ЄС Кая Каллас, зустріч продемонструвала безпрецедентну єдність Європи у сфері оборони, яка підкріплюється новою програмою переозброєння на 800 млрд євро.

— «росія поводиться небезпечно, але передбачувано: вона реагує лише на силу і не розуміє іншої мови», — наголосила Каллас, коментуючи 18-й пакет санкцій ЄС. За її словами, хоча кремль уже втрачає фінансові ресурси, необхідно ще більше скорочувати потоки коштів, які живлять військову машину москви.

— Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтвердив рішучість союзників продовжувати допомогу Україні, аби Київ міг вести будь-які майбутні мирні переговори «з позиції сили».

— Він також підкреслив, що російська стратегія залишається незмінною — дипломатичні маніпуляції, ескалація вимог і варварські удари по цивільному населенню України. «Це традиційні московські тактики, на які Захід не має права піддаватися», — зазначив він.

6. Більшість країн G7 готові знизити цінову стелю на російську нафту до $45, попри можливий спротив Трампа.

— Країни G7 розглядають зниження цінової стелі на російську нафту з $60 до $45 за барель, навіть якщо президент США Дональд Трамп буде проти такого кроку.

— Обговорення питання заплановане на саміт G7, який пройде 15–17 червня в Канаді. Зменшення ліміту ініціювали ЄС та Велика Британія, оскільки при поточних цінах на нафту ($52–55), чинна стеля не працює як інструмент тиску.

— Ціновий механізм, впроваджений у грудні 2022 року, дозволяє третім країнам купувати російську нафту лише за умови, що вона застрахована західними компаніями і не перевищує встановлену межу.

— Зниження ліміту до $45 зробить продаж російської нафти ще менш вигідним, особливо враховуючи проблеми з флотом і санкційним тиском.

7. США оштрафували венчурний фонд GVA Capital на $216 млн за обхід санкцій.

— Американське Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) наклало штраф у $216 млн на венчурний фонд GVA Capital за управління активами російського мільярдера Сулеймана Керимова, який перебуває під санкціями.

— OFAC встановило, що фонд свідомо здійснював інвестиційні операції в інтересах Керимова, використовуючи посередників, зокрема племінника бізнесмена Нарімана Гаджиєва, попри офіційну заборону.

— Американські регулятори назвали дії GVA серйозним порушенням санкційного режиму, яке створює ризики для фінансової системи США та підриває ефективність зовнішньої політики.

— Це один із найбільших штрафів, які коли-небудь накладали на інвестфонд за порушення санкційного законодавства.

8. У Канаді заарештовано росіянина за порушення санкцій.

— Королівська канадська кінна поліція Онтаріо заарештувала уродженця росії, за порушення санкцій, які забороняють експорт технологій до рф.

— Розслідування тривало три роки й велося у співпраці з американськими партнерами — Міністерством торгівлі США та ФБР.

— За даними слідства, громадянин через компанію Asia Pacific Links Ltd. організовував поставки до росії електронних компонентів для виробництва безпілотників «Орлан-10», що активно застосовуються російською армією для ведення розвідки під час війни проти України.

— «Цей арешт демонструє, як ефективна міжнародна координація дозволяє зривати спроби росії обходити західні санкції», — наголосив спеціальний агент ФБР Бретт Скайлз.

— Це затримання — черговий приклад того, як спроби кремля отримувати технології для військової агресії поступово блокуються зусиллями Заходу.

9. Литва звинуватила росію у спробах перевезення санкційних товарів для нібито медичного призначення.

— росія використовує «винятки для медичних товарів», щоб отримувати західні технології для військових потреб, заявила заступниця глави МЗС Литви Габія Григайте-Даугірде.

— За її словами, у 2023 році литовські митники відхилили експорт 28 854 одиниць товарів до росії та білорусі, які намагались вивезти під приводом медичного використання.

— До таких товарів входили запчастини до автомобілів, холодильників, копіювальних апаратів та мікроелектроніка, які, за документами, мали медичне призначення.

— «Ми бачимо, як росія в умовах переходу до воєнної економіки відчайдушно шукає доступ до якісних західних технологій. Медичні винятки стали шпариною, якою вона користується», — заявила дипломатка.

— Вона закликала ЄС надати країнам-членам більше повноважень для боротьби з такими схемами — зокрема, вимагати від експортерів заявки на винятки до моменту відправки.

— Литва просить Брюссель закрити “прогалину” в санкційному режимі, через яку росія продовжує отримувати чутливі товари.