Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.05.2025
1. росія конфіскувала 2 мільярди євро з рахунків Райффайзенбанку на користь пов’язаної з Дерипаскою компанії.
— Центробанк росії примусово списав 1,87 млрд євро з кореспондентського рахунку Райффайзенбанку на користь компанії «Распериа».
— Це стало наслідком судового позову, який було остаточно підтверджено рішенням апеляційного суду Санкт-Петербурга 24 квітня. Списання відбулося 30 квітня — того ж дня, коли «Распериа» звернулася до ЦБ рф з вимогою виконати рішення суду. Крім основної суми, Райффайзенбанк також зобов’язаний виплатити 174 млн євро відсотків, які залишаються непогашеними.
— Суперечка виникла через зірвану угоду — у 2023 році RBI погодився придбати у «Распериа» 24,1% заморожених акцій австрійського будівельного гіганта Strabag за 1,5 млрд євро.
— Але в травні 2024-го банк відмовився від угоди під тиском США. У відповідь «Распериа» подала позов на майже 200 млрд рублів компенсації.
— Хоча представники Олега Дерипаски заявляють, що бізнесмен більше не контролює «Распериа», компанія раніше була пов’язана з ним, а сама справа вважається прецедентом для подальшого тиску на західні банки в росії.
2. Канатні дороги в росії на межі зупинки через санкції та критичну залежність від західного ПЗ.
— Близько 90% сучасних канатних доріг на гірськолижних курортах росії працюють на іноземному програмному забезпеченні, яке більше не оновлюється через санкції та вихід європейських компаній з російського ринку.
— Після початку війни в Україні виробники обладнання «різко припинили співпрацю, не забезпечивши перехідного періоду», залишивши російських операторів без технічної підтримки.
— Як наслідок, системи керування підйомниками не оновлюються, що вже загрожує їх безпечній роботі. Щоб зберегти працездатність об’єктів, у росії змушені встановлювати неліцензійні запчастини, але цього недостатньо для забезпечення повноцінного функціонування.
— Найближчим часом обладнання почне виходити з ладу, оскільки програмне забезпечення потребує оновлення щонайменше кожні 1–3 роки.
— Ця ситуація ставить під загрозу безпеку тисяч користувачів гірськолижної інфраструктури та демонструє глибоку технологічну залежність росії від західних розробників, що стала критичною через міжнародну ізоляцію.
3. Єврокомісія готує обмеження на імпорт російського урану.
— Європейська комісія розглядає можливість запровадження заборони або загороджувальних мит на імпорт збагаченого урану з росії, намагаючись скоротити енергетичну залежність від країни-агресора.
— росія наразі забезпечує приблизно чверть потреб ЄС у збагаченому урані, що робить атомну галузь однією з останніх сфер критичної залежності.
— Частина країн, зокрема Угорщина та Чехія, мають АЕС, які працюють винятково на російському паливі. Втім, попри потенційні складнощі з переорієнтацією, Брюссель налаштований рішуче.
— У ЄС вважають, що дозволяти росії отримувати валюту від стратегічного енергоекспорту — означає підтримувати її військову машину, яка продовжує агресію проти України.
— Раніше Москва вже використовувала енергетику як інструмент шантажу.
— Тепер, попри складнощі з логістикою та перебудовою атомного сектору, ЄС розробляє довгострокову стратегію виходу з-під впливу «Росатому» та диверсифікацію постачальників.
— Серед альтернатив — США, Франція та Великобританія, які нарощують власні виробничі потужності.
— Введення обмежень на російський уран завдасть болючого удару по ключовому джерелу прибутку кремля, який використовує навіть цивільний атом як частину свого політичного впливу.
4. Грузія збільшує імпорт російського газу.
— У першому кварталі 2025 року Грузія імпортувала російського газу на $100,6 млн, що перевищує обсяги закупівель у традиційного постачальника — Азербайджану ($82,4 млн).
— Це стало першим випадком з 2006 року, коли Азербайджан втратив статус головного експортера газу до Грузії.
— За даними місцевої статистики, за дев’ять місяців 2024 року імпорт азербайджанського газу впав до $160,2 млн — майже вдвічі менше порівняно з 2023 роком ($313,5 млн).
— Водночас закупівлі з росії зросли на $90,1 млн, демонструючи приріст у 6,5% у річному вимірі. Це пов’язано з ціновими умовами контрактів та політичними розрахунками влади.
— Попри напружені відносини з москвою на тлі регіональної безпеки, російський газ поступово зміцнює позиції на грузинському ринку. Таке посилення енергозалежності від рф може мати довгострокові політичні наслідки.
5. Китайські компанії значно розширили свою присутність у європейських портах, що викликає зростаюче занепокоєння в Брюсселі щодо безпеки та стратегічної автономії ЄС.
— Державні підприємства Китаю, такі як COSCO Shipping і China Merchants Group, а також гонконгська компанія Hutchison Ports, наразі мають частки в понад 30 терміналах по всій Європі, включаючи ключові порти в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі.
— Європейські посадовці висловлюють стурбованість тим, що така економічна присутність може призвести до залежності від Китаю, створюючи ризики шпигунства або саботажу.
— У зв’язку з цим, Європейська комісія розглядає можливість посилення контролю над іноземними інвестиціями в критичну інфраструктуру. Зокрема, бельгійські порти Антверпен і Зебрюгге стали об’єктами китайських інвестицій, що викликало дипломатичні суперечки між Бельгією та Китаєм.
— Бельгійський міністр закордонних справ Хаджа Лахбіб висловила занепокоєння щодо потенційного використання китайських цивільних суден у військових цілях, що спричинило вимогу з боку китайських дипломатів відкликати ці заяви.
— Європейський парламент також закликає до обмеження іноземного впливу в портах ЄС та пропонує проведення Європейського портового саміту для обговорення питань безпеки, конкурентоспроможності та іноземного впливу.
— У світлі цих подій, ЄС прагне зменшити стратегічну залежність від Китаю та забезпечити безпеку своєї критичної інфраструктури, розглядаючи можливість запровадження обов’язкового механізму перевірки іноземних інвестицій та посилення співпраці між країнами-членами для блокування підозрілих інвестицій у критичну інфраструктуру.
6. Частка американського ЗПГ в іспанському імпорті газу за перші чотири місяці 2025 року зросла до 35% порівняно з трохи більше ніж 20% у 2024-му, витіснивши як алжирський, так і російський газ.
— Постачання з США зросли до 45 932 ГВт·год проти 24 885 ГВт·год роком раніше, згідно з даними Enagas.
— У той же час частка російського ЗПГ знизилася до 13,3% із 22,4% за аналогічний період минулого року.
— Це черговий сигнал щодо глибокої перебудови європейського енергетичного балансу після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, зокрема — в бік стратегічного переорієнтування на американських постачальників і зниження залежності від росії навіть у сегменті ЗПГ, який формально не потрапляє під санкції.
— Навіть попри загальне скорочення попиту на газ в Іспанії на 3%, американський експорт нарощується як ключовий замінник для втрачених обсягів з Алжиру та рф.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.05.2025
1. Бюджет рф втрачає мільярди через нафтову кризу.
— Міністерство фінансів рф повідомляє, що у травні 2025 року федеральний бюджет недоотримає 12,3 млрд рублів нафтово-газових доходів. Це вже не випадкове коливання, а системна тенденція: у квітні відхилення від плану сягнуло 53,9 млрд рублів.
— Основним чинником втрат залишаються так звані паливні демпфери — дотації нафтопереробникам за утримання цін на бензин і дизельне пальне.
— Динаміка демпферних виплат у 2025 році — січень: 156,4 млрд руб; лютий: 148,3 млрд руб; березень: 100,3 млрд руб; квітень: 62,7 млрд руб.
— Хоча загальний обсяг виплат знижується, вони й надалі «з’їдають» суттєву частку доходів від нафтового експорту.
— Це — ознака структурної слабкості: рф змушена субсидувати внутрішній ринок, втрачаючи валютну виручку на фоні санкційного тиску та зменшення зовнішніх поставок.
2. Залізничні перевезення в рф падають.
— У квітні 2025 року обсяг навантаження на мережі залізничних доріг рф знизився на 8,6% у річному вимірі — до 92,9 млн тонн. За січень–квітень обсяг перевезених вантажів склав 370,6 млн тонн, що на 6,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
— Найгостріше просідання — у внутрішніх перевезеннях — будівельні матеріали: -21,3%; вугілля: -6,4%.
— Транспортний сектор — чутливий барометр економіки. Зниження обсягів перевезень свідчить про спад ділової активності, скорочення виробництва та зниження внутрішнього попиту.
— В умовах санкцій, падіння інвестицій і логістичної ізоляції росія втрачає навіть традиційні точки зростання — будівництво, вугільну та металургійну галузі.
— РЖД як державна монополія є лакмусовим папірцем для промислового стану в рф. Поточна динаміка – ще один сигнал про згортання промислового потенціалу та структурні проблеми в економіці, орієнтованій на сировину та військове замовлення.
3. Міжнародні бренди фіксують товарні знаки в рф, але не повертаються: юридичний щит без економічного інтересу.
— У квітні-травні 2025 року низка великих західних компаній — зокрема американська SLB (екс-Schlumberger), виробник віскі Maker’s Mark і постачальник систем безпеки Security Equipment Corporation — зареєстрували свої товарні знаки в росії. Слідом за ними — німецькі Hugo Boss, Puma, Prada, L’Oréal та інші.
— Однак, попри активність у сфері захисту прав інтелектуальної власності, самі компанії не заявляють про відновлення діяльності в рф.
— Такі дії — радше юридична перестраховка, ніж індикатор повернення на ринок. В умовах санкцій і репутаційних ризиків більшість західних брендів зберігають статус-кво: фіксують право власності, але утримуються від прямих операцій.
— Серед раніше зареєстрованих у рф брендів — Intel, Microsoft, LG, Chanel, Rolex, Louis Vuitton, Kia, Hyundai та IKEA. Заявки також подали Coca-Cola, Starbucks, Mercedes, Nissan, Disney, Universal, Procter & Gamble, Pepsi, Moët Hennessy та інші гіганти.
— Жодна з них не оголошувала про повернення на російський ринок.
— росія залишається токсичним середовищем для глобального бізнесу — з репутаційними ризиками, санкційною невизначеністю та непрозорою юридичною практикою.
— Реєстрація торгових марок — лише механізм збереження довгострокових прав, а не прояв економічної зацікавленості.
— Фактично рф перетворилася на «ринок тіней»: товарні знаки зберігаються на папері, але інвестиційна та операційна присутність компаній обмежена або відсутня.
4. У росії зафіксовано рекордне зростання цін на картоплю за весь період відкритої статистики з 2002 року.
— Станом на 28 квітня 2025 року середня роздрібна ціна сягнула 84,7 рубля за кілограм, що на 27,9 рубля або 49% більше, ніж на початку року.
— У річному вимірі зростання становить 173%, перевищивши попередній антирекорд 2011 року (129,3%).
— Оптові ціни демонструють ще стрімкіше зростання — з початку року на 85,2%, а в порівнянні з минулою весною — на 340%. Основна причина — різке скорочення врожаю у 2024 році, яке призвело до дефіциту продукції, на тлі якого загострилися логістичні та інфраструктурні обмеження, а також вплив санкцій, що ускладнили постачання технологій, насіння та добрив.
— Ситуація вкотре свідчить про глибокі дисбаланси в агросекторі та нездатність державної системи росії стабілізувати внутрішній ринок навіть у питанні базових продуктів харчування.
5. кремль ініціював консультації зі США з метою відновлення постачання російського газу на європейський ринок.
— москва запропонувала схему, за якої американські компанії могли б виступати у ролі посередників, закуповуючи газ у «Газпрому» для подальшого експорту до ЄС, зокрема — до Німеччини.
— Цей крок розглядається як спроба обійти політичний спротив та санкційні обмеження. Втрата більшості європейських споживачів після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році мала критичні наслідки для російської економіки.
— Очікується, що фінансові втрати «Газпрому» у 2025 році сягнуть 7 мільярдів доларів, а частка рф у покритті газових потреб Європи впала з 40% до 19%.
— Пропозиція кремля свідчить про прагнення відновити доходи від експорту, нехтуючи політичними наслідками агресивної зовнішньої політики.
— Паралельно обговорюється участь американських інвесторів у газотранспортній інфраструктурі рф, зокрема в об’єктах «Північного потоку» та газопроводах, що проходять через Україну.
— Пропозиція постачати газ за короткостроковими контрактами зі знижками замість звичних довгострокових угод вказує на глибоку нестабільність позицій «Газпрому».
— Серед країн, які досі зберігають співпрацю з рф у сфері газу, залишаються Угорщина, Словаччина та окремі імпортери СПГ (Франція, Іспанія, Нідерланди), хоча загальна динаміка вказує на поступове згортання залежності від російських енергоресурсів.
— Європейська комісія підтвердила наміри заборонити нові газові контракти з рф з кінця 2025 року та припинити імпорт за чинними угодами до кінця 2027-го.
— Пошкодження газопроводів унаслідок диверсій, військові дії на території України, а також юридичні суперечки за зірваними контрактами створюють додаткові бар’єри для реалізації кремлівської ініціативи.
— Спроба рф повернутися на європейський ринок у форматі, прийнятному для західних партнерів, виглядає не як стратегічна пропозиція, а як вимушений крок у відповідь на стрімке скорочення енергетичних прибутків та політичну ізоляцію.
6. Лондон б’є по «тіньовому флоту» кремля.
— Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет, який передбачає запровадження обмежень проти 100 російських нафтових танкерів, що входять до складу так званого тіньового флоту.
— За заявою офісу прем’єр-міністра Кіра Стармера, це стане наймасштабнішим пакетом обмежень, спрямованим на позбавлення Москви нафтових доходів, які фінансують війну проти України.
— За оцінками британської сторони, з початку 2024 року танкери рф транспортували нафту на понад $24 млрд. Деякі судна брали участь у підводній диверсійній діяльності, зокрема пошкодження ліній електропередач, кабелів і трубопроводів у Балтійському морі.
Санкції можуть передбачати:
— Заборону на захід у британські порти.
— Блокування доступу до морського страхування та обслуговування.
— Обмеження на передачу активів та логістичні операції за межами рф.
— Нові заходи буде оголошено 9 травня на саміті Об’єднаних експедиційних сил у Осло.
— Ініціатива підкреслює намір Великої Британії посилити відповідальність росії за військову агресію та зменшити ризики підводної інфраструктурної війни, до якої Кремль дедалі частіше вдається як до інструменту тиску на Захід.
— Запровадження санкцій проти тіньового флоту є черговим кроком у фінансовій ізоляції росії, який одночасно б’є по логістиці обходу ембарго, ризикових схемах із використанням третіх країн та гібридних загрозах у морській сфері.
7. Фінляндія закликала ЄС запровадити загальні мита на весь імпорт з росії.
— Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала Європейський Союз запровадити загальні митні тарифи на весь імпорт з російської федерації, заявивши, що Єврокомісія «має повний мандат» для такого кроку.
— За словами Валтонен, навіть якщо деякі санкції втратять ефективність або будуть заблоковані, «ми все одно матимемо тариф», який можна запровадити кваліфікованою більшістю — на відміну від санкцій, що потребують одностайної підтримки всіх 27 країн-членів.
— Запровадження загальних мит створить фінансовий тиск на тлі вже рекордного дефіциту бюджету рф (3,2 трлн рублів за 4 місяці). Тарифи вдарять по залишкам експорту, зокрема добривам, металам і хімікатам — одним з останніх джерел твердої валюти для рф.
— Ідея тарифів з’явилася на тлі потенційного блокування 17-го санкційного пакету Угорщиною, але мита можна ухвалити без її згоди.
— Ініціатива від Фінляндії — країни, яка донедавна зберігала обережність щодо росії, — сигналізує про глибоку втрату довіри до москви навіть серед її колишніх сусідів. а інформацією дипломатичних джерел в Брюсселі, Угорщина наразі не заперечує проти ухвалення нового пакета санкцій.
— Остаточне затвердження 17-го пакета очікується наприкінці травня. росія ризикує втратити навіть ті економічні зв’язки, які ще залишилися в Європі.
— Якщо митні тарифи буде запроваджено, торгівля з рф стане ще менш вигідною і для постачальників, і для покупців.
8. США запровадили санкції проти китайської нафтопереробної компанії за імпорт іранської нафти.
— 8 травня 2025 року адміністрація США оголосила про запровадження санкцій проти китайської незалежної нафтопереробної компанії Hebei Xinhai Chemical Group та трьох операторів портових терміналів у провінції Шаньдун за закупівлю іранської нафти.
— Ці дії є частиною кампанії «максимального тиску», спрямованої на обмеження доходів Ірану від експорту нафти з метою змусити Тегеран обмежити свою ядерну програму та припинити підтримку збройних угруповань на Близькому Сході.
— Санкції також торкнулися трьох компаній, що управляють терміналом у порту Дун’їн, який, за даними Міністерства фінансів США, отримав понад мільйон барелів іранської нафти від танкерів, що використовують приховані методи транспортування.
— Ці заходи передбачають заморожування активів у США та заборону американським компаніям на ведення бізнесу з зазначеними суб’єктами.
— Це вже третій випадок, коли США вводять санкції проти китайських «чайникових» (незалежних) нафтопереробних заводів за імпорт іранської нафти. Раніше подібні заходи призвели до зменшення закупівель іранської нафти такими компаніями.
