Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 06.10.2025

1. Майже половина російських нафтопереробних заводів зазнала ударів, втрати галузі стають критичними.

— Україна продовжує системно завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі росії, і темпи цих атак зростають. Майже половина російських нафтопереробних заводів (НПЗ) уже постраждала від ударів безпілотників і ракет.

— Приблизно 40% потужностей галузі були виведені з ладу, а одночасне скорочення виробництва досягло близько 20%. За даними Argus Media, українські сили вразили 16 із 38 НПЗ на території рф. Хоча відновлення можливе, повторні атаки роблять пошкодження довготривалими. Деякі заводи зазнавали ударів кілька разів.

— Особливо серйозною проблемою є знищення крекингових установок, які переробляють сиру нафту на бензин, дизель і авіапальне. Через санкції росії вкрай складно замінити ці дорогі компоненти.

— Масштаби території рф, розосередженість об’єктів і виснаження протиповітряної оборони після понад трьох років війни роблять російську енергетичну інфраструктуру дедалі вразливішою.

2. російський бізнес у 2024 році зіткнувся із рекордними збитками — десять найбільш збиткових компаній країни сумарно втратили 934,1 млрд рублів.

— Найбільші фінансові втрати зафіксував виробник мікрочипів «Ангстрем», який при виручці лише 5 млрд рублів отримав чистий збиток 236,3 млрд. Далі у списку — банк «Траст» із мінусом 130,7 млрд, «Россеті» — 116,9 млрд, Московський метрополітен — 107,7 млрд, VK — 94,9 млрд, «РусГідро» — 61,2 млрд, Ozon — 59,4 млрд, агрохолдинг «Ариант» — 46 млрд, Ільський НПЗ — 38,3 млрд, «Мечел» — 36,3 млрд.

— Для частини компаній — таких як VK, Ozon чи Московський метрополітен — збитки стали системними: вони залишаються у мінусі вже третій рік поспіль. Якщо для транспортної інфраструктури або інвестиційного бізнесу це очікувано, то збитковість VK, яка фактично перетворилася на державну цифрову монополію, свідчить про неефективність кремлівського управління.

— Сукупний збиток державних підприємств склав 652,8 млрд рублів — понад 70% від загального обсягу втрат.

— Це ще раз демонструє кризовий стан російського держсектора, який не здатний працювати прибутково навіть за умов масових бюджетних вливань.

3. російський «Ростсельмаш» скорочує виробництво на 30% через падіння попиту та фінансову кризу в агросекторі рф.

— російський виробник сільськогосподарської техніки «Ростсельмаш» у 2025 році скоротить випуск продукції на 30% у порівнянні з минулим роком.

— Цього року підприємство випустить лише 2700 комбайнів і 800 тракторів — проти 3200 і 1100 одиниць відповідно у 2024-му. Через скорочення попиту завод із серпня працює лише три дні на тиждень.

— Ситуація ускладнюється високою ключовою ставкою Центробанку рф та низькими доходами аграріїв, що фактично зупинило оновлення техніки в російському агросекторі.

— Державні програми підтримки, лише частково компенсують падіння попиту.

— Скорочення виробництва на «Ростсельмаші» — одному з найбільших машинобудівних підприємств рф — є ще одним свідченням загального спаду в російській промисловості, яка страждає від дефіциту інвестицій, дорогих кредитів та зниження платоспроможності клієнтів на тлі війни і санкцій.

4. російські танкери продовжують забруднювати європейські моря, попри санкції.

— російський “тіньовий флот” продовжує скидати нафту у води Євросоюзу, незважаючи на санкції, запроваджені проти Москви.

— Спільне розслідування POLITICO та журналістської групи SourceMaterial показало, що щонайменше п’ять російських танкерів, які вже потрапили під санкції, залишали нафтові плями поблизу берегів Європи, але продовжували безперешкодно знаходитись у водах ЄС.

— За даними аналітичної компанії Lloyd’s List Intelligence, флот москви, який обходить санкції, налічує близько 1300 старих і часто незастрахованих суден. Саме вони становлять найбільшу загрозу для екологічної безпеки регіону.

— У деяких випадках ці судна руйнували підводну інфраструктуру і залишали плями нафти довжиною понад 10 км.

— Серед прикладів — інцидент із танкером Dynasty, який у листопаді 2024 року залишив 12-кілометрову нафтову пляму біля Біскайської затоки, прямуючи з Індії до російського порту Приморськ. Судно вже тоді було під санкціями Великої Британії.

— ЄС нині має у чорному списку 444 судна, але навіть цей масштаб обмежень не зупиняє забруднень. Фінська міністерка енергетики Сарі Мултала закликала Брюссель розширити санкції на весь ланцюг транспортування російської нафти — від танкерів до нафтопереробних заводів, які приймають вантажі з таких суден.

— За оцінками аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA), ліквідація наслідків великого розливу може коштувати до €1,4 млрд, і цей рахунок, ймовірно, доведеться оплатити європейським платникам податків.

— Як зазначив речник британського МЗС, “тіньовий флот — це відчайдушна і небезпечна спроба путіна утримати прибутки від нафти, ціною безпеки морів”.

5. кремль використовує криптовалюту для обходу американських санкцій.

— російські структури, пов’язані з кремлем, змогли налагодити обхід фінансових санкцій США за допомогою криптовалюти A7A5. Цей токен став ключовим інструментом для підтримки грошових потоків режиму після того, як Вашингтон посилив тиск на афілійовані біржі.

— Попри те, що частину інфраструктури A7A5 у серпні внесли до чорного списку, через неї вже пройшло щонайменше $6 млрд. Це свідчить про обмеженість заходів Заходу у стримуванні фінансування російської економіки.

— Понад 80% стейблкоїна A7A5 — базового елемента нової системи російських транскордонних розрахунків — було оперативно «знищено» та створено заново, аби відновити доступ до операцій і прибутків після санкцій США.

— Активність криптогаманців, пов’язаних із новими адресами, збігається з робочими годинами за московським часом — пік транзакцій фіксується з 10:00 до 12:00, із поодинокими переказами вночі та у вихідні.

— Такі схеми свідчать про зростаючу відчайдушність москви, яка намагається знайти будь-які лазівки для фінансування війни проти України попри міжнародну ізоляцію.

6. Китай згортає постачання високоточного обладнання до росії.

— Китайська влада суттєво обмежила експорт високотехнологічних верстатів, фактично заблокувавши для російських підприємств можливість отримувати обладнання з точністю 3–4 мікрони.

— Тепер для придбання таких верстатів потрібна спеціальна експортна ліцензія. Рішення Пекіна означає посилення технологічної ізоляції росії.

— Для російської промисловості, що й без того потерпає від санкцій і дефіциту комплектуючих, це створює серйозні ризики. Підприємства, які спиралися на китайські технології у виробництві високоточного обладнання, опинилися під загрозою зупинки.

7. Данія починає полювання на російський “тіньовий флот”, який допомагає фінансувати війну проти України.

— Данія оголосила про посилення контролю за нафтовими танкерами, що проходять через її територіальні води, щоб зупинити діяльність так званого російського “тіньового флоту”, який дозволяє Кремлю обходити санкції та продовжувати заробляти на продажі нафти.

— Міністр бізнесу Мортен Бодсков заявив, що влада зосередиться на старих суднах, які часто використовує росія для нелегального транспортування нафти. За його словами, ці судна “становлять не лише екологічну, а й безпекову загрозу для Європи”.

— Рішення Копенгагена послідувало після заклику президента Франції Еммануеля Макрона затримувати підозрілі танкери. Минулого тижня французькі прокурори вже почали розслідування проти судна, яке відмовилося надати інформацію про свою національність та прапор, а також проігнорувало запити військово-морських сил.

— Сполучені Штати, Велика Британія та Європейський Союз уже запровадили санкції проти сотень суден, що допомагають росії транспортувати нафту.

— Проте попри це, російська нафта продовжує надходити на світові ринки через “тіньовий флот” старих і незастрахованих танкерів, які часто приховують свої маршрути і власників. Саме через ці судна москва отримує мільярдні прибутки, які надалі спрямовуються на продовження війни проти України.

8. Китай створив приховану систему розрахунків за іранську нафту, що підриває санкції США.

— Китай використовує таємний фінансовий канал, щоб оплачувати імпорт іранської нафти. Така схема поглиблює співпрацю між двома противниками США й послаблює зусилля Вашингтона ізолювати Тегеран.

— Система працює у форматі бартерної моделі: Іран постачає нафту до Китаю, а натомість китайські державні компанії будують в Ірані інфраструктурні об’єкти. Фінансове забезпечення угод здійснюють державна страхова компанія КНР, яка називає себе найбільшим експортно-кредитним агентством у світі, та секретна фінансова структура, назва якої не з’являється в жодному офіційному переліку китайських банків.

— Завдяки обходу міжнародної банківської системи цей механізм став ключовим джерелом валютних надходжень для Ірану, який потерпає від санкцій.

— За оцінками чиновників, лише торік через цей канал пройшло до $8,4 млрд — коштів, отриманих від продажу нафти, які використовують для фінансування спільних інфраструктурних проєктів.

— Співпраця між Пекіном і Тегераном не лише зміцнює їхню економічну автономію, але й створює нові виклики для санкційної політики Заходу, зокрема у сфері контролю за фінансуванням авторитарних режимів.