Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.09.2025
1. Надходження до російського бюджету від нафти й газу стрімко скорочуються.
— У серпні компанії сплатили лише 505 млрд рублів податків — це на 35% менше, ніж роком раніше. Загалом за вісім місяців доходи від енергоносіїв обвалилися на 20% (мінус 1,5 трлн рублів).
— Темпи падіння зростають: якщо навесні скорочення становило близько 14%, то вже в липні воно перевищило 17%, а в серпні вдарило ще сильніше.
— Особливо різко впали збори від газу — удвічі, а експортні мита на нафту й газ знизилися на 45%.
— Фактично бюджет путінської росії, який тримається на сировинних доходах, входить у затяжну кризу. Санкції, обмеження імпорту та зниження світового попиту б’ють по головному джерелу фінансування війни проти України.
2. Центробанк росії повідомив, що бюджет країни витрачається надто швидкими темпами і може перевищити заплановані обсяги.
— У своєму ключовому документі на три роки регулятор попередив про «аномальне виконання витрат»: лише за перше півріччя 2025-го вже витрачено понад половину річного ліміту — 50,3%.
— Для порівняння, у середньому з 2011 по 2024 роки цей показник становив лише 44,2%. За законом у 2025 році витрати бюджету заплановані на рівні 42,3 трлн рублів, але реальні витрати ризикують вийти за ці межі.
— Фактично навіть сам регулятор визнає: кремль втрачає контроль над бюджетом на тлі війни та санкцій, що змушує владу витрачати більше, ніж дозволяють ресурси.
3. Центробанк росії визнав, що економіка країни може обвалитися на 5–6% за два роки у разі запровадження нових санкцій і падіння цін на нафту Urals до $35 за барель.
— У «ризиковому сценарії», викладеному в основних напрямах грошово-кредитної політики на 2026–2028 роки, регулятор прогнозує падіння ВВП на 2,5–3,5% вже у 2026-му і ще на 2–3% у 2027-му.
— У такому випадку інфляція в росії розкрутиться до 10–12%, а ключова ставка триматиметься на рівні 16–20%.
— ЦБ прямо вказує, що нафтова галузь зазнає удару від падіння цін та посилення санкцій, які розширять дисконт на російську нафту, скоротять експорт і видобуток. У цьому сценарії Urals для оподаткування може опуститися до $30–35 у 2026–2028 роках. Хоча регулятор підкреслює «низьку ймовірність» реалізації цього сценарію, він визнає, що ризики зросли у порівнянні з минулим роком.
— ЦБ припускає, що одночасна ескалація тарифних воєн і глобальний фінансовий кризис, подібний до 2008 року, різко знизять потенціал російської економіки, яка вже перебуває під жорстким санкційним тиском.
4. За підсумками першого півріччя 2025 року частка збиткових компаній у рф зросла до 30,4% і стала рекордною за останні п’ять років.
— За даними Росстату, в мінус вийшли майже 19 тисяч підприємств із сукупними збитками понад 5 трлн рублів. Для порівняння, у більшості розвинених країн частка збиткових фірм коливається в межах 10–20%.
— Найбільше відчувають кризу компанії у вугільній галузі, сфері виробництва та постачання тепла і води, а також у переробці відходів. У цих секторах до половини підприємств працюють у збиток.
— У мінусі опинилися також наукові дослідження й пасажирські перевезення, що свідчить про деградацію інфраструктури та хронічний дефіцит інвестицій.
— Фактичний обвал показників пояснюється санкційним тиском і розривом економічних зв’язків із Заходом, які кремль намагається компенсувати нарощуванням витрат на війну.
— У результаті російський бізнес дедалі більше втрачає прибутковість, а частка збиткових компаній уже перевищує рівень, який вважається допустимим навіть для країн із ринками, що розвиваються.
5. У російській харчовій промисловості заводи з виробництва соняшникової олії почали зупинятися через збитковість.
— За даними OleoScope, у серпні випуск соняшникової олії впав на 11% рік до року — до 6,94 млн тонн. Сукупне виробництво рослинних олій скоротилося на 7%, а переробка — на 5,7%. Збитки підприємств досягли 20%.
— Причини — подорожчання сировини, падіння світових цін, мита і зміцнення рубля. Маржинальність у сегменті нерафінованої олії обвалилася до 0,6% проти 11,4% у 2023 році. Навіть у рафінованому сегменті прибутковість не перевищує 5,9%. В результаті виробництво стає економічно невигідним, і частина підприємств просто припиняє роботу.
— Це означає нові ризики для внутрішнього ринку й експорту, який досі залишався важливим джерелом валютних надходжень для російської економіки, що загрузла у санкціях.
6. російські поставки нафти різко перерозподілилися після американських санкцій: Індія скоротила імпорт через запроваджені Дональдом Трампом 50% мита, і тепер москва вимушено спрямовує основні обсяги до Китаю.
— За даними Bloomberg у серпні танкери з російською нафтою до Індії перевозили менше 1,3 млн барелів на добу — на третину менше від піку в березні.
— Навіть якщо всі судна без зазначеного пункту призначення розвантажаться саме в індійських портах, обсяг імпорту залишиться на 28% нижчим від весняного рівня.
— Китай, навпаки, збільшив закупівлі, і вони досягли п’ятимісячного максимуму — 1,28 млн барелів на добу.
— росія опинилася в ситуації жорсткої залежності від одного ринку, а її маневри на світовому енергетичному ринку дедалі більше диктуються не стратегією кремля, а зовнішнім тиском і санкціями.
7. Путіну не вдалося переконати Сі Цзіньпіна повернути в росію китайську UnionPay та забезпечити роботу карт «Мир» у КНР.
— Попри гучні заяви кремля про підписання 22 документів під час переговорів у Пекіні, ключове для москви питання фінансових розрахунків залишилось без рішень.
— UnionPay, на яку в росії покладали великі надії після виходу Visa та Mastercard, фактично відмовилася від співпраці: картки, випущені підсанкційними російськими банками, вже понад рік не працюють за кордоном, зокрема й у самому Китаї.
— Не просунулися сторони і в питанні прийому карт «Мир». Система, що контролюється ЦБ рф, перебуває під санкціями США, і Пекін явно не готовий ризикувати вторинними обмеженнями. російським клієнтам доведеться задовольнятися лише QR-кодами в Китаї.
— Фактично кремль отримав демонстративну відмову від Пекіна, що підкреслює ізоляцію росії навіть з боку «стратегічного партнера».
8. ЄС суттєво посилив тиск на російську нафтову галузь: з 3 вересня набув чинності знижений ціновий «потолок» для російської нафти на рівні $47,6 за барель.
— Це на $12,4 менше від попереднього обмеження в $60. Нові правила забороняють компаніям з ЄС і Великої Британії транспортувати, страхувати чи обслуговувати поставки російської нафти, якщо її ціна перевищує встановлений рівень.
— До санкцій також приєдналися Швейцарія й Канада, тоді як США поки не підтримали цей крок. Для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року, передбачений перехідний період до 18 жовтня.
— Водночас обмеження на нафтопродукти залишилися незмінними: $100 за барель для легких фракцій і $45 для важких.
— Єврокомісія ввела й новий механізм регулярного перегляду «стелі»: кожні 22 тижні рівень буде коригуватися на 15% нижче середньої ринкової ціни російської нафти. Наступний перегляд призначений на 15 січня 2026 року, а повна оцінка дії механізму очікується до 15 квітня 2026-го.
— Фактично нове обмеження вже б’є по доходах кремля: зараз Urals торгується близько $57 за барель, а ESPO — $63, тобто обидві марки суттєво перевищують встановлений «потолок».
— В росії виконання цих санкцій формально заборонене, але фактично вони ускладнюють продаж і транспортування нафти, примушуючи москву надавати ще більші знижки покупцям.
9. Велика Британія завдала нового удару по російським пропагандистським і репресивним структурам.
— Санкції запроваджено проти восьми фізичних осіб та трьох організацій, серед яких – створене за наказом Путіна молодіжне об’єднання «Движение первых» (аналог радянської піонерії), організація «Волонтеры победы», яка підтримує війну проти України, та фонд імені Ахмата Кадирова, очолюваний матір’ю глави Чечні Аймані Кадировою.
— Під обмеження також потрапив командир спецполку імені Кадирова Замід Чалаєв, призначений Кадировим «відповідальним» за напрямок у Луганській області. Його ім’я асоціюється не лише з воєнними злочинами, а й з показовою лояльністю до чеченського лідера.
— Крім того, санкційний список поповнили віце-прем’єр Татарстану Лейла Фазлєєва та міністр у справах молоді Рінат Садиков, яких Захід підозрює у причетності до незаконного вивезення та ідеологічної обробки українських дітей.
— За тією ж підставою Лондон ввів санкції проти чиновників Мінпросвіти рф та колаборантів на окупованих територіях.
— Британські санкції вдарили як по ключових пропагандистських структурах кремля, так і по найближчому оточенню Кадирова, посилюючи ізоляцію російської влади.
10. Європейський суд остаточно відмовив одному з найбагатших російських олігархів Алішеру Усманову у знятті санкцій.
— Рішення від 3 вересня залишає в силі обмеження, які ЄС продовжив у 2023 та 2024 роках. Усманов, власник металургійного гіганта «Металоінвест», намагався довести, що санкції необґрунтовані. Він посилався на рішення німецьких судів, які заборонили ЗМІ називати його «улюбленим олігархом путіна» чи приписувати йому нерухомість у Німеччині.
— Проте суд ЄС відкинув ці аргументи, наголосивши, що вони не стосуються досьє, яке лягло в основу санкцій. Брюссель прямо називає Усманова «прокремлівським бізнесменом» із впливом у металургії, медіа та інтернеті.
— Усманов зазнав ще однієї поразки у спробах довести свою «невинність» і залишається в чорному списку ЄС як наближений до кремля олігарх.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.09.2025
1. Ціни на нафту продовжують падати.
— Котирування Brent опустилися до $67,14 за барель, а WTI — до $63,5. Додатковим ударом може стати рішення ОПЕК+ у неділю про нове збільшення видобутку, адже країни картелю прагнуть наростити свою частку ринку навіть ціною здешевлення нафти.
— Для росії така ситуація стає особливо загрозливою: санкції Заходу обмежують можливості експорту, а падіння цін зменшує валютні надходження.
— Економісти зазначають, що ОПЕК+ нині готова комфортно працювати при ціні Brent у $60–65 за барель, тоді як російський бюджет розрахований на значно вищі рівні. Це посилює тиск на фінанси кремля, який одночасно змушений витрачати колосальні ресурси на війну проти України.
— Зростання запасів нафти у США ще більше тисне на котирування, створюючи ризики для росії втратити частину традиційних ринків.
— Якщо тенденція збережеться, москва ризикує опинитися у ситуації, коли навіть «тіньові» схеми обходу санкцій не зможуть компенсувати втрати від здешевлення бареля.
2. росія заявила про плани зменшити у вересні експорт сирої нафти через західні порти — Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ — до 1,9 млн барелів на добу.
— Це близько мінус 6% постачання Urals, KEBCO і Siberian Light.
— Офіційно скорочення пояснюють зростанням внутрішньої переробки після завершення техобслуговування НПЗ. Але на практиці ситуація далека від стабільності: ремонтні роботи затягуються, а атаки безпілотників по енергетичній інфраструктурі змушують кремль постійно коригувати плани.
— У серпні фактичний експорт перевищив план на 200 тис. барелів на добу, але це не врятувало від загального тренду — завантаженість нафтопереробки лишається рекордно низькою, хоч у вересні її й очікують зменшення до 5,5 млн тонн проти серпневих 6,4 млн.
— По суті, москва намагається лавірувати між обвалом зовнішнього попиту, санкціями та зростаючими втратами від ударів дронами.
3. На ринку морських перевезень російської нафти загострюється криза.
— Санкції проти «тіньового флоту» і нові обмеження на ціну бареля суттєво звузили можливості москви для експорту.
— За даними Windward та Vortexa, вже в липні понад 30% танкерів, що перевозили російську нафту, перебували під санкціями, а більш ніж 60% усього флоту мали високий рівень ризику з точки зору дотримання обмежень.
— У підсумку майже половина експорту здійснювалася судами, які західні регулятори класифікують як «тіньовий флот».
— Особливо відчутним став відхід грецьких судновласників, які раніше перевозили близько 20% сирої нафти та майже 40% нафтопродуктів із росії. Новий ціновий поріг у $47,80 за барель фактично витіснив їх із цього ринку, залишивши значний дефіцит тоннажу.
— Для кремля це створює серйозну проблему: попит із боку Китаю та Індії зберігається, але витрати на логістику стрімко зростають, а залежність від сумнівних перевізників, зареєстрованих у третіх країнах, робить торгівлю ще більш вразливою.
— Захід, своєю чергою, посилює контроль за обхідними схемами, отримуючи дедалі більше важелів тиску на кожен барель російської нафти.
4. У «Газпрома» відсутні реальні ресурси для нових домовленостей із Китаєм.
— Попри гучні заяви путіна під час візиту до Пекіна про збільшення поставок по газопроводу «Сила Сибіру-1» та майбутнє будівництво «Сили Сибіру-2», експерти Інституту енергетики і фінансів попереджають: у компанії просто немає достатніх запасів газу.
— Зобов’язання довести обсяги прокачування до 44 мільярдів кубометрів щороку з 2031 року і постачати Китаю додатково 114 мільярдів кубів до 2049 року виглядають малореалістичними. Нині Чаяндинське й Ковиктинське родовища, які живлять «Силу Сибіру-1», працюють майже на межі — близько 42 мільярдів кубометрів на рік, з яких 38 вже йдуть на експорт. Частина ресурсу додатково спрямовується на внутрішню газифікацію і проєкти на Далекому Сході, включно з Амурським ГПЗ.
— Щоб виконати обіцянки перед КНР, «Газпрому» доведеться купувати газ у конкурентів — «Роснефти», «Сургутнефтегаза» та інших виробників. Інакше власних ресурсів у монополії просто не вистачить.
— Відомо також, що проєктні потужності родовищ були свідомо завищені, а експлуатація протягом десятиліть у нинішніх обсягах є нереальною.
— Це означає, що кремль фактично продав Китаю повітря, а гучні енергетичні угоди перетворюються на чергову політичну декларацію без економічного підґрунтя.
5. Візит путіна до Китаю, завершився для російського фондового ринку відчутними втратами.
— Інвестори не побачили жодних нових контрактів на продаж нафти, газу чи вугілля, натомість — лише гучні політичні заяви та військовий парад.
— Акції найбільших російських сировинних компаній пішли вниз. «Роснефть» втратила понад 170 млрд рублів капіталізації за три дні, «Лукойл» просів на 0,8%, «Газпром нефть» — на 2,5%. «Новатек» подешевшав на 1,7%, «Мечел» — на 2,1%. Найбільший удар отримав «Газпром»: падіння його паперів лише за три сесії коштувало компанії понад 200 млрд рублів.
— Домовленості з Пекіном не дають бізнесу жодної впевненості. Єдиний результат — меморандум щодо «Сили Сибіру-2», який Китай навіть не підтвердив. А збільшення поставок по діючим трубам обіцяють лише з 2031 року. При цьому майбутній газопровід загрожує компанії колосальними витратами: від відмови від дивідендів до нарощування боргів.
— Замість прориву російська влада продемонструвала порожні декларації, які тільки підкреслили вразливість сировинної моделі економіки рф.
6. У росії катастрофічна бюджетна ситуація вже відчутно б’є по соціально важливих сферах.
— За січень–серпень 2025 року обсяги дорожніх ремонтів скоротилися на чверть, а фінансування знизилося на 11% — до 1,02 трлн рублів. Це вже третій рік поспіль, коли витрати на дороги падають: із 1,48 трлн у 2022 році до 1,14 трлн у 2024-му.
— Загалом за чотири роки фінансування зменшилося на 32%.
— Причина очевидна: ресурси перекачуються на війну проти України. У 2025 році кремль вперше витрачає близько 40% бюджету на армію та закупівлю зброї — це половина всіх податкових надходжень. За перше півріччя витрати на «національну оборону» зросли до 8,5 трлн рублів, що майже вдвічі перевищує рівень 2023-го. При цьому доходи бюджету зросли лише на 3%, тоді як нафтово-газові обвалилися майже на 20%.
— Результат — діра в бюджеті понад 4,9 трлн рублів уже в липні, яку кремль лататиме ціною нових скорочень у цивільних галузях. Фактично росіяни платять за війну розбитими дорогами, занепадом інфраструктури й урізанням соціальних програм.
7. У вересні росія вперше спробує доправити нафту в Бруней по Північному морському шляху.
— Танкер Latur із важкою арктичною нафтою ARCO, завантажений у Мурманську «Газпром нафтю», уже йде в порт Муара. Судно належить сейшельській компанії Gessi Marine, яка перебуває під санкціями Мінфіну США, що додатково підкреслює ризики таких схем.
— Бруней залишається для Москви другорядним покупцем — у 2023 році імпорт російської нафти склав лише $15,6 млн, включно з першою партією Urals для НПЗ Hengyi Industries.
— кремль намагається видати такі епізодичні продажі за «розширення географії експорту», хоча насправді це дрібні угоди на тлі різкого падіння традиційних ринків.
— Північний морський шлях, який росія активно просуває як «стратегічний маршрут», пов’язаний із величезними витратами та бюрократичними дозволами «Росатома».
— Попри торішні поставки понад 12 млн барелів у Китай, цей напрямок залишається економічно вразливим і залежним від погодних умов.
— Спроби москви активізувати експорт через Арктику — це радше вимушений маневр після втрати європейського ринку, ніж ознака «нових успіхів».
8. В Нідерландах знову вдарили по «Газпрому» — місцевий суд наклав арешт на активи групи на вимогу української компанії.
— Це вже третій випадок за рік, коли російський газовий монополіст втрачає доступ до своїх структур у Європі. Окружний суд Амстердама арештував акції чотирьох дочірніх компаній, серед яких Gazprom International Projects (100%), Wintershall Noordzee (50%), а також Gazprom Neft Badra і Gazprom Neft Middle East. Йдеться про активи, через які «Газпром» вів видобуток нафти й газу на шельфі Північного моря та працював у проектах на Близькому Сході, зокрема в Іраку.
— Позивачем виступає українська компанія «Автодоркомплект» із Запоріжжя, яка втратила бізнес після російської окупації Донбасу. Її майно, за твердженням компанії, було відібрано окупаційними адміністраціями так званої «ДНР».
— «Газпром» опинився під новим ударом у Європі, де його активи дедалі частіше блокуються на користь українських позивачів. Для компанії це означає зростання юридичних і фінансових ризиків, а також втрату стратегічних позицій на європейському енергетичному ринку.
9. Канада приєдналася до нових заходів Заходу проти російської нафти, знизивши цінову «стелю» до 47,6 долара за барель.
— Аналогічні обмеження раніше ввели Євросоюз і Велика Британія. Міністр закордонних справ Канади Анита Ананд підкреслила, що крок спрямований на скорочення доходів кремля від експорту енергоносіїв і обмеження можливостей фінансування війни проти України.
— Нові правила передбачають 45-денний перехідний період для вантажів, які вже були завантажені на танкери.
— Канада вперше приєдналася до механізму обмеження цін на російську нафту ще у грудні 2022 року, а нинішнє рішення посилює тиск на москву, яка втрачає валютні надходження на фоні падіння експорту та скорочення бюджетних доходів.
