Московські зайди і «громадянський конфлікт» в Україні

64

Перших наших військових у Криму вбили російські військові, першого мирного маніфестанта у Донецьку вбили бойовики із Ростова.

Перші російські прапори над нашими облдержадміністраціями підіймали громадяни Росії, перші збройні напади на органи влади, міліцію та наших військових на Донбасі здійснили заслані з території РФ штурмові групи ГРУ та ФСБ.

Саме озброєні російські військові та бойовики після окупації Криму захопили Слов‘янськ, Краматорськ та інші міста Донбасу, рекрутуючи до своїх лав місцевих колаборантів.

Перші закатовані українці та кримські татари, яким спорювали животи за наш синьо-жовтий прапор і забивали насмерть за готовність боронити Україну, загинули від рук саме московських зайд.

Саме російські громадяни формували та очолювали органи влади маріонеткових ЛДНР. Саме російські війська обстрілювали нашу армію з російської території та своїм прямим масованим вторгненням завадили відновленню українського контролю над всією територією Сходу.

Саме російські генерали та офіцери командували під Іловайськом, ДАПом і Дебальцевим. А створені ними, озброєні російською зброєю та фінансовані з російського бюджету армійські корпуси, до складу яких приймають служити зрадників з числа громадян України, є нічим іншим, як окупаційними підрозділами Росії на території України.

Все це відбувається під російською символікою, гаслами та під прикриттям державної пропаганди і неприхованої агресивної позиції Кремля на міжнародній арені.

Майдан теж зачищали міністри з російським громадянством, які здавали під російські бази Крим і Севастополь, добивали армію та сховалися від народного гніву та правосуддя у Росії.

Десятки терактів по всій Україні, здійснені диверсійно-розвідувальними групами російських спецслужб, включно зі збитим з сотнями людей на борту боїнгом, проголошена і непроголошена анексія територій, масова видача на них російських паспортів, десятки українських політв‘язнів у російських тюрмах.

Саме так виглядає «громадянський конфлікт» в Україні.

Андрій Денисенко

Поделиться:
Загрузка...