Людина російської культури

Переконаний, якби його попросили зачитати по пам’яті Пушкіна, він би зачитав. А якби когось з українських поетів, то ні. Може, пару строф Заповіту і все. Леся Українка, Ліна Костенко, Іван Франко – всі вони так само далекі президенту, як і Нєвзорову. Бо вони з української культури, а #Нєвзоров з Зеленським – з російської.

Те саме з журналістами. Якщо спитати президента, кого із відомих українських журналістів 90-х він знає, навряд чи ми почуємо хоч одне прізвище. Але, якщо спитати про російських журналістів 90-х, президент назве Лістьєва, Доренка, Познера, Невзорова.

Президент України ріс в російській культурі. Читав російські книжки, дивився російські канали, дружив з росіянами. Його тато, типовий совєцький вчитель, досі щиро не розуміє, як можна викладати по підручнику, написаному українською.

Цікаво, що навіть під російськими бомбами, у людини російської культури безумовним авторитетом користуються саме росіяни. Просто на рівні прошивки в мозку закарбовано, що все найкраще — в Москві. Найкраща журналістика, режисура, професура і пломбір.

Так працює російська культура. Зомбує і кодує. Полегшує життя, спрощує світ. Зводить все до поділу на Свій (російський)/Чужий (будь-який інший).

Хочу, щоб всі правильно зрозуміли цей пост. Це не вина президента, що він людина російської культури. Це його і його сім’ї біда. Вони не обирали собі російську культуру, їм цю культуру нав’язав ссср. Я бачу, як президент старається і прагне перемогти. Але також я бачу, як російська культура чіпляється в нього кігтями і не відпускає, змушує приймати рішення, які його послаблюють. Щиро підтримую президента у цій боротьбі. Він сильно додав останнім часом, але рости ще є куди.

Нєвзоров – медіакілер. Надзвичайно кваліфікований і з велетенським досвідом. Цілком очевидно, хто його ціль в Україні. І цілком очевидно, що єдності нашому суспільству це не додасть. Саме тому мені не подобається наш новий громадянин Нєвзоров.

І в черговий раз звертаю увагу на важливість культурного коду нації. Боріться за Україну і її культуру! Культурне середовище – визначальне для самоідентифікації. Надсучасні гармати і танки не матимуть сенсу, якщо люди ідентифікуватимуть себе московитами.

Бережімо своє!