29 березня 2023-го року – вікопомна дата для Києво-Печерської Лаври. Саме цей день визначено державою як останній для перебування УПЦ МП в Нижній Лаврі. Власне там, нагадаю, розміщується основний комплекс монастирських споруд, де відбувається чернече життя.
Як далі розвиватимуться події? Чи дійсно МПшники відмовляться залишити монастир? Що буде зі святинями? Чи одразу туди «зайде» монастир ПЦУ? Чернече життя в Лаврі точно продовжуватиметься? А що з Почаївською та Святогірською Лаврами?
Детально, але зрозумілою мовою відповідаємо на найпоширеніші запитання.
Отже, до 29-го УПЦ МП мала виїхати з Нижньої Лаври. Вони це зробили?
Загалом – так. Виїхали головні інституції – митрополія, всі синодальні відділи (такі собі церковні «міністерства»), Духовна академія.
Речі активно пакували останні три тижні.
А хто залишився?
Рядові ченці. Загалом братія Лаври нараховує від ста до двох сотень насельників (дивлячись як рахувати – всіх підряд чи тільки тих, хто справді там живе і несе послух).
Серед останніх близько чверті воліють залишитися, щоб приєднатися до чоловічого монастиря ПЦУ. Все життя цих людей пов’язане з Лаврою. Між Павлом Лебедем та Лаврою чи МП і Лаврою вони однозначно обирають монастир.
Відсотків 15 – ідейні рускоміровці. Саме ідейні – фанатики. Їх небагато, але вони абсолютно неадекватні. Називаю їх «вихованці Захарії». Захарія – це той, у якого «звон плил над Расією». Приватних інтересів чи якихось активів (як би дивно це не звучало щодо ченців) не мають – бідні, як церковні миші.
Фото: Макс Требухов
Ще відсотків 10 – «ближній круг» митрополита Павла Лебедя. Саме на цих людей оформлені численні фірми і рахунки, які «орудували» всі ці роки на території Лаври, де Павло примудрився збудувати цілу бізнес-імперію.
Для «ближнього кола» Павла, Лавра – джерело прибутку.
Саме тому вони так за неї чіпляються.
Ну, а більшість поки що займає вичікувальну позицію – спостерігають, як розвиватимуться події і які рішення ухвалять брати по вірі. Тут треба розуміти, що в монастирі всі одне одного знають, щодня спілкуються і міцно одне з одним повʼязані. Робити «різкі рухи» в цьому середовищі не прийнято. Ніколи не було прийнято. Історично.
Разом з тим, визначитися монахи мають виключно самі – ніхто за них це не зробить.
Фото: Макс Требухов
Їх не виганятимуть силою?
Ні. Очільники держави загалом та силових структур зокрема неодноразово наголошували, що фізично монахів ніхто не чіпатиме. Їхнє самовизначення – питання часу, все відбудеться в природній спосіб.
Павло каже, що ченці нікуди не підуть і що вони подали позов до Господарського суду.
За своєю давньою звичкою Павло бреше. Більшість ключових структур УПЦ МП з Лаври вже виїхали.
А судовий позов склали таким чином, що не має жодних перспектив. Так, це «потягне» якийсь час, але на ситуацію жодним чином не вплине.
Фото: EPA/UPG
З 30-го починає працювати міжвідомча комісія, яка має провести інвентаризацію. Як це відбуватиметься?
Територія Нижньої Лаври доволі велика, там багато будівель – житлових, господарчих тощо. Якщо викладати дуже просто, то комісія «бере в розробку» одну будівлю, повністю її досліджує, все описує, потім замикає на ключ, ключ віддає керівникам державного заповідника, а до охорони приміщень заступає поліція. Так – по черзі, крок за кроком. Перші два житлових корпуси в середу вже описали і закрили.
Згідно з попередніми оцінками, робота триватиме мінімум півтора місяця. Може – довше.
Якщо знайдуть порушення, які наслідки?
На це питання мають відповісти юристи – залежить, які порушення і хто підписував відповідні документи. Але ми вже точно знаємо про як мінімум 36 незаконних забудов на території Нижньої Лаври (прочитати детальніше та подивитися фото можна тут). Погодьтеся, одна справа – коли ставлять МАФ десь на Дальніх Печерах, де паломники можуть придбати воду, якесь печиво – з огляду на відстані, там це обʼєктивно необхідно та й прибрати той МАФ – три хвилини справи. Зовсім інша – коли врізають в тисячолітній мур Лаври якісь незрозумілі пластикові конструкції або коли в підвалі будиночка, що має статус пам’ятки архітектури облаштовують лазню (не питайте навіщо, я не знаю).
Фото: Макс Требухов
Добре. Рано чи пізно перевірка завершиться. І що, в Нижню Лавру зайде ПЦУ?
Станом на зараз такого рішення немає. Але, так, ПЦУ офіційно звертається з відповідними проханнями до уряду, до керівництва заповідника. Я майже впевнена, що за якийсь час ці прохання буде задоволено і монастир ПЦУ зможе повноцінно постати в Лаврі. Відтак, традиції чернечого життя в обителі не перериватимуться. Це може статися у строк від декількох місяців до пів року.
Настоятеля ж уже призначили, хіба ні?
І так, і ні. Дійсно, 29 березня архімандрит Лаври Авраамій (Лотиш) заявив про свій перехід до ПЦУ. Одразу ж, рішенням Блаженнішого Епіфанія його було призначено тимчасовим в.о. настоятеля монастиря ПЦУ в Лаврі.
Чому т.в.о.? Бо в нормальних монастирях братія сама собі – демократично й прозоро, на загальних зборах – обирає керівника. В Лаврі, коли монастир постане повноцінно, теж так буде.
Фото: ПЦУ В.о.намісника Лаври Авраамій
Авраамій був «ризничим» Лаври. Тобто фактично – головним «музейником», оберігав всі цінності, дбав про них. 29-го він звернувся до братії з закликом доєднуватися до ПЦУ і творити в Лаврі нове чернече життя. Як зазначалося, охочі в Лаврі є, і скоро про це оголосять публічно.
Всього три години знадобилося УПЦ МП, щоб заборонити Авраамія в служінні, заборонити причащатися тощо (анафему просто технічно не встигли організувати).
Зрадників, колаборантів, агентів ворога вони в служінні не забороняли.
Тих, кого засудили і вже обміняли – не забороняли.
Втікачів на болота (одних лише митрополитів втекло три штуки) – не забороняли.
Керівників кримських парафій, Ровеньківської та Роменської єпархії, які перейшли під омофор РПЦ – не забороняли.
Чортів, що в Кремлі сиділи – не забороняли.
А Авраамія швидко заборонили. Благо, для нього це вже не матиме жодних канонічних наслідків.
Коли розберуться з Лаврою, візьмуться за Почаїв?
Так, логічно. Юридична схема щодо Почаївської Лаври дуже схожа на Київ – там теж оренда, але не безстрокова, а до 2052 року. За бажання і наявності політичної волі (вони точно є), Кабмін може розірвати договір оренди.
Фото: Вікторія Матола Почаївська Лавра
На Почаїв вже заявили свої права греко-католики, які, власне, цю обитель – в нинішньому її вигляді – будували. ПЦУ теж претендує і було б добре, якби вони між собою знайшли якесь спільне рішення. По суті, Лавра – великий монастир або навіть декілька монастирів.
Правильне рішення – співдружність двох великих церков, яка демонструє всім людям приклад любові, взаємної поваги та підтримки.
А що там зі Святогірськом?
Святогірська Лавра – «наймолодша». ЇЇ створили 2004-го, фактично – за рішенням тодішнього премʼєра Януковича. Цікавий факт: перші служби там правили автокефали. Як відомо, Автокефальна церква є однією із співзасновниць ПЦУ, фактично, ПЦУ – її правонаступниця.
В 2014-му в Святогірській Лаврі «накопичувалися» – перед штурмом Словʼянська – бойовики Гіркіна, там же зберігали зброю. В 2022-му обитель серйозно постраждала від обстрілів. При чому, навіть після звільнення міста Святогірська (сама обитель знаходиться на іншому березі річки – його контролює Україна), монахи «сєтовалі»: якби Україна не оборонялися, ніхто б їх не обстрілював, і був би «мир».
Фото: EPA/UPG Пошкоджена обстрілами Святогірська Лавра, Донецька область, 03 жовтня 2022 року.
