Обіцяв раніше виставити пару записів (не моїх) на дорозі від пункту пропуску на адмінмежі з Кримом від Перекопу в напрямку Нової Каховки. Запис зроблено 23 лютого цього року!!! На дорозі від адмінмежі, де пункт пропуску був закритий і чергували кілька прикордонників, до самої Каховки не було ЖОДНОГО СОЛДАТА, ЖОДНОЇ ОДИНИЦІ ТЕХНІКИ!!!
Але ви навіть на гугл-мапс у режимі космічних фото можете розгледіти численні окопи, траншеї, ознаки бліндажів, схованок для техніки, проїзди для танків. Це те, що видно, а скільки того, що аеро чи космічна розвідка не мала бачити. До 2019 року цей район був насичений військами. Тому питання не про «Хто розмінував Чонгар?» Його не треба було розміновувати. Просто дехто віддав наказ відвести всі війська з напрямків від Перекопа до Каховки через Чаплинку, розмінувати всі 7 (прописом: СІМ!) мостів через канали й прибрати з дороги всі конструкції, перешкоди, «їжаки», які б могли сповільнити рух «дорогих гостей». Аналогічна ситуація від КПВВ Каланчак і до самого Антонівського мосту.
Ще одне відео з дороги від пункту пропуску на адмінмежі з Кримом у бік Нової Каховки (трошки далі) з 23 лютого 2022 року демонструє ту саму картину. Жодного військового, цілковита відсутність техніки. Навіть незадовго до вторгнення тут ще були війська, хоча після 2019 року їх кількість скорочували, а артилерію відводили. таке враження, що укрсучвлада точно знала, коли рашисти перейдуть межу з Кримом і забезпечила їм ідеальну прогулянку до Каховки, Мелітополя, Бердянська, Маріуполя, Херсона й Миколаєва.
Рашисти були добре поінформовані, що опору не буде взагалі. Їхали не бойовим, а звичайним маршевим порядком. Зрештою, точнісінько так само вони не наступали й не завойовували, а саме їхали від Мозиря та з Чорнобильської зони аж до Бучі й Ірпеня. Там навіть розформували одну танкову частину, яка мала прикривати дальні підступи до Києва. І від Харкова був наказ єдиній бригаді перебазуватися. Добре, що Залужний наказ не виконав… А ви ж розумієте, хто єдиний в країні міг віддавати накази Головнокомандувачу?
І ще одне, третє, коротеньке відео, дуже сумне, але вже з ранку 24 лютого. Тут рашисти, які без жодних перешкод доїхали до Нової Каховки. Вони знали, що перешкод, мін, військ там не буде. Як їм пообіцяли, так усе й було виконано. Ці кадри зняті в 11.00. Наволоч вішає на адмінбудівлі свою триколірну шмату. Але прибули вони в центр Нової Каховки й висадилися з автомобілів перед міськрадою ще до 9.00 ранку.
В напрямку Маріуполя була спроба скоїти спротив. Мости через Чонгар явно були розміновані, але в самому Генічеську наш військовослужбовець ціною свого життя спробував виправити зраду інших і сам підірвав себе разом з мостом. На жаль, ця жертва вже не могла нічого змінити.
Реальний опір ворогу почався лише після 10 ранку 24-го, коли нарешті ввели режим воєнного стану (Зеленський із слугами саботував необхідність запровадити ВС зарання, хоча б попереднього дня). Тоді Генштаб і Головнокомандувач отримав у своє розпорядження всі війська й ресурси, які до того перебували в управлінні Міноборони та слухняного Рєзнікова. За лічені години почали самоорганізовуватися люди, тероборона, місцеві органи влади, поліція тощо.
Але для Нової Каховки, Мелітополя, Херсона й інших міст це вже було запізно. Їх зрадили занадто підступно. Що характерно, згадайте Херсон і Миколаїв. Перша колона безперешкодно минула міст, пройшла мимо Херсона й пішла до Миколаєва. А другу вже стримали ненадовго бійці, які стали героями-смертниками. Обидва міста були здані наперед. Зброї людям не видали, тероборону не створювали, місцева військова частина від міноборони мала єдиний наказ: зайняти кругову оборону й утримувати місце розташування, а не захищати Миколаїв. Рашисти знали про це й спокійно йшли на місто. Але їх випередив Залужний, спрямувавши на захист репресованого генерала Марченка. Той чудом встиг приготувати сюрпризи для ворога.
Це все треба добре пам’ятати на той час, коли нам доведеться остаточно встановлювати, хто здав усю Україну (а не лише південь), а хто зламав ці плани. От лише для десятків тисяч загиблих це буде слабкою втіхою.
Щоб у вас не було зайвих сумнівів щодо того, що перед 24 лютого Україну свідомо й безвідмовно здавали ворогу. Чи це робилося за прямим і усвідомленим рішенням самого Зеленського, чи він настільки тупий і неспроможний нічого зрозуміти, що його просто використали в сліпу, судити не мені. Але Київ у їхніх планах мав упасти не за 3 дні, а за лічені години. І коли російський агент впливу Арєстовічь розказував, що Київ мали взяти за 12 годин, він був правий — саме на це розраховували його господарі. І на Банковій і в москві. Саме про такий сценарій попереджав і шеф ЦРУ особисто Зеленського ще в січні.
Мали висадити десант у Гостомелі й Жулянах. Не якихось парашутистів, а десятки транспортних літаків з тисячами десантури. І вони разом з передовими групами й ДРГ повинні були зайняти владні установи. Коли вся зелена братія наперебій добріхувала, як 24-го вони вели бій з рашистськими десантниками, то говорили деяку частину правди. 24 лютого вдень вони дійсно чекали на рашистських десантників у центрі Києва. Збрехали про дві речі: ніхто там опру чинити не мав. Ворога знищили в Гостомелі, не пустили в Жуляни, повбивали на Шулявці, Оболоні та численних блок-постах не за наказом влади. А, як видається, всупереч її очікуванням.
Путін мав зайняти Київ, взяти під контроль владні інституції, вони мали б підписати капітуляцію й погодитися на всі вимоги пуйла: «денацифікація (арешти патріотичної еліти); демілітаризація; відмова від НАТО і ЄС; руцкій язик — державний; Крим рашистський; ОРДЛО — незалежні.». Думаю, що хтось (чи всі?) до цього були готові. не були готові українці. Ви знаєте, хто і як рятував Гостомиль. Ви в прямому ефірі (Зеленський тоді ще не встиг запровадити цензуру) бачили, як нищили передові групи в Києві та на підступах. Знаєте, що відбулося в Мощуні. І, безумовно, ви читали й чули (не на ватно-олігархічному телемарафоні, звісно), як генерал Кривонос з нуля організував оборону аеропорту в Жулянах.
Кривоносу й рятівникам Києва цього не простили. Не в москві, їм зараз не до того, в Києві. Коли всі кроти й рашистські агенти вже були впевнені, що залишилося пару годин ризику й тривоги, а далі «придут наши и всё пойдёт, как договорились», раптом певні люди, самоорганізовані групи та бойові підрозділи зірвали плани. Ми вже знаємо, як за врятовані Стугни, які на першому етапі війни відіграли головну роль у захисті підступів до Києва, в ДБР відкрили провадження проти Тетяни Чорновол і Сергія Пашинського, а подоляківські ботоферми їх очорнювали й оббріхували.
А зараз зайнялися генералом Кривоносом і захисниками Жулян. усе те, що я написав вище, ви б могли піддати сумніву, бо аж надто неймовірно звучить, хоча знайдіть хоч одне інше пояснення. Але тут реваншист і партнер Портнова Татаров не стримує своєї жадоби помсти й, вичекавши трохи часу, дає команду «Фас!» своїм сучкам з ДБР. А тим багато наказів і не треба — ці московські ганчірки самі ненавидять і Українську Армію й усе українське. Отже, проти Кривоноса ведеться розслідування за те, що він врятував Київ від рашистського десанту. Київ, який здали й планували передати гауляйтерам за 12 годин. Яких вам ще доказів треба???
Не буду детально описувати матеріальну частину справи, краще гляньте на цю інформацію від Бутусова, де він цитує власні пояснення генерала Кривоноса та демонструє документи.
Міністр МЗС Кулєба, в інтерв’ю Гордону, розповідає, що ще в осени, в США їм радили «рийте окопи». Що дивилися на зелену владну делегацію як на смертельно хворих. Дивилися й дуже співчували.
