У цей важкий день для нашої країни, коли український народ дає відсіч російським окупантам на усіх напрямках, одним із найважчих місць на мапі України став Кримський перешийок, де одним із перших ворога зустрів окремий батальйон морської піхоти.
Щоб зупинити просування танкової колони, було прийнято рішення на підрив Генічеського автомобільного мосту.
Виконати цю задачу визвався інженер окремого батальйону матрос Скакун Віталій Володимирович. Міст було заміновано, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів Віталій вийшов на зв’язок, та повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух. Наш побратим загинув. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону.
Командування морської піхоти буде клопотати перед вищим командуванням про присвоєння матросу Скакуну Віталію Володимировичу державної нагороди.
Російські окупанти, знайте, під вашими ногами горітиме земля! Ми битимемося поки живемо! І поки живі будемо битися!
Віталій Скакун. Загинув за свободу і незалежність України, підірвав Генічеський автомобільний міст, щоб з окупованого Криму не пройшла колона танків росіян.
З повідомлення побратимів: «одним із найважчих місць на мапі України став Кримський перешийок, де одним із перших ворога зустрів окремий батальйон морської піхоти.
Щоб зупинити просування танкової колони, було прийнято рішення на підрив Генічеського автомобільного мосту.
Виконати цю задачу визвався інженер окремого батальйону матрос Скакун Віталій Володимирович. Міст було заміновано, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів Віталій вийшов на зв’язок, та повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух. Наш побратим загинув. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону».
Кияни, тримайтеся. Україно, стій, моя люба.
Велика війна триває вже більше доби.
Всі атаки супротивника захлинулися. Війська Російської Федерації починають переходити до оборони.
Наскільки я розумію, виходячи з наявної у мене інформації, росіяни кидають на стіл все, що у них є, щоб максимально наблизитись до Києва і, як це було у Грузії у 2008-му, розпочати перемовини під тиском на столицю.
Зважаючи на те, що тільки Київ з передмістями переважає всю Грузію по кількості населення і щільності забудови, план виглядає химерним. М‘яко кажучи.
Щоб було зрозуміло, у нас зараз багато резервів, багато людей, багато бажання помститися. За все. За старе і за нове. За острів Зміїний. За загиблих мирних. За палаючий Київ. За Херсонську, Чернігівську, Харківську, Сумську, Запорізьку землю. За все.
І ми це зробимо.
Пропоную західним партнерам дати нам більше зброї і закрити очі.
Щоб кров не потрапила.
