Уже кілька тижнів, після швидкого прориву нашої армії на північному заході Херсонщини, на фронті відносне затишшя. Поки Генштаб готує нову операцію. Що відбувається в таборі ворога? Росіяни втікають чи готують для наших воїнів пастку?
Херсонщина
Масове мародерство та потоплення дрібних плавзасобів демонструє, що росіяни не планують повертатися в Херсон, коли остаточно з нього втечуть. Біда в тому, що разом із майном рашисти намагаються насильно депортувати людей. Зараз на Правобережжі залишилося орієнтовно близько 100 тис. українців із довоєнних понад 500 тис.
Ворог не буде триматися за Херсон до останнього. На це вказує те, що слідом за артилерією на лівий берег Дніпра окупанти перекинули й медиків зі зв’язківцями. Водночас на правобережжі залишилася найбільша на цій війні концентрація десантників, а також прибувають нові чмобіки. Ворог намагається контратакувати в районі Давидового Броду. Окрім наявної фронтової лінії, загарбники вибудували ще одну, Берислав – Високе – Херсон, а також три лінії оборони на лівому березі.
Поки ЗСУ готуються до нового масштабного наступу, наша артилерія ліквідує штаби та склади окупантів на Лівобережжі, зокрема в Каховці влучили в будівлю, в якій було понад 200 росіян, у Голій Пристані й Олешках знищили склади, а в Раденську – велику колону техніки, яку залізницею перевозили з Криму.
Наша армія атакує за трьома вже визначеними напрямками: з Дудчан і Давидового Броду на Берислав і дорогою з Миколаєва на Херсон. Водночас за повідомленнями Генштабу, ворог обстріляв село Новокиївка, яке ще нещодавно було на окупованій території. А отже, наші воїни почали пробивати й інші напрями, щоб розірвати оборону московитів. Ще одним напрямком ймовірних проривів стали околиці Снігурівки.
Донеччина
Кримський міст усе ще напівзруйнований, а отже, не спроможний забезпечити необхідних поповнень на фронт. Натомість залізничне сполучення через Волноваху на Мелітополь надзвичайно небезпечне, бо позиції українців усього за 25 км, у Вугледарі. Саме тому наприкінці жовтня ворог так активізувався на цьому напрямку. Його мета – вибити наші війська з Вугледара та Великої Новосілки й відтіснити ЗСУ далі від залізниці, а в ідеалі – розпочати повномасштабний наступ на Курахове, яке також є великим логістичним центром. Спочатку росіянам вдалося захопити південно-східну частину села Павлівка, в якому розташована наша перша лінія оборони. Однак уже за кілька днів ЗСУ пішли у контрнаступ і фактично відбили Павлівку. Водночас рашисти намагаються обійти наші оборонні позиції із заходу та наступають у напрямку на Пречистівку, а також зі східного боку через Солодке. Однак, оскільки ця ділянка фронту є стратегічно важливою для нашого контрнаступу, то Сили Оборони також підтягнули на неї підкріплення. Саме тут у найближчі тижні точитимуться, можливо, найважчі бої.
В околицях Бахмута окупанти намагаються прорватися в місто з південного боку, штурмуючи Іванград і Опитне. Водночас днями на цій ділянці ЗСУ здійснили контратаку та відтіснили росіян до Одрадівки та Зайцевого. Ті ж ворожі підрозділи, які штурмують місто, опинилися між двох вогнів. Ситуація тут динамічна і постійно розвивається. Спроби загарбників просунутися в Соледар та на східні околиці Бахмута цього тижня не мали жодних успіхів. Поки чмобіки сотнями вмирають у беззмістовних штурмах наших редутів, HIMARSи знищили склади у Ясинуватій, Горлівці, а також штаб у Донецьку.
Луганщина
Бої дедалі більше наближаються до Сватового. Днями в місті знищено склад боєприпасів. По всіх 80 кілометрах фронту, від сіл біля Куп’янська і до Кремінної, ЗСУ випробовують оборону ворога на міць і намагаються знайти його слабкі ланки. Водночас росіяни провели успішну контратаку та відбили села Нововодяне і Ковалівку, а також намагалися зайти в Макіївку, але Сили Оборони їх зупинили, відправивши на той світ велику кількість окупантів. З одного боку, ЗСУ складно штурмувати ворога, який вибудував лінію захисту по панівних висотах уздовж лівого боку дороги Куп’янськ – Кремінна, а з іншого – тільки-но московити атакують наші війська і спускаються на рівнину, то стають надзвичайно уразливими.
Ворог намагається відтиснути наші війська далі на захід і південь від Кремінної, а тому атакує Білогорівку й Діброву. В ці дні за згадані села точаться кровопролитні бої. Окупанти мають незначний успіх. Водночас ЗСУ продовжують спроби вбити клин між Кремінною і Сватовим, просуваючись у районі Червонопопівки.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
