КАНОССА ДЛЯ ЗАВГОСПА АБО ШЕРШЕ ЛЯ ФАМ
(драма у чотирьох діях)
ПРОДОВЖЕННЯ
9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!…
10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
Екклезіяст 1:9-10
Дія четверта: ЗЕЛЕНІ РОСІЯНИ.
Я особисто теж намагався для себе з’ясувати причини такої антидержавної поведінки українських можновладців і її холуїв.
Бо не можна все списувати на елементарну дурість.
Хоча і це є.
Але, знову ж таки, особисто я не можу вважати клінічними дурнями ВСЕ ОТОЧЕННЯ президента Зеленського.
Тоді виникає логічне запитання:
ЯКЩО ВОНИ НЕ ІДІОТИ…,
А НЕ ВСІ ВОНИ ІДІОТИ…,
ТО ЧОМУ ПОВОДИЛИСЯ З ВІКТОРІЄЮ СПАРТЦ ПО-ІДІОТСЬКИ???
Щоб знайти правильну відповідь, давайте уважно подивимось на тих осіб, хто є, або були РЕАЛЬНОЮ ВЛАДОЮ в Україні в недалекому минулому:
ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ЄРМАК, ТАТАРОВ, СМІРНОВ, ШУРМА, БАКАНОВ, ВЄНЄДІКТОВА, АРАХАМІЯ, АРЄСТОВІЧ, ПОДОЛЯК, ШЕФІР, ВЕРЕЩУК…
Loro chi? – Кто еті люді?
Відповідаю:
Всі ці люди – ЗЕЛЕНІ РОСІЯНИ!
Спокійно, панове!
Не поспішайте обурюватися і жбурляти в мене камінням.
Зараз поясню.
Коли я називаю цих людей «РОСІЯНАМИ», то, як ви вже здогадалися, я не маю на увазі їх ЕТНІЧНЕ походження.
Бо серед цих людей є етнічні євреї, етнічні росіяни, етнічні білоруси, етнічні грузини, ну, і звісно, що і етнічні українці.
Але що їх всіх об’єднує?
РОСІЙСЬКА МЕНТАЛЬНІСТЬ!
Не вірите?
Ну тоді доведеться зробити качиний тест.
ЩО ЦЕ ТАКЕ?
Качиний тест (англ. duck-test, іноді дак-тест) – жартівливий тест на очевидність того, що відбувається.
Згідно з цим тестом, сутність явища можливо ідентифікувати за типовими зовнішніми ознаками:
ЯКЩО ВОНО ВИГЛЯДАЄ, ЯК КАЧКА, ПЛАВАЄ, ЯК КАЧКА, І КАХКАЄ, ЯК КАЧКА, ТО ЦЕ, ІМОВІРНО, І Є КАЧКА.
Перефразую: якщо воно мислить, як росіянин, діє, як росіянин, і кахкає, тобто говорить, як росіянин, то це, імовірно, і є росіянин!
Є заперечення?
Немає.
Йдемо далі.
Хто з присутніх вважає, що навколо президента Зеленського є особи з українською ментальністю?
Підніміть руки.
Не бачу.
Таких немає?
Гаразд.
А, ні – бачу підняту руку.
Вас у цьому списку бентежать прізвища Шурми і Верещук?
На вашу думку качиний тест на російськість вони не складають, тому що кахкають, чи то пак, розмовляють, українською мовою?
Принаймні у своїх родинах?
Ну що ж, давайте розберемось.
Ще раз наголошую: коли ми говоримо про росіян при владі в Україні, то маємо на увазі не етнічне походження преЗЕдента і його «менеджерів», і навіть не мову, якою вони спілкуються у своїх родинах.
А в першу чергу – їхню МЕНТАЛЬНІСТЬ!
Почнемо з Шурми.
Як ви гадаєте, чи може вважатися людиною з українською ментальністю колишній член партії двох регіонів, лідером якої був «проФФесор» Янукович, і який з 2015 року, тобто, після втечі самого легітимного до росії, очолював Запорізьку обласну організацію партії «Опозиційний блок»?
Адже ці політичні партії сповідували ідеологічні цінності «русскага міра»!
І саме тому їхня діяльність в Україні була заборонена.
Як він міг, перебуваючи в цих політичних силах, не поділяти їхню ідеологію?
Питання риторичне.
Тепер повернімося до Ірини Верещук.
Я вже писав про її проросійське минуле: про дружбу з Іриною Ахмєдовою – російською пропагандисткою, членкинею ради з прав (?) людини (?) при президентові російської федерації.
Тією самою Мариною Ахмедовою, яка була експерткою під час судового розгляду у верховному суді російської федерації за позовом генеральної прокуратури рф про визнання українського полку «Азов» терористичною організацією та заборону його діяльності на території росії!
Я писав про її дивні стосунки з псевдорелігійною організацією «АллатРа», учасники якої, як повідомила на початку листопада 2023 року СБУ, під виглядом «місіонерства» виправдовували збройну агресію рф та публічно просували кремлівську ідею про створення «союзу слов’янських народів» під керівництвом москви.
Я згадував про те, як у грудні 2013 року на тлі Революції Гідності у коментарі російським журналістам з видання «ОГОНЁК», Ірина Верещук назвала росію
«АВТОРИТАРИЗМОМ З ДЕМОКРАТИЧНИМ ОБЛИЧЧЯМ» та сказала, що…
«ЯКБИ В НАС БУВ ТАКИЙ ПУТІН, Я Б ЗА НЬОГО ГОЛОСУВАЛА – ВІН РОБИТЬ ДЛЯ РОСІЇ ДОБРЕ І ДІЄ В ІНТЕРЕСАХ СВОЄЇ КРАЇНИ».
Проте багато таких закоханих у путіна проросійських діячів крутилося і крутиться навколо преЗЕдента донині.
Так, сьогодні їх стало менше.
Бо «іних уж нєт, а тє далєчє».
Як того ж Портнова, до прикладу.
А от з Верещук все було інакше.
Тому для мене завжди було загадкою:
А ЧИМ САМЕ ВОНА ТАК ВПАЛА В ОКО ЗЕЛЕНИМ ОЧІЛЬНИКАМ, ЩО ВОНИ ВЕСЬ ЧАС ПРОСУВАЛИ ЇЇ КАР’ЄРНИМИ ЩАБЛЯМИ?
Судіть самі: представниця Кабінету Міністрів України у Верховній Раді у 2019 році, кандидатка на посаду міського голови Києва у 2020 році, віцепрем’єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій з 4 листопада 2021 року.
І не можна сказати, що на цих посадах вона досягла хоч якогось успіху.
З посади уповноваженої Кабінету Міністрів України у Верховній Раді її хотів звільнити прем’єр Олексій Гончарук.
Пам’ятаєте такого?
Ну той, що на самокаті приїхав і на самокаті від’їхав.
Так от, він не звільнив пані Ірину лише тому, що вона встигла його випередити і звільнилася сама.
Про вибори в місті Києві я взагалі мовчу: найдорожча виборча кампанія за підрахунками Bigus.info – 16 млн. грн. і в підсумку лише 5-е місце після Кличка, Попова, Притули та Кучеренка з результатом 5,44% голосів.
Не допомогла навіть зелена парасолька, і польоти над Києвом в стилі Мері Поппінс.
Пролетіла пані Ірина, як фанера над Парижем!
І..?
І нічого!
Навпаки, через рік – нова посада.
На цей раз в уряді.
ЧОМУ ТАК?
Для себе особисто я знайшов пояснення.
Колись давно, більше 30 років тому, я працював учителем у школі.
Разом зі мною працювала колега, дочка якої вийшла заміж за африканця із Габону.
Через деякий час вона привезла свого маленького сина, і залишила матері для тимчасового догляду.
І ось уявіть собі картину: щодня її мама веде до школи маленького темношкірого онука.
Сама вона була вчителькою початкових класів, і маленький Романік – так звали хлопчика, сидів у неї на уроках.
Ну, ви розумієте, як складно їй було працювати!
Адже вся увага школярів зосереджувалася на Романікові.
Діти з щирою цікавістю його розглядали, бо він не був схожий на них.
Але головна фішка полягала в тому, що маленький темношкірий Романік…
ПРЕКРАСНО РОЗМОВЛЯВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!
Це було просто неймовірно!
І тому зрозуміло, чому всі школярі намагалися потоваришувати з цим хлопчиком.
Бо людей завжди приваблює щось оригінальне, не схоже на них, незвичайне.
Так ось.
Для Зеленського і його «менеджерів» Ірина Верещук і була тим самим маленьким Романіком.
Поясню.
Зелена публіка завжди мала упередження проти України і українців.
Достатньо згадати слова найвеличнішого політичного діяча сучасності в Юрмалі, коли він порівняв Україну з актрисою німецьких фільмів для дорослих, яка готова прийняти в будь-якій кількості з будь-якого боку.
Або пасаж про перетворення українців на «хохлів» з пріснопам’ятного серіалу «Слуга народу».
Таку зневагу складно зіграти.
Актор має бути щирим, щоб йому повірили глядачі.
А Зеленський був дуже переконливим: українців він зневажав, і тому на публіці підкреслено розмовляв не просто російською мовою, а російською мовою з характерним «мАсковскім» акцентом.
Я добре знаю цю публіку, бо мені в житті довелось часто спілкуватися з представниками «мАсковскіх» арійців, чия ксенофобія зашкалювала уже в ті часи:
«Ти что, нє русскій?», «Гаварі па чєлавєчєскі!», тобто – російською.
Така поведінка і стала зразком для наслідування «Криворізькою шпаною» – саме так називався перший колектив команди КВН з Кривого Рогу, з якого і виріс 95-й квартал.
Для них українці – це селюки, бидло, «хохли», одним словом.
Ну, а найбільш ненависні – це українці-західняки, тобто – «бандерівці».
І раптом…
О, диво!
Я ПОМНЮ ЧУДНОЄ МГНОВЄНЬЄ
ПЄРЄДО МНОЙ ЯВІЛАСЬ ТИ,
КАК МІМОЛЬОТНОЄ ВІДЄНЬЄ,
КАК ГЄНІЙ ЧІСТОЙ КРАСОТИ!
Так, це була ВОНА – пані Ірина Верещук!
Власною персоною.
Пам’ятаєте діалог двох «гігантів мислі», «батьків українського лібертаріанства»?
Корнієнко: Такая поддутая чуть-чуть, конєчно. Тюнинг too much (занадто багато – ред.). В общєм, баба рабочая, как корабєльная сосна. Она здесь отху@ріт (відпрацює – ред.) тріста встрєч за 4 мєсяца і виіграєт. Она такая вживую, енергєтіка.
Арахамія: Енергіі много.
Корнієнко: Ти к прєзідєнту єйо завєдьошь, ти увідішь, он подпригнєт. Викуріт всє «айкоси» (електронна цигарка – ред.). Скажєт: баба да, баба да!»
І хоча мова йшла про іншу особу, а саме – про народну депутатку від «Слуги народу» Ірину Аллахвердієву, однак ПРИКМЕТНОЮ є прогнозована Корнієнком реакція преЗЕдента на появу «чуть-чуть поддутой рабочєй баби», схожої на «корабєльную сосну»:
ПОДПРИГНЄТ, ВИКУРІТ ВСЄ АЙКОСИ І СКАЖЄТ: БАБА ДА, БАБА ДА!
А тепер порівняйте типаж Аллахвердієвої і Верещук.
І спробуйте знайти відмінності.
Треба віддати належне Корнієнкові – смаки Володимира Олександровича він вивчив досконало.
Тому не випадково, що він так стрімко крокує кар’єрними сходинками.
Але, як стверджують злі язики, підстрибувати пану президенту довелось не тільки від сліпучої краси нашої блондинки.
Вочевидь нервово викурити всі айкоси йому таки довелося, коли він почув ЩО ГОВОРИЛА Ірина Верещук!
А говорила вона практично те саме, що й він!
ПРО ВСТУП ДО НАТО:
Володимир Зеленський: 25 грудня 2018 року в інтерв’ю Дмитру Гордону на запитання: «Чи потрібні ми НАТО?», відповів:
«Майо мнєніє: я нікагда нє хажу в гості, єслі мєня нє завут. Нє хачу чувствовать сєбя ущєрбним, чєлавєком втарова сорта».
Ірина Верещук: у вересні 2019 року заявила, що НАТО не має наміру приймати Україну до своїх лав, і тому варто переглянути підхід до відносин з ними:
«Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають».
І вишенька на торті:
«І я далека від думки, що російська федерація хоча б колись нам дозволить вступити в НАТО… Я завжди пропонувала і була прихильником, наприклад, Фінляндії, які пояснюють, чому вони не вступають в НАТО», – сказала вона.
Ну, ви зрозуміли.
Ірина Андріївна щиро вважала, що для вступу в НАТО Україна має брати дозвіл…
У РОСІЇ!
А тепер порівняйте ці два висловлювання.
Порівняли?
Знайшли відмінності?
Як на мене, Володимир Зеленський та Ірина Верещук ПО СУТІ говорять одне і те ж саме:
В НАТО НАС НЕ КЛИЧУТЬ, ТОМУ МИ ТУДИ НЕ ЙДЕМО.
І ВЗАГАЛІ, НАМ КРАЩЕ БРАТИ ПРИКЛАД З ФІНЛЯНДІЇ, ЯКА НЕ В НАТО!
Єдине, що відрізняє ці висловлювання одне від одного – МОВА.
Бо преЗЕдент говорив російською, а пані Верещук українською мовою.
Жодних інших відмінностей між їхніми думками не зафіксовано:
НАМ НЄ НАДО НАТО!
Ну, а рівно за 2 роки потому президент Зеленський, заламуючи руки, патетично запитував президента Байдена:
А ЧОМУ МИ НЕ В НАТО?
Тому що послідовний!
Я от думаю: він справді не в курсі?
Чи просто «ВКЛЮЧИВ ОКУНЯ»?
Бо відповідь очевидна і проста, як двері:
УКРАЇНА НЕ В НАТО ТОМУ, ЩО ВИ ТУДИ НЕ ХОТІЛИ І НЕ ЗБИРАЛИСЯ ЙТИ!
Ну, а щодо Фінляндії, то, вступивши в НАТО, вона тим самим передала привіт нашій зеленій росіянці.
З’ясувалося, що для цієї країни кращим варіантом все-таки є вступ до альянсу, а не проросійське «вот ето всьо» у виконанні пані Верещук.
І що характерно: Фінляндія для вступу в НАТО згоди росії не брала!
Від слова зовсім.
Ні усної, ні письмової.
Проте, незважаючи на неповний комплект документів, НАТО Фінляндію до себе таки прийняло.
От хто б міг подумати?
ПРО СТЕПАНА БАНДЕРУ:
Володимир Зеленський: у 2019 році як кандидат у президенти казав, що Степан Бандера «герой для якогось відсотка українців», «один з тих людей, які захищали свободу України», а згодом наголошував, що відповідь про роль Бандери має дати час.
Ірина Верещук: 25 липня 2020 року в інтерв’ю Остапу Дроздову на телеканалі ZIK заявила:
«Чи ви будете зі мною сперечатися, коли я скажу, що Бандера не є героєм для більшої частини українців?!
Та менша частина сподівається, що з часом все стане на свої місця, як вони кажуть, і ті шкідливі коди пам’яті у вигляді тих, хто хоче їх змінити все-таки займуть своє місце і вони будуть виправдані й Бандера посяде своє гідне місце в пантеоні героїв.
Тож я хочу всіх розчарувати, хто зараз про це думає й мріє.
ЦЬОГО НІКОЛИ НЕ СТАНЕТЬСЯ!»
Як ви бачите, пані Верещук більш категорично висловлювалась про Степана Бандеру і його роль в історії України, ніж Володимир Зеленський.
Проте це, вочевидь, пояснюється тим, що преЗЕдент на цю тему говорив під час виборчої кампанії, а пані Ірина – після.
Тому вона могла собі дозволити значно більшу відвертість, ніж її бос.
Для мене особисто ненависть Ірини Андріївни до Степана Андрійовича зрозуміла.
Людина, яка ментально зрадила свій народ і продала свою душу рашистському люциферу, завжди ненавидить тих, хто за свій народ поклав і душу, і тіло.
І, на жаль, таких прикладів у вітчизняній історії – хоч греблю гати.
Так, свого часу ідейні попередники пані Верещук засуджували, приміром, гайдамаків.
Мовляв, повстанці – це…
РОЗБІЙНИКИ, ЗЛОДІЇ, ПЛЯМА В НАШІЙ ІСТОРІЇ!
Одним словом – НАША ГАНЬБА.
Але тоді всім цим манкуртам-перекинчикам відповідь дав Великий Кобзар:
«Гайдамаки не воины –
Розбойники, воры.
Пятно в наший истории…»
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розкує закований
У ваші кайдани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб’є живе серце
За свою країну.
Ви – розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Врешті-решт, сьогодні український народ дав відповідь на закиди пані Верещук стосовно провідника ОУН.
Так-так, той самий український народ, який, на її фахову думку, не дасть можливості Степану Бандері посісти гідне місце в пантеоні своїх героїв.
Опитування, яке проводилось на початку серпня 2022 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова засвідчило, що майже половина опитаних українців – 49,6% вважають діяльність Бандери скоріше позитивною для України.
І це лише початок.
Бо по ходу національно-визвольної війни, яку сьогодні веде український народ проти рашистських окупантів, відсоток тих, хто позитивно ставиться до Степана Бандери буде зростати і далі.
А ось відсоток верещуків і їй подібних манкуртів – зменшуватися.
Такий об’єктивний хід історії.
Взагалі, я б радив нашим зеленим росіянам хоча б на день забути пропозицію Тимофія Милованова не читати книжок.
І прочитати «Кобзар» Тараса Шевченка.
А потім дослухатися до пропозиції українських фермерів.
Ні, не тих, які експортують зерно в Європу.
Бо зернотрейдери, яких пан президент чомусь вважає за фермерів, насправді мають до них таке ж відношення, як морська свинка до моря.
А СПРАВЖНІХ ФЕРМЕРІВ – тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу країну від лютого ворога.
Сьогодні вони просять преЗЕдента зупинити на час війни продаж тієї самої землі, яку вони поливають своєю кров’ю!
Але схоже на те, що цих СПРАВЖНІХ ФЕРМЕРІВ Володимир Олександрович чомусь не чує.
А даремно:
Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!. – попереджав Великий Кобзар.
Ох, не просто так Тараса Шевченка називали ПРОРОКОМ!..
Але ми відволіклись.
На початку травня 2020 року Ірина Верещук закликала до вибачень перед загиблими в Одесі 2014 року.
Так-так, вона пропонувала вибачитись перед тими, хто намагався перетворити Одесу на криваве вогнище, і закликав путіна прийти їм на допомогу!
ЗАВІСА…
Відверто кажучи, у мене просто немає бажання розвивати цю тему далі.
Нудить.
Просто хочу вас запитати:
Як назвати людину, яка любить путіна, дружить з його пропагандистами і транслює наративи «русскага міра»?
Нехай навіть українською мовою?
У мене лише одна відповідь – вона РОСІЯНКА!
Є заперечення?
Немає.
Коло замкнулось.
Уявіть собі радість нашого преЗЕдента, коли він вперше побачив, а потім ще й ПОЧУВ Ірину Верещук!
ЯК???
Українка-галичанка, класичний тип «бандерівки» – натхненно несе російську маячню та ще й…
УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!
Ну як тут не підстрибнути на радощах?
БО ХТО НЕ СКАЧЕ – ТОЙ…
Самі знаєте хто!
А він, як не крути – ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ.
Тому від улюбленої росії має відмежовуватись.
Хоча б про людське око.
Посада зобов’язує.
Але, попри все, радість президента Зеленського від спілкування з Іриною Верещук можна порівняти хіба що із задоволенням, яке від Ганни Герман отримував Віктор Янукович.
Та теж була галичанкою, тобто, «бандерівкою» у розумінні росіян.
Ба, більше – у 2002-2004 роках Ганна Герман навіть працювала директором Київського бюро «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода».
А потім, після зустрічі із самим легітимним, з нею теж сталося Преображення Господнє!
В один момент вона викинула свою українську ментальність, і стала адептом «русскага міра».
Ось таким чарівником виявився Віктор Федорович.
Тому що – ПАТРІОТ!
Хоча злі язики стверджують, що, насправді, магічну дію на Ганну Миколаївну справив не сам Віктор Федорович, а його численні іконки з Бенджаміном Франкліном.
Але то таке.
Брешуть люди.
Заздрять.
Взагалі в новітній історії України було два президенти – росіяни.
Перший – це пріснопам’ятний Віктор Федорович Янукович.
Другий – Володимир Олександрович Зеленський, якого ми маємо щастя щодня спостерігати, переглядаючи його відосики.
І якщо перший ще якось намагався маскувати свою антиукраїнську сутність, вивчивши українську мову, і виступаючи на фоні української державної символіки, то другий свою відразу до всього українського навіть не намагався маскувати.
А на всі закиди щодо проросійськості відповідав стандартною фразою, що стала мемом:
А КАКАЯ РАЗНІЦА?
Це вже потім війна змусила його мімікрувати під патріота і взяти на озброєння ненависні на початку його політичної кар’єри АРМІЮ, МОВУ І ВІРУ.
Проте це було швидше про людське око, бо насправді мало що змінилося в його ментальності.
Щоб пересвідчитися в цьому, достатньо подивитися на тих людей, якими він себе оточив.
Серед них немає жодного з українською ментальністю!
Від слова зовсім.
Мало того: ключову роль в управлінні державою відіграє людина, чия проросійська сутність не є таємницею ні для українців, ні для наших зарубіжних партнерів.
Я має на увазі АНДРІЯ БОРИСОВИЧА ЄРМАКА.
Так-так, того самого Всемогутнього Завгоспа, який де-факто і керує Україною.
У вас є сумніви у його російськості?
Тоді послухаємо Алєксєя Арєстовіча.
Колишній радник Єрмака називає його «дуже хорошим операційним менеджером».
Але при цьому каже, що голова офісу президента є майстром «чорної пропаганди» для нейтралізації можливих суперників.
До таких Арєстовіч відносить і себе.
Єрмак, за його словами, людина двостороння, «добро і зло разом».
З точки зору Арєстовіча, КЛЮЧЕМ ДО РОЗУМІННЯ ЙОГО КОЛИШНЬОГО БОСА Є «РОСІЯНСТВО» ЄРМАКА.
Як і у Зеленського, його рідна мова – російська.
В умовах війни в Україні багато українців відмовляються говорити мовою загарбників.
«АЛЕ ЄРМАК І ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОЗМОВЛЯЮТЬ МІЖ СОБОЮ РОСІЙСЬКОЮ; ЦЕ ТАКОЖ БУЛА МОВА, ЯКОЮ РОЗМОВЛЯЛИ В ОФІСІ ПРЕЗИДЕНТА» – сказав Арєстовіч
журналісту Business Insider.
За його словами, Єрмак і його ключові заступники демонструють «стиль поведінки, стиль управління», який «повністю російський – усі вони вважають людей шаховими фігурами».
Інший колишній чиновник в адміністрації Зеленського також описав Єрмака як «свого роду російсько-радянський тип» – тобто людину, яка віддає перевагу візантійському, прихованому методу роботи, на відміну від більш сучасного, відкритого стилю.
До речі, в житті Андрія Борисовича Єрмака є цікавий епізод, який нагадує сюжет п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло».
Пам’ятаєте?
Події відбуваються у 1929 році в столиці України – місті Харкові під час українізації.
Дрібний чиновник Мина Мазайло – великий прихильник російської мови і культури, вирішив змінити своє «малоросійське» прізвище на престижне російське – «Мазєнін».
Але є одна проблема – його син, Мокій, «вдарений на українізації» не тільки не бажає змінювати прізвище, а ще й пропонує додати до нього «Квач», тобто – «Мазайло-Квач»!
І от щоб вилікувати племінника від хвороби «українства» дружина Мини – Килина Мазайло посилає телеграму рідній сестрі – Мотроні Розторгуєвій, яка проживає в Курську:
КАТАСТРОФА. МОКА УКРАЇНЕЦЬ. МИНА. НЕГАЙНО ПРИЇЗДИ.
Тьотя Мотя з Курська відгукується миттєво.
« … Що у вас на вокзалі робиться?
Не бачили, не читали?
«Харків» – написано.
Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь – отакими великими літерами: «Харків».
Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»!
Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
Взагалі, Мотрона Розторгуєва – просто шедевральний представник російських арійців.
Що не вислів – то справжній мем:
– Доводи? Будь ласка, – доводи. Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада!
– Ви серйозно чи по-вкраїнському?
– А хіба селяни – українці?.. Селяни – мужики.
– БОЖЕ!.. ПО-МОЄМУ, ПРІЛІЧНЄЄ БИТЬ ІЗНАСІЛОВАННОЙ, НЄЖЄЛІ УКРАІНІЗІРОВАННОЙ!
Ну ви зрозуміли.
Так ось, у Андрія Борисовича Єрмака, як і у Мокія Мазайла, також є тітка у Курську – рідна сестра його матері.
У 2022 році напередодні широкомасштабного вторгнення рашистів, в українських ЗМІ були опубліковані розмови між сестрами.
Зокрема з’ясувалось, що рідня Андрія Єрмака часто їздить в рф через Стамбул чи країни Балтії.
«С одной сторони – воєвать нікто нє хочєт.
А с другой сторони – встрєтішься с путіним, так сразу в прєдатєлі запішут.
Ну прідуркі, что тут сказать!
Всє ополчілісь на Андрюшу, снять хотят с глави офіса прєзідєнта, мітінгі проводят…
І на Вову гонят, і ми попалі под раздачу», – скаржиться Марина Олександрівна Єрмак сестрі Любі.
«Пріходітся каждоє двіжєніє контроліровать, хотя пішут ужє, что мать Єрмака родом із росії, урожєнка Санкт-Пєтєрбурга.
Жаль, что нє напісалі, что мать Єрмака – любовніца путіна», – жартує жіночка.
Але «контроліровать каждоє двіжєніє» доводиться не тільки мамі Всемогутнього Завгоспа, але й самому «Андрюшєнькє».
Бо «тьотя Люба з Курська» скаржиться, що племінник став… «русофобом» (!), тому що відмовився відправити свою доньку в гості до родичів в рф:
«Я єво спрашиваю: Марінку прішльошь погостіть?
А он в отвєт: я к агрєсору посилать нє буду.
А я єму – ти чокнулся?
Кто тєбє здєсь агрєсор?
Мнє нє очєнь пріятно било.
Мєня в рф укоряют, что у мєня плємяннік – Єрмак.
А я отвєчаю, что плємяннік – умніца, віноват лішь в том, что в ето г@вно полєз.
Знал жє, что нічєго нє будєт».
Ну і мама нашого героя не підкачала, а одразу визнала, що…
УКРАІНА – СПЛОШНОЄ Г@ВНО, І ТОЛКУ ЗДЄСЬ НЄ БУДЄТ!
Ну, а як тут не обуритися, якщо проти «Андрюшєньки» йде справжня війна і від «Вови» злі люди вимагають:
«Лібо ти увольняєшь Єрмака, лібо прєзідєнту обьявім імпічмєнт.
Єщьо говорят, что он («Андрюшєнька») – агєнт російской развєдкі!»
Ну, а вершиною цинізму мама нашого героя вважає обурення суспільства стосовно того, що на 50-річчя Всемогутнього Завгоспа (21 листопада 2021 року) верхівка країни на державному гелікоптері літала святкувати його ювілей в державну резиденцію «Гута», що в Івано-Франківській області.
«Віпілі по 50 грам… єтіть твою мать!
Каждий дєнь такоє.
Здєсь вообщє вєсєлуха, ти б пожила здєсь, бл@» – обурюється Марина Олександрівна.
ДА КАКОЄ ІМ ДЄЛО ДО ТОГО, КАК ЦАРЬ ЮБІЛЄЙ СВОЄГО ПЄРВОГО БОЯРІНА ПРАЗДНУЄТ?
ВОВА ЦАРЬ ІЛІ НЄ ЦАРЬ?
РАСПУСТІЛІСЬ ТУТ БЄЗ ПУТ…
БЄЗОБРАЗІЄ!
ТО ЛІ ДЄЛО В РОСІІ…
Хто ж ці злі люди, які зацькували сім’ю Всемогутнього Завгоспа?
Ну, а хто у нас в Україні в усьому винен?
Звісно, що Порошенко!
Марина Олександрівна прямо називає п’ятого президента України «ВОРОМ І БАНДІТОМ», а людей, які його підтримують – «БАРАНАМІ» і «БІОМАСОЙ».
Тут ми зробимо невелику паузу і пригадаємо, як батько президента Зеленського – Олександр Семенович називав критиків його сина в інтерв’ю виданню «Страна.UA»:
«Знаєтє, у каво разочарованіє?
У тупих.
Умний чєлавєк паймьот, что Вова – чєстний чєлавєк, і жєланіє он прадємонстріровал (?).
Он задєржался там с путіним на полчаса, ВИПРОСІЛ трі зони (?).
О чьом ви гаварітє?
Какіє люді разочаровани?
БІОМАСА ЕТА?»
Коло замкнулось.
Як бачите, у батьків нашої зеленої еліти існує повний консенсус стосовно українців, які опозиційно налаштовані щодо їхніх чад у владі.
Ми для них – БАРАНИ І БІОМАСА.
Ну, а «чєстний чєлавєк – Вова» виявився вдячним сином.
Батьківські слова настільки його розчулили, що він тут же руками свого кишенькового прем’єра шмигаля виписав татові довічну стипендію!
За наш з вами рахунок.
Все правильно.
Бо баранів потрібно періодично стригти.
«А МИ ДИВИЛИСЬ ТА МОВЧАЛИ,
ТА МОВЧКИ ЧУХАЛИ ЧУБИ…»
Бо біомаса?
Риторичне запитання.
Але я бачу, що вас продовжує бентежити заява «тьоті Люби з Курська» щодо «русофобства» Андрюшєнькі?
Такий щирий патріот, що навіть рідну тітку послав курсом «русскага ваєннага карабля»!
А єй абідна, да?
Заспокойтесь і витріть сльози.
Нагадую, що в миру, до роботи в офісі президента, Андрій Борисович працював кінопродюсером.
А ця робота передбачає хороше знання сюжетів кінофільмів, які стали класичними, або легендарними.
Одним із таких був фільм Тетяни Ліознової «Сємнадцать мгновєній вєсни».
Тому не виключено, що «агент Козир» в якості прикладу завжди мав перед очима Максима Максимовича Ісаєва – легендарного Штірліца.
Проте, видається, що наш герой не дуже уважно дивився цей фільм.
Принаймні, історію про те, як Штірліц врешті-решт проколовся, і чому його таки запідозрили у подвійній грі, він явно залишив поза увагою.
А даремно.
Бо невивчені уроки минулого, призводять до повторення допущених помилок.
І схоже на те, що «помилку резидента», про яку у фільмі Ліознової Кальтенбруннер роповідає Мюллеру, повторив і «агент Козир».
Не можу втриматися, щоб не нагадати повністю цей блискучий діалог.
КАЛЬТЕНБРУННЕР: Я не хочу будить в Вас злобную химеру подозрительности в отношении к товарищам по партии и совместной борьбе.
Но факты говорят о следующем.
Первое. Штирлиц косвенно правда, но всё-таки причастен к провалу краковской операции.
Он был там, когда город по странному стечению обстоятельств остался невредим.
Хотя должен был взлететь на воздух.
Второе. Он занимался исчезнувшим «Фау».
«Фау» исчез, и я молю Бога, чтобы он утонул в болотах междуречья Вислы и Вислоки.
Третье. Он и сейчас курирует круг вопросов, связанных с оружием возмездия.
И хотя явных провалов нет, но и удач, рывков, ощутимых побед мы тоже не наблюдаем.
Я был бы рад, Мюллер, если бы вы сейчас, не дожидаясь, пока нам принесут его дела, опровергли мои подозрения.
Я симпатизирую Штирлицу.
И мне хотелось бы получить у Вас документальные опровержения моим внезапно появившимся подозрениям.
МЮЛЛЕР: У меня на него никогда не было никаких сигналов.
Ну, а от ошибок и неудач в нашем деле никто не может быть гарантирован.
КАЛЬТЕНБРУННЕР: То есть, Вам кажется, что я сильно ошибаюсь?
МЮЛЛЕР: Да нет, почему же…
Конечно, возникшие подозрения нужно проанализировать со всех сторон.
Иначе, зачем вообще держать мой аппарат?
Нас всех тогда можно тогда назвать бездельниками, уклоняющимися от фронта.
У Вас больше никаких нет фактов?
КАЛЬТЕНБРУННЕР: Что Вам сказать?..
Я даже не знаю, что Вам сказать…
Я просил несколько дней записывать его разговоры с нашими людьми…
Те, кому я безусловно верю, открыто говорят друг другу о трагизме положения, тупости наших военных, кретинизме Риббентропа, о болване Геринге и о том страшном, что нас ждёт всех, если русские ворвутся в Берлин.
А Штирлиц отвечает: «Ерунда, всё хорошо, дела развиваются нормально».
Любовь к родине и фюреру заключается не в том, чтобы слепо врать друзьям по работе.
Я спросил себя: а не болван ли он?
У нас ведь много тупиц, которые бездумно повторяют абракадабру Геббельса.
Нет, он не болван.
Тогда почему же он неискренен?
Он или никому не доверяет, или чего-то боится, или что-то затевает.
И хочет быть кристально чистым.
А что он затевает в таком случае?
Все его операции должны иметь выход за границу, к нейтралам.
Я спросил себя: а вернётся ли он оттуда?
И если вернётся, то не свяжется ли там с нейтралами, оппозиционерами, и иными негодяями.
И я не мог себе ответить точно.
Ни в положительном, ни в отрицательном аспекте…
А тепер повернімося до наших ЗЕЛЕНИХ БАРАНІВ.
Перше. Андрій Борисович Єрмак, подібно до його кіношного прототипу, мав пряме відношення до провалу операції по вагнерівцях.
РЕЗУЛЬТАТ: Операцію було провалено, 33 вагнерівця уникли затримання в Україні, скандал погасили з допомогою Тимчасової слідчої комісії, яку очолювала Мар’яна Безугла, а керівника Головного управління розвідки – генерала Василя Бурбу було звільнено з посади після того, як у провалі операції він ПУБЛІЧНО звинуватив владу.
Ну, а ще один учасник операції – полковник Роман Червінський до цього часу перебуває в ув’язненні під надуманим приводом.
Друге. За словами Юрія Бутусова, саме Андрій Єрмак, як глава офісу президента, ПРОЛОБІЮВАВ кандидатуру Андрія Тарана на посаду міністра оборони України в 2020 році.
З якою метою?
«Єрмак реалізовує проект примирення України з рф на Донбасі, і міністр оборони йому потрібен для повного контролю військово-політичної ситуації…
За якою логікою здійснюється це примирення, ми не розуміємо, все робиться на рівні особистих відносин і домовленостей», – зазначив журналіст.
Насправді, логіка «ПРИМИРЕННЯ» була більш ніж зрозуміла.
Бо її свого часу озвучив Володимир Зеленський ще до обрання на посаду президента України:
НАДА ПРОСТА ПЄРЄСТАТЬ СТРЄЛЯТЬ!
РЕЗУЛЬТАТ: Андрій Таран, перебуваючи на посаді Міністра оборони України, провалив ДЕРЖАВНЕ ОБОРОННЕ ЗАМОВЛЕННЯ на 2020 і 2021 роки.
Тобто, після цього стріляти ЗСУ точно не змогли б – бо не було чим.
Якраз напередодні широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну.
Але за дивним збігом обставин, ця особа опинилася не на лаві підсудних, а в далекій Словенії на посаді амбасадора України в цій державі!
РУССКІЄ СВАІХ НЄ БРАСАЮТ?
Третє. Андрій Єрмак на посаді керівника офісу президента спровокував конфлікт між Верховним Головнокомандувачем президентом Зеленським і Головнокомандувачем ЗСУ генералом Залужним.
Ось що про це пише наближене до зеленої влади видання «Українська правда»:
«Першого, кого минулої весни хвилювали можливі амбіції Залужного, був голова офісу президента Андрій Єрмак.
Перебуваючи з президентом в укритті, так званому «Об’єкті №1», глава офісу президента регулярно звертав увагу всього оточення Зеленського на головкома.
«Ми ще ніхто ні про що не думали, а Андрій щодня щось про Валеру підкидав.
То у нього фонд, то він дуже медійний, то у нього в оточенні «одні порохоботи», то ще щось.
Це виглядало дивно, але тоді було не дуже до того», – пригадує в розмові з «Українською правдою» один із членів владної команди, який мав доступ в «Об’єкт №1».
РЕЗУЛЬТАТ: Конфлікт між президентом і Головкомом вийшов у публічну сферу і завдав потужного удару єдності суспільства перед лицем агресора.
ЩОСЬ ІЩЕ?
Як вам сказати…
Я навіть не знаю, що вам сказати…
В ті дні, коли рашисти стояли під Києвом і ситуація була трагічною, Андрій Борисович Єрмак устами свого радника Алєксєя Арєстовіча запевняв українське суспільство:
«Все добре. Все під контролем. Все рухається в правильному напрямку і має закінчитися за 2-3 дні/тижні».
Погодьтеся, що любов до України і її преЗЕдента має проявлятися не в тому, щоб тупо брехати суспільству.
Я спитав себе: а чи він, часом, не дурень?
Адже у нас багато ідіотів, які тоді бездумно повторювали абракадабру Подоляка.
Ні, він не дурень.
ТО ЧОМУ Ж ВІН НЕ ЩИРИЙ?
Він або нікому не довіряє, або чогось боїться, або щось замислив.
Тому хоче бути кришталево чистим.
А що він тоді замислив?
Всі його операції повинні мати вихід на закордон.
Тому він і направив туди свого професора Плєйшнєра – Алєксєя Арєстовіча.
Я запитав себе: а чи повернеться той звідтіля?
І якщо повернеться, то чи не зв’яжеться він там з рашистами та іншими негідниками?
І я не міг собі відповісти точно.
Ні в позитивному, ні в негативному сенсі…
Проте, «агент Люся» дав відповідь на ці запитання сам.
Знаходячись за кордоном, він закликав нас… помиритися з путіним!
А потім разом: Україні і росії виставити спільний рахунок…
ЗАХОДУ!
ЗАВІСА…
До речі, а хто в умовах воєнного стану випустив за кордон військовозобов’язаного призовного віку – підполковника Алєксєя Арєстовіча?
А хто випустив за кордон військовозобов’язаного призовного віку Андрія Портнова, який до вторгнення рашистів складав списки патріотів для створення фільтраційних таборів?
КТО ЕТОТ ЧЄЛАВЄК?
СКАЖІТЄ, КАК ЄВО ЗАВУТ?
А ОТВЄТ УЖАСНО ПРОСТ, А ОТВЄТ – ЄДІНСТВЄННИЙ!
Відповідь на це запитання 27 липня 2022 року дала Вікторія Спартц:
«Отже тепер всі виїзди ключових українських посадовців має схвалювати пан Єрмак… Яка сумна схожість з Радянським Союзом!»
ТО В ЧОМУ ВОНА БУЛА НЕ ПРАВА?
Кіношний Кальтенбруннер так і не зрозумів, що насправді Штірліц не брехав, а був щирий зі своїми колегами.
Бо він, як радянський розвідник, майбутню неминучу катастрофу нацистів сприймав, як розвиток подій у правильному напрямку.
То може і «агент Козир» теж не кривив душею, коли вустами агента Люсі розповідав, що «все у нас добре», в очікуванні приходу «наших» за 2-3 дні, максимум – за 2-3 тижні?
«Агент Козир» ще ніколи так не наближався до провалу…
Характерною прикметою кадрової політики, яку проводить Єрмак, є призначення на відповідальні посади людей які мають або проросійський бекграунд, або просто російський паспорт у кишені.
Так, не він один має слабкість до росіян.
Адже у дружини друга дитинства преЗЕдента Вані Баканова був російський паспорт!
Вона більше 20 років проживала в Україні і на момент призначення її чоловіка на посаду голови СБУ, вона не була громадянкою України!
Ви запитаєте:
А ЯК ТАКЕ МОГЛО БУТИ У ВОЮЮЧІЙ КРАЇНІ?
Та ось так і було!
То чи варто дивуватися, що друг Ваня, замість того, щоб боротися з російським «чортами», насправді розставляв їх на відповідальні посади в СБУ!
А сьогодні ми дивуємось, що судять генерала Кулініча за державну зраду, наслідком якої стала окупація півдня України!
В приймальній у найвеличнішого політичного діяча сучасності знаходиться Марія Левченко, яка на перших порах працювала там на громадських засадах, отримуючи зарплату в студії «95-й квартал».
Не маючи допуску до державної таємниці, вона фактично була присутня нарадах, де обговорювались питання державної ваги з обмеженим допуском.
Але що цікаво: цивільним чоловіком Маші є помічник депутата деждуми рф Ніколая Валуєва такий собі Олександр Гогілашвілі, якого влаштували на посаду…
ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА МВС!
Ще раз – громадянина рф Гогілашвілі, помічника депутата держдуми рф влаштували на посаду заступника міністра МВС України!
Востаннє таке було лише за часів Януковича.
І що характерно, в одному будинку разом із Гогілашвілі проживав керівник ГУР МО генерал Буданов!
А потім ми дивуємось, що серед співробітників ГУР МО виявляються такі персонажі, як Євгєній Шевченко – депутат від «Слуги народу», фанат диктатора Лукашенка, або Євген Червоненко – більш ніж одіозна особистість минулих часів, прихильник «єднання» з рф.
СВІЙ ДО СВОГО ПО СВОЄ.
Ну і як можна замаскувати такі призначення від суспільства?
Правильно!
Потрібні люди, які по суті є росіянами, але зовні виглядають як українці.
Саме тому президенти-росіяни так цінували українських перекинчиків, бо вони своєю присутністю у владі давали можливість маскувати її антиукраїнський характер.
Ну, а найбільшим попитом у них завжди користувались українці-західняки, які несли проросійську маячню українською мовою, та ще й з класичним галицьким акцентом.
Марксистсько-ленінська філософія, яку сповідував комуністичний окупаційний режим, завжди наголошувала на єдності форми і змісту речей і явищ.
Стосовно національної політики це описувалось формулою: радянський за змістом і український за формою.
Ось така була єдність «форми і змісту».
Саме так «українськість» розуміли не лише комуністи, а й росіяни.
Саме так сьогодні її розуміє путін.
На його думку, «українськість» не може бути ЗМІСТОМ,
відмінним від «російськості».
Бо ми – АДІН НАРОД!
Як йому ввижається.
І всі, хто це заперечує і стверджує ОКРЕМІШНІСТЬ української нації є «націоналістами», «бандерівцями», «нацистами».
«Українська радянська культура» була ширмою, яка прикривала тотальну русифікацію українців.
Партійні органи суворо слідкували за змістом літературних творів, поезій, театральних вистав, музичних опер.
Вони дозволялися лише в тому випадку, якщо їх зміст відповідав радянським догмам.
І не дай Боже, якщо не відповідав, або навіть натякав, що не відповідає!
Таких митців одразу звинувачували в українському буржуазному націоналізмі, намаганні підірвати дружбу народів СРСР і кинути тінь (!) на братній російський народ.
Спробували б ви в радянські часи 22 травня вийти до пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві і просто покласти квіти!
Вас одразу забрали б в міліцію, а потім вами б займався КДБ.
А в цей час під прикриттям боротьби з українським буржуазним націоналізмом відбувалася тотальна русифікація українського суспільства.
Прочитайте роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
Вона саме про це.
Згадайте про трагічну долю українських дисидентів, які десятки років провели в радянських концтаборах, виборюючи право українського народу на самостійний розвиток.
В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ, ЛЕВКО ЛУК’ЯНЕНКО, ВАСИЛЬ СТУС, ІВАН СВІТЛИЧНИЙ, ВАЛЕРІЙ МАРЧЕНКО, ОЛЕКСА ТИХИЙ…
Схиліть голови перед пам’яттю цих ВЕЛИКИХ УКРАЇНЦІВ, завдяки яким Україна здобула НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
Згадайте тих, хто ще живий і знаходиться поруч із нами:
СТЕПАН ХМАРА, СЕМЕН ГЛУЗМАН…
А згадавши, задайте собі запитання:
ЗА ЩО ВОНИ БОРОЛИСЬ?
Невже за те, щоб на 33-му році Незалежності України нами керували росіяни?
І це в умовах страшної війни з РОСІЄЮ???
І на що в такому разі ми можемо сподіватися?
Ніколи не забуду ту зустріч з кандидатом на посаду президента України В’ячеславом Чорноволом в листопаді місяці 1991 року у Вінниці.
Ми сиділи в залі гарнізонного Будинку офіцерів – того самого, в який потім влучила рашистська ракета 14 липня 2022 року.
І В’ячеслав Максимович, виступаючи перед нами, розповів таку історію.
«Нещодавно, виступаючому перед виборцями Леоніду Макаровичу (Кравчуку – прим. моя) передали записку наступного змісту:
«Уважаємий Лєонід Макаровіч! Что с намі будєт, єслі к власті в Украінє прійдут бандеровци?»
Обличчя Леоніда Макаровича стало серйозним і він відповів:
«Це залежить від того, за кого ви проголосуєте».
І зал йому зааплодував.
Так от, – сказав В’ячеслав Максимович, – Я так і не зрозумів, що він мав на увазі. Адже я народився в Черкаській області, а Леонід Макарович – у Рівненській».
Але тоді на виборах 1 грудня 1991 року переміг Леонід Кравчук, за якого проголосували 61% виборців, а В’ячеслав Чорновіл був другим з результатом 22%.
І ось наприкінці 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування громадської думки і з’ясував, що, якби українці могли повернутися у 1991 рік, то сьогодні за В’ячеслава Чорновола проголосувало б 84% виборців, а за Леоніда Кравчука лише 14%.
Якби я був такий розумний, як моя дружина потім…
Але я не вірю цим цифрам.
Адже факти кажуть про інше.
Бо сьогодні українське суспільство продовжує довіряти зеленим росіянам з українськими паспортами в кишенях, і не довіряє українці з американським паспортом, яка…
ПУБЛІЧНО ПОПЕРДЖАЄ НАС ПРО НЕБЕЗПЕКУ ЗНАХОДЖЕННЯ У ВЛАДІ АНДРІЯ ЄРМАКА!
Ну, а у мене до вас, дорогі українці, як завжди, просте, як двері запитання:
ВИ СПРАВДІ ВІРИТЕ В ТЕ, ЩО УКРАЇНА, КЕРОВАНА РОСІЯНАМИ З УКРАЇНСЬКИМИ ПАСПОРТАМИ В КИШЕНЯХ, ПЕРЕМОЖЕ РОСІЮ?
(Далі буде)