Колись 41-річний закомлексований мужчінка спілкувався з бувалими хлопцями і силився довести їм, що він не лох.
Потім виплило, що він напризначав зрадників в усі структури, а російські агенти крутили ним, як циган сонцем.
І з’ясувалося, що він таки лох.
Вже тиждень лох, його марафон і парламент старанно замовчують цю історію. Куди іще російських агентів міг призначити той же братішка Єрмака на отих записах 2020 року? — ніхто з’ясувати не намагається. Як не намагається з’ясувати коли і за яких обставин лох (чи його завхоз) увійшов у змову з Деркачем і наказав передати агенту РФ записи Байдена-Порошенка, а своєму депутату наказати їх розганяти — «Саме Офіс президента вимагав від мене участі в пресконференції, де Деркач оприлюднив ті плівки» (с) Дубінський.
СБУ на коліна лобом до стіни Єрмака не ставить, а в парламенті безугла не створила ТСК.
Чи навчила лоха чомусь ця історія?
Відповідь очевидна.
Джон Сміт
.
Прикро, що Президент України так і не знайшов часу прокоментувати катастрофічні викриття про тотальний контроль Кремля над Службою Безпеки України напередодні війни.
Якраз розкішна нагода довести не словом, а ділом, що закон вищий за дружбу і взяти на особистий контроль «неіснуючу» справу Баканова.
Один із плюсів війни — це не не можливість носити зручну форму в стилі мілітарі, а очищення всього і всіх. Звісно, якщо держава хоче виграти війну.
У цьому контексті, мушу запитати, як справи у екс-міністра оборони, нинішнього посла в Словенії Тарана. Саме «завдяки» його роботі було повністю зірване державне оборонне замовлення і через 2-3 тижні боїв Україна мала залишитися без боєприпасів і важкого озброєння.
Звісно, можна попросити службову характеристку на нього у лідера партії «Сила і Честь» Смешка, адже Таран — член його партії і керівник його передвиборчої компанії у 2019 р.
Але «сильночесні офіцери» зникли з радарів, як і сам їхній лідер. Та й чесної відповіді від Смешка, за чиєю вказівкою отруїли Ющенка — ми так досі й не почули.
Про те, на кого насправді працюють Єрмак і Татаров — вже навіть незручно перепитувати.
Можу лишень уявити, наскільки важко Байдену і Залужному з усім цим. Десь так як нам, якщо не більше.
