Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат» про підозру в одержанні неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на дизайн захисних елементів закордонних паспортів та ID-карток, а також у легалізації доходів, отриманих від їх використання.
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 Кримінального Кодексу України, повідомляє пресслужба НАБУ, не називаючи прізвища підозрюваного. Проте обставини справи вказують на ексміністра охорони здоров’я та колишнього директора ДП «Поліграфкомбінат Україна» Максима Степанова.
За даними слідства, підозрюваний вимагав неправомірну вигоду у французької компанії, яка свого часу розробила захисні елементи (стилізоване зображення Тризуба, мапа України тощо) та використовувала їх у виробництві голограм для бланків українських документів.
«В обмін на це компанія отримувала можливість постачати свою продукцію держпідприємству. Постачання здійснювалося через естонську компанію-прокладку, підконтрольну директору ДП, яка закуповувала матеріали за ринковою ціною та перепродавала їх Поліграфкомбінату у 4-6 разів дорожче», – зазначається у повідомленні.
В НАБУ нагадали, що за цим епізодом про підозру раніше повідомили сімом особам включно з екскерівником держпідприємства.
Тепер детективи встановили, що на цю ж естонську компанію в Офісі інтелектуальної власності ЄС зареєстрували незаконно одержані авторські права на захисні елементи для документів.
Тому після звільнення підозрюваного з посади керівника Поліграфкомбінату та переходу нового керівництва на прямі закупівлі у виробника, він уклав з французькою компанією договір, відповідно до якого естонській компанії сплачувалася винагорода (роялті) за використання дизайну. Розмір роялті заклали у ціну, за якою продукція постачалася Поліграфкомбінату.
«Отже, кожен громадянин України не лише переплачував через штучне завищення вартості матеріалів, але й «донатив» підозрюваному за його «інтелектуальний внесок», – вказують у НАБУ.
За цією схемою протягом 2018-2021 років на рахунки естонської компанії надійшло близько 7 млн євро роялті, які підозрюваний надалі легалізував через підконтрольні офшорні компанії. Частина з них ($124,79 тис.) потрапила на рахунок його доньки.
У НАБУ запевнили, що вже вжили заходів для ліквідації злочинної схеми. Так, на початку 2022 року Кабмін змінив технічні вимоги до дизайну захисних елементів українських документів.
«Крім того, до Кабінету міністрів скеровано подання щодо вжиття заходів для скасування реєстрації дизайну з елементами державної символіки за естонською компанією», – додали у НАБУ.
Що відомо про справу ексміністра охорони здоров’я Степанова?
Як повідомлялося, у липні 2023 року НАБУ повідомило Максиму Степанову та ще чотирьом особам про підозри у справі про заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн. Самому Степанову про підозру повідомили заочно, бо виявилося, що ще на початку 2023 року він виїхав з України за кордон і більше не повертався.
У вересні 2023 року Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді заочного арешту. Проте у розшукових списках МВС Максима Степанова наразі немає.
Правоохоронці з’ясували, що у 2013 році тодішній очільник «Поліграфкомбінату» Степанов придбав на підставних осіб естонську компанію, висловивши іноземним партнерам обов’язкову вимогу співпраці – постачання продукції через «потрібну» компанію.
Після того він організував закупівлю матеріалів для виготовлення бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо) через цю компанію. Компанія-прокладка закупляла матеріали напряму у виробників, після чого перепродавала їх держпідприємству за завищеною у 4-6 разів вартістю.
У НАБУ уточнювали, що ця схема діяла упродовж 2013-2016 років. Відомо, що у 2011-2016 роках ДП «Поліграфкомбінат «Україна» очолював Максим Степанов. Із січня 2017 року по квітень 2019 року він очолював Одеську ОДА, а з березня 2020 року по травень 2021 року був міністром охорони здоров’я в уряді Дениса Шмигаля.
