47 артилерійська бригада отримала на озброєння причіпну 155-мм гармату «Богдана-Б» українського виробництва.
Фото артсистеми оприлюднила пресслужба 47 ОАБр.
Українські артилеристи показали вправи з розгортання та стрільб із нової української гармати, що була розроблена на базі вже існуючої артчастини від однойменної самохідної установки та причіпного лафета радянської гармати «Гиацинт-Б».
Судячи з фото, гармата зберегла оригінальний ствол великої довжини протяжністю 52 калібри. Її вага з великою імовірністю перевищує 10 тонн, тому для транспортування використовується вантажівка підвищеної прохідності Daewoo Novus.
Daewoo Novus truck and Bohdana-B, March 2025. Photo credits: 47th Separate Artillery Brigade
Наразі характеристики «Богдана-Б» невідомі, проте відомі характеристики САУ «Богдана», яка використовує ту саму гармату, тому дальність вогню в них буде однаковою, тобто 40-42 км. Швидкострільність у самохідної версії складає 5-6 пострілів на хвилину, проте у буксованій версії відсутній досилач снарядів, тому швидкострільність буде нижчою.
Уперше прототип «Богдана-Б» був публічно представлений лише наприкінці минулого року. Відомо, що українські промисловці працювали над нею щонайменше з грудня 2023 року.
Незважаючи на нестачу шасі, за офіційними даними у 2024 рік Україна виготовила 154 одиниці САУ «Богдана».
Розробка причіпної версії не є заміною для вже наявних САУ «Богдана», а радше доповненням та можливістю швидкого наповнення артилерійських підрозділів якісною та далекобійною системою. Причіпні системи мають низку істотних переваг перед самохідними аналогами, ключовими з яких є набагато вища живучість, простота експлуатації та дешевизна.
Ще торік «Мілітарний» публікував статтю, в якій оцінка можливої вартості причіпної оцінювалася у 1,5 млн доларів, у той час як САУ коштувала державі 2,5 млн доларів.
Днями виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко розповів, що виробництво артилерійських частин для САУ «Богдана» в рази перевищує кількість поставок автомобільних шасі іноземного виробництва, що обмежує темпи поставок артсистем до війська. Відмова від шасі на користь причіпного варіанту є одним зі шляхів вирішення цієї проблеми.
Використання ж лафетів та шасі радянських гармат «Гиацинт-Б», які у великих кількостях повернулися на бази зберігання через зношений ресурс артчастин та дефіцит боєприпасів специфічного калібру, є економічно вигідним рішенням, оскільки дозволяє швидко поставити у стрій велику кількість одиниць нової зброї та зменшити витрати на її виробництво.
Федірко розповів, що українська промисловість має спроможності з випуску артилерійських частин у кількостях, достатніх для закриття контрактів на 115 систем упродовж 2—3 місяців. Тобто мова йде щонайменше про 40 одиниць на місяць.
За таких умов при поточному випуску самохідних гармат Україна могла б теоретично запустити паралельний випуск причіпного варіанту «Богдани» темпами у кількадесят систем на місяць.
mil.in.ua
САУ «Богдана»
