До кінця 2019 року в ЗСУ завершать формування Командування військ зв’язку та кібербезпеки і Командування сил підтримки, які дозволять позбавити Генштаб невластивих функцій.
Формування двох нових командувань відбувається у рамках приведення Генерального штабу та інших органів військового управління у відповідність до структури, прийнятої у штабах НАТО, повідомив начальник Генштабу генерал-лейтенант Руслан Хомчак в інтерв’ю журналу Телеком.
Загалом усі заходи стосовно переведення як Генерального штабу ЗС України на J-структуру, так і органів військового управління оперативної ланки на J (G, A, N)-структури будуть завершені до кінця 2020 року.
Водночас готуються пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які забезпечать введення протягом 2020 року окремих посад Головнокомандувача ЗС України та начальника Генерального штабу ЗС України, а також набуття Генеральним штабом ЗС України та іншими органами військового управління спроможностей у складі J (G, A, N)-структур.
Також планується впровадити нову, вдосконалену, організаційно-штатну структуру Об’єднаного оперативного штабу та продовжити подальшу його трансформацію в Командування об’єднаних сил (протягом 2020 року).
У рамках удосконалення систем управління основна увага приділяється питанням відокремлення функцій генерування від функції застосування. Матрицею Стратегічного оборонного бюлетеня України визначено строк виконання зазначеного завдання до кінця 2020 року. На цей час функції генерування вже покладено на командування видів і родів військ (сил) та частково – на Генштаб. Функцію застосування військ (сил) покладено на Об’єднаний оперативний штаб, який нині реалізує це в операції об’єднаних сил.
Водночас, відповідно до діючого законодавства за Генеральним штабом зберігається функція стратегічного керівництва силами оборони в разі повномасштабної агресії. За командувачами видів залишено повноваження з проведення видових операцій поза межами відповідальності командувача об’єднаних сил.
Важливий аспект – продовження автоматизації процесів оперативного (бойового) управління та адміністративної діяльності. Пріоритетами за цим напрямом є:
- автоматизація процесів керівництва та управління військами;
- управління авіацією та протиповітряною обороною;
- автоматизація обліку особового складу та управління персоналом;
- управління ракетними військами й артилерією;
- управління веденням військової розвідки;
- управління логістичним забезпеченням;
- управління оборонними ресурсами.
Для прискорення процесу автоматизації в Управлінні розвитку автоматизації ЗСУ та ГУЗІС нині переглядають усі дослідно-конструкторських роботи з метою, по-перше, виключити паралельну розробку різними колективами одних і тих самих функцій в загальній системі, а по-друге – не випустити з поля зору жодну з дійсно перспективних і сучасних розробок, зокрема й волонтерських. Також до кінця поточного року планується суттєво збільшити потужність сил та засобів впровадження автоматизації, особливо польових: це пришвидшить перехід армії на нові стандарти й технології.
P.S.
Головний пріоритет Збройних Сил України на 2020 рік, це розвиток зенітних ракетних військ – заявив начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак.
Про це головнокомандувач ЗС України повідомив в інтерв’ю журналу Телеком.
Руслан Хомчак зазначив, що Генеральним штабом визначено потребу у фінансовому ресурсі на 2020 рік у 218,7 млрд грн (на виконання першочергових заходів – 136,6 млрд грн), що становить 3% ВВП України на 2020 рік та відповідає Закону України «Про національну безпеку України». Зауважимо, що саме бюджет у 136,6 млрд анонсував на 2020 рік міністр оборони.
За словами НГШ, при визначенні першочергових заходів враховувалися пріоритетні напрямки визначені Держпрограмою розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року, державними цільовими оборонними програмами, а також рішеннями керівництва держави та міноборони.
Головний пріоритет – розвиток зенітно-ракетних військ. Крім того, пріоритетним у Повітряних силах є закупівля або модернізація літаків, у Військово-морських силах – захист території України з морського напрямку (закупівля ракетних комплексів, ствольної артилерії), покращення спроможностей Командування морської піхоти з проведення заходів відновлення боєздатності (бойового злагодження) військових частин (підрозділів).
Серед інших пріоритетів генерал назвав:
- створення ефективної системи зв’язку, оперативного (бойового) управління;
- закупівля (модернізація) нових зразків озброєння та військової техніки;
- створення на належному рівні стратегічних, оперативних та військових запасів озброєння, військової техніки та майна;
- забезпеченість особового складу речовим майном;
- створення належної системи соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей (гідне грошове забезпечення, забезпеченість житлом, медичне забезпечення);
- розвиток навчально-матеріальної бази для підготовки військ (сил).
