На мою думку це було одне з найслабших новорічних привітань президента Зеленського.
І не тому, що він був занадто багатослівним. Не тому, що він був занадто охайним і суперакуратно підстриженим. Не тому, що в кадрі він був один, без дружини, без колег, без військових, без народу, який представляє.
Головна проблема у змісті. Президент не сказав жодного слова про проблему, яка за всіма соціологічними опитуваннями турбує, ба навіть обурює, українців навіть більше, аніж війна (хоч на мою думку це аж занадто, бо що може бути страшніше війни).
Зеленський не сказав НІ СЛОВА ПРО КОРУПЦІЮ.
А тим часом корупція викрита в оточенні самого президента. Він звільнив голову свого Офісу Єрмака. Два колишніх бізнес-партнери Зеленського переховуються у Ізраїлі. НАБУ вручило підозри за систематичний підкуп депутатів президентської фракції у ВР знову ж таки людям, близьким до Зеленського. Втрати на корупції обраховують у сотні мільйонів доларів, що боляче бʼє по ставленні до України у світі і, мабуть, впливатиме на допомогу, яку нам надають.
Що мав сказати Зеленський? Не знаю, але точно не мав мовчати про цю проблему у своєму оточенні. Адже викриття високорівневої корупції стало найбільш поганою дошкульною і болючою подією минулого 2025 року.
Я б вибачився.
Спробував би пообіцяти максимальне сприяння слідству. Сказав би, що всі будуть рівними перед законом і ніхто не може бути недоторканим для НАБУ. Мабуть би йому не повірили, але мовчання набагато гірше і красномовніше.
===
Ксенія Пономарьова:
Той, хто мав стояти перед нацією на колінах, вітав українців сидячи. Сидячи, Карл!
Вітав з наступним важким роком випробувань, що створила вся його корупційна команда мародерів, всі найближчі друзі і куми.
Націю, здобутки якої монетизує у власних цілях на всіх політичних майданчиках.
Сидячи, — наймолодший з президентів країни, який хизується своєю спортивною підготовкою.
Не знаю, як ви, я таке бачила вперше.
Сподіваюсь, востаннє.
====
Десять відсотків миру і 220 вольт совка
Новорічне звернення президента — це завжди більше, ніж слова. Це діагноз. Це рентген стану влади, її мислення, страхів і надій. Цьогорічний текст був емоційно сильним, але саме тому — небезпечним. Бо за пафосом легко не помітити підміну реальності риторикою.
Ключова формула — «мирна угода готова на 90%». Красиво. Заспокійливо. Але в дипломатії не буває відсотків. Або є текст, сторони, гаранти, ратифікації — або є політична метафора. Коли суспільству продають відчуття близького фіналу без жодного публічного документа — це не надія, це маніпуляція очікуваннями.
Далі — улюблена дихотомія: або світ зупиняє Росію, або Росія затягує світ у війну. У реальній політиці завжди більше ніж два варіанти. Але така формула зручна: вона знімає відповідальність з української влади за складні рішення і перекладає її на «колективний Захід», який чомусь «недотиснув».
Окрема історія — персоналізація геополітики. Містечкова фамільярність — все оце Емануель, Фрідріх, Метте — це тупе бикування ,хтось колись може це пояснити Зеленському? Складається враження, що світ тримається на особистих стосунках, а не на парламентах, процедурах і холодних інтересах. Інституції зникають, залишаються міжсобойчик. Це гарно для телебачення, але погано для держави.
І тепер — деталь, яка сказала більше за тисячу слів. Фраза про «не 170, а всі 220 вольт». Україна давно живе за європейським стандартом 230 В. 220 — це не просто цифра. Це радянський технічний рудимент, який досі сидить у мові. Європа в гаслах, але 220 вольт у підсвідомості. Символ дрібний, але дуже точний.
Бо справжній європейський вибір — це не лише прапори й заяви. Це точність. Стандарти. Процедури. Відмова від «приблизно», «десь», «майже готово». Мир теж не буває «на 90%». Або він є — або його немає.
І якщо ми справді хочемо 2026 рік без війни, нам потрібні не лише сильні слова. Нам потрібна мова дорослої держави. Без магії відсотків. Без радянських вольтів. Без ілюзій, що віра може замінити відповідальність.
Julia Polibina:
Вітальна листівка преЗЕ: із усіх сорочок каталогу на сайті треба було обрати саме таку: чорну з вишитими вовками і баранами.
Якась дивна прихильність преЗЕ до антрацитно-чорного кольору.
====
…Єдиний правильний та безпрограшний варіант для України буде всебічна опора на свої сили.
Україна воює лише на 25% від своїх можливостей.
А 75% можливостей наша держава даремно розтринькує і краде.
Прикладів маса.
Ось візьмемо ухвалений бюджет на 2026 рік.
Це явно не бюджет воєнного стану.
Це якесь весілля на кістках наших воїнів.
Різні оглядачі дають різні оцінки марнотратства бюджету – від 120 до 150 мільярдів гривень.
Це і незрозумілі інвестиційні проекти, і телемарафон, і «стратегічні комунікації», підняття зарплат челяді, фінансування адміністрацій окупованих територій і багато чого іншого.
А на ці гроші можна було б на 40000 грн підняти зарплату хлопців що на ЛБЗ, десь 300000 чоловік.
Скоро п’ятий рік, як всі волонтери збирають гроші на автівки хлопцям на війні.
Ну повний срам!
Що, держава не може за 4 роки війни забезпечити хлопців автівками?
Це ж не зброя, це просто авто! В світі стоять мільйони авто, вироблені з дефектами та не допущеними до продажу, які утилізовати коштовно. Невже держава не може домовитись з цими автогігантами та нарешті вирішити це питання?
Я читав, що навіть Фольксваген звертався з цією пропозицією до зеленої влади, але був проігнорован, тому що на цій оборутці зелені покидьки не бачили можливості «наваритись» та «двушечку на маскву» відправити.
Державні установи будують собі нові приміщення, про дороги в Києві я вже не кажу, навіть Генштаб будує собі фонтан зараз. Генштаб вже без фонтану не може планувати операції?
Я не можу зрозуміти, високі чиновники, включаючи і наші високі кашкети, зовсім подуріли? Вони не розуміють, що війна на виснаження вимагає максимальну економію всіх ресурсів, а не марнотратство?
А головна наша проблема, яка все більше і більше загострюється – люди. Мотивація захищати свою країну зараз відсутня.
Мобілізація фактично знищена.
Якщо українці не хочуть воювати з московитами, то вони обов’язково будуть воювати за і замість московитів.
Вони стануть м’ясом для московитів. Як стали м’ясом жителі Лугандона та інших окупованих територій.
І втеча до Європи не врятує.
Тому що московити підуть далі на Європу, гонячи перед собою жителів окупованих територій.
Рецепти поповнення армії давно відомі і досить прості.
Це мотивація, якісне навчання, віра в командирів, достойна зарплата і соціальний пакет. М’ясні командири мають бути розжалувані, позбавлені всіх привілеїв і відправлені в звичайні підрозділи солдатами.
Навчання має тривати не менш ніж 6 місяців і бути навчанням, а не марнуванням часу.
Невже те, що я пишу, так тяжко зробити?
Ну навіть вчителі звичайні проводять заняття і навчають дітей, а не ходять по своїх справах доки діти прибирають майданчик замість уроків.
І ще одне. Без достатньої кількості своїх далекобійних ракет ми не зможемо покласти в багнюку економіку московії. Жодна країна нам не дасть свої тисячі ракет. Тільки свої. І в нас є всі можливості їх виробляти.
А тепер подивимось, як діє наша влада і наш президент Зе.
Наші Нептуни, які літають в вбивають московитів, виробляються одиницями. Тому що грошей на них немає. Натомість гроші витрачають на якісь фламінго.
Це помилка?
Як на мене, ні, це не помилка. Це свідома руйнівна робота проти України.
Ігнорування проблем мобілізації і перекладання відповідальності за мобілізацію на ЗСУ – це помилка?
Ні, це спрямована диверсія проти України, робота на те, щоб мобілізація була зірвана.
Відкриття кордонів і агітаційна компанія для виїзду за кордон юнаків 18-23 роки – це піклування про дітей чи цілеспрямоване знищення мобілізаційного потенціалу України?
Це цілеспрямоване знищення мобілізаційного потенціалу України!
Тотальна корупція і крадіжка грошей на фортифікаціях і захисних спорудах енергетики – це як назвати?
Національною традицією? Ні, це пряма і відверта робота проти України.
Генерал Марченко відкрито каже, що 100 лямів, вкрадених на енергетиці – квіточки, і що коли публіка в зелених окулярах дізнається про мільярди вкрадених доларів в міністерстві мародерства, в них волосся почне всередину черепа рости. А генерал Марчелло знає що каже, в нього достатньо джерел інформації.
На мою думку, Україна вже вичерпала ресурс ведення війни «напівшишечки», там ми воюємо бідними, а тут багаті в ресторанах сидять. Я не вмію сказати за економіку московії, але дуже вірогідно, що при продовженні такого відношення до війни Україною, економіка і система управління України в 2026 році почне валитись. СЗЧ вже близько 300000 чоловік. Ця цифра показує повний крах і мотивації, і мобілізації, і навчання.
Руйнування системи управління і економіки України призведе до нових широких територіальних захоплень московитами і до сотень тисяч загиблих і закатованих українців. Це і є ціна безмежної любові вкраїнчиків до Зе.
За все треба платити, а любов до Зе сплачується кров’ю.
Президент Зеленський – вирок Україні.
Але ж ми не збираємось здаватись, так?
Тому стоїмо, не сцим, та або ібашим, або допомагаєм тим, хто ібаше.
Це були цитати Гіркого Лука японською, якщо шо.
