Після оприлюднення рішення синоду Вселенського патріархату про відновлення канонічної території в Україні та зняття анафеми з українських церковних ієрархів голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) архієпископ Климент (Вечеря) заявив, що анафему потрібно накласти на самого Вселенського патріарха Варфоломія.
Вселенський патріарх Варфоломій I під час виступу на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі
Важко сказати, чого в цій заяві церковного пропагандиста більше – гордині, невігластва, вихваляння. Прес-секретар неіснуючої, по суті, церкви – адже УПЦ (МП) ніяка не церква, а лише автономна з майнової точки зору частина іншої церкви – Російської – пропонує накласти анафему на Вселенського патріарха! Але в православному світі не існує інституції, здатної ухвалити таке рішення – за винятком, зрозуміло, Синоду Константинопольського патріархату. При цьому всі рішення, які так не подобаються архієпископу Клименту (Вечері), ухвалив саме цей Синод!
Зрозуміти роздратування російських церковників в Україні, власне Московського патріархату і політиків у Кремлі абсолютно неможливо – якщо, звичайно, не думати при цьому про політику. У Москві могли б засудити рішення про надання автокефалії Українській церкві – але тоді, коли це рішення відбудеться. Поки ж Синод Константинопольського патріархату повернув до лона канонічного православ’я мільйони людей, які були з цим канонічним православ’ям в розколі. Що мав би відчувати справжній вірянин, який дбає про спасіння своїх братів по вірі, про вірність їхніх таїнств? Радість. Що відчувають у Москві і в УПЦ (МП)? Роздратування. Чи має справжнього православного турбувати, що подолання розколу в світовому православ’ї йде не від однієї з помісних православних церков – Російської, а від самої Вселенської церкви – матері-церкви і для України, і для Москви? Ні, не має. Але Кремль, РПЦ та ієрархів УПЦ (МП) це не просто обурює – вони погрожують розколом у православ’ї. Так чому ж?
А тому, що їх, як виглядає, цікавить виключно політичний контроль над Україною і її громадянами за допомогою будь-яких інструментів, у тому числі і церковних. І коли один з таких інструментів контролю стає непридатним, його справжні власники починають обурюватися і погрожувати зі всіх телевізійних екранів.
Завдяки мудрому рішенню Синоду Константинопольського патріархату ми стали свідками справжнісінького сеансу російського самовикриття.
P.S.
Якщо, як стверджує речник МПвУ архієпископ Клімент Вечеря, «нічого не відбулося», що «анафему не знято», «автокефалії не буде» — чому тоді така істерика на російських телеканалах, а Путін обговорює рішення Вселенського Патріархату на Раді безпеки Росії?
Хочу також нагадати, що:
— у квітні інший речник МПвУ, коментуючи звернення до Вселенського Патріарха надати Томос, заявив, що нічого не буде, лише «пшик»;
— у липні після візиту до Вселенського Патріарха пана Новінського з митрополитами МПвУ — було заявлено, що ніякого Томосу не буде і Вселенський Патріарх нібито це пообіцяв;
— 30 серпня, перед візитом Московського патріарха до Вселенського — було висловлено переконання, що «Патріархи про все домовляться»;
— 1 вересня сайт МПвУ поширив «спростування», що «Константинопольський Патріархат жодного рішення про надання автокефалії не ухвалював» — а 7 вересня там же поширили заяву з протестами проти ухваленого рішення розпочати процес надання автокефалії.
