Сталося нечуване. Зелений спікер ВР Руслан Стефанчук завітав до офісу партії «Європейська Солідарність».
Тобто оцініть. Особа максимально наближена до самого найвпливовішого-бо-не-втіка, спілкувалася і сфотографувалася з депутатами Яною Зінкевич (яку щойно поливали брудом всі потворні зелені лайномети), та з депутатами Ар’євим, Фединою, Княжицьким, Сюмар та Геращенко, про яких зелені медіа-смітники регулярно пишуть всіляку гидоту.
І ще Стефанчук особисто і під камери постілкувався з фігурантом санкцій Зеленського, фігурантом пари десятків кримінальних справ від Портнова-Татарова, ворога номер один всієї зеленої медіа-обслуги ім. Литвина-Подоляка, особисто з Петром Порошенком.
І сталося це на офісі ЄвроСолідарності, який Стефанчук відвідав уперше (!!!) за сім років — в тому самому, за який ЄвроСолідарність типу «не платить» і взагалі «намагається віджати».
Мене старшна думка навідує. Тепер, перш ніж спілкуватися з найвпливлвішим, Стефанчука не зобов’яжуть проходити обряд очищення шляхом відвідування не менш як 5-6 концертів Кварталу?
Що то було взагалі? Скажу так, після всього, я КАТЕГОРИЧНО не повірю в якусь добру волю з боку зелених. ЗЕлепень щирий і ввічливий може бути лише в двох випадках — якщо він тебе боїться або якщо йому від тебе щось сильно треба.
Інших варіантів бути не може, у всіх інших варіантах зелень і зелені пахолки поводяться як Вова Петров на Ютубі, то то як слинява дворова істота що охреніла від безкарності.
Очевидно також, що зустріч на офісі ЄС — не ініціатива Стефанчука. Візит Стефанчука відбувся не таємно, а публічно і під камери. Прояви Стефанчук такк ініціативу — Зеленський мав би всі підстави засумніватися, чи не сталося так що Стефанчук різко і несподівано полюбив шоколад? Конкретного бренду…
Те, що Стефанчук зустрівся з депутатами ЄС на їхньому офісі, під камери (тобто публічно), означати може одне з трьох.
Перша версія — зелених налякала ініціатива депутатів ЄС щодо деанонімізації Телеграму. А це їх таки налакало, зелені медіа-брехунці вже заволали ніби деанонімізація Телеги допоможе окупантам. Очевидно, деанонімізація, відкриє багато захоплюючих секретів і зелені в шоці від такої перспективи.
Друга версія — у зелених пливе земля під ногами. Санкції проти Порошенка — на межі відміни. Підтримка їхня падає. Спроба вивалаяти в багні Яну Зінкевич дала протилежний результат — у Госпітальєрів злетіли збори, а на захист Яни виступили особи, які й близько не підтримують ЄС.
Що роблять зелені коли в них пливе під ногами земля? Те саме що робив Зеленський у день початку повномасштабного вторгнення — він килимком стелився перед дорогим Петром Олексійовичем. Ймовірно, усвідомлення катастрофи, штовхає зелених домовлятися таки про уряд національної довіри, про необхідність якого давно кажуть порохоботи.
І ще третя версія. У зелених повністю й остаточно розвалилася монобільшість. Зеленим доводиться домовлятися про підтримку з (страшно подумати!) ЄвроСолідарністю!
Яка саме версія правдива — скоро побачимо. У будь-якому з варіантів — я не бачу підстав перейматися. Петро Олексійович їм виставить такі умови, що Зеленському на роялі Богемську рапсодію зіграти буде легше.
А злили вони Петра Олексійовича довгі сім років…
До речі, цікаво. А шоколадний рояль Петро Олексійович Стефанчуку подарував? Чи зберіг цю ідею до кращих часів?
