В далекому 1984 у гуртожитку я пару тижнів жив в одній кімнаті з абітурієнтом, який вже втретє старався поступити в наш Львівський політех.
Того року, мабуть з відчаю, він пішов на екзамен у псевдовійськовій робі, з штанами, заправленими в підтоптані румунські зимові напівчоботи, в смугастій майці і значками «молодой ударник пятилетки» та «ОКОД», які мали символізувати участь в афганській війні.
Прийшов засмученим. Імідж не врятував від запитань про диференціали і дуалістичну теорію світла.
Згадалось це в звязку з кампанією «Байден, чому ми не в НАТО-2», яку розгортає Офіс. Мовляв, ми кров проливаємо за вас, а ви від нас ще чогось хочете.
Пояснюю для абітурієнтів Трускавецької академії. НАТО — це військово-політичний блок. За заг висновком ЗСУ готове до інтеграцію в НАТО. Може навіть краще інших членів цього оборонного блоку.
Але в НАТО вступає не армія, а країна. І блок вимагає досягнення не тільки військових, але й політичних стандартів.
Мало хто знає, але в 1954 році заявку в НАТО подав СССР. Не взяли.
Ми вже давно не совок.
Але!
У НАТО не беруть країни, де нема вільних ЗМІ.
У НАТО не беруть країни, де суддями управляє одіозний чиновник з Офісу Президента.
У НАТО не беруть країни, де скасовують електронне декларування чиновниками своїх доходів та видатків.
У НАТО не беруть країни, де на одній закупівлі МО оминають систему Прозоро і хочуть вкрасти 100 млн дол.
Ми мусимо вступити в НАТО.
І не тому, що це — вимога Конституції.
А тому, що це єдиний надійний спосіб убезпечити від наступної війни наших дітей.
І для цього треба не тільки Перемога ЗСУ, за це ми впевнені, але ще треба і виконання владою домашнього завдання.




З приводу мого вчорашнього посту (де велика цитата з президента). Здається, багато хто вирішив, що я ставив собі завдання продемонструвати, що Зеленський є реінкарнацією Голохвастова. Насправді, це не так. Я просто намагався (вчергове) показати, що людина з такими інтелектуальними та риторичними потенціями жодним чином не може мати дипломатичних досягнень (радше, навпаки).
Чому ж Захід так безпрецедентно допомагає Україні? Ні, це не через героїзм ЗСУ й стійкість нашого народу, котрі є необхідними передумовами, але не причиною. Справа в геополітиці й розумінні лідерами вільного світу (дещо запізнілому, на жаль), що перемога України — єдине, що позбавить США й НАТО неминучої необхідності невдовзі воювати самим — якщо не за Балтію чи Польщу, то через Тайвань, Південну Корею чи іншу країну, де ізгої-автократи вирішать підправити кордони чи соціальний устрій.
Чи змінило б ситуацію, якби на чолі країни стояв досвідчений талановитий політик-дипломат, а не Зеленський? Захід тут діє в рамках балансу між «не дати Путіну перемогти» й «не спровокувати його на безумні дії, котрі стануть початком неконтрольованої ескалації».
Тому, в питанні військової й економічної підтримки навряд чи щось суттєво змінилося б.
А ось до вступу в НАТО ми могли бути значно ближче. Щоправда, не так через чиюсь дипломатичну майстерність, як через розуміння й дотримання «правил гри», котрі в Зеленського та його команди геть відсутні
Karl Volokh
Коли ви почуєте, що підтримка світом України є результатом дипломатичних зусиль президента, не сперечайтеся. Просто попросіть прокоментувати оце: