А тепер вспокой ти ся і послухайте.
Ви взагалі усвідомлюєте, що всі наші волання, страждання, відчай, страх, злість — це наслідок помилки того, хто вижив.
Насправді нас всіх станом на 9 лютого 2024 року вже не мало бути. Ну як мінімум такими, як зараз, коли співаємо сумних пісень та ось це все. Насправді десь третина з нас мала бути мертва, третина під окупацією, третина у еміграції.
Станом на 9 лютого 2024 року України не мало бути. З початку повномасштабного вторгнення в нас було 2-3 тижні, максимум до 9 травня 2023. Бо до цього готувалися навіть миші з Офісу президента, до параду російських військ на Хрещатику.
Це був абсолютно реалістичний сценарій шашличного боневтіка оманського мівінного, який відводив війська, пересував кордон, домовлявся за себе посередині. І цей сценарій підтверджували американські та британські розвідки.
І Залужного не мало бути взагалі.
І генерал Марченко, котрий відстояв південь та не дав захопити Миколаїв та Одесу, мав сидіти на нарах до розстрілу. Чи ви вже забули як на заставу для нього всім миром ми збирали? До речі, та кримінальна справа досі не закрита.
І Порошенка вашого не мало бути. Він мав або у вʼязниці сидіти, або десь бутафорний уряд у вигнанні очолювати. Чи ви забули як всі разом його у Жулянах в Україну проштовхували.
І Залужний мав виконувати роль весільного генерала, а не збудувати таку стратегію оборони, яка зуміла зупинити навалу орди.
Нас вже два роки мінімум не мало бути.
Але ми є.
Озирніться назад і усвідомте, що ми є свідками чуда. Видихніть та схопіться за думку, що нам є за що дякувати. За логікою розвитку подій, після 1 квітня 2019 року нас вже не мало бути.
І, парафіяни, ми не по тонкому льодові пройшли. Не було там ніякого льоду. Суцільне море, безодня, наповнена кораблями Чорноморського флоту рф. І ми по ній топали посміхаючись, малюючи меми на пуйла, чмобіків та проповідуючи Христа окупантам мовою Хаймарсів, хоча мали бути максимум партизанами-підводниками з купкою джавелінів.
Ми є свідками чуда і тепер нарікаємо на те, що раптом усвідомили наявність безодні.
Просто не треба бути всратими матеріалістами і тоді апорії вас не здолають.
З точки зору містичного реалізму, все зовсім не так погано, як могло би бути. Реальність, як проєкція Божої віри в нас, здолала видимість, яка була підтверджена даними найкращих світових розвідок. Ну і дала нам привід понити.
У нас є можливість перебувати у полоні помилки того, хто вижив, лише тому, що ми живі. Але згадайте Бучу, Бородянку чи Марік. І трохи заспокойтеся.
Просто подякуйте Богу за ходіння по воді.
І не нарікайте на те, що тепер доведеться пливти, а це набагато складніше. Просто ми маємо навчитися пливти з подякою, а не з матюками і злобою, тоді знов буде можливість випростатися та встати на тверду воду і врешті перемогти, а там і до берега Царства Небесного недалеко, не сумнівайтеся.
Ще раз повторю.
Залужного взагалі не мало бути.
Генштабу у його вчорашньому вигляді не мало бути.
Генералів-рятівників не мало бути.
Порошенка не мало бути.
України не мало бути.
Нас не мало бути.
Але ми є, і ми переможемо.
Так, нас чекають дуже страшні випробування і мені б самому спокійніше було, мабуть, жити десь у Винниці чи Львові , а не за 100 км від лінії фронту, але тут я жвавіше Господу дякую і трохи швидше по воді ходити навчуся.
Люблю вас.
Ще повоюємо.
Переможемо.
