Державний борг України в розрахунку на одного жителя з 2010 року зріс приблизно у 8 разів — із близько 900 доларів до понад 7200 доларів. Про це у Facebook написав економіст Олег Белінський.
===
З 2010 року державний борг України в розрахунку на одного жителя зріс приблизно з 900 доларів до понад 7 200 доларів. Тобто фактично у 8 разів.
Це і є реальна динаміка навантаження незалежно від причин, чи це зростання самого боргу, чи скорочення населення.
Станом на 2025–2026 роки цей рівень означає, що борг на одного жителя дорівнює приблизно 1.2–1.3 річної зарплати. Іншими словами, середньому українцю потрібно більше року роботи, щоб умовно покрити свою частку державного боргу.
У Польща цей показник знаходиться на рівні приблизно 0.7–0.8 річної зарплати. Це означає менше року роботи. У Румунія та Чехія ситуація подібна і становить близько 0.6–0.7.
У великих економіках Західної Європи картина інша. У Німеччина цей показник становить приблизно 0.6–0.7 річної зарплати. У Франція він наближається до одного року. У Італія вже перевищує один рік і становить близько 1.4–1.6. У Велика Британія показник коливається біля одного року або трохи вище.
Для контрасту Росія має значно нижчий рівень. Там борг на одного жителя становить приблизно 0.3–0.4 річної зарплати.
У підсумку Україна вже знаходиться на рівні понад одного року роботи, тобто в зоні підвищеного боргового навантаження.
При цьому більшість країн Європи тримаються в діапазоні від 0.6 до 1 року.
Рівні вище одного року зазвичай характерні або для економік зі структурними проблемами, або для окремих специфічних моделей.
Головна відмінність України полягає в темпі, оскільки цей рівень було досягнуто за кілька років, тоді як у більшості європейських країн він формувався десятиліттями.
Чергове «досягнення» влади — борг, який тепер можна не рахувати, а носити з собою, як паспорт. Приблизно 7 тисяч доларів на кожного українця — навіть на тих, хто ще не вміє говорити, але вже, виходить, винен. Прекрасна соціалізація: не встиг народитися — вже в кредиті.
І тут найцікавіше. Нам пояснюють: війна. І це правда. Але війна — не пояснення всього. Війна не змушує запускати популістичні атракціони щедрості, де держава роздає гроші, яких у неї немає, щоб створити ілюзію турботи. Війна не диктує формат «економіки лайків», де бюджетні мільярди перетворюються на короткостроковий політичний рейтинг.
Виходить парадокс: країна воює за виживання, а фінансова політика виглядає так, ніби це передвиборчий тур у мирній Швейцарії. Там кешбеки — це маркетинг. Тут — борг під майбутні податки тих, хто сьогодні на фронті.
Нам кажуть: дивіться, в Європі борги більші. Так, але в Європі борг — це інструмент розвитку. В Україні — це вже спосіб латати дірки, які самі ж і створюємо. Бо різниця не в цифрах, а в якості економіки. Коли у тебе ВВП на душу в рази менший, кожен долар боргу важить більше, ніж у будь-якій Франції.
І головне «досягнення» тут навіть не в сумі. А в швидкості. Те, що інші накопичували десятиліттями, ми встигли зробити за кілька років. Турборежим, але не реформ — а зобов’язань.
Іронія в тому, що це подається як відповідальне управління. Хоча виглядає як класичний сценарій: спочатку роздати, потім позичити, а платити — вже не сьогодні. Бо сьогодні головне — картинка. А рахунок, як завжди, прийде пізніше.
Корупція є усюди, навіть у країнах Скандинавії, вона є у Франції, у всіх країнах ЄС. І якщо у нас в Україні розслідується корупція, це значить, що ми очищаємось, — Лещенко
Вощдь і його плем’я заплатили олігархам 638 млн грн за Єдиний телемарафон.
Після того, як стало відомо, що позика Євросоюзу Україні розблокована, уряд швидко і без конкурсу роздав 638 млн грн власникам телеканалів, які випускають цензурований Єдиний телемарафон. Гроші платників податків за цензуровану інформацію, а точніше брехню, отримали:
• 179 млн грн — «Студія 1+1»
• 179 млн грн — «СЛМ новини»
• 179 млн грн — «Ми-Україна»
• 100 млн грн — на «Інтер».
Звертає увагу різницю ціни виробництва однієї години контенту, де найбільше отримує телеканал «Ми Україна», який за чутками контролює безпосередньо Андрій Єрмак:
• 169 тис за годину (тут і далі без ПДВ) — «Ми-Україна»
• 130,6 тис за годину — «Студія 1+1»
• 115 тис за годину — «СЛМ новини»
• 96 тис за годину — «Інтер»
Щоб зрозуміти якими сумами уряд платить за відсутність критики влади, варто порівняти, що 637 млн грн на Єдиний телемарафон це:
• 32 000 FPV дронів
• 319 квартир у Києві для ВПО
• 1276 автомашин для військових типу L200
А ще знову нафта через Україну транспортується, мільярди йдуть у кишеню рашистам на вбивство українців.
